ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
29 серпня 2022 року м. Київ № 640/21354/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши за правилами письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Київській області
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДФС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-а, код ЄДР: 39393260) (правонаступник Головне управління ДПС у Київській області), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.09.2019 № 0072825606.
Позиція позивача.
Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що в повідомленні-рішенні, яке оскаржується вказано, що актом № 002317/10-36-56-06/ НОМЕР_1 від 17.07.2019 встановлено, що позивач допустив порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, а саме затримку на 908, 663, 312, 164, 138, 112 календарних днів сплати грошового зобов'язання в сумі 78533,85 гривень.
Однак позивач впевнений, що ним сплачені вчасно всі його податкові зобов'язання. Зауважує, що позивачу достеменно відомо, що ніяких невиконаних чи виконаних невчасно податкових зобов'язань у нього немає, з огляду на що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є протиправним та підлягає скасуванню.
Позиція відповідачів.
У відзиві на адміністративний позов представник податкового органу стверджував, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято правомірно, оскільки позивач є власником об'єктів житлової нерухомості.
Зазначає, що на підставі п.20.1.4 ст. 20, ст. 76, ст. 102 Податкового кодексу України, відповідачем проведена камеральна перевірка своєчасності та повноти сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельного податку по житловому об'єкту ОСОБА_1 , за результатами якої складено акт від 17.07.2019 № 002317/10-36-56-06/ НОМЕР_1 , який направлено рекомендованим листом з повідомлення про вручення, згідно поштового штемпеля вручено 09.08.2019 особисто. В ході проведення перевірки було виявлено, що позивачем порушено терміни сплати узгоджених податкових зобов'язань, з огляду на що відповідно до акту камеральної перевірки від 17.07.2019 № 002317/10-36-56-06 було сформовано податкове повідомлення-рішення № 0072825606 від 09.09.2019 на суму 15 706,77 грн. та направлено рекомендованим листом з повідомлення про вручення, згідно поштового штемпеля вручено 09.10.2019 особисто.
У відповіді на відзив та письмових поясненнях на позовну заяву позивач наголосив на безпідставності висновків податкового органу, викладених у відзиві на позовну заяву, оскільки позивач впевнений, що належним чином та вчасно сплачував всі податки, а відтак йому незрозумілі підстави для спірного повідомлення-рішення.
Відтак просить суд задовольнити позовні вимоги.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді від 08.11.2019 позовну заяву залишено без руху як таку, що подана без додержання вимог, встановлених КАС України, та встановлено строк для їх усунення.
Ухвалою судді від 27.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою суду від 29.08.2022 здійснено заміну відповідача на правонаступника - Головного управління ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС України (код ЄДР ВП: 44096797).
Встановлені судом обставини.
Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, враховуючи пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
17.07.2019 посадовими особами ГУ ДФС у Київській області проведено камеральну перевірку своєчасності та повноти сплати узгоджених податкових зобов'язань з 01.01.2016 по 12.08.2018 по податку на нерухоме майно відмінне від земельного податку по житловому об'єкту фізичною особою ОСОБА_1 за результатами якої складено акт № 002317/10-26-56-06/ НОМЕР_1 , в яким встановлено порушення позивачем строків сплати грошового зобов'язання, а саме:
на підставі невизначеного документу від 08.06.2015 б/н ТА0000 на суму 8430,35 грн., дата операції 26.06.2018-01.01.2016 кількість днів пропуску 908, штраф у розмірі 20% - 1686,07 грн.;
на підставі розрахунку від 06.06.2016 № 61647-17 ТА5012 на суму 5746,50 грн., дата операції 26.06.2018-02.09.2016 кількість днів пропуску 663, штраф у розмірі 20% - 1149,30 грн.;
на підставі невизначеного документу від 23.10.2017 б/н ТА0000 на суму 13435,25 грн., дата операції 21.11.2018-14.01.2018, кількість днів пропуску 312, штраф у розмірі 20% - 2687,25 грн.;
на підставі невизначеного документу від 23.10.2017 б/н ТА0000 на суму 18371,95 грн., дата операції 26.06.2018-14.01.2018, кількість днів пропуску 164, штраф у розмірі 20% - 3674,39 грн.;
на підставі податкового повідомлення-рішення (форма «Ф») від 29.05.2018 № 0081468,1310-2657 ТА0100 на суму 4748,15 грн. дата операції 27.12.2018-12.08.2018, кількість днів пропуску 138, штраф у розмірі 20% - 949,63 грн.;
на підставі податкового повідомлення-рішення (форми «Ф») від 29.05.2018 № 0081468-1310-2657 на суму 27800,45 грн., дата операції 01.12.2018-12.08.2018, кількість днів пропуску 112, штраф у розмірі 20% - 5560,13 грн.
На підставі зазначеного акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.09.2019 № 0072825606, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 15760,77 грн.
Позивач вважаючи оскаржуване рішення протиправним, звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
У відповідності до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 20 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
За змістом пункту 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Отже, камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 ПК України, та за своєю правовою сутністю та формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника, у тому числі щодо своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання.
