Постанова
Іменем України
06 вересня 2022 року
смт Краснопілля
Справа № 578/595/22
провадження № 3/578/366/22
Суддя Краснопільського районного суду Сумської області КОСАР А. І. за участі ОСОБА_1 у статусі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, розглянула у судовому засіданні в приміщенні Краснопільського районного суду Сумської області справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 , дата і місце народження: 14.06.1992, Україна; громадянство: Україна;ПАСПОРТ НОМЕР_1 місце реєстрації: АДРЕСА_1 : місце проживання: АДРЕСА_2 ; місце роботи, посада: ФОП «ДЕМЧЕНКО», керівник, за частиною першою статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення
та установила:
Історія справи
08.08.2022 в. о. начальника Відділення поліції № 4 (м. Суми) Сумського районного управління поліції ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ В СУМСЬКІЙ ОБЛАСТІ направив на розгляд до Краснопільського районного суду Сумської області протокол про адміністративне правопорушення Серія ВАВ № 151009 від 21.07.2022 та адміністративний матеріал до нього стосовно гр. ОСОБА_2 за частиною третьою статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення /далі також - КУпАП/.
При розгляді справи в суді ОСОБА_1 вину не визнав.
Фактичні обставини, встановлені судом
З протоколу про адміністративне правопорушення Серія ВАВ № 151009 від 21.07.2022 випливає, що гр. ОСОБА_1 21 липня 2022 року об 14:00 год. на вулиці Грузія, будинок 58 в селі В. Бобрик Сумського району Сумської області здійснив продаж пива «Жигулівське» світле не відомому чоловіку у військовій формі без розпізнавальних знаків, чим порушив вимоги чинного законодавства.
Джерела права й акти їх застосування (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та мотиви суду
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведеним конституційним положенням кореспондує частина перша статті 8 Закону України «Про Національну поліцію».
Пунктом 8 частини першої статті 23 цього ж Закону визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Згідно зі статтею 251 КУпАП, - доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При розгляді справи про притягнення конкретної особи до адміністративної відповідальності, саме протокол про адміністративне правопорушення, як процесуальний документ є предметом дослідження та оцінки суддею в судовому засіданні при розгляді справи по суті (стаття 279 КУпАП).
Стаття 256 КУпАП визначає, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
У протоколі, що надійшов до суду, не викладена суть правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 156 КУпАП. Зокрема, не зазначено, в якій кількості здійснював торгівлю пива ОСОБА_1 , кому була здійснена реалізація таких напоїв.
Згідно з частиною першою статті 9 КУпАП, - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог стст.245,251,252,280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку, та усунувши усі можливі сумніви, і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення. Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він складається з: а) об'єкту; б) об'єктивної сторони; в) суб'єкту; г) суб'єктивної сторони.
Статтею 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», передбачені обмеження щодо продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів, яка передбачає окремі випадки щодо заборони, зазначені у пункті частини першої статті.
Згідно з пунктом 10 статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачено, що забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів з рук.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення.
Так, диспозиція частини третьої статті 156 КУпАП передбачає відповідальність осіб за торгівлю пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами з рук.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 156 КУпАП полягає у торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами з рук, тобто торгівля означеними виробами суб'єктами, які відповідно до вимог законодавства не мають права на здійснення такої торгівлі. До того ж не має значення наявність та дійсність акцизних марок тощо.
Надавши оцінку зібраним по справі доказам дохожу до переконання, що протокол про адміністративне правопорушення, не є достатнім доказом, котрий дає підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене частиною третьою статті 156 КУпАП.
Крім протоколу про адміністративне правопорушення, будь-яких інших доказів, які б підтверджували факт торгівлі саме пивом з рук не надано. Наявний у матеріалах справи Рапорт органу Національної поліції є внутрішнім документом і не є доказом у розумінні статті 251 КУпАП. Таким чином, у матеріалах справи недостатньо доказів для встановлення об'єктивної сторони правопорушення (торгівлі пивом з рук).
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 156 КУпАП полягає у здійсненні торгівлі, тобто процесу обміну товарами та грошима. Однак у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні дані щодо отримання ОСОБА_1 грошей від продажу пива, тобто виручки, яка відповідно до санкції частини третьої статті 156 КУпАП повинна бути конфіскованою у разі визнання ОСОБА_3 винним у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення. Відсутні такі дані і в матеріалах справи про адміністративне правопорушення. Зазначене виключає об'єктивну сторону даного адміністративного правопорушення та унеможливлює його склад.
В силу статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі додержання законності.
Законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість, а тому, з урахуванням принципів і загальних засад Кодексу України про адміністративні правопорушення, практики Європейського Суду з прав людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті шостої Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» від 09.06.2011, заява №16347/02 та Малофєєва проти Росії» від 30.05.2013, заява №36673/04).
Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22.10.2010 № 23-рп/2010 зазначив (п. 4), що Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: юридична відповідальність особи має індивідуальний характер; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
З урахуванням цього, при вирішенні даної справи суд виходить з принципу презумпції невинуватості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Держава має організувати свою правову систему таким чином, щоб їх правоохоронні органи могли дотримуватись зобов'язань щодо уникнення порушень прав і свобод людини, принципу верховенства права, ураховуючи практику Європейського суду з прав людини.
Враховуючи зазначені обставини, суддя вважає вину особи, що притягається до адміністративної відповідальності, в спосіб, що визначений законодавством, не доведеною, і протокол про адміністративне правопорушення не можна визнати доказом вини ОСОБА_3 у розумінні статті 251 КУпАП.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Оцінивши наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення та надані в судовому засіданні докази в їх сукупності, з урахуванням того, що всі виявлені під час складання протоколу про адміністративне правопорушення недоліки та сумніви мають застосовуватись на користь особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, доходжу висновку, що в діях ОСОБА_3 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 156 КУпАП, в зв'язку з чим вважаю за можливе до цих правовідносин застосувати статтю 247 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір стягується у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення.
Враховуючи, що справа підлягає закриттю, судовий збір стягненню не підлягає.
Керуючись статтями 40-1, 247, 251 ,252, 256, 283, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
Постановив:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за протоколом про адміністративне правопорушення Серія ВАВ № 151009 від 21.07.2022 стосовно ОСОБА_2 за частиною третьою статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в розмірі 496,20 грн віднести на рахунок держави.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом /посадовою особою/ правомочним розглядати скаргу.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя А. І. КОСАР