ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
25 серпня 2022 року м. Київ № 640/23016/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Державної податкової служби України (Головне управління Державної податкової служби у місті Києві) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-
Обставини справи:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася з позовом Державна податкова служба України (Головне управління Державної податкової служби у місті Києві) (далі по тексту - позивач, ДПС України (ГУ ДПС у м. Києві)) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач, ФОП ОСОБА_1 ) в якому просила стягнути з відповідача податковий борг в сумі 5 704 096,81 грн. по сплаті податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування, військового збору на основі самостійно поданої податкової звітності, податку на додану вартість на основі самостійно поданої податкової звітності та податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п на основі винесених податкових повідомлень-рішень.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за відповідачкою обліковується податковий борг в розмірі 5 704 096,81 грн., який останньою в добровільному порядку не сплачений.
Ухвалою суду від 13.09.2021 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без повідомлення учасників справи та запропоновано відповідачу надати відзив протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідачка скористалася своїм правом, передбаченим статтею 162 КАС України, та подала, через свого представника, 30.09.2021 року до суду відзив на позовну заяву, в якому останній заперечував проти задоволення позову з огляду на те, що податковий борг в сумі 5 704 096,81 грн. є неузгодженим.
Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, дійшов наступних висновків.
Обставини встановлені судом:
ГУ ДПС у м. Києві звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ФОП ОСОБА_1 податковий борг в розмірі 5 704 096,81 грн., який останньою не був сплачений в добровільному порядку.
Як вбачається з розрахунку податкового боргу, станом на момент подання даного позову, за ФОП ОСОБА_1 обліковується борг у сумі 5 704 096,81 грн., а саме:
- по сплаті податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування в сумі 3 056 574,64 грн.;
- військового збору на основі самостійно поданої податкової звітності та винесеного податкового повідомлення-рішення в сумі 254 502,25 грн.;
- податку на додану вартість на основі самостійно поданої податкової звітності та винесених податкових повідомлень-рішень в сумі 2 284 243,97 грн.;
- податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п на основі винесених податкових повідомлень-рішень в сумі 108 775,95 грн.
Вказана сума податкового боргу виникла на підставі самостійно узгоджених податкових зобов'язань, відповідно до податкових декларацій поданих відповідачкою, та податкових повідомлень-рішень №0078724204 від 15.10.2019 року, №007873404 від 15.10.2019 року, №0078794204 від 15.10.2019 року, №0078804204 від 15.10.2019 року, №0078824204 від 15.10.2019 року та №0078914204 від 15.10.2019 року.
Так, на підставі вищевказаних податкових повідомлень-рішень, ГУ ДФС у м. Києві сформовано та направлено відповідачці податкову вимогу форми «Ф» від 15.12.2020 року №58118-13.
Вважаючи податковий борг узгодженим, ГУ ДПС у м. Києві звернулося до суду з даним позовом.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Спірні правовідносини регулюються нормами Конституції України та Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі по тексту - ПК України).
Відповідно до ст. п. 14.1.137 ст. 14 ПК України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Контролюючий орган має право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджету та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу.
У відповідності до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України, «грошове зобов'язання платника податків» - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Правовими положенням пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень, у відповідності до положень пункту 41.2 статті 41 ПК України.
Відповідно до п. 59.1 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Також податкова вимога надсилається (вручається) коли платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України).
Підпунктом 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Підпунктом 20.1.34. п. 20.1 ст. 20 ПК України визначено право контролюючих органів у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.
Згідно з п. 95.4 ст. 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Судом встановлено, що згідно з податковими повідомленнями-рішеннями №0078724204 від 15.10.2019 року, №007873404 від 15.10.2019 року, №0078794204 від 15.10.2019 року, №0078804204 від 15.10.2019 року, №0078824204 від 15.10.2019 року та №0078914204 від 15.10.2019 року контролюючим органом нараховано ФОП ОСОБА_1 податкові зобов'язання в сумі 5 704 096,81 грн. по сплаті податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування, військового збору на основі самостійно поданої податкової звітності, податку на додану вартість на основі самостійно поданої податкової звітності та податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п на основі винесених податкових повідомлень-рішень.
Між тим, вказані податкові повідомлення-рішення №0078724204 від 15.10.2019 року, №007873404 від 15.10.2019 року, №0078794204 від 15.10.2019 року, №0078804204 від 15.10.2019 року, №0078824204 від 15.10.2019 року та №0078914204 від 15.10.2019 року оскаржено ФОП ОСОБА_1 в судовому порядку.
Так, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року, в задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ФОП ОСОБА_1 звернулася з касаційною скаргою, в якій просила скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов повністю.
За наслідками розгляду, постановою Верховного Суду від 18.11.2021 року по справі № 640/22054/19 касаційну скаргу ФОП ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року скасувати, а справу №640/22054/19 направити на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Тобто, сума податкових зобов'язань в розмірі 5 704 096,81 грн. по сплаті податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування в сумі 3 056 574,64 грн.; військового збору на основі самостійно поданої податкової звітності та винесеного податкового повідомлення-рішення в сумі 254 502,25 грн.; податку на додану вартість на основі самостійно поданої податкової звітності та винесених податкових повідомлень-рішень в сумі 2 284 243,97 грн.; податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п на основі винесених податкових повідомлень-рішень в сумі 108 775,95 грн., яку контролюючий орган просить стягнути з ФОП ОСОБА_1 , є неузгодженою, що спростовує виникнення податкового боргу та наявність підстав для його стягнення.
Відповідно до ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.
У зв'язку з тим, що суд відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог, підстави, передбачені статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, для розподілу судових витрат відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 5 - 11, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити в задоволенні позову Державної податкової служби України (Головне управління Державної податкової служби у місті Києві) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.
Суддя В.І. Келеберда