Справа № 444/696/22
02 вересня 2022 року суддя Залізничного районного суду м.Львова розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментіву зв'язку з навчанням,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому зазначила, що вона знаходилась у шлюбі з відповідачем з 14.10.2002 р. по 2005 р., від шлюбу мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За рішенням Жовківського районного суду Львівської області з відповідача ОСОБА_2 на її користь стягувались аліменти на утримання сина до досягнення ним повноліття. На теперішній час він навчається на І курсі у Львівського Національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З.Гжицького, на факультеті громадського розвитку та здоров'я, денної форми навчання за рахунок коштів державного бюджету за спеціальністю 017 «фізична культура і спорт», освітній ступінь бакалавр початок навчання 01.09.2021 року, завершення навчання 30.09.2025 року. Відповідач може надавати допомогу сину на навчання. Відповідач ОСОБА_2 має постійну роботу так як працює в слідчому ізоляторі м.Львова.Просить суд стягнути з відповідача на її користь для утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) з 24.02.2022 до 30.06.2025року включно, щомісяця.
Ухвалою суду визначено здійснювати судовий розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач ОСОБА_2 на позовну заяву відзив не надав.
У зв'язку із тим, що відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Дослідивши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі з 14 жовтня 2002 року, шлюб розірвано за рішенням Жовківського районного суду Львівської області 2015 року.
Як вбачається з копії свідоцтва про народження НОМЕР_1 , від сумісного життя сторони мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Як вбачається з довідки №58 від 14.04.2022 року, виданої Львівським Національним університетом ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З.Гжицького, ОСОБА_3 є студентом першого курсу на факультеті громадського розвитку та здоров'я, денної форми навчання за рахунок коштів державного бюджету за спеціальністю 017 «фізична культура і спорт», освітній ступінь бакалавр початок навчання 01.09.2021 року, завершення навчання 30.09.2025 року.
Відповідно до ст. 198 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Згідно ч.1ст.199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до ч.3 ст.199 СК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно ч.1ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу, в ч.1 якої вказано, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
При визначенні розміру аліментів враховуються такі доходи платника аліментів як: основна заробітна плата, усі види доплат і надбавок до заробітної плати, премії та винагороди, пенсії, стипендії, допомоги по безробіттю, дивіденди та інші доходи, що передбачені Постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 р. №146 "Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб".
Статтею ст. 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до п. 20 роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання, потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. При визначенні розміру аліментів на повнолітніх дітей суд враховує такі обставини: стан здоров'я та матеріальне становище повнолітніх дочки, сина; стан здоров'я й матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, інших дітей; можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дітьми; інші обставини, що мають істотне значення.
У постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 208/3075/16, від 10 жовтня 2018 року у справі № 216/3757/16-ц та від 05 грудня 2018 року у справі № 701/699/16-ц акцентовано увагу на тому, що витрати на навчання дітей після досягнення ними повноліття покладаються на обох батьків незалежно від того, з ким із них проживає дитина. Такий правовий висновок грунтується на принципі рівності прав та обов'язків батьків, встановленому Сімейним кодексом України.
Правовідносини щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). У визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов'язань, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.
Таким чином, у випадках, коли дитина потребує матеріальної допомоги у зв'язку з навчанням до досягнення нею двадцяти трьох років, правила статті 185 СК України не застосовуються, зазначені правовідносини регулюються статтею 199 цього Кодексу.
Аналогічна позиція висловлена у рішенні Верховного суду України від 24 грудня 2014 року № 6-186цс14.
Разом з цим необхідно пам'ятати, що за змістом ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і(або) у частці від доходу платника аліментів, з урахуванням обставин, передбачених ст. 182 цього Кодексу, а саме:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд вважає, що позов підлягає відмові, оскільки позивач ОСОБА_1 , не надала доказів про розмір своїх витрат у зв'язку з навчанням сина, розміру своїх доходів, доказів, що дитина проживає з нею, також не надала доказів, що відповідач має можливість надавати їй допомогу у зв'язку з такими витратами.
Тому суд приходить до висновку про відмову у позові.
Керуючись ст. 10, 11, 12, 263-265 ЦПК України, суд
У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментіву зв'язку з навчанням відмовити.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Н.М.Румілова