24 серпня 2022 рокуЛьвівСправа № 463/1561/22 пров. № А/857/10179/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Обрізко І.М.,
суддів Іщук Л.П., Шинкар Т.І.,
за участю секретаря судового засідання Хабазні Ю.Є.,
за участю представника відповідача Башти Г.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Личаківського районного суду м.Львова від 27 червня 2022 року про залишення позовної заяви без розгляду, прийняту суддею Рудаковим Д.І. об 11 годині 09 хвилині у місті Львові у справі за позовом ОСОБА_1 до Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради про скасування постанови,-
встановив:
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся з адміністративним позовом до Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради (надалі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 16.12.2021 року №163.
Ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 27 червня 2022 року позовну заяву залишено без розгляду відповідно до ч.1 ст.123 КАС України.
Суд виходив з того, що оскаржувана постанова винесена 16.12.2021 року. Про існування адміністративної справи для звернення до суду позивачу було відомо ще в грудні 2021 року. Постанову в Личаківській районній адміністрації позивач отримав 10.02.2022 року, а із заявою до Личаківського районного суду звернувся 22.02.2022 року, тобто з пропуском строку звернення до суду, позивачем не зазначені обставини, що унеможливили своєчасне звернення до суду.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції прийнято ухвалу із порушенням норм процесуального права. Просить скасувати ухвалу суду, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що апелянт 10.02.2022 року отримав дві постанови про адміністративне правопорушення, позовні заяви ним було подано на пошту 17.02.2022 року, 21.02.2022 року - одна позовна заява надійшла в суд, 23.02.2022 року - друга. Відтак, 22.02.2022 року - це дата, коли позовна заява зареєстрована в суді, а не подана позивачем.
Оскільки позивачу невідомо, яка з квитанцій відповідає позовній заяві (таких в один день було відправлено дві) додає дві копії квитанції про відправлення та витяги із сайту ПАТ «Укрпошта»).
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 320 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, коли має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.
З обставин справи вбачається, що суд першої інстанції не в повній мірі дослідив обставини, які склали підстави для прийняття оскаржуваного процесуального судового рішення.
Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Ст.5 КАС України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Право звернення до суду є невід'ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду.
У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов'язаних з вирішенням спору по суті. Звернення до суду і судове провадження повинно здійснюватися відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема, процесуальних норм щодо порядку провадження в адміністративних справах.
Проте законодавець встановлює певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.
Згідно з ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Ч.2 ст.122 КАС України передбачає, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Колегія суддів зазначає, що стаття 286 КАС України передбачає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно з ч.2 ст.286 КАС України позовна заява щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Відповідно до ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Колегією суддів встановлено, що позовну заяву про скасування постанови позивачем було подано до суду першої інстанції засобами поштового зв'язку 17.02.2022 року, що вбачається із відбитку поштового штемпеля на конверті (а.с.19).
Відповідно до змісту позовної заяви та апеляційної скарги, ОСОБА_1 стверджує, що отримав наручно оскаржувану постанову 10 лютого 2022 року, що підтверджується власноручним підписом на копії постанови (а.с.11). Зазначає, що поштовим відправленням оскаржувана постанова не надходила. Відповідач жодним чином не спростовує відомості щодо дати отримання позивачем оскаржуваної постанови.
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №791273 від 25.11.2021 року вбачається, що позивач з ним ознайомлений, про що свідчить наявність його підпису. Однак, колегія суддів звертає увагу на те, що у графі про час та дату розгляду адміністративної справи відсутні відомості.
Таким чином, позивач не був повідомлений про розгляд його справи та не міг знати про існування оскаржуваної постанови.
Колегія суддів звертає увагу на те, що судом першої інстанції фактично не досліджено дати звернення до суду, оскільки не взято до уваги поштового конверта та не враховано дату скерування позовної заяви. Суд покликався лише на дату реєстрації позовної заяви в канцелярії суду.
Таким чином, враховуючи наведене вище, колегія суддів дійшла висновку, що у суду першої інстанції не було правових підстав для прийняття рішення щодо залишення адміністративного позову без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, оскільки позивачем належними доказами підтверджено подання позовної заяви в межах строку визначеного КАС України.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку щодо наявності підстав для залишення без розгляду позовних вимог.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги являються суттєвими і дають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, а також наявна невідповідність висновків суду обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 308, 315, 320, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, ухвалу Личаківського районного суду м.Львова від 27 червня 2022 року про залишення позовної заяви без розгляду в справі №463/1561/22 скасувати, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її проголошення та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя І. М. Обрізко
судді Л. П. Іщук
Т. І. Шинкар
Повне судове рішення складено 05.09.2022 року.