ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
25 серпня 2022 року м. Київ № 640/32355/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Еколан Інгредієнти"
до Київської митниці
пропро визнання протиправним та скасування рішення
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Еколан Інгредієнти» з позовом до Київської митниці та просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів від 17.08.2021 №UA100380/2021/000385/2.
Мотивуючи позовні вимоги позивач вказує, що ним подано до митного оформлення всі належні документи, подані документи не містять ознак підробки та містять всі числові значення складових митної вартості, а висновки відповідача покладені в основу рішень про коригування митної вартості є необґрунтованими.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, де останній наполягає на правомірності прийнятого ним рішення та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зокрема, представник митного органу зазначає, що до митного оформлення не були надані страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, хоча в комерційному інвойсі від 21.06.2021 №43250 зазначено умови поставки CIF Pivdennyi. Також ТОВ «Еколан Інгредієнти» не надано копію сертифікату про проходження товару до митного оформлення, у той час коли в коносаменті від 21.06.2021 №WMS21060955 зазначено «freignt collect», що суперечить умовам поставки CIF Pivdennyi відповідно «Інконтермс». Разом з цим, представник відповідача вказує на те, що згідно наданих позивачем документів не можливо встановити кінцевий термін оплати товару. При цьому, представник відповідача стверджує, що додаткові документи, надані декларантом, не спростовують вимогу митного органу щодо їх запиту, а також надані документи неможливо ідентифікувати з оцінюваною поставкою товару: в інвойсі від 21.06.2021 № 43250 зазначені умови поставки «CIF», а в митній декларації країни відправлення від 17.06.2021 №4 22720210000463654 зазначені умови поставки «FОВ». Відповідно до інвойсу від 21.06.2021 №43250 зазначено терміни оплати за товар: 60 днів; оплата не пізніше 20.08.2021, однак, декларантом не надано документ відповідно до частини 2 статті 53 Митного кодексу України - банківський платіжний документ, що стосується оцінюваного товару, якщо рахунок сплачено. Наданий до митного оформлення прайс-лист від 23.06.2021 не відповідає загальноприйнятим вимогам, а копія митної декларації країни відправлення надана із порушенням вимог статті 254 Митного кодексу України. З урахуванням наведеного, із посиланням на митну декларацію №UA100060/2020/309228 від 06.03.2020, представник митного органу наполягає на правомірності дій щодо коригування митної вартості товару.
У свою чергу, представником позивача подано відповідь на відзив на позовну заяву, де ним зазначено про те, що митна декларація №UA100060/2020/309228 від 06.03.2020 не може бути застосована до спірних правовідносин, оскільки товар не є аналогічним, а сама декларація датована 2020 роком, у той час коли митне оформлення ТОВ «Еколан Інгредієнти» здійснювалось у 2021 році. Також представник позивача наполягає, що ним надано всіх належних документів для митного оформлення, а митним органом, ані в рішенні про коригування митної вартості, ані у відзиві на позовну заяву не аргументовано чому митна вартість не може бути визначена на підставі поданих ТОВ «Еколан Інгредієнти» документах.
Справа вирішується на підставі наявних в ній матеріалів.
Розглянувши подані матеріали, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд звертає увагу на наступне.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Еколан Інгредієнти», як покупцем, з однієї сторони, та Larchfield Ltd (Великобританія), як постачальником, із іншої сторони, укладено контракт №78/01-10 від 11.01.2010 (далі - контракт), у відповідності до якого постачальник зобов'язується поставляти, а покупець зобов'язується приймати і оплачувати на умовах контракту товари в асортименті та кількості, зазначених в додатках, які є невід'ємною частиною даного контракту.
Товар згідно з контрактом поставляється на умовах DDU, EXW, FCA (Інконтермс 2010). Також можуть бути передбачені інші умови поставки. Місце і умови поставки кожної партії товару буде узгоджено додатково і вказано у відповідному додатку, який є невід'ємною частиною даного контракту.
