ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
30 серпня 2022 року м. Київ № 640/1825/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Джеремін»
доЗапорізької митниці ДФС
про визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення про коригування митної вартості
Товариство з обмеженою відповідальністю «Джеремін» (код ЄДР 40109477; адреса: 04111, м. Київ, вул. Щербакова, 52) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Запорізької митниці ДФС (код ЄДР 39477764; адреса: 69041, м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, 12), в якому початково просить суд визнати протиправними та скасувати:
- картку відмови № UA 112040.2019.00010 від 21.01.2019;
- рішення про коригування митної вартості № UA 112040.2019.000001/1 від 21.01.2019.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.02.2019 позовну заяву залишено без руху як таку, що подана без додержання вимог, встановлених КАС України, та встановлено строк для їх усунення.
Зокрема, судом звернута увага на те, що товариством сплачено судовий збір за позовну вимогу про скасування Картки відмови. Між тим, щодо майнової вимоги про скасування рішення про коригування митної вартості - товариством не було сплачено судовий збір.
У заяві від 21.02.2019 позивач остаточно визначив позовні вимоги - просив визначити протиправною та скасувати Картку відмови № UA 112040.2019.00010 від 21.01.2019, чим реалізував своє процесуальне право, визначене ч. 3 ст. 9 КАС України щодо розпорядження своїми вимогами на свій розсуд.
Відтак, предметом оскарження у даній справі є вищезгадана Картка відмови у митному оформленні товару.
Позиція позивача.
Позивач зазначає, що 18.01.2019 відповідачу була надана вантажна митна декларація № UA 112040/2019/000112 для митного оформлення пред'явленого товару.
До ВМД, як зазначає позивач, надані всі необхідні документи, про що свідчить її прийняття до митного оформлення з присвоєнням вхідного порядкового номеру.
21.01.2019 у митному оформленні товару було відмовлено карткою відмови № UA 112040.2019.00010 з таких причин: «Відповідно до статей 54, 55 Митного кодексу України органом доходів і зборів прийнято рішення про коригування митної вартості товару № 1 від 21.01.2019 № UA112040/2019/000001/1. Відповідно до статті 269 Митного кодексу України у зв'язку з відсутністю звернення декларанта, неможливо внести зміни до митної декларації. Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності органів доходів і зборів здійснюється відповідно до глави 4 МК України».
Надалі у позові зазначено, «Роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення:
Скоригувати митну вартість товару №1 відповідно до рішення про коригування митної вартості від 21.01.2019 № UA112040/2019/000001/1, перераховану за офіційним курсом НБУ на день оформлення МД, та подати нову МД в строки, встановлені статтею 263 МКУ».
Таким чином, як зазначає позивач, причина відмови у митному оформленні ґрунтується на прийнятті відповідачем рішення про коригування митної вартості товару та відсутністю звернення декларанта до відповідача відповідно до ст 269 МК України.
Позивач надалі зазначає, що причиною не визнання заявленої декларантом митної вартості є подання не всіх документів запрошених відповідачем. Причиною вимоги надання додаткових документів - це відсутність платіжних банківських документів, які не впливають на визначення митної вартості. Відповідачу було повідомлено про відсутність третіх осіб пов'язаних з виконанням договору про поставку товару. Тобто, декларант не залучав ніяких третіх осіб до виконання договору, що пояснює відсутність запрошених документів. Декларантом надані всі необхідні документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості.
Позивач зазначає, що відповідачем не наведено жодних застережень щодо застосування основного методу визначення митої вартості, тобто, що саме унеможливлює визнання заявленою декларантом митної вартості.
Наполягає, що відомості про митну вартість є достовірними та надані в повному обсязі. Жодних підстав вважати, що заявлено неповні чи недостовірні відомості у відповідача немає, а тому відмова у митному оформленні товару є протиправною. У своєму рішення відповідач не наводить жодних обґрунтованих підстав з яких він вважає, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість.
Додаткові документи, як також зазначає позивач, вимагаються у разі, якщо неможливо визначити митну вартість за основним методом або є застереження до його застосування. Відповідно до якого положення ст 58 МК України неможливо визначити митну вартість відповідач не зазначив. Наявні обставини, як вважає позивач, не суперечать жодному положення ст 58 МК України.
Позиція відповідача.
