ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про залишення позову без розгляду
м. Київ
10.08.2022Справа № 910/1607/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М., при секретарі судового засідання Петрук Б.В. розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи
за позовом Першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури вул.Монастирська 33, м. Вінниця, Вінницька область,21050
в інтересах держави в особі
1. Комунального некомерційного підприємства "Територіальне медичне об'єднання "Вінницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Вінницької обласної ради" 21018, Вінницька область, місто Вінниця, ВУЛИЦЯ ПИРОГОВА, будинок 46-А
2. Вінницької обласної ради 21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 70
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" вул.Казимира Малевича 31, м. Київ, 03150
про визнання недійсним договору та стягнення 1 425 520,00 грн.
Представники сторін:
прокурор: Дергунов Д.С.;
від позивача 1: Підвербна Г.Я. - (відеоконференція), самопредставництво;
від позивача 2: не з'явився;
від відповідача : Сокол Д.В. - ордер серії АІ №1239011 від 09.06.2022 року;
Перший заступник керівника Вінницької обласної прокуратури звернувся в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства "Територіальне медичне об'єднання "Вінницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Вінницької обласної ради" до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" про визнання недійсним Договору № 16719652 добровільного страхування здоров'я на випадок хвороби за програмою "Фінансовий імунітет COVID PRO" від 18.06.2021 року, укладеного між Комунальним підприємством та відповідачем, та стягнення з відповідача безпідставно набутих коштів в сумі 1 425 520,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на той факт, що оспорюваний договір в порушення приписів ст. 1, 2, 3, 5, 13, 20, ч. 3 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" укладено з відповідачем без використання електронної системи закупівель та без проведення відритих торгів, що є підставою для визнання правочину недійсним в судовому порядку згідно ст.ст. 203, 215 ЦК України та стягнення з відповідача сплачених на виконання такого договору з добровільного страхування коштів в сумі 1 425 520,00 грн. на підставі ст.ст. 1212, 1213 ЦК України як майна, підстава набуття якого відпала.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2022 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Через відділ діловодства суду 25.03.2022 року від позивача на виконання вимог ухвали суду від 10.02.2022 року надійшла заява № 15/2-126вих.-22 від 21.02.2022 року про усунення недоліків позовної заяви, розглянувши яку суд встановив, що недоліки позовної заяви, які зумовили залишення її без руху, позивачем усунено.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2022 року, за результатами розгляду заяви № 15/2-126вих.-22 від 21.02.2022 року про усунення недоліків позовної заяви, останню прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/19374/21, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом на підставі ч.3 ст. 12 ГПК України постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 29.06.2022 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2022 виправлено описку, допущену в ухвалі Господарського суду міста Києва від 18.05.2022 у справі №910/1607/22, в частині дати призначення підготовчого судового засідання на 30.06.2022 року.
Через канцелярію суду 20.06.2022 року від позивача 1 - Комунального некомерційного підприємства "Територіальне медичне об'єднання "Вінницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Вінницької обласної ради" надійшла заява № 01/1080 від 16.06.2022 року про проведення судового засідання 29.06.2022 року в режимі відеоконференції за допомогою додатку Easycon з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2022 року заяву позивача 1 про участь у судовому засіданні у справі № 910/12919/21 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою додатку EasyСon задоволено.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2022 року у зв'язку з продовженням ПАТ "СК "ВУСО" процесуальних строків на подачу відзиву та неявкою в судове засідання уповноваженого представника позивача 2 відкладено підготовче засідання у справі на 28.07.2022 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2022 року оголошено перерву у підготовчому засіданні на 10.08.2022 року.
Окрім цього 03.08.2022 року від позивача 1 - Комунального некомерційного підприємства "Територіальне медичне об'єднання "Вінницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Вінницької обласної ради" засобами електронного зв'язку надійшла заява №11.5/1304 від 03.08.2022 року про проведення судового засідання 10.08.2022 року в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів системи EasyСon .
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2022 року за клопотанням позивача 1 постановлено проводити підготовче судове засідання 10.08.2022 року в режимі відеоконференції за допомогою додатку EasyСon.
У підготовче судове засідання 10.08.2022 року з'явилися прокурор та уповноважений представник відповідача, представник позивача 2 - не з'явився.
Уповноважений представник позивача 1 приймав участь в судовому засіданні 10.08.2022 року поза межами приміщення суду в режимі відеоконференції за допомогою додатку EasyСon.