У відповідності до пункту 2.1 контракту ціни на товар встановлені в доларах чи євро і включають в себе вартість упаковки, маркування і піддонів та зазначаються в додатках до контракту.
Додатковою угодою №14 від 18.11.2017 до контракту сторонами внесено зміни в частині банківських реквізитів постачальника.
Додатковою угодою №17 від 15.02.2019 до контракту сторони внесли зміни та вказали, що товари по контракту поставляються на умовах поставки Інконтермс в асортименті і кількості зазначених у інвойсах.
Згідно пункту 2.1 додаткової угоди №17 від 15.02.2019 до контракту ціни на товар встановлені в доларах чи євро і включають в себе вартість упаковки, маркування і піддонів та зазначаються в інвойсах, які є невід'ємною частиною даного контракту.
Додатковою угодою №18 від 28.12.2020 до контракту сторони погодили, що контракт діє до 31.12.2021.
З метою митного оформлення товару, ввезеного за умовами вказаного контракту ТОВ «Еколан Інгредієнти» подано до митного оформлення електронну митну декларацію №UA100380/2021/020660 від 16.08.2021, у якій митна вартість товару визначена за ціною Контракту щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), тобто за основним методом визначення митної вартості товарів.
Разом із електронною митною декларацією №UA100380/2021/020660 від 16.08.2021 позивачем надано митному органу наступні документи: пакувальний лист №3014 від 21.06.2021, інвойс №43250 від 21.06.2021, коносамент №WMS21060955 від 21.06.2021, CMR №43556 від 14.08.2021, декларацію про походження товару від 21.06.2021 №43250, контракт та додаткові угоди до контракту.
За наслідком розгляду поданих документів митним органом сформовано повідомлення про витребування додаткових документів, оскільки подані декларантом документи місять розбіжності, які мають вплив на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари. У вказаному повідомленні позивачу запропоновано надати страхові документи, а також відомості про вартість страхування, відомості щодо оплати товару та інші документи на підставі частин 2, 3, 4 статті 53, статті 54 Митного кодексу України, у тому числі копію митної декларації країни відправлення з додержанням вимог статті 254 Митного кодексу України.
ТОВ «Еколан Інгредієнти» надано додаткові документи, що не заперечується відповідачем.
За наслідком розгляду поданих декларантом документів відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 17.08.2021 №UA100380/2021/000385/2, у графі 33 якої вказано, серед іншого про наступне:
«….за результатами опрацювання документів поданих разом з митною декларацією від 16.08.2021 №UА100380/2021/020660 встановлено, що документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та невідповідності, що не дає можливості впевнитись в достовірності заявленої митної вартості та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема: зовнішньоекономічним договором (контрактом) від 11.01.2010 №78/01-10 визначені наступні умови поставки товару згідно Інконтермс DDU, EXW, FCA; додатковою угодою від 15.02.2019 №17 до контракту сторони визначили, що вартість одиниці товару та загальна вартість включає вартість упаковки, маркування, піддонів та що умови поставки кожної конкретної партії товару будуть визначені в інвойсі. Водночас, в комерційному інвойсі від 21.06.2021 №43250 зазначено умови поставки CIF Pivdennyi. Згідно Інкотермс вартість включає страхування та фрахт (... назва порту призначення). За умовами термінів СІР продавець також повинен застрахувати товар і нести витрати щодо страхування. Оскільки точка розподілу витрат фіксована в країні призначення, договори з "С"-термінами часто помилково вважаються договорами прибуття, за якими продавець несе всі ризики та витрати до моменту фактичного прибуття товару до погодженого пункту. Слід підкреслити, однак, що "С"-терміни мають ту ж природу, що "Р"- терміни в тому відношенні, що продавець здійснює виконання договору в країні відвантаження або відправлення. Таким чином, договори купівлі-продажу на умовах "С"- термінів, як і договори на умовах "Р"- термінів, входять до категорії договорів відправлення. Тому необхідно обов'язково надати документ страхування. До митного оформлення не надано страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Термін проплати у інвойсі від 21.06.2021 №43250 зазначено 60 днів, але не пізніше 20.08.2021, що не дає можливості визначитися з терміном.