Відповідач просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на правомірність картки відмови у митному оформленні.
Щодо історії питання зазначає, що згідно умов контракту ціна кожної партії товару та форма, умови, терміни оплати вказуються у додатках. В додатку № 38 від 27.12.2018 зазначено, що оплата здійснюється протягом 10 банківських днів по факту поставки товару на умовах CPT ст. Соловей, датою поставки є дата митного оформлення на території України.
Пропуск товару здійснений 02.01.2019 в зоні діяльності пункту пропуску «Тополі-Валуйки» харківської митниці.
Між тим, декларантом не надано платіжні банківські документи, що не дає можливості відслідкувати факт оплати та підтвердити відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
Відтак, 18.01.2019 товариству надіслано повідомлення про необхідність подання додаткових документів.
Однак, додаткові документи не надсилалися. У той же час, 21.01.2019 декларантом надіслано електронне повідомлення, в якому він відмовився від консультацій з митницею щодо методу визначення митної вартості та надання документів, які підтверджують митну вартість.
Водночас, у митного органу була наявна інформація щодо митної вартості ідентичного товару на рівні 0,7489 EUR/кг за МД від 09.01.2019, що і призвело до виникнення сумніві у правильності визначення митної вартості товару та до прийняття рішення про коригування митної вартості (не є предметом оскарження у даній справі).
Відповідно, прийнято також Картку відмови у митному оформленні товарів, яка є предметом оскарження у даній справі.
Відповідач вважає її правомірною та обґрунтованою, оскільки вона прийнята у зв'язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості, яке є чинним, не скасовано.
Процесуальні дії, вчинені у справі.
Ухвалою від 08.02.2019 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою від 25.02.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом учасників справи.
Ухвалою від 20.03.2019 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у режимі відеоконференції.
У судовому засіданні 28.03.2019 ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.
Встановлені судом обставини.
У даному випадку учасниками справи не спростовуються та не заперечується власне хід подій - як зазначено вище, подання митниці МД та документів, наступне звернення до позивача щодо надання додаткових документів, прийняття рішення про коригування митної вартості та, як наслідок, - Картки відмови у митному оформленні, факт подальшого оформлення товару за новою МД від 21.01.2019, за якою товар було випущено у вільний обіг на підставі скоригованої митної вартості за згаданим вище рішенням.
Вирішуючи спір, виходить з наступного.
Так, враховуючи те, що предметом оскарження є саме Картка відмови, слід зазначити, що відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України (в редакції на час виникнення спірних відносин), орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Також, відповідно до положень ст. 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом (ч. 1).
У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження (ч. 2 ст. 256 МКУ).
У свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У даному випадку Картка відмови прийнята з причин - прийняття органом доходів і зборів рішення про коригування митної вартості товару.
Відтак, виходячи з положень статей 54, 55, 259 МК України Картка відмови у митному оформленні товару носить похідний характер від прийнятого рішення про коригування митної вартості, що вже неодноразово зазначалося у судовій практиці, а відтак, вона не може бути скасована без визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості, яке у даному випадку не є предметом оскарження, є чинним та не скасовано.
Відтак, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання протиправною та скасування Картки відмови у митному оформленні, яка прийнята на підставі рішення про коригування митної вартості, яке є чинним.
Інші підстави для визнання картки відмови протиправною позивачем не заявлені, а судом не встановлені.
При цьому, суд враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відтак, враховуючи вищевикладене у сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову та, відповідно, до висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
Враховуючи положення ст. 139 КАС України судовий збір відшкодуванню не підлягає.
Керуючись положеннями статей 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Джеремін» (код ЄДР 40109477; 04111, м. Київ, вул. Щербакова, 52) про визнання протиправною та скасування Картки відмови у митному оформленні товару № UA 112040.2019.00010 від 21.01.2019 - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 КАС України.
Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.
Відповідно до приписів статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Днем вручення процесуальних документів в електронній формі є день отримання судом повідомлення про доставлення документів на офіційну електронну адресу особи (п. 2 ч. 6 ст. 251 КАСУ), якою є (п. 5.8. Положення про ЄСІТС від 17 серпня 2021 року N 1845/0/15-21): сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів або адреса електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом (п. 111 «Перехідні положення»).
Суддя О.А. Кармазін