Справа № 368/1033/21
провадження № 1-кп/368/101/22
"06" вересня 2022 р. Кагарлицький районний суд Київської області
в складі: головуючого-судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_4
представника потерпілого адвоката ОСОБА_5
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_6
та обвинуваченого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Кагарлицького відділу Обухівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про призначення інженерно-транспортної експертизи та клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 і його захисника адвоката ОСОБА_6 про призначення повторної судової інженерно-транспортної експертизи у кримінального провадження № 12021111230000440 від 12.05.2021 р. щодо ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, -
В провадженні Кагарлицького районного суду Київської області знаходиться кримінальне провадження № 12021111230000440 від 12.05.2021 р. щодо ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України.
В судовому засіданні 05 вересня 2022 року прокурор Кагарлицького відділу Обухівської окружної прокуратури ОСОБА_3 подала клопотання про призначення інженерно-транспортної експертизи, проведення якої доручити експертам Львівському інституту судових експертиз. Клопотання мотивує тим, що у ході досудового розслідування слідчим СВ Обухівського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_8 призначено інженерно-транспортну експертизу за експертною спеціалізацією «дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод», проведення якої було доручено експертам Київського відділення - бюро Національного наукового центру "Інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса". Відповідно до висновку №29-21 від 01.10.2021 було встановлено наступне.
З урахуванням механізму контактування транспортних засобів, та даних зафіксованих у схемі до протоколу огляду даної пригоди, а саме кінцевого положення транспортних засобів, та розташування слідової інформації у експерта маються підстави технічного характеру заключити, що пояснення водія автомобіля «BMW 316і» р/н НОМЕР_1 ОСОБА_7 про механізм даної дорожньо-транспортної пригоди є неспроможними.
Пояснення водія автомобіля ВАЗ-21063 р/н НОМЕР_2 ОСОБА_4 про механізм даної дорожньо-транспортної пригоди з технічної точки зору не викликають сумніву, та експертним шляхом не можуть бути спростованими.
В умовах даної пригоди водію автомобіля «BMW 316і» р/н НОМЕР_1 при русі за межами населеного пункту для забезпечення безпеки дорожнього руху необхідно було вибирати і рухатися в межах безпечної швидкості руху та постійно контролювати швидкісні параметри руху керованого автомобіля які б не перевищували дозволену на даній ділянці шляху за межами населених пунктах швидкість руху 90 км/год, що регламентовано вимогами п. 12.1, п. 12.6 «г», та п. 12.9 «б» Правил дорожнього руху України.
В умовах даної дорожньо-транспортної пригоди з технічної точки зору водій автомобіля «BMW 316і» р/н НОМЕР_1 мав технічну можливість запобігти подію шляхом належного виконання вимог п. 12.1, п. 12.6. «г», та п. 12.9 «б» Правил дорожнього руху України.
В умовах даної дорожньо-транспортної пригоди з технічної точки зору дії водія автомобіля «BMW 316і» р/н НОМЕР_1 не відповідали вимогам п. 12.1, п. 12.6 «г», та п. 12.9 «б» Правил дорожнього руху України.
В умовах які склалися на ранньому етапі їх розвитку, водій автомобіля ВАЗ-21063 р/н НОМЕР_2 з моменту виявлення зустрічного автомобіля «BMW 316і» р/н НОМЕР_1 у відповідності з п. 10.1 Правил дорожнього руху України мав приступити до маневру об'їзду, оскільки за умовою руху автомобіля «BMW 316і» р/н НОМЕР_1 з максимально дозволеній на даній ділянці швидкістю руху 90км/год. відстані між автомобілем «BMW 316і» р/н НОМЕР_1 та автомобілем ВАЗ-21063 р/н НОМЕР_2 в момент початку виїзду останнього на смугу зустрічного руху було достатньо для здійснення об'їзду і подальшого повернення на свою смугу руху не створюючи перешкод в русі іншим учасникам руху.
