Справа № 535/869/22
Провадження № 2/535/345/22
05 вересня 2022 року смт Котельва
Котелевський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого - судді Калиновської Л.В.,
за участю секретаря судового засідання - Кашуба Ю.С.,
представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики, -
ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою, в якій просив стягнути з ОСОБА_4 заборгованість за договором позики у розмірі 125 000 грн., а також інфляційні збитки за весь час прострочення виконання зобов'язань у розмірі 17350 грн. та три відсотки річних від простроченої суми у розмірі 2075,34 грн.
Ухвалою суду від 16.08.2022 відкрито провадження у даній цивільній справі.
В судовому засіданні сторонами було подано суду письмове клопотання про затвердження укладеної між ними мирової угоди. До клопотання додано укладену та підписану сторонами мирову угоду, датовану 05.09.2022. Згідно умов даної мирової угоди вбачається, що сторони з метою врегулювання спору дійшли згоди про наступне:
1.З метою повного та остаточного врегулювання спору Сторони домовились, що заявлені позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 задовольняються шляхом передання ОСОБА_4 ОСОБА_3 у приватну власність:
1) Земельної ділянки з кадастровим номером 5322255100:00:004:0818 загальною площею 4,4233 га, що розташована на території Котелевської селищної ради Полтавського (раніше - Котелевського) району Полтавської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 29.10.2021 року, виданого приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Ковпак В.І.
2. Сторони визнають, що відповідно до витягу з Державного земельного кадастру нормативно-грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 5322255100:00:004:0818 загальною площею 4,4233 га, що розташована на території Котелевської селищної ради Полтавського (раніше - Котелевського) району Полтавської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва становить 159376.52 (сто п'ятдесят дев'ять тисяч триста сімдесят шість гривень п'ятдесят дві копійки).
3. Відповідач ОСОБА_4 гарантує, що нерухоме майно, яке відчужується за цією Мировою угодою до моменту укладання та затвердження цієї Мирової угоди нікому іншому не продане, не подароване, під забороною відчуження не перебуває, відсутні обмеження щодо використання вказаного нерухомого майна за цільовим призначенням (застава, сервітути тощо), майно не є предметом будь-яких спорів і не є внеском до статутного фонду юридичної особи, прав щодо майна, що відчужується за цією Мировою угодою, у третіх осіб як в межах, так і за межами України, немає.
4. Мирова угода є підставою для реєстрації права власності на нерухоме майно, визначене в пункті 1 цієї Мирової угоди, за Позивачем ОСОБА_3 .
5. Ухвала суду про затвердження (визнання) цієї Мирової угоди є самостійним правовстановлюючим документом, який підтверджує перехід права власності на нерухоме майно, вказане у п.1 цієї Мирової угоди, на користь Позивача ОСОБА_3 у відповідності до ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 25 грудня 2015 р. №1127, та не потребує від сторін укладення інших додаткових договорів чи правочинів про відчуження вказаного нерухомого майна на користь Позивача.
6. Позивач ОСОБА_3 після повного виконання умов цієї Мирової угоди зобов'язується не заявляти до Відповідача ОСОБА_4 жодних інших вимог про повернення коштів, вимог щодо сплати пені, штрафів, відсотків, інфляційних витрат тощо, що виникли на підставі складеної розписки від 29.10.2021 року.
7. Усі судові витрати, пов'язані із розглядом справи, а саме витрати зі сплати судового збору, несе позивач ОСОБА_3 .
8. Сторони заявляють, що ні в процесі укладання Мирової угоди, ні в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені їх права, а також права будь-яких третіх осіб, в тому числі й держави.
9. Сторони укладають Мирову угоду, розуміючи її суть і наслідки, які можуть настати для Сторін у випадку її визнання судом.
10. Сторони підтверджують, що всі викладені умови Мирової угоди відповідають їх реальному волевиявленню та інтересам і породжують настання наслідків, зазначених у тексті цієї угоди.
11. Сторони підтверджують, що мають всі необхідні повноваження на підписання цієї Мирової угоди та не мають будь-яких застережень та/або обмежень таких повноважень та/або своєї правоздатності, та/або дієздатності, крім цього вони не перебувають під впливом будь-яких тяжких обставин, обману та/або примусу.
12. Уся інформація, викладена в Мировій угоді, є достовірною. Сторони окремо несуть повну відповідальність за недостовірність інформації, яка зазначена в цій угоді.