Доказів отримання позивачем 2 - Вінницькою обласною радою ухвали суду від 28.07.2022 року станом на 10.08.2022 року поштовим відділенням до суду не повернуто.
Судом здійснено запит з офіційного сайту АТ "Укрпошта" щодо відстеження рекомендованого поштового відправлення № 0105492019663 на адресу позивача 2, згідно якого встановлено, що станом на 08.08.2020 року поштове відправлення вручене за довіреністю.
Про поважні причини неявки в судове засідання представника позивача 2 суд не повідомлено.
Судом доведено до відома сторін, що через канцелярію суду 22.06.2022 року від позивача 1 - Комунального некомерційного підприємства "Територіальне медичне об'єднання "Вінницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Вінницької обласної ради" надійшли пояснення № 01/1068 від 14.06.2022 року з додатками разом з доказами направлення на адресу сторін у справі, в яких підприємство просить відхилити позов прокурора як такий, що не відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, є необґрунтованим та поданим за відсутності достатнього обґрунтування необхідності участі прокурора. Пояснення судом долучені до матеріалів справи.
Від відповідача - Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" засобами електронного зв'язку 23.06.2022 року, а також через канцелярію суду 29.06.2022 року надійшла заява № 4240 від 22.06.2022 року про повернення позовної заяви прокурора без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України як такої, що подана за відсутності підстав для представництва прокурором інтересів держави. Заяви судом долучені до матеріалів справи.
В свою чергу через канцелярію суду 29.06.2022 року від Вінницької обласної прокуратури надійшли заперечення № 15/2-343 вих.22 від 22.06.2022 року на пояснення позивача 1 - КНП "ТМО "ВОЦЕМДМК ВОР", разом з доказами направлення на адресу сторін у справі, які долучені до матеріалів справи.
Окрім цього 04.07.2022 року від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив № 4236 від 27.06.2022 року на позовну заяву, в якому ПАТ "СК "ВУСО" заперечує проти позову прокурора, посилаючись на відсутність наведених прокурором достатніх підстав в обґрунтування тверджень про потенційне порушення законодавства у сфері публічних закупівель та, у зв'язку з цим, заподіяння значної шкоди інтересам держави. Відзив судом долучено до матеріалів справи.
Від Вінницької обласної прокуратури 11.07.2022 року надійшла відповідь № 15/2-382 вих.-22 від 06.07.2022 року на відзив, в якій прокурор не погоджується з доводами відповідача та зазначає, що даний позов подано з метою захисту інтересів держави, оскільки майно вказаного медичного закладу є комунальною власністю, відтак укладення спірного договору за наслідками проведення процедури публічних закупівель призводить до порушення майнових прав територіальних громад сіл, селищ, міст в особі Вінницької обласної ради, отже відповідно до ст.ст. 1, 2, 3, 5, 13, 20, 41 Закону України "Про публічні закупівлі" порушення порядку укладення договору є підставою для звернення до суду з позовом про визнання останнього недійсним та стягнення безпідставно сплачених на його виконання коштів. Відповідь на відзив судом долучена до матеріалів справи.
Також 11.07.2022 року через канцелярію суду від Вінницької обласної прокуратури надійшли заперечення № 15/2-381вих.-22 від 06.07.2022 року, в яких прокурор просить суд відхилити заяву відповідача про залишення позову без розгляду як необґрунтовану та задовольнити позов, посилаючись при цьому на правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 року у справі № 903/129/18, згідно якої сам факт незвернення до суду уповноваженого органу, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та мав змогу захистити порушені інтереси, свідчить, що такий орган неналежно виконує свої повноваження.
За твердженням прокурора, наведене утворює собою передбачений вимогами Конституції України та Закону України "Про прокуратуру" винятковий випадок, за якого порушення інтересів держави супроводжується неналежним виконанням уповноваженими органами (Вінницькою обласною радою та КНП "ТМО "ВОЦЕМДМК ВОР") із їх захисту, що призводить до виникнення у органів прокуратури не лише права, а й обов'язку вжити заходи з представництва інтересів в суді. Заперечення судом долучені до матеріалів справи.