З моменту коли водій автомобіля ВАЗ-21063 р/н НОМЕР_2 мав об'єктивну можливість встановити, що зустрічний автомобіль «BMW 316і» р/н НОМЕР_1 рухається зі швидкістю яка перевищує максимально дозволену за межами населених пунктів швидкість руху 90км/год., та рухається зі швидкістю 110-120км/год. дорожня обстановка для нього зазнала змін і придбала явні ознаки наявності небезпеки для руху, що вимагала від нього негайного вжиття заходів до зниження швидкості руху аж до зупинки, що регламентовано вимогами п. 12.3 Правил дорожнього руху України.
В даній дорожній ситуації водій автомобіля ВАЗ-21063 р/н НОМЕР_2 не мав технічну можливість запобігти зіткненню з автомобілем «BMW 316і» р/н НОМЕР_1 який рухався у зустрічному напрямку зі швидкістю, яка перевищувала дозволену 90 км/год., та до зіткнення не гальмував, шляхом виконання вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України.
В умовах даної дорожньо-транспортної пригоди з технічної точки зору дії водія автомобіля «BMW 316і» р/н НОМЕР_1 не відповідали вимогам п. 12.1, п. 12.6 «г», та п. 12.9 «б» Правил дорожнього руху України, створювали достатні умови для її настання, що свідчить про наявність причинного зв'язку між його діями і подією яка сталася.
Оскільки в даній дорожній обстановці водій автомобіля ВАЗ-21063 р/н НОМЕР_2 не мав технічну можливість запобігти зіткненню з автомобілем «BMW 316і» р/н НОМЕР_1 , слід прийти до висновку про те, що в даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля ВАЗ-21063 р/н НОМЕР_2 невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, які б перебували б у причинному зв'язку з настанням даної події, не вбачається.
Не погоджуючись з висновком експерта № 29-21 від 01.10.2021 в порядку статті 243 КПК України захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_9 залучила судових експертів “Української експертної компанії на що було отримано висновок №153 від 10 січня 2022 року, відповідно до якого покази водія ВАЗ-21063 р/н НОМЕР_2 ОСОБА_4 в частині розвитку механізму дорожньо-транспортної пригоди, технічно не спроможні, так як не відповідають слідовій інформації зафіксованій в схемі до протоколу ОМП від 11.05.2021 року та загально прийнятим законам фізики, та при подальшому дослідженню прийматися не можуть, так як це приведе до необґрунтованих висновків; покази водія автомобіля «BMW 316і» р/н НОМЕР_1 ОСОБА_7 в частині розвитку механізму дорожньо-транспортної пригоди, а саме що зіткнення транспортних засобів відбулося на смузі руху, по якій він рухався, та в частині вказаних швидкостей транспортних засобів при пригоді технічно спроможні, так як відповідають слідовій інформації зафіксовані в схемі до протоколу ОМП від 11.05.2021 року та загально прийнятим законам фізики, тому подальше дослідження проводиться на основі технічно спроможного розвитку механізму пригоди. В даній дорожній обстановці, виходячи з технічно спроможного розвитку механізму дорожньо-транспортної пригоди, встановити, чи мав водій автомобіля «BMW 316і» р/н НОМЕР_1 своїми односторонніми діями технічну можливість попередити зіткнення чи не мав такої можливості не надається можливим, через відсутність необхідного комплексу вихідних даних. Водій автомобіля ВАЗ-21063 р/н НОМЕР_2 ОСОБА_4 своїми односторонніми діями мав технічну можливість попередити зіткнення з автомобілем «BMW 316і» р/н НОМЕР_1 виконуючи вимоги п. 10.1., 11.3 Правил дорожнього руху України. Виходячи з технічно спроможного розвитку механізму дорожньо-транспортної пригоди, встановити, чи відповідали дії водія автомобіля «BMW 316і» р/н НОМЕР_1 своїми односторонніми діями технічну можливість попередити зіткненню чи не мав такої можливості не надається можливим, за відсутності необхідного комплексу вихідних даних. В діях водія автомобіля ВАЗ-21063 р/н НОМЕР_2 ОСОБА_4 , вбачається невідповідності вимогам п. 10.1., 11.3. Правил дорожнього руху України, які б знаходились в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди, не має підстав технічного характеру. В діях водія автомобіля «BMW 316і» р/н НОМЕР_1 ОСОБА_7 невідповідностей вимогам п.п. 12.1, 12.6 «г» 12.9 «б» не вбачається.
