Справа №442/5121/22
Провадження №2-а/442/82/2022
05 вересня 2022 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючої - судді Грицай М.М.,
секретаря - Антоненко В.О.
з участю позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дрогобицького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, Поліцейського Відділу реагування патрульної поліції Дрогобицького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області - старшого сержанта Височанського Віталія Володимировича, Головного управління Національної поліції у Львівській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач звернувся до суду із вищевказаним адміністративним позовом.
Позов мотивує тим, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ №338566 від 17.08.2022 його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 3400 грн.
У постанові зазначено, що 17.08.2022 о 22 год 40 хв в м. Дрогобичі по вул. Святого Юра, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом "ЗАЗ 110307", державний номерний знак НОМЕР_1 , не включив світловий покажчик повороту під час об'їзду автомобіля, не мав права керування транспортним засобом, чим порушив вимоги пункту 2.1А Правил дорожнього руху України. Вказаними діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Зазначену постанову вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки посвідчення водія категорій А, В, С1, С, термін дії якого з 04.07.2018 по 04.04.2020, він мав у наявності та пред'являв для огляду поліцейському. Оскільки на день винесення оскаржуваної постанови та на день звернення до суду із цим позовом на всій території України впроваджено воєнний стан та згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №165 визначено, що строки надання, крім строків надання адміністративних послуг у сферах державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації актів цивільного стану, суб'єктами (особами), що провадять діяльність під час воєнного стану, адміністративних послуг суб'єктами їх надання та строки видачі дозвільними органами документів дозвільного характеру на час воєнного стану в Україні зупиняються, він не мав змоги отримати адміністративну послугу із заміни посвідчення водія. Також п.1 ч. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 за № 184 зазначено, що у період дії воєнного стану та протягом року з дня припинення або скасування дії воєнного стану особа допускається до керування транспортними засобами за наявності у неї національного посвідчення водія України, виданого їй вперше на право керування транспортними засобами відповідної категорії, строк дії якого закінчився. Вважає, що положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 №184 не вказано жодних термінів щодо строків закінчення дії посвідчення, а тому дану постанову слід застосовувати до посвідчень водія, строк дії яких закінчився як до введення воєнного стану на Україні, так і протягом періоду дії воєнного стану. Отож, особа, яка має посвідчення водія України, видане їй вперше на право керування транспортними засобами відповідної категорії, строк дії якого закінчився, має право керувати під час воєнного стану транспортним засобом. З приводу обставин, викладених в оскаржуваній постанові про не включення світлового покажчика повороту під час об'їзду автомобіля вказує, що згідно спірної постанови він притягнутий до відповідальності тільки за ч.2 ст. 126 КУпАП, якою не передбачена відповідальність за такі дії.
Зважаючи на вищевказане, просить суд постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ №338566 від 17.08.2022 скасувати, провадження у справі закрити. Крім того, просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівській області понесені ним витрати по сплаті судового збору.
У судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав. Доповнив, що неодноразово намагався обміняти посвідчення водія після закінчення строку його дії з метою поновлення права керування транспортними засобами, проте, у сервісних центрах МВС завжди були черги. Крім цього, він був зайнятий на роботі, що теж не давало змоги йому приділити час на обмін свого документу. Також у нього закінчився строк дії медичної довідки. Зважаючи на положення постанови Кабінету Міністрів України, що наведені у позовній заяві, вважає, що у період дії воєнного стану він мав право керування транспортними засобами за наявності посвідчення водія відповідної категорії, строк дії якого закінчився. Щодо об'їзду перешкоди зазначив, що при цьому він не виїжджав на зустрічну смугу руху, а тому, на його переконання, не було необхідності вмикати покажчик повороту. Доповнив, що з 2020 року транспортним засобом "ЗАЗ 110307", державний номерний знак НОМЕР_1 , користувалася його дружина.
Відповідачі у судове засідання не з'явились, причин неявки не повідомили. Відзиву на позов не подали.
Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про таке.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до компетенції адміністративних судів віднесена перевірка, чи прийняті рішення суб'єктом владних повноважень на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Згідно ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності до закону. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Судом встановлено, що згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАВ №338566 від 17.08.2022 до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 грн, у зв'язку з тим, що він 17.08.2022 о 22 год 40 хв в м. Дрогобичі по вул. Святого Юра, керуючи транспортним засобом "ЗАЗ 110307", державний номерний знак НОМЕР_1 , не включив світловий покажчик повороту під час об'їзду автомобіля, не мав права керування транспортним засобом, порушив вимоги пункту 2.1А Правил дорожнього руху України. Вказаними діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Так, за ч. 2 ст. 126 КУпАП, зокрема, передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Відповідно до п.п 2.1А Правил дорожнього руху Україниводій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Матеріалами справи встановлено, що строк дії посвідчення водія НОМЕР_2 , виданого 04.07.2018 на ім'я ОСОБА_1 , закінчився, адже воно дійсне до 04.04.2020, тобто, на момент винесення постанови позивач керував транспортним засобом, не маючи права керування з квітня 2020 року.
Щодо посилання позивача на ч. 1п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 184 від 03.03.2022, відповідно до якої у період дії воєнного стану дозволено керувати транспортним засобом при наявності посвідчення водія відповідної категорії, виданого вперше, строк дії якого закінчився, то такі є, на думку суду, безпідставними, оскільки строк дії посвідчення водія позивача закінчився 04.04.2020, тобто, майже за два роки до введення воєнного стану в країні. Указом Президента України від 24.02.2022 за № 64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався. Відтак, у позивача було достатньо часу з 2020 року, щоб здійснити обмін посвідчення водія після закінчення строку його дії задовго до початку введення в Україні воєнного стану. Разом з тим, зазначену постанову КМУ прийнято у березні 2022 року, відповідно, викладені у ній положення зумовлені неможливістю виконання встановлених вимог щодо заміни посвідчення водія особами, строк дії посвідчення яких закінчився у період дії воєнного стану.
Крім того, відповідно до п.1ч. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2022 за №360 «Деякі питання підготовки та допуску водіїв до керування транспортними засобами в період дії воєнного стану на території України або окремих її місцевостях», обмін посвідчення водія та отримання його в разі заміни, втрати або викрадення здійснюється без подання до територіальних органів з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ відповідної медичної довідки встановленого зразка. Вказаною постановою спрощено процедуру обміну посвідчення водія на час дії воєнного стану в Україні. Вказане додатково свідчить, що позивач мав можливість здійснити обмін посвідчення водія, строк дії якого закінчився.
Аналіз досліджених доказів та їх належна оцінка свідчить про те, що ОСОБА_1 правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП, порушень зі строни відповідача під час притягнення позивача до адміністративної відповідальності не встановлено, підстав для скасування спірної постанови не вбачається.
При цьому, питання наявності в діях ОСОБА_1 складу інших адміністративних правопорушень судом не досліджувалося, оскільки дії позивача згідно даних оскарженої постанови поліцейським кваліфіковані лише за ч.2 ст.126 КУпАП.
На підставі викладеного вище, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини та оцінивши докази у їх сукупності, суд приходить висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення є законною, вина ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 126 КУпАП, знайшла своє підтвердження в суді, тому в задоволенні позовних вимог позивача слід відмовити.
Відповідно до статті 139 КАС України, у зв'язку із відмовою в задоволенні позову судові витрати позивача необхідно залишити за ним.
Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Дрогобицького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, Поліцейського Відділу реагування патрульної поліції Дрогобицького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області - старшого сержанта Височанського Віталія Володимировича, Головного управління Національної поліції у Львівській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення виготовлено в нарадчій кімнаті.
Суддя Марія Грицай