ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
22 серпня 2022 року м. Київ № 640/29139/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтелідженс Секюріті Солюшен»
до Головного управління Державної податкової служби у Київській області,
про визнання протиправним та скасування рішення №43140/43030724/2 від 18.08.2020,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Шевченківський млин» (далі - позивач) з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (далі - відповідач), в якому просить суд (з урахуванням уточненої заяви від 29.12.2020):
- визнати протиправним та скасувати рішення від 18.08.2020 №43140/43030724/2, Головного управління Державної податкової служби у Київській області про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних №7 від 30.09.2019, поданих ТОВ «ІНТЕЛІДЖЕНС СЕКЮРІТІ СОЛЮШЕН».
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що позивачем під час оскарження рішень відповідача на підтвердження реальності здійсненої операції надано всі передбачені законодавством документи. При винесені оскаржуваних рішень відповідачем не взято до уваги позитивну репутацію позивача як сумлінного платника податків та специфіку його діяльності. На підтвердження вищезазначених операцій позивачем надано копії всіх необхідних первинних документів, договорів, специфікацій до них, підтверджено факт оплати платіжними дорученнями, надайі банківські виписки про рух коштів по особовому рахунку.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.01.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі та запропоновано відповідачам в п'ятнадцятиденний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву.
Представником Головного управління ДПС у Київській області подано відзив на позов, в якому проти позовних вимог заперечено та зазначено, що подані позивачем документи не відповідають вичерпному переліку, а зміст первинних документів не дозволяє однозначно з'ясувати фактичні обставини здійснення фінансово-господарської операції. Вказано, що позивачем не було надано обґрунтованих доводів щодо порушення його прав та законних інтересів зі сторони органів податкової служби та неправомірності дій останніх, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтелідженс Секюріті Солюшен» за наслідками господарської діяльності по операціях з товариством з обмеженою відповідальністю «Реал груп» виписано податкову накладну, яку направлено на реєстрацію відповідно до вимог пункту 187.1 статті 187, пункту 201.1 статті 201 Податкового Кодексу України, а саме, податкова накладна №7 від 30.09.2019.
Відповідно до отриманої квитанції, надісланої позивачу від 15.10.2019 №9239467987, зазначена податкова накладна прийнята, але реєстрацію зупинено.
Підставою для зупинення реєстрації у квитанції зазначено наступне: ПН/РК відповідає підпункту 1.6 пункту 1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій». Позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За посиланням позивача, Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтелідженс Секюріті Солюшен» на виконання вимог підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України до Головного управління ДПС у Київській області було надано повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.
Комісією Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення:
- від 06.08.2020 №1810593/43030724 про відмову в реєстрації податкової накладної №7 від 30.09.2019.
Підставою прийняття такого рішення стало ненадання платником податків копії документів: про первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано підкреслити).
Не погодившись з таким рішенням регіональної Комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, позивач звернувся зі скаргою до Державної податкової служби України.
За результатами розгляду скарги, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення від 18.08.2020 №43140/43030724/2 про залишення скарги без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН без змін.
Вказуючи на протиправність рішення від 18.08.2020 №43140/43030724/2, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Положенням пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.12.2019 № 1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок зупинення реєстрації ПН/РК); Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок розгляду скарг).
Згідно з приписами п.7 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Відповідно до пунктів 10-11 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Пунктом 25 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК передбачено, що комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Згідно з пунктом 29 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК до складу комісій регіонального рівня входять посадові особи головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.
До складу комісії центрального рівня входять посадові особи ДПС.
Згідно з пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.
Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору (абзаци другий, третій пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України).
Порядок та особливості оскарження рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлені в пункті 56.23 цієї статті.
Відповідно до положень підпунктів 56.23.1 - 56.23.3 пункту 56.23 Податкового кодексу України скарга на рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, і розглядається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за участі уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику; скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим.
Згідно з пунктом 1 Порядку розгляду скарг розгляд скарги здійснюється комісією центрального рівня за участю уповноваженої особи Мінфіну.
Комісія центрального рівня - комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС, організаційні та процедурні засади діяльності якої визначені у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165 (п.2 цього Порядку).
Скарга подається платником податку на додану вартість у строки, визначені статтею 56 Податкового кодексу України, з наступного дня після набрання чинності рішенням комісії регіонального рівня (п.3 цього Порядку).
Відповідно до пунктів 11, 12 Порядку розгляду скарг платник податку має право додавати до скарги пояснення та копії документів, які підтверджують інформацію, зазначену в податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена.
