Справа № 375/210/22
Провадження № 2/375/315/22
06 вересня 2022 року смт Рокитне
Рокитнянський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді Чорненької О.І.
при секретарі судового засідання Киричок В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в смт Рокитне, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Стислий виклад позиції сторін
Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб між нею та відповідачем, який зареєстрований 20 червня 2017 року Рокитнянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головним територіальним управлінням юстиції у Київській області, про що складено відповідний актовий запис № 44 (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 20 червня 2017 року).
Від шлюбу мають спільну дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що у стосунках зникли почуття взаємної любові, поваги, взаєморозуміння та підтримки. Між ними систематично виникають сварки, які безпричинно влаштовує останній. Відповідач зловживає спиртними напоями, у результаті чого виникають бійки, які відбуваються на очах у малолітнього сина.
Також позивачка зазначає, що протягом останніх чотирьох років вони з відповідачем не проживають, шлюб існує лише формально, у зв'язку з чим подальше збереження шлюбу суперечить її інтересам.
Після розірвання шлюбу бажає залишити шлюбне прізвище " ОСОБА_4 ".
Відповідач своїм правом на надання відзиву на заявлений до нього позов не скористався та будь-яким іншим способом свою позицію не висловив.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі
Позовна заява надійшла до Рокитнянського районного суду Київської області 04 квітня 2022 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 04 квітня 2022 року зазначена справа передана у провадження судді Чорненької О.І.
На виконання вимог частини 6 статті 187 ЦПК України, надіслано запит органу реєстрації Рокитнянської селищної ради Київської області про зареєстроване місце проживання відповідача.
Відповідно до інформації, наданої Рокитнянським селищним головою, надати інформацію про реєстрацію місця проживання та інші персональні дані особи селищна рада не має можливості у зв'язку з тим, що із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України реєстраційна база територіальної громади не працює.
У зв'язку з викладеним, для встановлення зареєстрованого місця проживання відповідача надіслано запит до Відділу моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління державної міграційної служби в м. Києві та Київській області.
Відповідно до інформації, наданої Відділом моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління державної міграційної служби в м. Києві та Київській області, ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , тобто за адресою, зазначеною у позовній заяві.
Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 13 червня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Розгляд справи призначено на 08 годину 30 хвилин 06 вересня 2022 року.
Зазначена ухвала поштовим зв'язком направлена сторонам у справі.
Також для участі у розгляді справи сторони були викликані судовими повістками, які поштовим зв'язком надіслані їм за місцем проживання та SMS-повідомленням, відправленими на номери телефонів сторін, зазначені у позовній заяві.
Виклик сторін провадження шляхом відправлення SMS-повідомлень підтверджується довідками про доставку SMS, відповідно до яких SMS-повідомлення одержувачу ОСОБА_2 доставлено 22.06.2022 о 4:54, а одержувачу ОСОБА_1 - 22.06.2022 о 4:54.
Окрім того, відповідачу рекомендованим листом було направлено ухвалу про відкриття провадження у справі, позовну заяву з додатками, які він отримав особисто 01.07.2022, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відтак, сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
Позивачка на судовий розгляд справи не прибула. Однак, до позовної заяви долучена заява, та така ж заява подана через канцелярію суду 06.09.2022, згідно з якими просить суд слухати справу без її участі, позовні вимоги підтримує повністю. Крім того просить не надавати час на примирення та не заперечує проти винесення заочного рішення суду.
Відповідач на судовий розгляд справи не прибув, про причини неявки суд не повідомив, правом на надання відзиву не скористався.
За таких обставин суд розглядає справу за наявними письмовими матеріалами.
На підставі частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин
З матеріалів справи судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб, який зареєстрований 20 червня 2017 року Рокитнянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головним територіальним управлінням юстиції у Київській області, про що складено відповідний актовий запис № 44 (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 20 червня 2017 року).
Від шлюбу мають спільну дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданого Рокитнянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області 03 жовтня 2017 року.
З позовної заяви встановлено, що сімейне життя у подружжя не склалось, у стосунках зникли почуття взаємної любові, поваги, взаєморозуміння та підтримки. Стали систематично виникають сварки та скандали, які влаштовував відповідач. Крім того він зловживає спиртними напоями та у стані алкогольного сп'яніння вчиняє бійки, які відбуваються на очах у малолітнього сина.
У зв'язку з цим подружжя упродовж 4-х років проживають окремо один від одного, спільного господарства не ведуть та шлюбних стосунків не підтримують.
За таких обставинїх подальше спільне життя як подружжя і збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам позивачки.
