справа №380/2515/22
з питань забезпечення позову
05 вересня 2022 року м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Коморного О.І., розглянув у письмовому провадженні без виклику сторін заяву Інспекція ДАБК про забезпечення позову в справі за позовом Інспекція ДАБК про припинення права на виконання підготовчих та будівельних робіт ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_2 .
Встановив:
До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Інспекції ДАБК з вимогами:
- припинити право на виконання підготовчих та будівельних робіт ОСОБА_1 на об'єкті будівництва розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , набутого на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єкта будівництва «Капітальний ремонт однородинного житлового будинку по АДРЕСА_1 » за № ЛВ 051210922521.
Ухвалою суду від 07 лютого 2022 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 07 липня 2022 року справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 27 липня 2022 року залучено третю особу
Позивач 01.09.2022 подав заяву вх. № 56424 про забезпечення позову шляхом :
- встановлення заборони органу державного архітектурно - будівельного контролю вчиняти дії щодо реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації на об'єкт будівництва, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;
- накласти арешт на житловий будинок, об'єкт нерухомого майна: житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 25371246101, що належить ОСОБА_1 ;
- заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав, проводити будь - які реєстраційні дії щодо об'єкта нерухомого майна: житловий будинок який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 25371246101, що належить ОСОБА_1 ;
- накласти арешт на земельну ділянку з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 і належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , площею 0,0318 га, кадастровий номер 4610137500:05:003:0097;
- заборонити ОСОБА_1 вчиняти дії із вказаною земельною ділянкою, спрямовані на зміну цільового призначення, її поділ чи об'єднання з іншими земельними ділянками, а також відчуження у будь - який інший спосіб;
- заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав, проводити будь - які реєстраційні дії щодо земельної ділянки, площею 0,0318 га, кадастров. й номер 4610137500:05:003:0097, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
Заява мотивована тим, що на час звернення до суду із даною позовною заявою та на момент написання даного клопотання про забезпечення позову, отримано повідомлення про початок виконання будівельних робіт за номером ЛВ 051210922521, в якому свідомо вказав завідомо неправдиві дані, а саме вказав, що ним буде проводитись капітальний ремонт одноповерхового житлового будинку по АДРЕСА_1 , проте насправді ним проводиться нове будівництво житлового будинку із знесенням попередньої будівлі. Таким чином вказує, що відповідач звернувшись до органу державного архітектурно - будівельного контролю із відповідною заявою про отримання права на проведення капітального ремонту існуючого будинку свідомо вчинив правопорушення у сфері містобудівної діяльності демонтувавши будівлю та зведення нового об'єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено матеріалами неодноразово проведених позапланових перевірок уповноваженим органом контролю на об'єкті будівництва і долучених до матеріалів справи. Зокрема, відповідач із заявами про отримання дозвільних документів на проведення будівництва нового об'єкта не звертався та не отримував. За результатами проведених заходів контролю Інспекцією виносились приписи про зупинення підготовчих та будівельних робіт та приписи про усунення порушення вимог у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, які суб'єктом містобудування не виконувались внаслідок чого останнього неодноразово притягнено до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу, проте проведення будівельних робіт відповідачем не зупинено. Проте, із матеріалів справи № 466/9948/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Інспекція державного архітектурно - будівельного контролю про зобов'язання знести самочинно збудований об'єкт, що перебуває в провадженні Шевченківського районного суду м. Львова та скарг ОСОБА_2 , відомо про те, що будівельні роботи на об'єкті будівництва по АДРЕСА_1 , всупереч приписам органу державного архітектурно - будівельного контролю, які не виконанні та не скасовані, відповідачем не тільки не зупиненні, а проводяться і надалі. Крім цього, у ході розгляду справи № 466/9948/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Інспекція державного архітектурно - будівельного контролю про зобов'язання знести самочинно збудований об'єкт, судом першої інстанції ухвалено судове рішення про забезпечення позову шляхом заборонений будь - яким особам проводити будівельні роботи на об'єкті будівництва розташованому на АДРЕСА_1 , яке відповідачем не виконується. Додатково зазначає, що наявне у відповідача повідомлення про початок виконання будівельних робіт за номером ЛВ 051210922521 до ухвалення та набрання законної сили рішенням суду у даній справі, вважається чинним та надає право ОСОБА_1 здійснити реєстрацію права власності на об'єкт незавершеного будівництва та подавати до органу державного архітектурно - будівельною контролю декларації про готовність об'єкта до експлуатації, підставою для реєстрації якої є лише повнота поданих у декларації суб'єктом містобудування даних після чого відповідач зможе зареєструвати право власності на об'єкт нерухомого майна, що унеможливить виконання рішення суду у даній справі у разі задоволення позову.