Проаналізувавши вище зазначені експертизи №29-21 від 01.10.2021 та №153 від 10.01.2022 можна дійти висновку, що вони суперечать одна одній, що позбавляє можливості встановити об'єктивність розвитку та механізму даної дорожньо-транспортної, що може мати істотне значення для кримінального провадження в цілому. Необхідність перевірки версій та їх оцінки, усіх учасників події є необхідний для встановлення істини у справі.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про призначення повторної судової інженерно-технічної експертизи, проведення якої доручити експертам ТОВ «Український незалежний інститут судових експертиз», обґрунтовуючи клопотання наступним.
В матеріалах справи містяться два висновки судових експертів щодо вирішення поставлених питань перед експертами, а саме: висновок експерта № 29-21 від 01.10.2021 року та висновок експерта № 153 від 10.01.2022 року. Вихідні дані, надані експертам для проведення експертиз та поставлені питання є тотожними.
За вирішенням поставлених питань перед експертами, вони мають абсолютно протилежні висновки. Відповідно до висновку експерта № 29-21 від 01.10.2021 року вбачається, що дії водія автомобіля БМВ не відповідали вимогам п. 12.1., п. 12.6. «г», п. 12.9. «б» правил дорожнього руху України, що свідчить про наявність причинного зв'язку між його діями і подією яка сталась. Відповідно до висновку експерта №153 від 10.01.2022 року вбачається, що дії водія автомобіля ВАЗ-2106 не відповідали вимогам п. 10.1.. п. 11.3. Правил дорожнього руху України, що свідчить про наявність причинного зв'язку між його діями і подією яка сталась тобто знаходились в причинному зв'язку з виникненням даної ДТП.
Із вказаного слідує, висновок експерта № 29-21 від 01.10.2021 є необгрунтованим та таким, що суперечить іншим матеріалам справи та викликає сумніви в його правильності, при цьому, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).
Відповідно до частин 2, 3. 7, 10 ст. 101 КПК України, кожна сторона кримінального провадження має право надати суду висновок експерта, який грунтується на його наукових. технічних або інших спеціальних знаннях. Висновок повинен грунтуватися на відомостях, які експерт сприймав безпосередньо або вони стали йому відомі під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення дослідження. Експерт дає висновок від свого імені і несе за нього особисту відповідальність. Кожна сторона має право звернутися до суду з клопотанням про виклик експерта для допиту під час судового розгляду для роз'яснення чи доповнення його висновку.
Згідно ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно ст. 94 КПК України суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке грунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Пленум Верховного Суду України в постанові № 8 від 30.05.97 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» роз'яснив, що у випадках, коли в справі щодо одного й того ж предмета проведено декілька експертиз, у тому числі комплексну, комісійну, додаткову чи повторну, суд повинен дати оцінку кожному висновку з точки зору всебічності, повноти й об'єктивності експертного дослідження. Такій оцінці підлягають також окремі висновки експертів - членів комісійної чи комплексної експертизи, які не підписали спільний висновок.
Не повинна віддаватись перевага висновку експертизи лише тому, що вона проведена комісійно, повторно, експертом авторитетної установи або таким, який має більший досвід експертної роботи, тощо.
При дослідженні висновку експерта суди повинні виходити з того, що висновок експерта не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має грунтуватися на всебічному, повному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи у сукупності.
Дискреційні повноваження суду визнаються і ЄСПЛ (зокрема, справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності. обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обгрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
Відповідно до п. 1.2.11 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.
Первинною є експертиза, коли об'єкт досліджується вперше.
Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об'єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз). Повторна експертиза проводиться у випадку, якщо висновок первинної експертизи визнано необгрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або інакше викликає сумніви в його правильності.
Відповідно до п. 11 Постанови Пленуму Верховного суду України № 8 від 30.05.1997 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.
Під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, мас право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
Суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо:
1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності.
Виходячи з вимог п. 3 ст. 129 Конституції України, що однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими, суду необхідно прийти до висновку про необхідність призначення у даному кримінальному провадженні повторної судової інженерно-технічної експертизи.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання прокурора.