Від відповідача 14.07.2022 через канцелярію суду надійшли додаткові пояснення № 4243 від 14.07.2022 року, в яких ПАТ "СК "ВУСО" просить суд задовольнити подану заяву про залишення позову прокурора без розгляду та додатково зазначає, що саме на Північний офіс Держаудитслужби у Вінницькій області покладено функцію перевірки дотримання вимог Закону України "Про публічні закупівлі" при укладенні спірного Договору № 16719652 добровільного страхування здоров'я на випадок хвороби за програмою "Фінансовий імунітет COVID PRO" від 18.06.2021 року, з можливістю захисту інтересів держави шляхом подальшого звернення до суду з позовом про визнання недійсним договору про закупівлю робіт/послуг за державні кошти. Пояснення судом долучені до матеріалів справи.
Від позивача 1 через канцелярію суду 21.07.2022 року надійшли пояснення № 01/1235 від 18.07.2022 року з приводу заперечень прокурора, в яких підприємство наголошує на тому факті, що КНП "ТМО "ВОЦЕМДМК ВОР" здійснено добровільне страхування життя та здоров'я його працівників з використанням коштів від реалізації послуг, що були зекономлені відповідно до основних напрямів статутної діяльності підприємства, за умови щоквартального звітування перед Вінницькою обласною радою як органом управління. Пояснення долучені судом до матеріалів справи.
В свою чергу від позивача 2 - Вінницької обласної ради 28.07.2022 року до суду надійшли пояснення б/н від 26.07.2022 року щодо клопотання відповідача про повернення позовної заяви без розгляду, в яких позивач 2 просить вказану заяву залишити без задоволення та зазначає про відсутність правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду. Пояснення долучені судом до матеріалів справи.
Будь - яких інших заяв та клопотань, окрім наявних в матеріалах справи, від прокурора та сторін станом на 10.08.2022 року до суду не надходило.
У підготовчих судових засіданнях 28.07.2022 року та 10.08.2022 року представник відповідача підтримав клопотання про залишення позову прокурора без розгляду.
Прокурор у судових засіданнях 28.07.2022 року та 10.08.2022 року проти задоволення клопотання відповідача заперечував.
Представник позивача 1 в судових засіданнях 28.07.2022 року та 10.08.2022 року проти задоволення клопотання відповідача не заперечував та, поряд із цим, наголошував на необхідності відхилення позову прокурора як необґрунтованого і безпідставного.
Дослідивши матеріали справи та зміст позовної заяви прокурора судом встановлено, що предметом даного спору є оскарження договору від 18.06.2021 №16719652 "Добровільного страхування здоров'я на випадок хвороби за програмою "ФІНАНСОВИЙ ІМУНІТЕТ COVID PRO", укладеного між Комунальним некомерційним підприємством "Територіальне медичне об'єднання "Вінницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Вінницької обласної Ради" як страхувальником та Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ВУСО" як страховиком, як такого, що в порушення приписів ст. 1, 2, 3, 5, 13, 20, ч. 3 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" укладено з відповідачем без використання електронної системи закупівель та без проведення відритих торгів.
Окрім цього прокурором заявлено вимогу про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" на користь Комунального некомерційного підприємства "Територіальне медичне об'єднання "Вінницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Вінницької обласної Ради" на підставі ст.ст. 1212, 1213 ЦК України безпідставно збережених коштів, які сплачені за вказаним договором в розмірі 1 425 520,00 грн., та підстава набуття яких відпала.
Так, за матеріалами справи судом встановлено, що 15.06.2021 року Приватне акціонерне товариство "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ВУСО" звернулось до КНП "ТМО "ВОЦЕМДМК ВОР" листом з пропозицією про укладення договору щодо добровільного страхування здоров'я на випадок хвороби за програмою "Фінансовий імунітет COVID PRO", за результатами розгляду якої 18.06.2021 року прийнято рішення тендерного комітету, оформлене протоколом засідання № 58 щодо проведення купівлі за предметом: ДК 021:2015-66510000-8 Страхові послуги (добровільне страхування здоров'я на випадок хвороби за програмою "ФІНАНСОВИЙ ІМУНІТЕТ COVID PRO") шляхом проведення закупівлі без використання електронної системи у ПАТ "СК "ВУСО", та в подальшому 18.06.2021 року між КНП "ТМО "ВОЦЕМДМК ВОР" та ПАТ "СК "ВУСО" укладено оспорюваний Договір №16719652 "Добровільного страхування здоров'я на випадок хвороби за програмою "ФІНАНСОВИЙ ІМУНІТЕТ COVID PRO", предметом якого є майнові інтереси, що не суперечать закону, пов'язані з життям, здоров'ям, працездатність застрахованих осіб, зазначених в Додатку № 2, загальна сума якого становить 1 425,52 тис. грн.
