Справа № 541/1877/22
№ провадження 1-кп/541/206/2022
06 вересня 2022 року місто Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі: головуючої судді - ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 , обвинуваченого - ОСОБА_5 , захисника - ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Миргород Полтавської області кримінальне провадження, що зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12022170550000494 від 28.07.2022 за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Попівка, Миргородського району, Полтавської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого, який проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,-
Верховною Радою України, відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207-УІІ та Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» від 18.01.2018 № 2268-VIII Російську Федерацію було визнано державою-агресором.
24.02.2022 на підставі рішення Президента Російської Федерації збройними формуваннями Російської Федерації, була розпочата військова агресія проти України. До вказаних дій приєдналися також незаконні збройні та воєнізовані формування, створені на тимчасово окупованій території Луганської та Донецької областей.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022. у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України воєнний стан в Україні продовжено із 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України №259/2022 від 18.04.2022 у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України воєнний стан в Україні продовжено із 05 годин 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України № 341/2022 від 17.05.2022 у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України воєнний стан в Україні продовжено із 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб.
27 липня 2022 року, близько 09 години 00 хвилин, ОСОБА_5 , прибув
до будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , власником якого є ОСОБА_4 , для допомоги останньому у проведенні ремонтних робіт.
Того ж дня, приблизно о 14 годині 00 хвилин (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено), коли ОСОБА_4 вийшов з будинку по своїх справах, ОСОБА_5 , залишивсь наодинці, керуючись раптово виниклим умислом на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення, переконавшись, що власник домоволодіння та інші сторонні особи за його діями не спостерігають, діючи в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу з кімнати будинку, таємно викрав шліфмашину вібраційну «Dnipro-M PS-30S», вартість якої складає 983 грн. 33 коп.,яка належить потерпілому ОСОБА_4 , яку обернув на свою користь.
Після чого ОСОБА_5 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, тим самим повністю довів свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна до кінця, чим спричинив потерпілому ОСОБА_4 матеріальних збитків на вказану суму.
Таким чином, своїми умисними та протиправними діями, які виразилися у таємному викраданні чужого майна (крадіжка), вчиненому в умовах воєнного стану, що є кваліфікуючою ознакою скоєного, ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
19 серпня 2022 року між прокурором Миргородської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 , за письмової згоди потерпілого ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_6 , укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно з угодою ОСОБА_5 беззаперечно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України.
Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_5 буде призначене покарання за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - у вигляді позбавлення волі на строк - 5 років. На підставі ст. 75,76 КК України, обвинуваченого ОСОБА_5 буде звільнено від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку та покладенням відповідних обов'язків.
Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 підтвердив добровільність укладення угоди про визнання винуватості між ним та прокурором, просить її затвердити і призначити узгоджену міру покарання. Наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості йому зрозумілі.
Захисник ОСОБА_6 також підтвердила добровільність угоди та просила її затвердити.
Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечував проти укладення угоди, повідомив, що укладена вона добровільно, наслідки укладення угоди йому зрозумілі.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні просить затвердити угоду про визнання винуватості і призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання. Наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості йому зрозумілі. Прокурор підтвердив, що угода укладена добровільно.
Суд, заслухавши думку сторін, вивчивши матеріали які надійшли з угодою про визнання винуватості приходить до висновку, що угоду про визнання винуватості слід затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене сторонами угоди міру покарання, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Відповідно до ч. 4 ст. 468 КПК України, укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим, відноситься до тяжких злочинів, санкція яких не передбачає інших видів покарання, окрім позбавлення волі.
Покарання, узгоджене сторонами угоди, відповідає санкції, яка передбачена ч. 4 ст. 185 КК України.
Потерпілим надано письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості.
З врахуванням викладеного, приймаючи до уваги наявність обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_5 та відсутність обставин, що обтяжують покарання, особу обвинуваченого, а також те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення та запобігання вчиненню інших кримінальних правопорушень, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_5 можливе без ізоляції від суспільства, але в умовах нагляду за ним та постійного контролю за його поведінкою з боку уповноваженого органу з питань пробації, та вважає за необхідне призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання у виді позбавлення волі із застосуванням положень ст.75, 76 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням - встановленням іспитового строку та покладенням обов'язків не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Одночасно, при визначенні тривалості іспитового строку суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, виду і строку призначеного покарання, обставин, що характеризують особу обвинуваченого, середовище, в якому він перебуває та вважає за необхідне встановити його строком на 2 роки.
Покарання, яке узгоджене сторонами є достатнім для виправлення обвинуваченого та відповідає загальним засадам призначення покарання.
Оцінюючи зміст угоди та суб'єктивне сприйняття угоди сторонами, судом встановлено, що ОСОБА_5 цілком розуміє положення ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також усвідомлює наслідки невиконання угоди про визнання винуватості, які передбачено ст. 476 КПК України.
При цьому суд, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Судом також встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам КПК України, КК України та інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
Враховуючи викладене, суд, враховуючи заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов до висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди про визнання винуватості.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_5 у вигляді особистого зобов'язання необхідно залишити попереднім до вступу вироку в законну силу.
Цивільний позов не заявлено.
Процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи підлягають стягненню з обвинуваченого в порядку ст. 122, 124 КПК України.
Питання щодо речових доказів підлягає вирішенню відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Миргородського міськрайонного суду від 01.08.2022 на шліфмашину вібраційну «Dnipro-M PS-30S».
Керуючись ст. ст. 100, 122, 124, 373, 374, 474,475 КПК України, суд,-
Затвердити угоду про визнання винуватості від 19.08.2022 року, укладену між прокурором Миргородської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 .
Визнати винним ОСОБА_5 за ч.4 ст. 185 КК України і призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 19.08.2022 року покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) роки.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_5 від призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням та встановленням іспитового строку на 2 (два) роки.
Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Роз'яснити ОСОБА_5 наслідки невиконання угоди, передбачені ч.1, ч.5 ст.476 КПК України.
Запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_5 - залишити до вступу вироку в законну силу.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати на залучення експерта для проведення судової товарознавчої експертизи в сумі 983 гривні 33 копійки.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Миргородського міськрайонного суду від 01.08.2022 на шліфмашину вібраційну «Dnipro-M PS-30S».
Речові докази: шліфмашина вібраційна «Dnipro-M PS-30S», яка згідно розписки знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_5 - залишити в користуванні останнього.
Вирок може бути оскаржений, з підстав, предбачених ст. 394 КПК України до Полтавського апеляційного суду через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію даного вироку.
СуддяОСОБА_1