06.09.2022 Провадження по справі № 1-кп/940/91/22
Справа № 940/712/22
06 вересня 2022 року Тетіївський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тетієві кримінальне провадження № 12022116300000063 від 16.05.2022 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Фабриківка Поліського району Київської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, не одруженого, працюючого слюсарем ВОС КП «Тетіївводоканал», в силу ст. 89 КК України не судимого, невійськовозобов'язаного,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
Відповідно до статті 12 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» (далі по тексту - Закон) передбачено, що обіг наркотичних засобів, психотропних речовин, включених до таблиці 2 списку 2 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин i прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770 (далі по тексту - Перелік), в тому числі «амфетамін» включеного до таблиці 2 списку 2 вказаного Переліку, допускається лише в цілях, передбачених статтями 15, 19, 20 цього Закону.
Таким чином, Закон допускає наступні випадки законного обігу наркотичних засобів, включених до таблиці 2 Переліку:
-використання наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів у експертній і оперативно-розшуковій діяльності (ст. 19 Закону);
-діяльність з використання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у наукових та навчальних цілях, яка дозволяється лише юридичним особам за наявності відповідної ліцензії (ст. 20 Закону).
Так, ОСОБА_4 , всупереч вимог вищезазначеного Закону, 08.06.2022 року, перебуваючи на зупинці громадського транспорту по вул. Дібрівській в м. Тетієві Білоцерківського району Київської області знайшов два паперових згортки із порошкоподібною речовиною - амфетаміном та переніс до місця свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , вчинивши тим самим незаконне придбання психотропної речовини - амфетаміну.
У подальшому, незаконно придбану психотропну речовину - амфетамін, ОСОБА_4 почав незаконно зберігати за місцем свого проживання без мети збуту для власного вжитку до моменту вилучення його працівниками поліції.
09.06.2022 року у ході проведення обшуку зазначеного домоволодіння працівниками відділення поліції № 3 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області в кімнаті житлового будинку в гаманці останнього виявлено та вилучено два паперових згортки із порошкоподібною речовиною білого кольору, в якій виявлено психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 0,167 г, яку ОСОБА_4 , посягаючи на встановлений законом порядок обігу психотропних речовин та охорону здоров'я населення, всупереч положенням Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», незаконно придбав та зберігав за місцем свого проживання без мети збуту.
Вказані дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту.
ІІ. Позиція сторін кримінального провадження
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив обставини, зазначені в обвинувальному акті та надав показання, що дійсно 08.06.2022 року на автобусній зупинці знайшов два паперових згортки з амфетаміном, які приніс додому та зберігав для власного вживання.
Показання ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Прокурор підтримав висунуте ОСОБА_4 державне обвинувачення у суді у повному обсязі, заявив клопотання про розгляд справи у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України та просив суд визнати ОСОБА_4 винуватим та призначити йому покарання в межах санкції ч. 1 ст. 309 КК України.
ІІІ. Докази на підтвердження встановлених судом обставин, оцінка та мотиви суду
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечував проти розгляду справи в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку за обставин, викладених в обвинувальному акті, і судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції - роз'яснивши обвинуваченому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини кримінального провадження в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються та розглядає кримінальне провадження у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України.
ІV. Кримінально-правова кваліфікація дій обвинуваченого та призначення покарання
При вирішенні питання щодо міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує, що скоєне обвинуваченим кримінальне правопорушення відповідно до ст. 12 КК України відноситься до кримінального проступку, особу винного, який в силу ст. 89 КК України не судимий, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до положень ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд враховує визнання ним вини та щире каяття.
Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому ОСОБА_4 на підставі статті 67 КК України, судом не встановлено.
За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.
Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами.
Враховуючи всі обставини кримінального провадження, а також те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та необхідним призначити ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 309 КК України.
V. Ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 не обирався.
Відповідно до ст. 124 КПК України суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати за проведення експертизи.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Цивільний позов не заявлявся.
Керуючись статтями 373-376 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді 2 (двох) років обмеження волі.
Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.
На підставі ст. 76 КК України, зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту проголошення вироку.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь держави процесуальні витрати в кримінальному провадженні № 12022116300000063 від 16.05.2022 року, зокрема за проведення експертизи № СЕ-19/111-22/23112-НЗПРАП від 20.07.2022 року в сумі 2265 (дві тисячі двісті шістдесят п'ять) гривень 36 копійок.
Речові докази у кримінальному провадженні:канабіс масою 0,67 г, «амфетамін» масою 0,167 г, пластикову банківську картку, фрагмент скла, саморобний пристрій для куріння, який складається з двох фрагментів поліпропіленової пляшки та наперстку, екстракт канабісу масою 0,114 г, що знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції № 3 Білоцерківського районного управління поліції ГУ НП в Київській області, знищити.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_6