Обвинувачений ОСОБА_7 клопотання свого захисника про призначення повторної судової інженерно-транспортної експертизи у даному кримінальному провадженні підтримав, просив його задовольнити. Підтримав думку свого захисника щодо клопотання прокурора.
Потерпілий ОСОБА_4 та його представник адвокат ОСОБА_5 підтримав клопотання прокурора та просив його задовольнити. Не заперечував проти клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_6 в частині призначення експертизи, заперечивши лише щодо експертної установи.
Суд, вислухавши клопотання прокурора ОСОБА_3 та захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_6 , думку інших учасників щодо клопотань, приходить до наступного висновку.
У провадженні Кагарлицького районного суду Київської області перебуває кримінальне провадження № 12021111230000440 від 12 травня 2021року за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Згідно обвинувального акту, водій ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 11 травня 2021 року, близько 13 години 30 хвилин, в світлий час доби за сприятливих погодних умов, сухому асфальтному покритті, керуючи технічно-справним транспортним засобом, автомобілем марки «BMW», модель «316і», реєстраційний номер НОМЕР_1 із пасажиром ОСОБА_10 , рухався автошляхом «P-32», сполученням «Кременець-Ржищів», на 460 кілометрі відрізку автомобільної дороги від міста Кагарлик до міста Ржищів, в напрямку від міста Кагарлик до міста Ржищів, Обухівського району, Київської області.
Під час руху водій ОСОБА_7 , не стежив за дорожньою обстановкою, не був уважним під час керування транспортним засобом та відповідно не реагував на її зміну, діючи з необережності, проявляючи злочинну самовпевненість, легковажно розраховуючи на запобігання дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок чого своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху, життю та здоров'ю громадян, а також порушуючи вимоги а також порушуючи вимоги пунктів 12.1., 12.6. «ґ» та 12.9. «б», Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002, у наслідок чого не обрав безпечну швидкість руху і в момент виникнення небезпеки не зупинив керований ним транспортний засіб, допустив виїзд керованого ним транспортного засобу на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем марки «ВАЗ» модель «21063», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався в напрямку від міста Ржищів до міста Кагарлик Обухівського району Київської області.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди, водію ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 заподіяно тяжкі тілесні ушкодження.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи встановлено, що у ОСОБА_4 , 1986 року народження, виявлені тілесні ушкодження у вигляді перелому 5-го, 6-го та 7-го ребер зліва зі зміщенням уламків, пневмотораксу ліворуч, підшкірної емфіземи; розриву лівої долі печінки, тіла підшлункової залози, внутрішньочеревної кровотечі; забійної рани лівої ступні, саден нижніх кінцівок. Виявлені тілесні ушкодження утворились від дії тупих твердих предметів з обмеженою травмуючою поверхнею та за ступенем тяжкості відносяться: комплекс ушкоджень в області грудної клітки та в області живота черевної порожнини до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя в момент заподіяння, інші окремо взяті ушкодження - до легких тілесних ушкоджень. Виявлені у ОСОБА_4 тілесні ушкодження могли утворитись за обставин вказаних в фабулі наданої Постанови, тобто при ДТП яка мала місце 11.05.2021 року і можуть знаходитись в причинному зв'язку з вище вказаною ДТП.
Грубе порушення водієм автомобіля «BMW», модель «316і», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вимог пунктів 12.1., 12.6. «ґ» та 12.9. «б» Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002, перебувають у прямому причинно-наслідковому зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді заподіяння тяжкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 332 КПК України, під час судового розгляду суд, за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого, за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
Частина 1 ст. 242 КПК України передбачає, що експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.
У свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 84 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, а згідно з ч. 1 ст. 86 вказаного Кодексу, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у встановленому ним порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод.
Як передбачено статтею 94 КПК України, суд, зокрема, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Стаття 1 Закону України «Про судову експертизу» визначає, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
У пункті 1.2.14. розділу І Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5, з-поміж іншого зазначено, що згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи. Первинною є експертиза, коли об'єкт досліджується вперше. Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об'єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).