Відповідно до п.3.2. контракту від 11.01.2010 №78/01-10 передбачено, що разом з кожною партією товару постачальник зобов'язаний надати покупцю наступні документи: оригінал інвойсу; оригінал пакувального листа; фітосанітарний сертифікат; сертифікат аналізу; сертифікат про походження товару.
Копія сертифікату про походження до митного оформлення не надавалась.
В поданому Bill of Lading від 21.06.2021 №WMS321060955 зазначено «fleignt collect», що протирічить умовам поставки CIF Pivdennyi відповідно «Інкотермс».
З метою підтвердження числового значення заявленої митної вартості від декларанта було витребувано відповідно до вимог частини 2, 3 ст.53, ст. 54, ст. 57 МКУ додаткові документи згідно з переліком, викладеним у електронному повідомленні.
Відповідно до інвойсу від 21.06.2021 №43250 зазначено терміни оплати за товар: 60 днів; оплата не пізніше 20.08.2021. Декларантом не надано документ відповідно до частини 2 статті 53 МКУ - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.
Водночас, додаткові документи надано не в повному обсязі, не надано: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; виписку з бухгалтерської документації (прибуткові, податкові та видаткові накладні); договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, а додаткові документи, надані декларантом, не спростовують вимогу митного органу щодо їх запиту, при цьому додаткові документи неможливо ідентифікувати з оцінюваною поставкою товару: зазначені умови поставки «СІР» в інвойсі 21.06.2021 №43250, а в митній декларації країни відправлення від 17.06.2021 №422720210000463654 зазначені «FОВ». Наданий до митного оформлення прайс-лист від 23.06.2021 б/н не відповідає загальноприйнятим вимогам, оскільки, Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов'язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставки, умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів. Копія митної декларації країни відправлення надана без додержання вимог ст. 254 МКУ.
Відповідно до ст. 54 Митного кодексу України не надано документів що, підтверджують відсутність впливу взаємозалежності покупця і продавця на ціну товару, а саме: - виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; - довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; - розрахунок ціни (калькуляцію).
Натомість, у митного органу наявна інформація, що відповідає ч.2 ст.64 МК України та є підставою для застосування другорядного методу 2ґ - резервного методу. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару: товар № 1- 1,9 USD/кг (МД від 06.03.2020 №UА100060/2020/309228).».
Тут і надалі спірне та/або оскаржуване рішення.
Надаючи оцінку спірних правовідносин суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до статті 49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частиною 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (ч. 1 ст. 52 МК Укпаїни).
Відповідно до частин 2, 4, 8, 9 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.
У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.
Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.
Частинами 1-4 статті 53 МК України регламентовано наступне.
У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Згідно із положеннями частин 1-3, 5 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Відповідно до положень частини 6 статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу (ч. 12 ст. 264 МК України).
За приписами частин 1, 7, 8, 9 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.
Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.
Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1, 2, 5-8, 10 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця.
Платежі необов'язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо).
Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об'єкти права інтелектуальної власності.
Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України; 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.
У відповідності до частини 2 статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.
Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.
Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.
Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, що визначає обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовуються митним органом при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: - неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); - невірно проведений розрахунок митної вартості; - невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; - надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 - 61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.
У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Аналіз вказаного дає суду підстави дійти до висновку, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.
Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов'язані із перевіркою основного переліку документів, що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
Аналогічна правова позиція викладено у постанові Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №813/1229/16.
Як слідує зі змісту спірного рішення, підставою для витребування додаткових документів було, серед іншого, відсутність страхових документів.
Так, судом встановлено, що у комерційному інвойсі від 21.06.2021 №43250 зазначено умови поставки CIF Pivdennyi.
Згідно із до Інконтермс CIF (англ. Cost, Insurance and Freight (… named port of destination), або вартість, страхування і фрахт (… назва порту призначення) - термін Інкотермс, означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов'язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати чи ушкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять із продавця на покупця. Однак, за умовами терміну CIF на продавця покладається також обов'язок придбання морського страхування на користь покупця проти ризику втрати і ушкодження товару під час перевезення.