Згідно з п. 86.2 ПК України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
В той же час, відповідно до п. 36.1 ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Виконанням податкового обов'язку, згідно з п. 38.1 ст.38 ПК України, визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
При цьому, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), що встановлено п/п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України.
Статтею 266 ПК України визначено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та встановлено наступне.
Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (п/п. 266.1.1 п. 266.1).
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (п/п. 266.6.1 п. 266.6).
За вимогами п/п. «а» п/п. 266.10.1 п.266.10 ПК України податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується:
фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
При цьому, відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
З акту перевірки видно, що за результатами проведеної перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем строків сплати грошового зобов'язання, а саме:
на підставі невизначеного документу від 08.06.2015 б/н ТА0000 на суму 8430,35 грн., дата операції 26.06.2018-01.01.2016 кількість днів пропуску 908, штраф у розмірі 20% - 1686,07 грн.;
на підставі розрахунку від 06.06.2016 № 61647-17 ТА5012 на суму 5746,50 грн., дата операції 26.06.2018-02.09.2016 кількість днів пропуску 663, штраф у розмірі 20% - 1149,30 грн.;
на підставі невизначеного документу від 23.10.2017 б/н ТА0000 на суму 13435,25 грн., дата операції 21.11.2018-14.01.2018, кількість днів пропуску 312, штраф у розмірі 20% - 2687,25 грн.;
на підставі невизначеного документу від 23.10.2017 б/н ТА0000 на суму 18371,95 грн., дата операції 26.06.2018-14.01.2018, кількість днів пропуску 164, штраф у розмірі 20% - 3674,39 грн.;
на підставі податкового повідомлення-рішення (форма «Ф») від 29.05.2018 № 0081468,1310-2657 ТА0100 на суму 4748,15 грн. дата операції 27.12.2018-12.08.2018, кількість днів пропуску 138, штраф у розмірі 20% - 949,63 грн.;
на підставі податкового повідомлення-рішення (форми «Ф») від 29.05.2018 № 0081468-1310-2657 на суму 27800,45 грн., дата операції 01.12.2018-12.08.2018, кількість днів пропуску 112, штраф у розмірі 20% - 5560,13 грн.
Між тим, суд звертає увагу, що податковим органом, як суб'єктом владних повноважень, в порушення вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, не надано суду жодних, у розумінні ст. 73 КАС України доказів, які були предметом камеральної перевірки та на які відповідач посилається в акті камеральної перевірки від 17.07.2019 № 002317/10-36-56-06/2275705599, зокрема, не надано суду документів, якими визначено суму грошового зобов'язання (ППР), докази їх вручення позивачу з урахуванням яких (дат вручення) та наявних відомостей щодо дат сплати податкових зобов'язань, можна було б пересвідчитись у пропуску позивачем строку сплати грошового зобов'язання.
Більш того, податковим органом не надано суду відомостей з інтегрованої картки позивача, з якої можливо б було пересвідчитись, що позивачем пропущений строк сплати податкових зобов'язань.
Варто звернути увагу податкового органу на те, що початок перебігу десятиденного терміну сплати платником податків грошових зобов'язань, визначеного п. 57.3 ст. 57 ПК України пов'язується саме з днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення, яким визначено таке грошове зобов'язання, доведеність щодо чого, у відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України, покладається саме на відповідача.
Разом з тим, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що відповідачем в порядку ч. 2 ст. 77 КАС України не доведено правомірності прийняття оскаржуваного рішення, оскільки податковим органом не надано суду доказів вручення податковим органом позивачу податкових повідомлень-рішень, на які податковий органом посилається в акті перевірки, якими позивачу визначено суми грошових зобов'язань, а також не зазначено на підставі яких саме «невизначених документів» позивачу було нараховано суму грошового зобов'язання та пропущений строк сплати такого грошового зобов'язання позивачем, з огляду на що спірне податкове повідомлення-рішення, є протиправним.
Наведені в акті перевірки доводи та аргументи не спростовуються висновків суду та не доводять зворотного.
У взаємозв'язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Відтак, виходячи з меж заявлених позовних вимог та їх обґрунтування, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки досліджених доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на з'ясуванні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову.
У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України судовий збір підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення рішення від 09.09.2019 № 0072825606, прийняте Головним управлінням ДФС у Київській області.
3. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5, корпус А, код ЄДР ВП: 44096797). судовий збір у розмірі 764,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 КАС України.
Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.
Відповідно до приписів статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Днем вручення процесуальних документів в електронній формі є день отримання судом повідомлення про доставлення документів на офіційну електронну адресу особи (п. 2 ч. 6 ст. 251 КАСУ), якою є (п. 5.8. Положення про ЄСІТС від 17 серпня 2021 року N 1845/0/15-21): сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів або адреса електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом (п. 111 «Перехідні положення»).
Суддя О.А. Кармазін