Справа № 751/1643/22 Головуючий у 1 інстанції Маслюк Н. В.
Провадження № 33/4823/265/22
Категорія - ч1 ст.130 КУпАП
06 вересня 2022 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд у складі:
Головуючого судді - Салая Г.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 12 липня 2022 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП -
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працюючий водієм ТОВ АГРО-СПЕЦ ТРАНС,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави 496,00 грн. судового збору.
Місцевим судом встановлено, що 26.05.2022 року о 20 год 44 хв в м. Чернігові по вул. Любецькій, 11, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21150 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення координації рухів. Від проходження огляду за допомогою технічного приладу Драгер або в установленому законом порядку у лікаря-нарколога відмовився в присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.5. Правил дорожнього руху. За даним фактом відносно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову місцевого суду скасувати та закрити провадження у справі. Вважає рішення суду незаконним, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, з грубим порушенням його прав, а накладене стягнення таким, що не відповідає фактичним обставинам та ступеню тяжкості вчиненого ним правопорушення. Вказує, що крім протоколу про адміністративне правопорушення не надано інших доказів та фактичних даних, що могли б свідчити про ступінь тяжкості вчинення ним правопорушення. Звертає увагу на те, що він не відмовлявся від проходження освідування, більш того, разом з працівниками поліції прибув до кабінету освідування водіїв, однак йому було відмовлено у взятті аналізу крові для проведення лабораторного дослідження наявності слідів алкоголю в його крові, що є порушенням порядку виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння. Зазначає, що місцевим судом проігноровано і не зазначено у рішенні суду, що протокол на підставі якого його було притягнуто до адміністративної відповідальності складено на іншу особу, а саме: ОСОБА_2 , що також є підставою для скасування судового рішення.
На розгляд адміністративної справи у апеляційний суд 06. 09. 2022 року ОСОБА_1 та його захисник не зявились , клопотань про відкладенння розгляду справи від нього не надходило. Відповідно до вимог ч. 6 ст 294 КуаП неявка ОСОБА_1 у судове засіданння апеляційного суду не перешкоджає розгляду справи.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Відповідно ст., ст. 245,251,251,280,283 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідно до вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за №1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно п.6 розділу І та п.6 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також у присутності двох свідків.
Пунктом 27 постанови Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року № 14 « Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
У судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_1 1 свою вину у скоєному правопорушенні не визнав, з викладеними в протоколі обставинами не погодився та просив провадження у справі щодо нього закрити.
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 26.05.2022 року о 20 год 44 хв в м. Чернігові по вул. Любецькій, 11, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21150 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення координації рухів. Від проходження огляду за допомогою технічного приладу Драгер або в установленому законом порядку у лікаря-нарколога відмовився в присутності двох свідків. порушив чим п.2.5. Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП ( а.с.3).
Отже, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, в силу положень ст. 251 КУпАП.
Доводи апелянта про невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам Закону, не заслуговують на увагу, з огляду на таке. За змістом ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Так, протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 повністю відповідає вищевказаних вимогам Закону і містить у собі всі необхідні дані, в тому числі суть адміністративного правопорушення та норму Закону, яка передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Описка в написанні року прізвища правопорушника в протоколі про адміністративне правопорушення є технічною помилкою, яка не спростовує фактичних обставин справи.
До того ж, будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку оформлення протоколу працівниками поліції ОСОБА_1 не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав під час складання протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять.
Також, у матеріалах справи наявні акт огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направлення на огляд водія ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26.05.2022 року (а.с.6,7).
Факт відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння підтверджується рапортом інспектора взводу №1 роти №2 БУПП в Чернігівській області від 26.05.2022 та поясненнями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 які письмово підтвердили, що в їх присутності ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у лікаря-нарколога (а.с.9,10,11).
З переглянутого в суді апеляційної інстанції відеозапису з нагрудної камери поліцейського, вбачається, що після зупинки автомобіля ВАЗ 21150 д.н.з. НОМЕР_1 , працівники поліції пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки або в медичному закладі, проте останній спочатку відмовився від такого огляду. Згодом водій погодився пройти освідування на визначення стану алкогольного сп'яніння у лікаря-нарколога, проте прибувши до лікарні в кабінеті у лікаря відмовився.
Водій ОСОБА_1 після оформлення адміністративних матеріалів, будучи незгодним з протизаконними діями працівників поліції, самостійно медичний огляд не пройшов та медичний висновок не надав.
На відеозапису добре видно, що поліцейські зайняли виключно роз'яснювальну позицію, водій ОСОБА_1 мав вільне право вибору своєї поведінки, що й зробив.
З урахуванням поведінки на дорозі та зовнішнього стану водія, поліцейський мав усі підстави вимагати проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, а водій ОСОБА_1 повинен був пройти такий огляд, що прямо прописане у п. 2.5 Правил дорожнього руху. Відмова від такого огляду, тягне адміністративну відповідальність у даному випадку за ч.1 ст. 130 КУПАП.
Для притягнення до адміністративної відповідальності за таке правопорушення не має значення чи дійсно водій перебував у стані алкогольного сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Ознаки такого стану були присутніми у водія і водій не підкорився вимогам працівника поліції.
Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, визначеного «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності.
Отже, пояснення свідків, дані протоколу про адміністративне правопорушення та дані відеозапису з нагрудної камери поліцейського у своїй сукупності беззаперечно підтверджують той факт, що водій ОСОБА_1 , як водій транспортного засобу, на вимогу працівників поліції відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку.
Відтак, доводи апелянта з приводу відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію ОСОБА_1 слід розцінювати, як намагання уникнути ним встановленої законом відповідальності за скоєне.
Отже, місцевий суд у повному обсязі з'ясував обставини справ, дослідив всі докази, що маються в матеріалах справи, надав їм належну оцінку, та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він, керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.5 ПДР України, з чим погоджується й апеляційний суд.
Стягнення ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст.33 КУпАП, у розмірі, визначеному санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності.
Враховуючи наведене та керуючись ст., ст. 245, 280, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 12 липня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
СуддяГ. А. Cалай