У Постанові Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 року за № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» роз'яснено, що проведення експертизи в суді повинно здійснюватися з додержанням правил, при цьому суд виконує такі дії - у нарадчій кімнаті, обмірковує всі питання, виключає ті з них, що виходять за межі компетенції експерта або не стосуються предмета доказування, формулює питання, які він порушує перед експертом з власної ініціативи, остаточно визначає коло питань, що виносяться на вирішення експертизи, і виносить ухвалу (постанову) про її призначення.
Також суд зазначає, що згідно із усталеною практикою Європейського Суду з прав людини, вимога справедливого судового розгляду не накладає на суд першої інстанції зобов'язання доручити складання експертного висновку або проведення будь-якого іншого слідчого заходу лише тому, що сторона подала клопотання про це. Якщо захист наполягає на тому, щоб суд заслухав свідка або прийняв інші докази (такі як, наприклад, висновок експерта) національні суди повинні вирішити, чи є необхідним або доцільним прийняти ці докази для розгляду під часу слухання справи («Хусейн та інші проти Азербайджану» (Huseyn and Others v. Azerbaijan), заяви № № 35485/05; 35680/05; 36085/05; 45553/05, 26 липня 2011 року, § 196; «Ходорковський та Лєбєдєв проти Росії» (Khodorkovskiy and Lebedev v. Russia), заяви № № 51111/07, 42757/07, §§ 718, 721; «Полетан та Азіровік проти колишньої Югославської Республіки Македонія» (Poletan and Azirovik v. the former Yugoslav Republic of Macedonia), заяви № № 26711/07, 32786/10, 34278/10, 12 травня 2016 року, § 95).
На неухильне дотримання процедури отримання доказів, а також їх ретельну перевірку судом на предмет допустимості також звертає увагу і Верховний Суд України у своїй постанові від 16.03.2017 року у справі № 5-364кс16, від висновків у котрій не відступив й Верховний Суд, та котрі є обов'язковими й враховується судом у межах даного кримінального провадження.
У зв'язку із наявністю протиріч між висновками судової авто технічної експертизи № 29-21 від 01.10.2021 року, проведеної в ході досудового розслідування у даному кримінальному провадженні експертом Київського відділення - бюро Національного наукового центру «Інституту судових експертиз ім.. засл. Профес. М.С. Бокаріуса»; роз'ясненнями допитаних в судовому засіданні експертів ОСОБА_11 та ОСОБА_12 щодо наданих ними висновків експертиз та висновком інженерно-транспортної (автотехнічної) експертизи № 153 від 10.01.2022 за клопотанням сторони захисту, був долучений судом до матеріалів кримінального провадження (експертиза була проведена експертом ТОВ «Українська експертна компанія»), щодо швидкості автомобілів, наявності або відсутності технічної можливості обвинуваченого ОСОБА_7 уникнути ДТП, перевірки технічної спроможності показів водіїв (обвинуваченого ОСОБА_7 та потерпілого ОСОБА_4 )з урахуванням думки учасників судового провадження, суд приходить до висновку про необхідність призначення у даному кримінальному провадженні повторної судової інженерно-транспортної експертизи, задовольнивши частково клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_6 та клопотання прокурора Кагарлицького відділу Обухівської окружної прокуратури ОСОБА_3 .
Проведення зазначеної експертизи слід доручити експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз (ЛНДІСЕ).
На підставі ст. ст.. 242, 332 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Кагарлицького відділу Обухівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про призначення інженерно-транспортної експертизи задовольнити частково.
Клопотання захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6 про призначення повторної судової інженерно-транспортної експертизи, - задовольнити частково.
Призначити у кримінальному провадженні № 12021111230000440 від 12.05.2021 р. щодо ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, повторну судову інженерно-транспортну експертизу.
На вирішення експертів поставити наступні питання:
1.Як з технічної точки зору та згідно вимог Правил дорожнього руху повинен був діяти водій автомобіля марки «BMW», модель «316і», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_7 за даних дорожніх обставин?
2.Чи мав водій автомобіля марки «BMW», модель «316і», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_7 технічну можливість запобігти дорожньо-транспортній пригоді, якщо так то яким чином?
3.Чи відповідали дії водія автомобіля марки «BMW», модель «316і», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_7 вимогам Правил дорожнього руху?