Отже, за умовами поставки CIF безпосередньо на продавця покладено витрати на страхування.
Між тим, в матеріалах справи наявний сертифікат №1552308003540 від 21.07.2021 що підтверджує фрахт страхування вантажу безпосередньо продавцем.
Суд акцентує увагу на тому, що відповідачем не заперечуються обставини надання позивачем разом із додатковими документами копії вищевказаного сертифікату. Відсутність страхових документів було покладено в основу рішення про витребування додаткових документів, однак не слугувало підставою для коригування митної вартості товару.
Що ж стосується посилань митного органу на те, що додаткові документи, подані ТОВ «Еколан Інгредієнти» неможливо ідентифікувати з оцінюваною поставкою товару, адже в інвойсі 21.06.2021 №43250 умови поставки зазначено «СІР», а в митній декларації країни відправлення від 17.06.2021 №422720210000463654 зазначені «FОВ», слід вказати про наступне.
Відповідно до пункту 2.1 контракту ціни на товари встановлені в доларах чи євро і включають в себе вартість упаковки, маркування і піддонів та зазначаються в додатках до контракту.
Додатковою угодою №14 від 18.11.2017 до контракту сторонами внесено зміни в частині банківських реквізитів постачальника.
Додатковою угодою №17 від 15.02.2019 до контракту сторони внесли зміни та вказали, що товари по контракту поставляються на умовах поставки Інконтермс в асортименті і кількості зазначених у інвойсах.
Аналіз вказаного дає суду підстави дійти до висновку, що безпосередньо додатковою угодою №17 від 15.02.2019 передбачено те, що умови поставки Інконтермс визначаються в інвойсах.
Також суд враховує, що умови поставки «FОВ» (… named port of shipment) англ. On Board, або Франко борт (… назва порту відвантаження) - це термін Інкотермс 2000 та 2010, який означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов'язок з митного очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським чи внутрішнім водним транспортом.
Суд вказує, що дійсно в митній декларації країни відправлення від 17.06.2021 №422720210000463654 умови поставки зазначені «FОВ», однак відповідачем не аргументовано яким чином вказані розбіжності вплинули та/або могли вплинути на митну вартість товару, у тому числі зважаючи на умови додаткової угоди №17 від 15.02.2019 до контракту, якою чітко встановлено, що умови поставки визначаються в інвойсі.
Враховуючи наведене суд зазначає, що вказані твердження митного органу не можуть бути покладені в основу рішення про коригування митної вартості та вказувати про заниження ТОВ «Еколан Інгредієнти» митної вартості товару.
Що ж стосується посилань відповідача на ненадання позивачем банківських платіжних документів, то слід вказати, що відповідно до інвойсу від 21.06.2021 №43250 терміни оплати за товар становлять 60 днів, але не пізніше 20.08.2021.
Отже, умовами інвойсу від 21.06.2021 №43250 встановлено граничний строк оплати товару, а саме не пізніше 20.08.2021.
Судом встановлено, що 19.08.2021 ТОВ «Еколан Інгредієнти» проведено оплату за товар згідно контракту, а саме сплачено 25 903,48 доларів США на користь продавця товару, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті від 19.08.2021 №30 та випискою за 19.08.2021 по 20.08.2021, довідкою АТ ПІРЕУС БАНК МКБ №316 від 04.10.2021.
Суд наголошує, що станом на час митного оформлення товару 16.08.2021 та безпосередньо прийняття відповідачем оскаржуваного рішення - 17.08.2021 рахунок не був оплачений позивачем.
Варто відмітити, що пункт 4 частини 2 статті 53 МК України вимагає надання банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваних товарів виключно у разі якщо рахунок сплачений.
Суд відмічає, що банківські платіжні документи не могли бути надані ТОВ «Еколан Інгредієнти» під час митного оформлення, оскільки рахунок не був сплачений, а оплата відповідного рахунку була проведена вже після прийняття митним органом спірного рішення, однак в межах строків, які зафіксовані в інвойсі від 21.06.2021 №43250.
