№11п/824/386/2022
01 вересня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_4 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 , щодо вирішення питання про направлення кримінального провадженні №12021111050002511 від 13.11.2021 з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції,
за участю учасників кримінального провадження:
адвоката ОСОБА_5 ,
До Київського апеляційного суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 , про направлення кримінального провадження №12021111050002511 від 13.11.2021 з Києво-Святошинського районного суду Київської області до Білоцерківського районного суду Київської області.
Вказане клопотання обґрунтоване тим, що слідчим відділом Бучанського районного управління поліції ГУ НП в Київській області закінчено досудове розслідування кримінального провадження щодо ОСОБА_6 внесеного до ЄРДР за №1202111050002511 від 13.11.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України. Адвокат зазначає, що протягом усього часу досудового розслідування слідчим відділом проводились слідчі дії спрямовані, лише на збір можливих доказів в сторону обвинувачення особи у вчиненні злочину, а не на об'єктивне розслідування.
Крім того, інкримінуючи тяжкий злочин ОСОБА_7 , прокурором неодноразово були подані клопотання про тримання під вартою, які задовольнялись Києво-Святошинським районним судом Київської області, але підстави які зазначалися у клопотаннях були однотипні, без урахування особи обвинуваченого, його характеристик та обставин скоєння злочину. А докази, які надавалися стороною захисту на підтвердження невинуватості обвинуваченого, ні слідчим, ні прокурором до уваги не бралися та не перевірялися.
Також, судом при розгляді клопотань прокурора чи захисника, щодо обрання чи зміни запобіжного заходу, не бралися до уваги аргументи сторони захисту, а лише приймались рішення про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. А суддею ОСОБА_8 взагалі було відмовлено у розгляді заяви поручителя, посилаючись на те, що він не є учасником кримінального процесу.
Крім того в клопотанні, однією з підстав для зміни суду на Білоцерківський районний суд Київської області, адвокатом зазначено, що свідки по справі проживають на території м. Біла Церква, а тому, у зв'язку із впровадженням в країні військового стану, у свідків можуть виникати складнощі у наданні показань у суді, що знаходиться на великій відстані від місця проживання, роботи.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 , відмовився від поданого клопотання, пославшись на те, що йому стало відомо, що кримінальне провадження №12021111050002511 від 13.11.2021 було направлено не до Києво-Святошинського районного суду Київської області, а до іншого районного суду, а тому дане клопотання втратило свою актуальність.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника, який підтримав свою заяву про відмову від клопотання,перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 підлягає закриттю, виходячи з наступного.
Статтею 1 КПК України передбачено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим Кодексом та іншими законами України.
Частиною 6 ст. 9 КПК України визначено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Положеннями чинного КПК України не передбачено порядку відмови особи від поданого клопотання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого, до його початку розгляду.
Водночас, особа, яка подала клопотання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого, не позбавлена права відмовитися від такого клопотання, а тому реалізація права на відмову від клопотання підлягає регулюванню за аналогією закону.
Таким чином, враховуючи, що відповідно до ч. 1 ст. 403 КПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї до закінчення апеляційного розгляду, колегія суддів вважає за необхідне застосувати ці положення закону з урахуванням приписів ст. ст. 7, 9 КПК України.
З огляду на те, що захисник відмовився від поданого клопотання, колегія суддів вважає, щопровадження за клопотанням адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 щодо направлення з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції кримінального провадження №12021111050002511 від 13.11.2021 підлягає закриттю.
Керуючись ст. ст. 34, 403 КПК України, колегія суддів, -
Прийняти відмову адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 від поданого клопотання про направлення кримінального провадження №12021111050002511 від 13.11.2021 з Києво-Святошинського районного суду Київської області до Білоцерківського районного суду Київської області.
Провадження заклопотанням адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 - закрити у зв'язку з відмовою адвоката ОСОБА_5 від клопотання.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
____________ _______________ _____________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3