Київський районний суд м. Полтави
Справа № 644/10750/21
Провадження № 2/552/1979/22
06.09.2022 Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді Яковенко Н.Л.,
секретаря судового засідання Кондра Ю.Ю.,
розглянувши в приміщенні суду в м. Полтава в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 644/10750/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гоуфінгоу» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Ніколаєнко Ігор Романович, -
Позивач ОСОБА_1 17.11.2021 звернулася в Орджонікідзевський районний суд м. Харкова з позовом до ТОВ «Гоуфінгоу» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Позовна заява обґрунтована тим, що 22.09.2021 приватним нотаріусом було вчинено виконавчий напис № 612 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Гоуфінгоу» заборгованості за кредитним договором від 16.09.2020.
Позивач вважає виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, оскільки при його вчиненні було порушено Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України; сума заборгованості є такою, що не визнана позивачем.
В позовній заяві позивач ОСОБА_1 просила визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом за № 612 від 22.09.2021 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Гоуфінгоу» в розмірі 9200 грн.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова 18.11.2021 в даній справі відкрито провадження з розглядом справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 14.03.2022 № 7/0/9-22 змінено територіальну підсудність судових справ Орджонікіджевського районного суду м. Харкова на Київський районний суд м. Полтави.
Відповідачем ТОВ «Гоуфінгоу» 10.01.2022 подано відзив на позовну заяву, який обґрунтований тим, що 16.09.2020 між сторонами по справі було укладено договір № 2857812525/308942, згідно якого товариством надано позивачу кошти в розмірі 2000 грн. Відповідач вказував, що у зв'язку з неналежним виконанням позивачем умов договору, з метою захисту своїх цивільних прав товариство звернулося до нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису, надавши для вчинення виконавчого напису всі необхідні документи. Відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. 11.02.2022 подав до суду письмові пояснення, в яких зазначив, що порушень норм законодавства ним при вчиненні виконавчого напису допущено не було.
Суд, дослідивши зібрані в справі докази, приходить до таких висновків.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом "Про нотаріат" та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону "Про нотаріат"). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року N 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за N 282/20595.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України "Про нотаріат"). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України "Про нотаріат" та Глава 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій.
Так, згідно зі статтею 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Для одержання виконавчого напису подаються а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Статтею 88 Закону України "Про нотаріат" визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу II Порядку).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку).
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року N 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Судом встановлено, що 16.09.2020 між ТОВ «Гоуфінгоу» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 2857812522/308942 (а.с. 80), згідно якого товариством надано позивачу кошти в розмірі 2000 грн.
Також встановлено, що позивачем зобов'язання по кредитному договору виконані не були, станом на 10.09.2021 заборгованість за кредитним договором складала 8500 грн, з яких: 2000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 6500 грн - заборгованість за відсотками.
Також встановлено, що 22.09.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. вчинено виконавчий напис за № 612 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Гоуфінгоу» суми заборгованості в розмірі 8500 грн за кредитним договором.
За вчинення виконавчого напису плата склала 700 грн.
Загальна сума, що підлягає стягненню за виконавчим написом нотаріуса - 9200 грн.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України "Про нотаріат"). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
При цьому нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Позивач ОСОБА_1 звертаючись до суду з відповідним позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, обґрунтовує свої позовні вимоги в тому числі і не дотриманням принципу безспірності.
Відповідно до пункту 1 Переліку документів, для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Так, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.
Дослідженими в справі доказами не встановлено, що при вчиненні виконавчого напису № 612 від 22.09.2021 приватним нотаріусом відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року N 1172 перевірено подачу відповідачем на обґрунтування вимог пакету документів.
Матеріали справи не містять даних про те, що звертаючись до нотаріуса з вимогою вчинення виконавчого напису, відповідач, з метою підтвердження наявності заборгованості позивача, надав виписку з рахунка.
Надана до суду відповідачем інформація щодо розміру заборгованості за кредитом, назва якої зазначена як виписка з особового рахунка (а.с. 79) за своїм змістом та суттю не є випискою по рахунку.
Виходячи із вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Виконавчий напис, вчинений 22.09.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. підлягає визнанню таким, що не піддягає виконанню з тих підстав, що не дотримано вимоги щодо безспірності заборгованості, хоча за формою та змістом він відповідає вимогам, встановленим до змісту виконавчого напису.
Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначено нормами ст. 141 ЦПК України.
Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при звернення до суду судовий збір сплачено не було, тому з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір за розгляд справи судом в розмірі 992,40 грн.
При вирішенні питання про відшкодування позивачеві понесених витрат на правову допомогу в загальній сумі 7000 грн суд виходить з такого.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Тому суд, враховуючи обґрунтованість розміру понесених витрат, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи, складність даної справи та ціну позову в ній, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, приходить до висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню частково у розмірі 3000 грн.
Витрати на професійну правничу допомогу на вказану суму є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
Керуючись ст.ст. 264, 265 ЦПК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гоуфінгоу» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 22.09.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем, за № 612, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гоуфінгоу» заборгованості за кредитним договором № 2857812522/308942 від 16.09.2020 в загальній сумі 9200 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гоуфінгоу» на користь ОСОБА_1 понесені витрати на правову допомогу в розмірі 3000 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гоуфінгоу» на користь держави судовий збір в розмірі 992,40 грн.
Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Гоуфінгоу», місцезнаходження 04071, м. Київ, вул. Хорива, 1А, код ЄДРПОУ 42059219.
Третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, місцезнаходження АДРЕСА_2 .
Третя особа Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Ніколаєнко Ігор Романович, місцезнаходження 61145, м. Харків, пров. Інженерний, 9, офіс 105.
Повне судове рішення складено 06.09.2022.
Головуючий суддя Н.Л.Яковенко