Справа № 308/17668/21
06 вересня 2022 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
в особі головуючого - судді Данко В.Й.,
з участю секретаря судових засідань Павлюх Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді, в приміщенні суду, заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 25 липня 2022 року по справі №308/17668/21 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25 липня 2022 року, ухваленому у справі за вищевказаним позовом, позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за договором про надання банківських послуг №б/н від 06.03.2020 року в розмірі 114217,55 грн., а також судові витрати в розмірі 2270,00 грн.
26.08.2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення від 25.07.2022 посилаючись на те, що йому не було відомо про наявність даної справи в Ужгородському міськрайонному суді.
Зазначає, що копії позовної заяви з додатками не отримував, заочне рішення від 25.07.2022 року також не отримував.
Вказує, що при ознайомленні 24.08.2022 року на сайті «Судова влада» (https://court.gov.ua/fair/) із станом справ, які перебувають в провадженні судів, учасником яких він є, дізнався, що Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області розглядалась справа №308/17668/21 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Зазначає, що не погоджується з розрахунком заборгованості, наданим позивачем.
Зауважує, що позивач на підтвердження своїх позовних вимог не надав суду виписку з розрахункового рахунку по договору б/н від 06.03.2020 року, що вказує на відсутність належного та допустимого доказу існування та розміру заборгованості.
На підставі наведеного, заявник просить суд скасувати заочне рішення від 25.07.2022 року та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомив, клопотання про відкладення судового засідання не подав.
Представник АТ КБ «ПриватБанк» в судове засідання не з'явився,будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду даної заяви. А тому суд, розгляд заяви про перегляд заочного рішення проводитьза їх відсутності, оскільки у відповідності до ч. 1 ст. 287 ЦПК України їх неявка не є перешкодою розгляду заяви.
Вивчивши матеріали зазначеної вище цивільної справи, заяви про перегляд заочного рішення та докази, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Так, обґрунтовуючи вимоги даної заяви відповідач ОСОБА_1 вказує на те, що він не з'являвся в судові засідання з тих підстав, що його не було повідомлено про час та місце розгляду справи.
Однак, суд не може взяти вказані твердження заявника як одну з поважних підстав для перегляду заочного розгляду справи з огляду на те, що дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, матеріали справи, суд приходить до висновку, що в матеріалах справи наявне опубліковане оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади про час та місце розгляду даної справи та виклик відповідача в судове засідання.
Також суд розглядаючи другу умову для скасування заочного рішення виходить з того, що відповідно до ст. 288 ЦПК України відповідач у своїй заяві про перегляд заочного судового рішення повинен зазначити такі обставини, та такі докази на їх підтвердження, що якби вони були відомі суду при ухваленні заочного рішення, суд прийшов би до іншого висновку ухвалив би принципово інше рішення.
На необхідність з'ясування наявності доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та можуть вплинути на ухвалене заочне рішення неодноразово звертав увагу Верховний Суд України при підготовці Узагальнень судової практики щодо ухвалення та перегляду судами заочних рішень, зазначаючи, що зв'язку з практикою скасування заочного рішення без з'ясування, чи є у відповідачів докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, в результаті нове ухвалене рішення після скасування заочного рішення є аналогічним. Тому касаційний суд наголошує, що правильною є практика тих судів, які скасовують заочне рішення лише за наявності двох підстав, визначених у цивільно-процесуальному законі, зокрема, якщо буде встановлено, що відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Однак, заявником не наведено та не надано суду будь-яких доказів, які б мали істотне значення для вирішення справи, та могли б призвести до ухвалення протилежного за змістом рішення, про перегляд якого просить заявник.
З урахуванням наведеного, суд приходить до переконання, що відсутні підстави для скасування судового рішення, тому заява про його перегляд підлягає залишенню без задоволення.
При цьому суд роз'яснює заявнику, що відповідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Керуючись ст.ст.260, 287, 288, 354, 355 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 25 липня 2022 року по справі №308/17668/21 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.
Роз'яснити заявнику про його право на апеляційне оскарження рішення суду в загальному порядку, передбаченому ст.ст.354-355 ЦПК України, а саме на рішення може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з моменту постановлення ухвали.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду: В.Й. Данко