Згідно ч.1 ст. 154. Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Забезпечення позову згідно ч.2 ст. 150 КАС України допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співрозмірними заявленим позовним вимогам, мають бути безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
Згідно ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
При розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу;
- наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення;
- імовірності виникнення утруднень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів;
- необхідності у зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.
Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд згідно ч.1 ст. 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Суд згідно ч.2 ст. 151 КАС України може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За своїм змістом забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, яке допускається, якщо не вжиття цих заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Заявник обов'язково повинен обґрунтувати своє клопотання і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язує застосування певного заходу забезпечення позову. Доказами у даному випадку вважатимуться будь-які відомості, що вказують на ймовірне порушення чиїхось прав (свобод, інтересів) під час провадження у справі. При цьому тягар доказування при розгляді клопотання покладається виключно на заявника.
У свою чергу суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно з Рекомендацією № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта.
Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.
Також, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Таким чином, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані заявником для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, а також у очевидності ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав, будуть значними.
Так само суд повинен вказати підстави, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.
Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Як вже зазначалося судом, згідно ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Враховуючи наведену норму, безпідставними є вимоги про забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок та на земельну ділянку, адже такий спосіб забезпечення позову не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Більше того, обґрунтовуючи необхідність забезпечення адміністративного позову, позивач переслідує мету зупинення та заборони вчинення саме позивачем дій щодо реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації на об'єкт будівництва, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та дії щодо реєстрації об'єкта нерухомого майна.
Щодо вимоги про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_1 вчиняти дії із вказаною земельною ділянкою, спрямовані на зміну цільового призначення, її поділ чи об'єднання з іншими земельними ділянками, а також відчуження у будь - який інший спосіб, суд зазначає наступне.
Великою Палатою Верховного Суду у рішенні від 28.03.2018 у справі № 800/521/17 (ЄДРСРУ № 73082059) зазначено, що позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.
В питанні вжиття заходів забезпечення позову Верховний Суд сформував сталу правову позицію щодо застосування норм процесуального права, яка полягає в наступному: "Безумовно, рішення чи дії суб'єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб'єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте суд звертає увагу, що відповідно до статті 150 КАС зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.".
Такий правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №826/16509/18, від 26.12.2019 у справі № 640/13245/19, від 20.03.2019 у справі №826/14951/18.
Таким чином, навіть вказані заявником наявні ознаки протиправності дій відповідача є передчасними, та не можуть вважатись підставою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки вони підлягають оцінці під час судового розгляду справи по суті вимог.
Аналогічна правова позиція була викладена у постановах Верховним Судом від 21 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17, від 26.03.2020 року у справі № 340/2179/19, від 26 березня 2020 року у справі № 340/2179/19.
В той же час, можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому, про що зазначено у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі №826/13306/18.
Також суд не встановив достатніх підстав для висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернулася до суду.
Позивачем не доведено існування обставин, вказаних у частині 2 статті 150 КАС України та не доведено необхідність вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням положень ч.2 статті 150 КАС України, у зв'язку з чим суд вважає, що в задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову слід відмовити.
Перевіривши зазначені у поданій заяві доводи на предмет їх відповідності вище викладеним нормам та з'ясованим судом обставинам, а також оцінивши додані до неї докази, суд дійшов висновку про необґрунтованість поданої заяви та, як наслідок, про відсутність підстав для її задоволення.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 77, 90, 150-154, 248 КАС України, суд -
постановив :
У задоволенні заяви Інспекція ДАБК про забезпечення позову в справі за позовом Інспекція ДАБК про припинення права на виконання підготовчих та будівельних робіт ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_2 - відмовити.
Відповідно до ч.8 ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Повний текст ухвали складений 05.09.2022.
Суддя Коморний О.І.