За результатами розгляду скарги комісія центрального рівня у строк, визначений пунктом 56.23 статті 56 Кодексу, приймає одне з таких рішень:
задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі;
залишає скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі без змін.
Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, вказує на те, що останній надав усі необхідні документи, які беззаперечно підтверджують реальність здійснення операцій по вказаних податкових накладних на підтвердження чого ним отримано квитанцію №2.
Позивач зазначає, що відповідачем прийнято рішення від 18.08.2020 №43140/43030724/2 про відмову в реєстрації податкових накладних №7 від 30.09.2019.
Також позивач стверджує, що у рішенні від 18.08.2020 №43140/43030724/2 про відмову в реєстрації податкової накладної №7 від 30.09.2019 вказано: «відсутні копії первинних документів, що підтверджують факт постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків- фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних».
Тобто, звертаючись до суду з даним адміністративним позовом та обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач фактично не погоджується із рішенням про відмову у реєстрації податкової накладної від 30.09.2019 №7, яке прийняте комісією, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області від 06.08.2020 №1810593/43030724.
Разом з тим, суд зазначає, що позивач в межах цієї адміністративної справи не оскаржує рішення регіонального рівня від 06.08.2020 №1810593/43030724, а просить скасувати рішення Комісії з питань розгляду скарг Державної податкової служби України від 09.07.2020 №32780/33794329/2, яке прийнято за результатами розгляду його скарги на рішення від №43140/43030724/2 від 18.08.2020.
Доказів оскарження зазначеного рішення від 06.08.2020 №1810593/43030724 про відмову у реєстрації податкової накладної від 30.09.2019 №7 в судовому порядку позивачем не надано.
Суд звертає увагу, що позивачем помилково обрано спосіб захисту своїх прав, рішення про відмову у задоволенні скарги на рішення Комісії ГУ ДПС у Київській області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування приймається стосовно самого рішення Комісії та не є підставою для реєстрації або нереєстрації податкової накладної.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що Державною податковою службою України при прийнятті рішення від №43140/43030724/2 від 18.08.2020 за результатами розгляду скарги позивача дотримано порядок та строки розгляду, передбачені статтею 56 Податкового кодексу України.
Суд звертає увагу на ту обставину, що рішення, яке просить скасувати позивач, стосується лише відмови в задоволенні його скарги, тому не буде тягти за собою автоматичного скасування рішення від 06.08.2020 №1810593/43030724.
Одночасно, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень
Згідно з частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Отже, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, водночас, відповідно до зазначених норм, право особи на звернення до адміністративного суду обумовлено суб'єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак, обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.
При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.
Тобто, рішення суб'єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення прийняті владним суб'єктом поза межами визначеної законом компетенції, а, по-друге, оспорюванні рішення є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов'язку.
Суд враховує, що запроваджені Податковим кодексом України способи оскарження рішень податкових органів - адміністративний та судовий - повною мірою дають можливість платнику податків захистити порушене право, при цьому за механізмом їх реалізації вони не є тотожними, доводи позивача, викладені у скарзі оцінюються судом під час розгляду справи, а не шляхом оцінки рішення прийнятого вищестоящими податковими органами за результатами адміністративного оскарження. Само по собі рішення, прийняте за результатами вирішення податкового спору у порядку досудового врегулювання, не створює, не змінює та не припиняє будь-яких прав та обов'язків.
Таким чином, правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «ІНТЕЛІДЖЕНС СЕКЮРІТІ СОЛЮШЕН» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення комісії ДПС від №43140/43030724/2 від 18.08.2020 немає, оскільки це рішення не є таким, що прийняте у зв'язку з реалізацією управлінських повноважень, а є актом вирішення спору в досудовому порядку, не створює юридичного наслідку для позивача, а визнання цього рішення протиправним та його скасування не призведе до відновлення порушеного права.
Вказана правова позиція викладена Верховним судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 07 лютого 2020 року у справі №826/11086/18.
При цьому, суд звертає увагу, що належним способом захисту у даному випадку є звернення позивача до суду з позовними вимогами про визнання протиправним та скасування рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області від 06.08.2020 №1810593/43030724 про відмову в реєстрації податкової накладної №7 від 30.09.2019 та, як наслідок, вжиття дій щодо реєстрації зазначеної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також доводи сторін, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 72-77, 139, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
В задоволенні позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Літвінова А.В.