З урахуванням наведеного, на переконання суду, посилання відповідача в цій частині на відсутності документів, що підтверджують оплату за оцінюваний товар, як підстави для коригування митної вартості товару є необґрунтованими. При цьому, в цій частині суд також вважає за необхідне вказати, що витребування митним органом документів з підстав того, що в інвойсі від 21.06.2021 №43250 зазначено 60 днів, але не пізніше 20.08.2021, що, у свою чергу не дає можливості визначитися із терміном оплати за товар, також є протиправним, оскільки зміст інвойсу від 21.06.2021 №43250 в повній мірі дає можливість ідентифікувати кінцевий строк оплати за товар, який визначений сторонами - 20.08.2021.
Що ж стосується зауважень митного органу в частині наданого ТОВ «Еколан Інгредієнти» прай-листа суд вказує, що прайс-лист не є обов'язковим документом, що передбачений частиною 2 статті 53 МК України, який має надати декларант під час митного оформлення товару, та не є документом, що підтверджує вартість імпортованого товару.
Прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який безпосередньо адресований покупцю, та є лише пропозицією щодо вартості товару, а його конкретна ціна, порядок її сплати визначаються сторонами та обумовлюються відповідними контрактами та/або інвойсами.
Схожа правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.03.2020 у справі №825/15796/16.
Водночас, наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов поставки, не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.07.2020 у справі №815/2731/18.
Приймаючи до уваги наведене, суд вважає доводи митного органу в цій частині як підстави для коригування митної вартості товарів безпідставними.
Що ж стосується зауважень відповідача в частині надання копії митної декларації країни відправлення із порушенням статті 254 МК України слід вказати про наступне.
Відповідно до частини 1 статті 254 МК України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.
Аналіз вказаного дає суду підстави дійти до висновку, що декларант забезпечує переклад, серед іншого митної декларації країни відправлення виключно у разі, якщо дані, які містяться в ній є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.
Як свідчать зміст спірного рішення, відповідачем не аргументовано необхідність перекладу митної декларації країни відправлення, відповідну аргументацію не викладено і у відзиві на позовну заяву.
Отже, на переконання суду, твердження митного органу в цій частині не можуть бути покладені в основу рішення про коригування митної вартості.
Разом з цим, суд залишає поза увагою посилання відповідача на ненадання ТОВ «Еколан Інгредієнти» висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини; виписку з бухгалтерської документації (прибуткові, податкові та видаткові накладні); договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; - розрахунок ціни (калькуляцію), оскільки вказані документи, в розрізі положень частини 2 статті 53 МК України не є тими документами, які підтверджують числове значення митної вартості.
На переконання суду не надання декларантом вказаних документів, за умови надання ним документів, перелік яких визначений частиною 2 статті 53 МК України не можуть бути підставами для висновку про заниження останнім митної вартості та й відповідно бути покладеними в основу рішення про коригування митної вартості товару.
Підсумовуючи наведене суд констатує, що в ході розгляду справи не знайшли своє підтвердження доводи та твердження митного органу, які були покладені безпосередньо в основу рішенні про коригування митної вартості товару.
Водночас, щодо зауважень відповідача в частині не надання декларантом сертифікату про походження, то суд вказує, що наведене спростовується матеріалами справи, адже декларація про проходження товару від 21.06.2021 №43250 вказана в переліку документів картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100380/2021/38067.
Також суд залишає поза увагою посилання митного органу на те, що в поданому Bill of Lading від 21.06.2021 №WMS321060955 (коносамент) зазначено «fleignt collect», що протирічить умовам поставки CIF Pivdennyi відповідно «Інкотермс», адже як вже було неодноразово вказано судом вище умови поставки визначаються безпосередньо в інвойсі. Суд наголошує, що відповідачем не аргументовано яким чином вказані розбіжності вплинули або могли вплинути на митну вартість товару.
