Справа № 461/10158/21
Провадження № 8/461/3/22
05.09.2022 року суддя Галицького районного суду міста Львова Стрельбицький В.В., дослідивши заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення від 28.07.2022 року у цивільній справі № 461/10158/21 за нововиявленими обставинами,
встановив:
Фактичні обставини справи, суть питання, яке вирішується суддею.
08.08.2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд судового рішення від 28.07.2022 року у цивільній справі № 461/10158/21 за нововиявленими обставинами.
Обґрунтовуючи подану заяву, ОСОБА_1 посилається на положення п. 1 ч. 2 ст.423 ЦПК України, у відповідності до якого, підставою перегляду судового рішення є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Заявник вважає, що такими істотними обставинами є сукупність доказів, у ненастанні події - обов'язкового вчасного та в повному об'ємі виконання рішень судів з 08.11.2019 р. по 16.11.2021 року. Обставини неправомірних дій, тобто фактів у їх сукупності, залежності волі ФОП ОСОБА_2 у настанні події - обов'язкового вчасного та в повному об'ємі виконання рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 08.11.2019 року та Галицького районного суду м. Львова від 22.10.2020 року і заочного рішення Галицького районного суду м. Львова від 16.11.2021 року, що набрали законної сили у забезпечені прав ОСОБА_1 , передбачених ст. 22, 23, 386 ЦК України та умовами Договору, на об'єкті останньої за адресою: АДРЕСА_1 , були невідомі і не могли бути відомі ОСОБА_1 , оскільки докази щодо вищезазначених обставин представником відповідача - адвокатом Кісіль В.-Р.В. не надавалися.
Мотиви та висновки суду, а також положення закону,
яким він керувався, постановляючи ухвалу.
Частиною 1 статті 423 ЦПК України, встановлено, що рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до ч. 2 ст. 423 ЦПК України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Дослідивши матеріали цивільної справи № 461/10158/21 за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди (збитків завданих порушенням права власності), а також подану заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставиними, суд приходить до висновку, про наявність підстав для відмови у прийнятті такої заяви до розгляду, у зв'язку з нижченаведеним.
Як вбачається з матеріалів справи, 28.07.2022 року у справі було ухвалено судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
04.08.2022 року, у відповідності до розписки наявної у матеріалах справи, ОСОБА_1 отримала повний текст рішення Галицького районного суду м. Львова від 28.07.2022 року.
08.08.2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд судового рішення від 28.07.2022 року у цивільній справі № 461/10158/21 за нововиявленими обставинами. Вказану заяву зареєстровано у Галицькому районному суді м. Львова за вхідним номером 20169. У зв'язку з перебуванням головуючого судді у щорічній основній відпустці, заяву було передано для розгляду 05.09.2022 року.
Як наведено вище, згідно ч. 1 статті 423 ЦПК України, рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Таким чином, встановлено, що ОСОБА_1 подано заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з порушенням наведених положень статті 423 ЦПК України, оскільки станом на день звернення останньої з даною заявою рішення суду не набрало законної сили, відтак, перегляд такого рішення може здійснюватися виключно в порядку апеляційного та касаційного провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, Верховний Суд у постанові від 21.08.2018 у справі 463/6259/15 (провадження №61-2146св18), зазначив, що «прийняття судом до розгляду заяви про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами судового рішення, яке не є об'єктом перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами, процесуальним законом не передбачено. Таким чином, процесуальним наслідком звернення із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення, яке не є об'єктом перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами, є постановлення судом ухвали про відмову у прийнятті такої заяви».
Також, слід звернути увагу на наступне.
Відповідно до положень ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі (ч. 2 ст. 44 ЦПК України).
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі N 199/6713/14-ц (провадження N 14-92цс19) зазначено, що "Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України). За змістом частини другої цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним. Слід розмежовувати зловживання процесуальними правами та зловживання матеріальними (цивільними) правами. Вказані правові конструкції відрізняються як по суті, так і за правовими наслідки щодо їх застосування судом. При зловживанні процесуальними правами суд має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання, позов, чи застосувати інші заходи процесуального примусу.»
Право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.
В свою чергу, процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами повинні відповідати вимогам статті 6 Конвенції, положенням законодавства України та мають бути збалансовані з ефективністю правового захисту і обов'язковістю остаточних рішень судів усіх інстанцій, як найважливіших аспектів реалізації принципу верховенства права.
Наведене свідчить про те, що ОСОБА_1 подано заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, яке не набрало законної сили.
Крім того, слід відзначити, що наведені вище положення чинного законодавства вже були доведені до відома учасників процесу, зокрема заявниці, в ухвалі суду від 03.08.2022 року постановленої за результатами вивчення аналогічної заяви ОСОБА_1 .
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для постановлення судом ухвали про відмову у прийнятті такої заяви ОСОБА_1 .
На підставі викладно та керуючись вимогами ст.ст. 260, 423 ЦПК України,
постановив:
Відмовити у прийнятті заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 05 вересня 2022 року.
Головуючий суддя Стрельбицький В.В.