Справа № 570/1600/22
Номер провадження 3/570/1010/2022
02 серпня 2022 року
Cуддя Рівненського районного суду Рівненської області Кушнір Н.В., розглянувши в залі суду в приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області /м.Рівне вул.С.Петлюри,10/ справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої в АДРЕСА_1 , не працюючого,
за ч. 1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
10 травня 2022 року близько 16 год. 00 хв. по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вчинила відносно своєї доньки ОСОБА_2 умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні в її сторону нецензурною лайкою та погрозах фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої.
Правопорушника належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи за вказаною ним адресою, проте в судове засідання він не з'явився.
Щоб не затягувати процес розгляду справи та не створювати умов для зловживання з боку особи, що притягається до відповідальності, закон передбачив можливість розгляду справи за відсутності цієї особи у випадку, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи, і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Враховуючи, що в справі є достатні дані про обізнаність правопорушника зі своїми правами, про місце і час розгляду справи в суді, а також відсутнє клопотання про перенесення судового розгляду, в яке він не прибув з невідомих причин, достатність матеріалів справи для прийняття рішення, відсутність необхідності заслуховувати його особисті пояснення з приводу події, встановлені строки розгляду вказаних справ, а тому враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, передбачені ч. 4 ст. 294 КУпАП, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії » від 07.07.1989 про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, а тому суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності правопорушника, що не може розцінюватись як порушення його прав, передбачених ст.268 КУпАП, вважаю за можливе розглянути матеріали за його відсутності, вважаючи, що за наведених обставин його право на захист порушено не буде.
Потерпіла повідомила, що мати знаходиться за кордоном, тому зараз сварок між ними немає. За даний факт вона маму пробачила, сварки між ними виникають постійно, бо разом не можуть зжитися.
Відповідно до письмового клопотання представника правопорушника адвоката Мамай І.Є. вона просить закрити провадження у справі у зв"язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення в діях її довірителя.
Згідно з клопотанням 10 травня 2022 року сталася сварка, яка потерпілою було визнана як домашнє психологічне насильство, бо донька постійно провокує на конфлікт та зазначає, що 3/4 будинку її та не бажає, щоб мати проживала в будинку. ОСОБА_1 є особою похилого віку, має багато хвороб і не має на меті завдати психологічного тиску на дочку, а також не має економічних переваг над донькою.
Також зазначає, що ОСОБА_2 притягалася до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КпАП України., яко. оголошено усне зауваження.
Дослідивши матеріали справи, вважаючи їх достатніми для прийняття рішення, суддя прийшов до таких висновків.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободигромадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно з ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. За правилами ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно з положеннями ст.280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення - передбаченої нормами права сукупності об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи те діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він включає в себе: а) об'єкт; б) об'єктивну сторону; в) суб'єкт; г) суб'єктивну сторону.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об'єктивна сторона полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а також у невиконанні захисного припису особою, стосовно якої він винесений. Відповідно до Закону України «Про попередження насильства в сім'ї» насильство в сім'ї - будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї стосовно іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю. Фізичне насильство - це умисне насильство, яке не завдає фізичного болю і не спричиняє тілесних ушкоджень. Психологічне насильство - насильство, пов'язане з дією одного члена сім'ї на психіку іншого члена сім'ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров'ю. Економічне насильство - умисне позбавлення одним членом сім'ї іншого члена сім'ї житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів, на які постраждалий має передбачене законом право, що може призвести до порушення фізичного чи психічного здоров'я. Завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого є необов'язковим для кваліфікації.
Відповідно до ч.ч.2, 4 ст.3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини у формі умислу.
Суб'єктом - особа від 16 років, яка вчинила насильство до одного із членів своєї сім'ї.
Факт вчинення насильства в сім'ї при встановлених судом обставинах підтверджується
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ 098222 від 21 травня 2022 року,
- заявою та письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 ,
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , заявою правопорушника.
Протокол складений у присутності правопорушника, від підпису у протоколі правопорушник відмовився, про що свідчать відповідні застереження. Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснено права, передбачені ст.63 Конституції України і ст.268 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам, які пред'являються чинним законом до такого документу, визнано належним доказом та крім того, в матеріалах провадження наявні і інші беззаперечні докази, які підтверджують вину правопорушника. Доказів, які не були відомі особі при складанні відповідного протоколу, правопорушник у суді не надав. Вказані докази є такими, що повністю узгоджуються між собою, не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості.
Матеріали провадження не містять відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, а також результатів оскарження дій працівників поліції.
За змістом закону протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст.251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення.
Таким чином, ОСОБА_1 скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП як вчинення насильства в сім'ї.
Потерпіла ОСОБА_2 у поданій до суду письмовій заяві зазначає, що просить закрити справу за малозначністю.
Відповідно до ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Малозначним є правопорушення, яке не становить великої суспільної шкідливості й не завдало значних збитків державним або суспільним інтересам або безпосередньо громадянам. Європейський суд з прав людини в своєму рішенні "Ісмаїлов проти Росії" від 6 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права - однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях ЄКПЛ, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.
Враховуючи те, що правопорушник у вчиненому щиро розкаявся, визнав свою вину, своїми діями не завдав будь-якої значної шкоди державному або громадському порядку, правам і свободам громадян, раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, потерпіла не має до нього жодних претензій, суд приходить до висновку, що дане правопорушення не становить великої суспільної шкідливості, не завдало збитків державним або суспільним інтересам або безпосередньо громадянам і є малозначним, тому вважаю за можливе згідно ст.22 КУпАП звільнити правопорушника від адміністративної відповідальності в зв'язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням, та закрити провадження у справі.
На підставі ч.1 ст.173-2 КУпАП, керуючись ст.ст.22, 283, 284 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогоч.1 ст.173-2 КУпАП.
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП та обмежитись усним зауваженням.
Закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ознаками скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Кушнір Н.В.