Справа №463/6385/22
Провадження №1-кп/463/566/22
іменем України
06 вересня 2022 року Личаківський районний суд м.Львова
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
з участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2
розглянувши в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022142360000711 від 14.08.2022 про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львова, громадянина України, раніше судимого 08.10.2019 вироком Сихівського районного суду м. Львова за ч.1 ст.286 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі п'ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки, (згідно ухвали Сихівського районного суду м.Львова від 27.07.2020 штраф замінено на громадські роботи на строк 240 годин, які згідно довідки ДУ «Центр пробації» від 02.12.2020 відпрацьовано), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.389 КК України,-
встановив:
08.10.2019 вироком Сихівського районного суду м.Львова ОСОБА_3 засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі п'ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки. Вирок суду набрав законної сили 07.11.2019. Будучи 18.12.2019 ознайомленим з порядком та умовами відбування основного та додаткового покарання, наслідками порушення умов відбування покарання за вказаним вироком, попереджений про настання кримінальної відповідальності у разі ухилення від відбування додаткового покарання, умисно ухилився від виконання додаткового покарання у вигляді позбавлення права займатися певною діяльністю, а саме позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 роки.
Так, 04.06.2022 близько 12-45 год. по вул.Грушевського, 5 у м.Львів-Винники, ОСОБА_3 , діючи умисно, з метою ухилення від відбування додаткового покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, будучи особою засудженою до цього виду покарання, ознайомленим про умови відбування зазначеного виду покарання, без наявності поважних причин, керуючи автомобілем марки «Фольксваген Пасат», д.н.з. НОМЕР_1 , був зупинений працівниками Управління патрульної поліції у м.Львові Департаменту патрульної поліції та притягнутий останніми до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 121 КУпАП (водій керував транспортним засобом та був не пристебнутий ременем безпеки), а також на останнього складено протокол про адміністративне правопорушення ААД№85669 за ч.1 ст.130 КУпАП (керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння), який скеровано до Личаківського районного суду м.Львова для розгляду по суті, що свідчить про умисне ухилення від відбування покарання, у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 надійшов до Личаківського районного суду м.Львова в порядку ст.302 КПК України.
Частинами 2, 3 ст.381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
Зі змісту заяви обвинуваченого ОСОБА_3 , яка була складена в присутності захисника - адвоката ОСОБА_4 , вбачається, що останній беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.389 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч.2 ст.302 КПК України та надав свою згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Відповідно до частин 2, 3 ст.382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.
Враховуючи викладене, положення підпункту 6 пункту 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2617-VIII, те, що ОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву ОСОБА_3 , в якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням заяви та клопотання інших учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що є підстави для розгляду обвинувального акта в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.
При цьому, у відповідності до ч.4 ст.107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Суд, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, вважає доведеним, що ОСОБА_3 , вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1ст.389 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжку).
Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального проступку, які підтверджують обставини, встановлені судом.
ОСОБА_3 , в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт скоєння ОСОБА_3 , кримінального проступку, дії обвинуваченого правильно кваліфіковано за ч.1ст.389 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Згідно з ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
При призначенні ОСОБА_3 , покарання суд враховує тяжкість вчиненого кримінального проступку, обставини вчинення кримінального проступку, дані про особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання та реєстрації, обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття у вчиненому, відсутність обставин, що обтяжують покарання, та вважає за необхідне призначити покарання в межах санкції ч.1 ст.389 КК України у виді обмеження волі з визначенням остаточного покарання на підставі ст.71 КК України.
Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.
Речові докази відсутні.
Процесуальні витрати відсутні.
Керуючись ст.ст. 368-371,373-374,376, 381-382 КПК України, суд, -
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.389 КК України і призначити йому покарання у виді одного року обмеження волі.
На підставі ст.71 КК України до даного покарання, повністю приєднати не відбуте додаткове покарання за вироком Сихівського районного суду м.Львова від 08.10.2019 і остаточно призначити покарання один рік обмеження волі та позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 місяці, які згідно з ч.3, 4 ст. 72 КК України слід виконувати самостійно.
Строк покарання рахувати з часу звернення вироку до виконання.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду через Личаківський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
У відповідності до частини 1статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1