Дата документу 06.09.2022 Справа № 554/9/22
Номер провадження 1-кс/554/10249/2022
Іменем України
06 вересня 2022 року слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
слідчого - ОСОБА_4
адвоката - ОСОБА_5
підозрюваного - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві заяву захисника підозрюваного ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_5 про відвід слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави ОСОБА_7 від розгляду клопотання слідчого відділу розслідувань особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження №12021170000000320 від 14.04.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.305, ч.2 ст.306, ч.2, 3 ст.307, ч.2, 3 ст.311, ч.1 ст.309 КК України про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -
В провадження слідчого судді ОСОБА_1 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, надійшла заява захисника ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_5 про відвід слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави ОСОБА_7 від розгляду клопотання слідчого відділу розслідувань особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження №12021170000000320 від 14.04.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.305, ч.2 ст.306, ч.2 ст.307, ч.2 ст.311 КК України про продовження строку запобіжного заходу.
Адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні вказав, що підтримує заяву з підстав у ній наведених, приєднав до матеріалів клопотання роздуківки з сайту на 13 аркушах на підтвердження фактів викладених в заяві.
Підозрюваний ОСОБА_6 вказав, що підтримує заяву про відвід слідчого судді.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення відводу, та звертав увагу суду на безпідставність заяви про відвід слідчого судді та просив суд відмовити в її задоволенні
Слідча в судовому засіданні заперечувала проти задоволення відводу.
В судове засідання слідчий суддя ОСОБА_7 не з'явилась, надала пояснення в яких вказала, що вважає дану заяву зловживанням процесуальними правами та спрямованою на затягування розгляду клопотання у кримінальному провадженні про продовження строку тримання під вартою.
Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання, приходжу до наступного висновку.
Встановлено, що 05.09.2022 року до провадження слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави ОСОБА_7 надійшло клопотання слідчого відділу розслідувань особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження №12021170000000320 від 14.04.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.305, ч.2 ст.306, ч.2 ст.307, ч.2 ст.311 КК України про продовження строку запобвжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Як вбачається з матеріалів клопотання строк досудового розслідування в даному кримінальному провадженні закінчується 08.09.2022 року.
06.09.2022 року захисником підозрюваного ОСОБА_6 адвокатом ОСОБА_5 подано відвід слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави ОСОБА_7 від розгляду клопотання слідчого. В обґрунтування заяви адвокат зазначив, що у нього наявні обставини, які викликають сумніви в неупередженості слідчої судді ОСОБА_7 при розгляді будь якої справи, де він є стороною по справі. Це повязано з тим, що слідча суддя ОСОБА_7 після розгляду адміністративного матеріалу відно мера Полтави ОСОБА_8 де він був стороною по справі, надавав йому правову допомогу. Після чого суддя ОСОБА_7 звинуватила його у лжесвідченні по кримінальним провадженням, які були відкриті за її заявами і у неї виникло упереджене ставлення. Окрім того, по кримінальному провадженні, яке внесено до ЄРДР за фактом спричинення їй тілесних ушкоджень, вона звинуватила у причетності до її побиття та організації нападу на неї, розповсюджувала інформацію про замовлення її побиття. Також на даний час відкрито виконавче провадження щодо стягнення з нього грошових коштів на корить ОСОБА_7 щодо відшкодування їй витрат на правову допомогу. Вказав, що 23.06.2022 року Етична рада прийняла рішення №15 «Про невідповідність кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_7 критеріям професійної етики та доброчесності для зайняття посади члена Вищої ради правосуддя. Вказав, що не має довіри до судді ОСОБА_7 .
Згідно з вимогами ч.1 ст.80 КПК України, за наявності підстав, передбачених ст.ст.75-79 цього Кодексу, слідчий суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумніви у його неупередженості. Згідно з вимогами ч. 1 та ч. 2 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених ст.ст. 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя зобов'язаний заявити самовідвід. За цими ж підставами йому може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, в тому числі принципам змагальності сторін, диспозитивності та розумності строків.
Відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованихКонституцією Україниізаконами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 15 Кодексу суддівської етики визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Вказане випливає з принципу об'єктивності, визначеному у Бангалорських принципах поведінки судді, відповідно до якого об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання своїх обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст.81КПКУкраїни у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.81 КПК України, при розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою слідчого судді, судді (суду). Заява про відвід, що розглядається судом колегіально, вирішується простою більшістю голосів.
Інститут відводу має важливе значення для реалізації демократичних принципів судового процесу, сприяє ефективному розгляду справи і забезпечує правильне вирішення спору.