4.Як з технічної точки зору та згідно вимог Правил дорожнього руху повинен був діяти водій автомобіля марки «ВАЗ» модель «21063», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_4 за даних дорожніх обставин?
5.Чи мав водій автомобіля марки «ВАЗ» модель «21063», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_4 технічну можливість запобігти дорожньо-транспортній пригоді, якщо так то яким чином?
6.Чи відповідали дії водія автомобіля марки «ВАЗ» модель «21063», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_4 вимогам Правил дорожнього руху?
7.Чи технічно спроможні покази водія автомобіля марки «BMW», модель «316і», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_7 в частині розвитку механізму дорожньо-транспортної пригоди?
8.Чи технічно спроможні покази водія автомобіля «ВАЗ», модель «21063», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_4 в частині розвитку механізму дорожньо-транспортної пригоди?
9.Чиї дії з технічної точки зору перебувають в причинно-наслідковому зв'язку з даною дорожньо-транспортною пригодою?
10.Якими колесами автомобіля ВАЗ (лівими чи правими) модель «21063», реєстраційний номер НОМЕР_2 , були залишені сліди бокового юзу, що виявлені під час огляду місця події на місці пригоди?
Для вирішення поставлених запитань надати наступний комплекс вихідних даних:
?дорожньо-транспортна пригода, мала місце 11.05.2021 близько 13 год. 30 хв. в денну пору доби, без опадів, без туману та інших перешкод для видимості, на автомобільній дорозі «P-32», сполученням «Кременець-Ржищів», на відрізку автомобільної дороги від міста Кагарлик до міста Ржищів, Обухівського району, Київської області, в межах Обухівського району, Київської області, за участі автомобіля марки «BMW», модель «316і», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керування водія ОСОБА_7 та автомобіля марки «ВАЗ» модель «21063», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_4 .
?вид ДТП - зіткнення транспортних засобів;
?профіль ділянки дороги в місці ДТП - горизонтальна ділянка без ухилів;
?тип дорожнього покриття - асфальтобетон;
?стан дорожнього покриття на момент ДТП - сухий, чистий;
?ДТП сталася в світлу пору доби, без обмеження видимості;
?на даній ділянці дороги діє обмеження швидкості руху 90 км/год.;
?дорожня розмітка яка розділяє напрямки руху 1.1 (вузька суцільна лінія, поділяє транспортні потоки протилежних напрямків);
?проїзна частина автомобільної дороги, на відрізку якої відбулася дорожньо-транспортна пригода, призначена для руху в зустрічних напрямках і має по одній смузі руху, ширина смуги руху в напрямку до м. Ржищів 4,0 метра, ширина смуги руху в напрямку до м. Кагарлик 4,9 метра;
?по напрямку руху автомобіля «BMW», з правої сторони краю дороги розташовано узбіччя шириною 4,0 метра.
?по напрямку руху автомобіля «ВАЗ», з правої сторони краю дороги знаходиться узбіччя шириною 2,5 метра.