В свою чергу при зверненні до суду в позовній заяві прокурор стверджує про наявність повноважень на представництво в суді законних інтересів держави, в тому числі інтересів територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області в особі Вінницької обласної ради, яка є власником всього майна КНП "ТМО "ВОЦЕМДМК ВОР", оскільки ні вказаним комунальним підприємством, ні Вінницькою обласною радою, на яку покладаються функції контролю за ефективністю використання комунальної власності територіальних громад, в тому числі при проведенні публічних закупівель, до компетенції якої віднесені повноваження по відновленню порушених інтересів держави, у даному випадку належним чином не здійснено захист цих інтересів, а саме, будь-які заходи щодо розірвання чи визнання недійсним опорюваного договору не вживалися, в тому числі за наслідками повідомлення прокурора про встановлення порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі» при проведені закупівлі страхових послуг, що призводить до порушення економічних інтересів держави, необхідність захисту яких, відповідно до положень ст. 131-1 Конституції України, покладено на органи прокуратури.
Відповідно до статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», який набрав чинності 30 вересня 2016 року, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
За приписами статті 24 Закону України «Про прокуратуру» право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору України, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам.
Згідно зі статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
За частинами 3, 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Отже, в розумінні приписів наведених норм господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави.
Крім цього, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".
У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № З-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини). Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17).
Разом з тим, участь прокурора в судовому процесі можлива за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб'єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу (частини 3, 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України, частина 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
"Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 року зазначив, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить суспільний інтерес» (п. 54 рішення).
Враховуючи вищевказане суд зазначає, що наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом.
У розумінні положень пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. При цьому розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).
Оскільки повноваження органів влади, зокрема, і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, тому суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (наведену правову позицію викладено у пункті 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).
Згідно викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18 правової позиції прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Отже, суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. За висновками Великої Палати Верховного Суду прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності та встановлення судом підстав для представництва.
Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (аналогічні висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18).
Суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
У рішенні від 05.06.2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.
Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Статтею 7 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено органи, які здійснюють державне регулювання та контроль у сфері публічних закупівель, а саме: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України.
Статтею 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" визначено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель, який згідно ст. 2 цього Закону є одним з головних завдань органу державного фінансового контролю, здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Відповідно до ч. 1 ст. 7-1 Закону України "Про публічні закупівлі" моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.
Моніторинг закупівлі - це аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель (ст. 1 наведеного Закону).
Відповідно до п. 10 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
При цьому Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016 року, та Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №310 від 06.08.2014 року визначено, що здійснюючи моніторинг публічних закупівель Державна аудиторська служба України та Державна фінансова інспекція України, які є центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, мають право при виявленні випадків недотримання законодавства про державні закупівлі та не виконанні підконтрольною установою вимог до усунення відповідних порушень, звернутися до суду в інтересах держави.
Так, зокрема, згідно п. п. 3, 4, 9 ч. 4 відповідного Положення Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, в тому числі, перевірки державних закупівель; здійснює контроль, зокрема, за дотриманням законодавства про державні закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку право охоронюваним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.
При цьому судом враховано висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2018 року у справі № 826/9672/17, згідно якого Держаудитслужба здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред'явити обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
Таким чином, за висновками суду саме у Державної аудиторської служби України як центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та, зокрема, Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області, наявні повноваження щодо звернення до господарського суду із позовами про визнання недійсними рішень тендерного комітету, договорів про закупівлю робіт за державні кошти, тобто в даному випадку на вказані органи покладено обов'язок з перевірки дотримання вимог Закону України «Про публічні закупівлі» при укладенні Договору №16719652 "Добровільного страхування здоров'я на випадок хвороби за програмою "ФІНАНСОВИЙ ІМУНІТЕТ COVID PRO" від 18.06.2021 року.
Натомість за матеріалами справи судом встановлено, що прокурор не звертався до органу державного фінансового контролю щодо необхідності проведення перевірки дотримання вимог законодавства про публічні закупівлі під час укладення оспорюваного договору шляхом проведення моніторингу закупівлі, тобто Вінницька обласна прокуратура не зверталась до Держаудитслужби з питання вчинення передбачених законодавством дій з метою перевірки повідомленої прокурором інформації щодо потенційного порушення законодавства в сфері публічних закупівель, яка була ним виявлена під час опрацювання сайту «PROZORRO».
