Справа № 619/1255/20
Провадження № 2/535/319/22
Ухвала
Іменем України
06 вересня 2022 року
смт Котельва
Котелевський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Нечипоренко І.М., за участю секретаря судового засідання Носачової І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу №619/1255/20,
найменування (ім'я) сторін:
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідач: ОСОБА_2 ,
вимоги позивача: про звільнення від сплати заборгованості та сплати аліментів.
Питання, що вирішується ухвалою.
ОСОБА_1 27.04.2020 звернувся до Дергачівського районного суду Харківської області з позовом, у якому просить звільнити його від сплати заборгованості та сплати аліментів.
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 08.05.2020 провадження у справі було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження та відповідно до ухвали суду від 17.08.2020 зупинено до набрання законної сили судовим рішення по іншій справі.
Згідно з ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 04.01.2022 поновлено провадження у даній справі.
Розпорядженням Голови Верховного Суду №10/0/9-22 від 16.03.2022 року Котелевському районному суду Полтавської області визначено територіальну підсудність справ Дергачівського районного суду Харківської Полтавської області.
За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Котелевського районного суду Полтавської області від 20.07.2022 року справа №619/1255/20 передана головуючому судді Нечипоренко І.М.
Ухвалою судді від 21.07.2022 справу № 619/1255/20 прийнято до провадження та призначено розгляд справи по суті на 17.08.2022, у яке позивач та представник не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи (а.с. 87).
Від представника позивача - адвоката Іванова Олексія Андрійовича 09.08.2022 засобами електронної пошти надійшла заява про відкладення розгляду справи 17.08.2022 у зв'язку з введенням воєнного стану на території України та неможливістю у зв'язку з цим прибути до суду (а.с. 89).
У зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 06.09.2022, у яке позивач та представник - адвокат Іванов О.А. не з'явилися, про час і місце судового розгляду представник був повідомлений належним чином по номеру телефона, зазначеному ним особисто в заяві, про що свідчить телефонограма (а.с. 91).
Від представника позивача - адвоката Іванова Олексія Андрійовича 05.09.2022 засобами електронної пошти надійшла заява про відкладення розгляду справи 06.09.2022 у зв'язку з введенням воєнного стану на території України та неможливістю у зв'язку з цим прибути до суду (а.с. 92).
Перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду з огляду на таке.
Частиною 1 статті 44 ЦПК України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Як передбачено ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Отже, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Наведені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі № 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц.
Системний аналіз зазначених вище норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов'язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.
Отже, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18 (провадження № 61-13892св20).
Суд зазначає про необхідність присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц (провадження № 61-17220св18).
22 січня 2022 року між позивачем та адвокатом Івановим О.А. було укладено договір про надання правової допомоги, за яким адвокат представляє клієнта з усіма правами, наданими законом позивачу.
Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі (частина п'ята статті 130 ЦПК України).
У судові засідання 17.08.2022 та 06.09.2022 представник позивача не з'явився без поважних причин, хоча був належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, про що зазначено вище.
Суд зазначає, що якщо позивач не може взяти участь у судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Крім того, за змістом ч. 1 ст. 212 ЦПК України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Отже, представнику позивача було достовірно відомо про два останні судові засідання, однак до суду він не з'явився, заяву про розгляд справи у його відсутність не подав, заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду також не подав.
У постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2021 року (справа № 465/6555/16-ц), зазначено, що будь-яке суб'єктивне право має межі, оскільки суб'єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, в тому числі з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п'ята статті 223 ЦПК України). Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи. Отже, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.
Суд виходить з того, що представник позивача, який являється адвокатом, будучи обізнаними про можливість розгляду справи без його участі або в режимі відеоконференції, відповідних заяв не подавав, чим умисно затягує розгляд справи та позбавляє суд можливості ухвалити рішення по суті заявлених вимог.
Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно (ч. 2 ст. 257 ЦПК України).
Керуючись ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257, 258-261, 351-354 ЦПК України, суд
постановив:
Залишити без розгляду позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про звільнення від сплати заборгованості та сплати аліментів.
Роз'яснити, що відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України позивач після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення її безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.М. Нечипоренко