Поряд з цим, не можуть бути взяті до уваги посилання митного органу на неможливість застосування попередніх методів і визначення митної вартості із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 МК України, яка що найбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях за МД №UA100060/2020/309228 від 06.03.2020 (митна вартість становить на рівні 1,9 USD за кг), оскільки при здійсненні коригування митної вартості в рішеннях про коригування митний орган обов'язково повинен зазначити докладну інформацію та джерела, які ним використовувалися при визначенні митної вартості за відповідним методом. Тобто, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості імпортованих позивачем товарів, відповідач повинен був навести конкретну інформацію та критерії, за якими він порівнював відповідний товар з тим, який був імпортований позивачем (період постачання, країну відправлення, умови поставки тощо). У спірному рішенні про коригування митної вартості такі дані відсутні.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.03.2018 у справі № 809/4367/15.
Також при вирішенні спору по суті суд враховує, що дані митного органу про вищу вартість розмитнених товарів не можуть мати більше значення, ніж подані декларантом документи про товар. Такі дані митного органу не можуть бути єдиною підставою для коригування митної вартості.
Декларант має право на свободу підприємницької діяльності. Торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок тощо).
Сама по собі відмінність заявленої митної вартості і митної вартості подібних товарів не може бути беззаперечною підставою для незастосування обраного декларантом методу визначення митної вартості.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 23.04.2019 у справі №810/1479/16, від 21.08.2020 у справі №814/1521/16.
Крім того, аналізуючи доводи обох сторін, суд звертає увагу й на те, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості відповідачем не наведено достатніх підстав, які б вказували не неможливість коригування заявленої позивачем митної вартості товару за жодним іншим методом, що передує резервному (шостому).
Також суд акцентує увагу на тому, що митну вартість товару митним органом скореговано на підставі митної декларації датованої 2020 році, у той час коли поставка товару в межах спірних правовідносин здійснювалась у 2021 році.
При цьому, суд наголошує, що декларантом у МД №UA100060/2020/309228 від 06.03.2020 визначена менша вартість товару ніж 1,9 USD за кг. Вказана митна вартість безпосередньо визначена відповідачем, за наслідком коригування останньої.
Отже, на переконання суду, подані позивачем до митного оформлення документи не містять ознак підробки та містять всі числові значення складових митної вартості для визнання такої вартості за ціною договору (контракту) і наявні в них відомості надають можливість перевірити її правильність.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не було проведено повного та всебічного дослідження поданих декларантом документів, а натомість здійснено коригування заявленої ним митної вартості товарів з формальних підстав, що не відповідають сутності та змісту виниклих правовідносин.
Таким чином суд вважає, що відповідачем не доведено правомірності прийняття ним рішення про коригування митної вартості товарів від 17.08.2021 №UA100380/2021/000385/2
Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Положеннями частини 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Підсумовуючи вищевикладене, повно та всебічно проаналізувавши матеріали адміністративної справи суд дійшов до висновку про не відповідність оскаржуваного рішення критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, з огляду на що останнє підлягає скасуванню. Наведене, у свою чергу зумовлює наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки адміністративний позов підлягає до задоволення, то сплачений судовий збір позивачем у розмірі 5409,67 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 255 КАС України суд, -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Еколан Інгредієнти» (04116, м. Київ, вул. Митрофана Довнар-Запольського, 5, код ЄДРПОУ 34763972) до Київської митниці (03124, місто Київ, бульвар Гавела Вацлава, будинок 8-А, код ЄДРПОУ 43997555) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів від 17.08.2021 №UA100380/2021/000385/2.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Київської митниці (03124, місто Київ, бульвар Гавела Вацлава, будинок 8-А, код ЄДРПОУ 43997555) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Еколан Інгредієнти» (04116, м. Київ, вул. Митрофана Довнар-Запольського, 5, код ЄДРПОУ 34763972) витрати понесені ним по сплаті судового збору у сумі 5 409 (п'ять тисяч чотириста дев'ять) грн. 67 коп.
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України.
Суддя М.А. Бояринцева