Враховуючи вищевикладене, за висновками суду відсутні підстави для здійснення прокурором самостійного представництва інтересів держави у цій справі, оскільки у Державної аудиторської служби України як центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, є повноваження щодо звернення до господарського суду з позовами про визнання недійсними рішень тендерного комітету, договорів про закупівлю робіт за державні кошти (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.12.2018 року у справі № 924/1256/17 та від 10.04.2019 року у справі № 909/569/18).
Наразі, в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що прокурор перед зверненням до суду перевірив, що захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб?єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.
Всупереч ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор не вжив заходів щодо перевірки наявності підстав для представництва інтересів держави, а також наявність органів, які уповноважені відповідно до законодавства здійснювати захист таких інтересів у випадку їх порушення.
Так, прокурор подав позов у цій справі в інтересах держави в особі КНП "ТМО "ВОЦЕМДМК ВОР" та Вінницької обласної ради та не звернув уваги на те, останні не є належними органами, уповноваженими здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, оскільки Державна аудиторська служба України є самостійною юридичною особою з відповідною процесуальною дієздатністю щодо здійснення захисту прав та охоронюваних законом інтересів держави у судовому порядку, в тому числі шляхом оскарження процедур закупівлі, проведених відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі".
Слід наголосити, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).
В сукупності за наявними у справі доказами слідує, що прокурором за результатами самостійного опрацювання інформаційного порталу "PROZORRO" виявлено порушення вимог законодавства у спірній закупівлі та ініційовано звернення до суду з позовом про визнання недійсним укладеного за її результатами договору без урахування законодавчо визначених повноважень зазначених у позові органів та без з'ясування фактичної можливості і наявності правових підстав таких органів звернутися до суду. При цьому суду також не повідомлено в рамках яких саме законодавчо визначених повноважень прокуратури проводились зазначені заходи, як і не надано будь-яких матеріалів щодо проведеного опрацювання інформаційного порталу "PROZORRO".
З урахуванням встановлених судом фактичних обставин суд зазначає про відсутність у даній справі передбачених законом виключних підстав, коли прокурор може звернутися до суду за захистом інтересів держави, адже безпідставно не зазначаючи належний орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, який набуває статусу позивача, тобто особи, в інтересах якої подано позов про захист порушеного права та/або охоронюваного законом інтересу, прокурор не підтвердив правових підстав для представництва та, відповідно, не набув процесуального статусу органу, якому законом (статтею 53 ГПК України та статтею 23 Закону України "Про прокуратуру") надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.
Поряд із цим судом враховано висновок, викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18 про те, що якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України (залишення позову без розгляду). Такого ж висновку щодо застосування наведеної норми процесуального права дійшов і Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 19.02.2019 року у справі № 925/226/18.
З урахуванням вищенаведеного та приймаючи до уваги те, що прокурором не обґрунтовано наявності визначених законодавством підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, що встановлено судом після відкриття провадження у справі № 910/1607/22 господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.
Судом роз'яснюється, що залишення позову без розгляду - це закінчення провадження у справі без ухвалення судового рішення за наявності точно встановлених в законі обставин.
При цьому на стадії судового розгляду справи після відкриття у ній провадження, зокрема, ухвалою від 18.05.2022 року, господарське процесуальне законодавство не передбачає повернення позовної заяви, а тому у задоволенні заяви відповідача № 4240 від 22.06.2022 року про повернення поданого прокурором позову необхідно відмовити у відповідній частині.
Разом з тим, суд звертає увагу сторін на те, що відповідно до ч. 4 ст. 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Відповідно до ч. 2 ст. 226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Пунктом 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Відтак, сплачений під час звернення до суду судовий збір на підставі п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" буде повернутий в разі звернення прокурора із відповідним клопотанням.
Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 226, ст.ст. 53, 232-235, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Заяву відповідача - Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" про повернення позовної заяви у справі № 910/1607/22 без розгляду задовольнити частково.
2. Залишити позовну заяву Першого заступника керівника Вінницької обласної в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства "Територіальне медичне об'єднання "Вінницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Вінницької обласної ради" та Вінницької обласної ради до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" про визнання недійсним договору та стягнення 1 425 520,00 грн. без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення 10.08.2022 року та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги в порядку і строки, передбачені ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя А.М.Селівон