?загальна ширина проїзної частини дороги 8,9 метра (розміри та параметри автодороги зазначені в план-схемі до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди);
?під час огляду місця події на асфальтованому покритті автодороги зафіксовано слід юзу гуми автомобіля «ВАЗ» загальною довжиною 13,4 метра, який розпочинається на смузі руху в напрямку до м. Ржищів на відстані 1,9 метра від дорожньої розмітки 1.1 та закінчується на смузі руху в напрямку до м. Кагарлик, на відстані 0,35 метра до дорожньої розмітки 1.1. Слідством достовірно не встановлено яким бортом автомобіля залишений даний слід;
?зі руху до м. Кагарлик: осип іржі на відстані 0,6 метра від дорожньої розмітки 1.1 та подряпини на асфальті на відстані 2,0 метра та 2,25 метра від дорожньої розмітки 1.1 (зазначені в план-схемі до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди);
?автомобіль «ВАЗ» на час події перебував у технічно справному стані, рухався в напрямку від м. Ржищів до м. Кагарлик, Обухівського району, Київської області, зі швидкістю 80-90 км/год. (зі слів водія автомобіля «ВАЗ» ОСОБА_4 ), без пасажирів без вантажу;
?з показів водія автомобіля «BMW» ОСОБА_7 , на час події автомобіль «ВАЗ» рухався зі швидкістю 90-100 км/год.;
?автомобіль «BMW» на час події перебував у технічно справному стані, рухався в напрямку від м. Кагарлик до м. Ржижів, Обухівського району, Київської області, зі швидкістю 60-70 км/год. (зі слів водія автомобіля «BMW» ОСОБА_7 ), із одним дорослим пасажиром, без вантажу;
?з показів водія автомобіля «ВАЗ» ОСОБА_4 , на час події автомобіль «BMW» рухався зі швидкістю 110-120 км/год.;
?відповідно висновку експерта від 02.07.2021 за № СЕ-19/111-21/23693-ІТ, рульове керування автомобіля «ВАЗ-2106» реєстраційний номер НОМЕР_2 , на момент огляду знаходиться в непрацездатному стані, через зміщення рульового колеса разом з рульовим валом. Дана несправність виникла в процесі ДТП. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмову в роботі рульового керування перед ДТП, не виявлено. Система робочого гальма автомобіля «ВАЗ-2106» реєстраційний номер НОМЕР_2 , на момент огляду, знаходиться в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмову в роботі системи робочого гальма перед ДТП, не виявлено. Елементи підвіски автомобіля «ВАЗ-2106» реєстраційний номер НОМЕР_2 , на момент огляду знаходяться в непрацездатному стані, через відокремлення штанги стабілізатора передньої підвіски від кронштейна кріплення. Дана несправність виникла в процесі ДТП. Несправностей, що могли б викликати зміну курсової стійкості транспортного засобу перед ДТП, не виявлено.
?відповідно висновку експерта від 02.07.2021 за № СЕ-19/111-21/23689-ІТ, рульове керування автомобіля «BMW 316і» реєстраційний номер НОМЕР_1 , на момент огляду знаходиться в працездатному стані, Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмову в роботі рульового керування перед ДТП, не виявлено. Система робочого гальма автомобіля «BMW 316і» реєстраційний номер НОМЕР_1 , на момент огляду, знаходиться в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмову в роботі системи робочого гальма перед ДТП, не виявлено. Елементи підвіски автомобіля «BMW 316і» реєстраційний номер НОМЕР_1 , на момент огляду знаходяться в непрацездатному стані, через зміщення стабілізатора передньої підвіски. Дана несправність виникла в процесі ДТП. Несправностей, що могли б викликати зміну курсової стійкості транспортного засобу перед ДТП, не виявлено.
?Відповідно висновку експерта від 02.07.2021 за № СЕ-19/111-21/23700-ІТ, зіткнення автомобіля «BMW», модель «316і», реєстраційний номер НОМЕР_1 з автомобілем «ВАЗ», модель «21063», реєстраційний номер НОМЕР_2 відбулось на проїзній частині автодороги перед початком осипу іржі (позначка 4 схеми до протоколу ОМП). Встановити експертним шляхом більш точне розташування місця зіткнення транспортних засобів не представляється можливим по причинні відсутності необхідного для цього комплексу слідової інформації.
?Відповідно висновку експерта від 12.08.2021 за № СЕ-19/111-21/30722-ІТ, в момент первинного контакту повздовжні осі автомобіля «BMW», модель «316і», реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобіля «ВАЗ», модель «21063», реєстраційний номер НОМЕР_2 розташовувались під кутом 165+50.
Проведення експертизи доручити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз (вул. Липинського, 54, м. Львів, 79024).
Попередити експертів про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків.
Дозволити експертам, в разі необхідності, звертатися з відповідними клопотаннями до ініціатора проведення зазначеної експертизи.
На час проведення повторної судової інженерно-транспортної експертизи оголосити перерву в розгляді цієї кримінальної справи до отримання висновку експерта.
Для проведення експертизи експертам надати:
1. Копію ухвали про призначення експертизи.
2. Матеріали кримінального провадження № 368/1033/21 у трьох томах.
Ухвала суду, в силу ч. 2 ст. 392 КПК України, окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти такої ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.
Суддя ОСОБА_1