Як зазначено у Постанові Верховного суду від 22 жовтня 2019 року (справа №311/3428/18), для забезпечення вимог процесуальної форми щодо недопущення сторонніх впливів на прийняття процесуальних рішень у кримінальному процесі України законодавцем закріплено інститут самовідводу, відводу, який передбачає інструменти для усунення упередженої службової особи від здійснення розслідування та судового розгляду кримінального провадження, сприяє підвищенню рівня довіри громадськості до суду та винесених ним рішень. При цьому наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію слід визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Підстави для відводу судді викладенні у статті 75 КПК України.
Відповідно до ст.75КПКУкраїни слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35КПКУкраїни порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Згідно ст. 80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим.
Віповідно до ст. 15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є обов'язком судді.
Відповідно до цінності 2 принципу «Об'єктивність» Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН №2006/23 від 27.07.2006 року (даліБангалорські принципи), Об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).
Згідно п.п.49, 50 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України», відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
Об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Об'єктивний критерій визначає, чи дотримався суддя достатніх гарантій, що дозволяють виключити будь-який сумнів щодо його неупередженості. Щодо цього критерію, то необхідно встановити, чи існують, крім поведінки самого судді, факти, що потребують доведення, які можуть викликати сумніву неупередженості судді. Мається на увазі, що при ухваленні рішення про те, чи є в конкретній справі законна підстава побоюватися, що конкретний суддя або склад суду проявили недостатню неупередженість, думка відповідної особи є важливою, але невирішальною. Вирішальним є те, чи може це побоювання бути об'єктивно виправданим. Про це йдеться у рішенні ЄСПЛ у справі «Паунович проти Сербії» (№54574/07).
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v.Austria) від 24 лютого 1993 року, п.п.27, 28 and 30; рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), №33958/96, п.42, ЄСПЛ 2000-ХІІ). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).
Відповідно до ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів'суддя зобов'язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства, додержуватися присяги судді та дотримуватися правил суддівської етики.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 81 КПК України, усі відводи, крім відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, під час досудового слідства розглядає слідчий суддя.
Заявлений відвід зводиться до субєктивного ставлення адвоката ОСОБА_5 , до судді ОСОБА_7 в судовому засіданні, інших підстав для відводу судді не вказано, доказів наявності цих підстав суду не надано.
Звертаючись до суду з заявою про відвід слідчого судді ОСОБА_7 заявник адвокат ОСОБА_5 не зазначає жодну із підстав, передбачених нормами ст. 75 КПК України, для відводу судді.
Аналіз змісту заяви про відвід слідчого судді ОСОБА_7 не дає жодних підстав для висновку, що існують об'єктивно обґрунтовані обставини, які викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності слідчого судді ОСОБА_7 ..
Суд зазначає, що в ході судового розгляду заяви про відвід не встановлено існування обставин, які б викликали сумнів у неупередженості слідчого судді ОСОБА_7 , та які б, в свою чергу, унеможливлювали б винесення слідчим суддею об'єктивного судового рішення, а відтак, заявлений відвід не містить належних, конкретних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність передбачених чинним законодавством підстав для його задоволення.
Окрім того заявником не надано доказів того, що суддя ОСОБА_7 виявляла упередженість або безсторонність у даній справі. Клопотання адвоката ОСОБА_5 грунтується лише на його припущеннях щодо того, що викладені обставини можуть вплинути на обєктивність та неупередженість слідчого судді ОСОБА_7 при розгляді клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою, та негативно вплинути на права його підзахисного.
При цьому заявником не надано суду доказів, які б вказували про упередженість слідчого судді ОСОБА_7 до нього чи його підзахисного при розгляді даного клопоатння.
Ураховуючи вище зазначене, у тому числі й те, що на підтвердження заяви про відвід захисником не надано жодного доказу упередженості чи зацікавленості судді у розгляді справи, приходжу до висновку, що заява про відвід слідчого судді ОСОБА_7 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.35, 75-76, 81, 82, 107, 309 КПК України , суд ,-
У задоволенні заяви захисника підозрюваного ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_5 про відвід слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави ОСОБА_7 від розгляду клопотання слідчого відділу розслідувань особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження №12021170000000320 від 14.04.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.305, ч.2 ст.306, ч.2, 3 ст.307, ч.2, 3 ст.311, ч.1 ст.309 КК України про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.
Передати матеріали клопотання № 554/9/22 раніше визначеному слідчому судді ОСОБА_7 для продовження розгляду клопотання слідчого.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1