13. Мирова угода складена у трьох примірниках, по одному примірнику для Позивача та Відповідача і третій для подання до суду з метою її затвердження.
В судовому засіданні представник позивача просив затвердити мирову угоду, укладену між сторонами.
В судовому засіданні представник відповідача також просив затвердити мирову угоду, укладену між сторонами.
Дослідивши умови мирової угоди, матеріали справи, суд приходить до наступного.
В силу ст.207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.
До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії.
Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.
Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: 1) умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або 2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Визнанням мирової угоди суд засвідчує відповідність умов цієї угоди вимогам закону та дотримання балансу законних прав та інтересів сторін, дотримання вимог (принципу) справедливості судового рішення у спосіб визначений в умовах мирової угоди.
Цивільним процесуальним законом покладено на суд обов'язок під час визнання мирової угоди перевірити, чи не суперечать умови мирової угоди закону, чи не порушують такі умови права, свободи та інтереси інших осіб, чи не суперечать дії законного представника однієї із сторін мирової угоди інтересам особи, яку він представляє, чи мають представники сторін відповідні повноваження на укладення мирової угоди та роз'яснити сторонам наслідки визнання мирової угоди.
Умови мирової угоди мають бути викладені чітко та недвозначно з тим, щоб не виникало неясності спорів з приводу її змісту під час виконання. Суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору.
Таким чином, вирішуючи питання про затвердження мирової угоди, суд має врахувати, що умови мирової угоди не можуть суперечити закону, а також брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із таким затвердженням.
Метою мирової угоди є врегулювання спору між сторонами, а її умови можуть стосуватися лише прав та обов'язків сторін і предмету спору, тобто матеріально-правової вимоги позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Не може визнаватися судом мирова угода, умови якої не пов'язані зі спірними правовідносинами.
Укладена в цивільному процесі мирова угода породжує права та обов'язки для осіб не тільки процесуальні, а й матеріальні. Тому мирова угода має матеріальний зміст, укладається сторонами, затверджується судом відповідно до вимог цивільного процесуального права, з урахуванням норм матеріального цивільного права.
Судом встановлено, що предметом даного позову є боргові зобов'язання, що виникли між сторонами, та підтверджені письмовою розпискою.
Натомість, земельна ділянка з кадастровим номером 5322255100:00:004:0818 загальною площею 4,4233 га, що розташована на території Котелевської селищної ради Полтавського (раніше - Котелевського) району Полтавської області, яка на праві приватної власності належить відповідачу, ОСОБА_4 , не була предметом позову.
Суд вважає, що дана мирова угода укладена не в рамках реалізації права врегулювання спору з виходом за межі спору, а відносно інших правовідносин, які не були предметом спору у даному судовому провадженні.
Разом з тим, відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Укладена сторонами мирова угода, на думку суду, є прихованою формою відчуження земельної ділянки з порушенням інтересів держави.
Питання відчуження зазначеної в мировій угоді земельної ділянки сторони мають право вирішити, шляхом укладення нотаріально посвідченого відповідного договору відчуження майна згідно діючого законодавства.
Умови мирової угоди, запропонованої сторонами, суперечить закону, так як фактично, за умовою мирової угоди суд має визнати за позивачем право власності на нерухоме майно, що в свою чергу не відповідає вимогам Цивільного Кодексу України.
Враховуючи наведені обставини, суд приходить до висновку, що судом не може бути затверджена мирова угода від 05 вересня 2021 року, за умовами якої боржник передає кредитору в рахунок погашення боргу земельну ділянку, оскільки вона не відповідає вимогам закону та виходить за межі предмету позову, залежить від інших факторів: оформлення земельної ділянки з обов'язковим нотаріальним посвідченням та державною реєстрацією.
Таким чином, зважаючи на положення ч.5 ст.207 ЦПК України, враховуючи, що подана на затвердження мирова угода суперечить закону, суд дійшов до висновку, що у визнанні мирової угоди між сторонами необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.43, 49, 207, 208, 255, 256, 258-261, 353, 354 ЦПК України,суд, -
У затвердженні мирової угоди у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики - відмовити.
Продовжити судовий розгляд по справі, судове засідання призначити на 03 жовтня 2022 року об 10.00 год.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту підписання суддею.
Повний текст ухвали виготовлено 06.09.2022.
Суддя: Л.В. Калиновська