Після розірвання шлюбу позивачка бажає залишити шлюбне прізвище " ОСОБА_4 ".
Наведене доводить, що їх шлюб має виключно формальний характер, подальше збереження сім'ї є недоцільним та суперечить їх інтересам.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі статтею 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Відповідно до статтей 21, 24 Сімейного кодексу України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою «чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання».
Суд вважає зазначити, що шлюб - це сімейний добровільний та рівноправний союз жінки та чоловіка, їх спільність, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану та спрямований на створення сім'ї. Добровільність шлюбу - одна з основних його засад.
Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії реєстрації шлюбу. Добровільність шлюбу, тобто наявність вільної згоди, - це його довічна риса. Саме добровільністю шлюбу зумовлена можливість його розірвання.
Як встановлено в судовому засіданні вільна згода на спільне проживання між сторонами по справі відсутня.
Одночасно, суд вважає, що подальше спільне життя чоловіка й жінки та збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, тому що сторони подружні відносини припинили й спільного господарства не ведуть, даний факт має істотне значення.
Чинне законодавство України забороняє примушування до шлюбу. Примушування - значить добиватися певної поведінки від особи за допомогою фізичного або психічного насильства.
Закріплені у законодавстві права дружини та чоловіка на повагу до своєї індивідуальності є засобом захисту психологічно слабшого у шлюбі від психічного диктату чи навіть агресії дружини, чоловіка або іншої особи. Воно схиляє до толерантності, терпимості у шлюбі, спрямовує кожного з них на спокійне, інтелігентне залагодження колізії індивідуальних рис характеру, життєвих звичок.
Однією з підстав припинення шлюбу є його розірвання.
Пунктом 126 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Фернандес Мартінес проти Іспанії» (заява 56030/07) від 12 червня 2014 року встановлено: «Що стосується права на приватне та сімейне життя, Суд наголошує на важливості для осіб мати можливість вільно приймати рішення з приводу того, як вести своє приватне та сімейне життя. У зв'язку з цим повторно наголошується, що відповідно до статті 8 також надається охорона прав на самореалізацію як у формі особистого розвитку…, так і з точки зору права на встановлення та розвиток відносин з іншими людьми та навколишнім світом, при цьому поняття особистої автономії є важливим принципом, що береться за основу при тлумаченні гарантій, які викладені в такому положенні».
Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу, та під час його розірвання.
Відповідно до статті 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікований Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», який є частиною національного законодавства України, як чинний міжнародний договір, який регулює цивільні відносини, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, відповідно до ст. 10 ЦК України, кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Частиною 3 та 4 статті 56 Сімейного кодексу України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Позивачка скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивачка не має намір зберігати шлюб з відповідачем.
Відповідно до статті 111 Сімейного кодексу України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Як роз'яснено у пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Сторони не виявили бажання примиритись.
Відповідно до статті 112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність дитини та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотні значення.
Частиною 2 статті 104 Сімейного кодексу України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до вимог статті 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Таким чином позивачка має право і надалі іменуватись шлюбним прізвищем " ОСОБА_4 ".
Відповідно до частини 2 статті 114 Сімейного Кодексу України, моментом припинення шлюбу у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Частиною 2 статті 115 Сімейного кодексу України передбачено, що документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
За таких обставин, суд вважає, що сім'я сторін остаточно перестала існувати, підстав для досягнення примирення між сторонами немає, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя та їх дитини, тому суд приходить до висновку про розірвання шлюбу між сторонами.
Щодо судових витрат
Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При поданні позовної заяви позивачкою сплачено судовий збір у сумі 992 гривні 40 копійок, що підтверджується квитанцією №1073418418 від 31.03.2022.
Тому, з відповідача підлягає стягнення судовий збір сплачений позивачем при поданні позовної заяви до суду у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 21, 24, 56, 104, 110, 112, 113, 114, 115, 160, 161 Сімейного кодексу України, статтями 2, 5, 13,133, 223, 247,263, 264, 265, 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу- задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований 20 червня 2017 року Рокитнянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головним територіальним управлінням юстиції у Київській області, про що складено відповідний актовий запис № 44.
Стягнути з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , сплачений нею при поданні позовної заяви судовий збір у розмірі 992(дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок, відповідно до квитанції №1073418418 від 31.03.2022, оригінал якої міститься в матеріалах справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до Рокитнянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та внесення відмітки в актовому записі про розірвання шлюбу.
Повний текст судового рішення складено 06 вересня 2022 року.
Повне найменування сторін:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 ;
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП невідомо, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Головуюча суддя Олена ЧОРНЕНЬКА