Справа № 442/5551/22
Провадження № 1-кс/442/1390/2022
06 вересня 2022 року Слідчий суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого слідчого відділення Дрогобицького РВП ГУ НП України у Львівській області майора поліції ОСОБА_3 (матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022142190000088 від 30.08.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України), про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів, -
Старший слідчий слідчого відділення Дрогобицького РВП ГУ НП України у Львівській області майор поліції ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Дрогобицької окружної прокуратури ОСОБА_4 , звернувся до суду в рамках кримінального провадження №42022142190000088 від 30.08.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України, з клопотанням, в якому просить надати тимчасовий доступ до речей та документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Старший слідчий слідчого відділення Дрогобицького РВП ГУ НП України у Львівській області майор поліції ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився. Неприбуття за судовим викликом особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, без поважних причин або неповідомлення нею про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду клопотання.
Необхідність надання тимчасового доступу до речей і документів слідчий пов'язує з розслідуванням кримінального провадження №42022142190000088 від 30.08.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України.
Дослідивши матеріали, подані до клопотання, приходжу до наступного висновку.
В провадженні органу досудового розслідування перебуває кримінальне провадження №42022142190000088 від 30.08.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України.
Ст.131 КПК України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження, одним з яких є тимчасовий доступ до речей і документів, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
У відповідності до ч.2 ст.159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.
Згідно п.5 ч.2 ст.131 КПК України заходами забезпечення кримінального провадження є: 5) тимчасовий доступ до речей і документів.
Згідно ст.159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку здійснюється шляхом зняття копії інформації, що міститься в таких електронних інформаційних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем зв'язку, без їх вилучення. Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.
Відповідно до ст.160 КПК України сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначениху цього Кодексу.
Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором. У клопотаннізазначаються:
1)короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з яким подається клопотання;
2)правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальнувідповідальність;
3)речі і документи, тимчасовий доступ до яких планується отримати;
4)підстави вважати, що речі і документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи;
5)значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні;
6)можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах та неможливість іншими способами довестиобставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів,у випадку подання клопотання протимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю;
7)обґрунтування необхідності вилучення речей і оригіналів або копій документів, якщо відповідне питання порушується стороною кримінального провадження.
Відповідно до ч.5 ст.163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.40 КПК України, передбачено, що слідчий органу досудового розслідування уповноважений звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотанням про забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій (підпис прокурора засвідчується гербовою печаткою).
Порядок засвідчення копій документів визначений пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55)
За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.
Підпис відповідальної особи засвідчують на документі відбитком печатки організації. Відбиток печатки ставлять так, щоб він охоплював останні кілька літер назви посади особи, яка підписала документ. За вищевказаним способом засвідчуватись повинна кожна сторінка документа.
Також у випадку, якщо документ складається з кількох сторінок, то копії знімаються зі всіх сторінок, які потім можна засвідчити і у такий спосіб: прошити разом, напис «Копія» ставиться на першій із прошитих сторінок, кінчики ниток має бути заклеєно клаптиком паперу так, щоб нитки виглядали з-під цього паперу. Обов'язково зверху цього паперу робиться напис: «Пронумеровано і прошнуровано (кількість аркушів цифрою і прописом) аркушів», вказується посада особи, яка завіряє копію, її підпис, прізвище, ініціали й дата. Все це скріплюється печаткою таким чином, щоб частина відбитку була проставлена на приклеєному клаптику паперу, а частина - на самому аркуші копії документа.
Відповідно до пункту 8 розділу 10 Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 07 листопада 2018 року №1000/5, копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку. Напис про засвідчення копії складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії. Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки «Для копій». У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбитком печатки установи.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів клопотання слідчого, жодна копія документу, яка долучена слідчим до матеріалів клопотання не засвідчена належним чином, відповідно до вимог визначених вище, що позбавляє слідчого суддю можливості вважати ці документи належними доказами в розумінні норм КПК України.
Таким чином, слід дійти висновку, що стороною обвинувачення не було долучено жодного належного доказу на підтвердження обставин викладених у клопотанні.
При цьому, відповідно до ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч.1 ст.40 КПК України, слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій.
Частиною першою статті 9 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Необхідно також зазначити, що слідчий суддя не повинен в даному конкретному випадку компенсувати недоліки роботи слідчого та не виконувати вимоги чинного законодавства України, якими встановлені обов'язкові передумови для задоволення відповідних клопотань, за органи досудового розслідування, та формально підходити до розгляду таких клопотань, та приймати рішення про задоволення клопотань слідчого.
Частиною 5 ст. 132 КПК України встановлено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до правових позицій Європейського Суду з прав людини будь-яка інформація, що стосується існуючого наміру вчинити злочин або вчинюваного злочину, має бути такою, що може бути перевіреною, та державне обвинувачення повинно мати змогу продемонструвати на будь-якій стадії, що в його розпорядженні наявні достатні підстави для проведення оперативного заходу (див. серед інших §§ 38 - 42 рішення у справі Баннікова проти Росії; § 90 рішення у справі Веселов та інші проти Росії; § 49 рішення у справі Ванян проти Росії; § 134 рішення у справі Ванян проти Росії; § 36 рішення у справі Малінінос проти Литви).
З огляду на обставини, встановлені при розгляді клопотання, додані до нього матеріали, слідчий суддя вважає, що клопотання не відповідає вимгам КПК України та містить ряд протиріч, а відтак відмовляє у задоволенні клопотання, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи викладене, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи (які не завірені належним чином), за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність наданих доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що клопотання не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.131-132, 159-164, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Ухвалив:
В задоволенні клопотання старшого слідчого слідчого відділення Дрогобицького РВП ГУ НП України у Львівській області майора поліції ОСОБА_3 (матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022142190000088 від 30.08.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України), про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1