Справа №359/5625/18
Провадження №2/359/502/2019
22 жовтня 2019 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого Борця Є.О.,
при секретарі судового засідання Коробові О.П.,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,
встановив:
В липні 2018 року АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з вказаним позовом та обґрунтовує його тим, що 14 березня 2016 року позивач уклав з ОСОБА_1 кредитний договір. За цим договором АТ КБ «Приватбанк» надав відповідачу кредит у розмірі 13137 гривень 27 копійок. ОСОБА_1 зобов'язалась повертати кредит по частинам та сплачувати відсотки за користування ним. У випадку неналежного виконання грошових зобов'язань вона зобов'язалась додатково сплатити пеню та штраф. Відповідач не виконує ці грошові зобов'язання. Тому у ОСОБА_1 виник борг по поверненню кредиту в розмірі 12591 гривні 56 копійок, борг по сплаті процентів за користування ним в розмірі 4773 гривень 50 копійок, пеня в розмірі 11584 гривень 18 копійок та штраф в розмірі 573 гривень. Загальний розмір боргу за кредитним договором становить 29522 гривні 24 копійки. Відповідач ухиляється від добровільного погашення цього боргу. Тому АТ КБ «Приватбанк» просить суд стягнути з відповідача борг за кредитним договором в розмірі 29522 гривень 24 копійок.
Представник позивача не з'явився у судове засідання та в пункті 3 прохальної частини позовної заяви він не заперечує проти розгляду цивільної справи у його відсутності.
ОСОБА_1 також не з'явилась у судове засідання. Вона у встановленому порядку повідомлялась про час та місце розгляду цивільної справи. Ця обставина підтверджується поштовою кореспонденцією (а.с.44, 45, 48).
На підставі ч.1 ст.281 ЦПК України суд постановив протокольну ухвалу про про-ведення заочного розгляду цивільної справи у відсутності сторін (а.с.57).
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах цивільної справи, суд дійшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
14 березня 2016 року АТ КБ «Приватбанк» уклав з ОСОБА_1 генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до умов та правил надання продукту кредитних карт (а.с.5).
За цим договором АТ КБ «Приватбанк» надав відповідачу кредит у розмірі 13137 гривень 27 копійок. ОСОБА_1 зобов'язалась щомісячно до 31 березня 2018 року повертати кредит по частинам та сплачувати відсотки за користування ним. У випадку неналежного виконання грошових зобов'язань він зобов'язався додатково сплатити пеню та штраф.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України позичальник зобов'язується повернути банку або іншій фінансовій установі кредит у розмірі та на умовах, встановлених кредитним договором.
Згідно з ч.1 ст.549 цього ж Кодексу у разі порушення зобов'язання боржник повинен сплатити неустойку (пеню, штраф).
Як роз'яснив Верховний Суд України в правовій позиції №6-2003цс15 від 21 жовтня 2015 року, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст.61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
З письмового розрахунку, приєднаного до позову (а.с.3) вбачається, що відповідач отримав кредит в розмірі 13137 гривень 27 копійок. Однак він неналежним чином виконує грошові зобов'язання за кредитним договором. Тому у нього виник борг по поверненню кредиту в розмірі 12591 гривні 56 копійок, борг по сплаті процентів за користування ним в розмірі 4773 гривень 50 копійок та штраф в розмірі 573 гривень 00 копійок.
Водночас, за вказане порушення на ОСОБА_1 вже накладений штраф. Додаткове стягнення з неї ще й пені буде свідчити про притягнення відповідача до подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те ж порушення, що прямо суперечить ст.61 Конституції України. Ретельний аналіз цих обставин свідчить про те, що розмір пені взагалі підлягає виключенню зі складу боргу за кредитним договором.
Таким чином загальний розмір боргу склав 17938 гривень 6 копійок (12591,56 + 4773,50 + 573). Відповідач ухиляється від добровільного погашення цього боргу.
З огляду на це суд вважає, що з ОСОБА_1 на користь позивача належить стягнути борг за кредитним договором в розмірі 17938 гривень 6 копійок.
Згідно з ч.1 ст.141 та п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання, пов'язане з розподілом між сторонами судових витрат. Зокрема, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Встановлено, що АТ КБ «Приватбанк» сплатив судовий збір в розмірі 1762 гривень. Ця обставина підтверджується платіжним дорученням (а.с.36). Пред'явлений позов задоволений на 60,76% (17938,06 : 29522,24 х 100%).
З огляду на це суд вважає, що з ОСОБА_1 на користь позивача належить стягнути витрати на оплату судового збору в розмірі 1070 гривень 59 копійок (1762 : 100% х 60,76%).
Керуючись п.2 ч.1, ч.3 ст.258, абз.1 ч.6 ст.259, ст.ст.263-265, ч.6 ст.268, ч.1 ст.280 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» борг за кредитним договором в розмірі 17938 гривень 6 копійок.
У задоволенні позову в частині вимоги про стягнення боргу за кредитним договором в більшому розмірі відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» витрати на оплату судового збору в розмірі 1070 гривень 59 копійок.
Повний текст заочного рішення складений 28 жовтня 2019 року.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Відповідач має право подати заяву про перегляд заочного рішення до Бориспільського міськрайонного суду протягом 30 днів з дня оголошення судового рішення. У разі відмови у задоволенні цієї заяви відповідач набуде право оскаржити заочне рішення до Київського апеляційного суду в загальному порядку.
Суддя
Бориспільського міськрайонного суду Є.О. Борець