про забезпечення позову
05 вересня 2022 р. м. Чернівці Справа №600/7007/21-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову, яка подана до відкриття провадження за нововиявленими обставинами за заявою представника ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення по справі №600/7007/21-а -
І. РУХ ТА ІСТОРІЯ ЗАЯВИ
1.1. Представником ОСОБА_1 (далі - заявник) подано заяву про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення по справі №600/7007/21-а.
1.2. Ухвалою суду від 05.09.2022 року відкрито провадження за нововиявленими обставинами за заявою представника ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення по справі №600/7007/21-а за позовом Головного управління ДПС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
1.3. Поряд з цим, представником ОСОБА_1 подано також заяву про забезпечення позову, в якій просить:
- застосувати заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа від 28.07.2022 р. виданого по справі № 600/7007/21-а.
1.4. Заява подана до Чернівецького окружного адміністративного суду до відкриття провадження у справі одночасно з пред'явленням заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по справі №600/7007/21-а, відповідно до положень статей 25,150,152,153 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
ІІ. АРГУМЕНТИ ЗАЯВНИКА
2.1. Так, заявник вказує, що до Чернівецького окружного адміністративного суду подано заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з метою скасування останнього, так як в основу даного рішення покладено матеріали досудового розслідування внесеного до ЄРДР № 3202026000000027 від 17.02.2020 року. При цьому не було враховано того факту, що 17.03.2020 року дане кримінальне провадження закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, а позивачем даний факт не був повідомлений суду, що призвело до винесення незаконного рішення. У зв'язку з цим, вважає прийняте рішення по справі № 600/7007/21-а незаконним та таким що підлягає скасуванню.
2.2. 28 липня 2022 року Чернівецьким окружним був виданий виконавчий лист по адміністративній справі № 600/7007/21-а.
2.3. На підставі виконавчого листа начальником Путильського відділу державної виконавчої служби у Вижницькому районі Чернівецької області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Лікарем І.В. було відкрито виконав провадження та винесено відповідну постанову від 11.08.2022 року. У зв'язку з цим, виконання судового рішення по справі № 600/7007/21-а може призвести до заподіяння шкоди правам та інтересам ОСОБА_1 (виконавчою службою буде стягнуто кошти та/або застосовано заходи з примусового виконання вимоги (арешт майна боржника, обмеження прав тощо), для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
2.4. Стверджує, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа направлені на захист прав та законних інтересів ОСОБА_1 та будуть мати наслідком збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, оскільки воно відповідає предмету адміністративного позову та, водночас, не зумовлює фактичного вирішення спору по суті до закінчення розгляду справи.
ІІІ. ПОЗИЦІЯ СУДУ
3.1. Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
3.2. Так, відповідно до частин 1,2 статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
3.3. Згідно із частиною 1 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
3.4. У частині 2 статті 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
3.5. Із системного аналізу вимог наведених норм слідує, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення. При цьому, заявник обов'язково повинен обґрунтувати свою заяву і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язує застосування певного заходу забезпечення позову. Доказами у даному випадку вважатимуться будь-які відомості, що вказують на ймовірне порушення чиїхось прав (свобод, інтересів) під час провадження у справі.
3.6. Інститут забезпечення позову за своєю сутністю та з урахуванням європейського досвіду є інститутом попереднього судового захисту порушеного права.
3.7. Конституційний Суд України в рішенні від 30.01.2003 року, №3-рн/2003 “У справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 120, частини шостої статті 234, частини третьої статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України (справа про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора)” зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13) (пункт 9 мотивувальної частини рішення).
3.8. Європейський суд з прав людини у своєму рішення від 23.01.2014 року, №19336/04 “Справа “East/West Alliance Limited” проти України”” вказав на те, що межі обов'язків за статтею 13 різняться залежно від характеру скарги заявника відповідно до Конвенції. Незважаючи на це, засоби юридичного захисту, які вимагаються за статтею 13 Конвенції, повинні бути ефективними як у теорії, так і на практиці; використанню засобів захисту не повинні невиправдано та необґрунтовано перешкоджати дії чи бездіяльність органів влади держави-відповідача (див., серед інших джерел, вищезазначене рішення у справі "Аксой проти Туреччини", п. 95, та рішення у справі "Кудла проти Польщі" [ВП], заява N 30210/96, п. 157, ECHR 2000-XI) (пункт 227).
3.9. Окрім цього, в рішенні від 18.02.2010, № 54131/08 “Справа “Байсаков та інші проти України”” Європейський суд зазначив, " ... що процедура такого судового контролю становить, у принципі, ефективний засіб юридичного захисту у значенні статті 13 Конвенції стосовно скарг, пов'язаних з рішеннями про вислання та екстрадицію, але за умови існування можливості ефективної перевірки судами законності - з матеріально-правового та процесуального погляду - дискреційних дій органу виконавчої влади і можливості скасування ними такого рішення в разі необхідності (див. ухвалу у справі "Сливенко проти Латвії" [ВП], N 48321/99, п. 99, ЄСПЛ 2002-II). Однак, якщо заявник намагається запобігти своєму висланню з Договірної держави, такий засіб юридичного захисту буде ефективним лише в разі, якщо він автоматично зупиняє дію оскаржуваного рішення (див. рішення у справі "Жебремедин [Габерамадієн] проти Франції", N 25389/05, п. 66, ЄСПЛ 2007-V) (пункт 75).
3.10. Отже, підсумовуючи наведене, слід прийти до висновку, що існування інституту забезпечення позову, обумовлено потребою в ефективному юридичному захисті прав та інтересів людини. Ефективне використання інституту забезпечення позову унеможливить порушення права людини, яке на думку останньої є порушеним.
3.11. Водночас використання засобів захисту не повинні невиправдано та необґрунтовано перешкоджати дії чи бездіяльність органів влади.
3.12. Так, заявник стверджує, що в основу рішення суду у справі №600/7007/21-а покладено матеріали досудового розслідування внесеного до ЄРДР № 3202026000000027 від 17.02.2020 року. При цьому не було враховано того факту, що 17.03.2020 року дане кримінальне провадження закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.
3.13. Дослідженням матеріалів, доданих до заяви про забезпечення позову та про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, судом встановлено, що в ухвалі Шевченківського районного суду м. Чернівці від 30.03.2021 року у справі №727/2768/21 констатовано те, що осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, пов'язане із незаконним придбанням з метою збуту або зберіганням з цією метою, а також збутом чи транспортуванням з метою збуту незаконно виготовлених тютюнових виробів без марок акцизного податку, в тому числі власників вказаної підакцизної продукції, не встановлено, у зв'язку з чим кримінальне провадження №3202026000000027 від 17.03.2020 закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України за відсутністю в діяннях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204 КК України.
3.14. Разом з цим, у рішенні Чернівецького окружного адміністративного суду від 13.05.2021 року у справі № 600/7007/21-а судом було встановлено, що сума заборгованості (податкового боргу) виникла на підставі винесеного за результатами розгляду матеріалів кримінального провадження №32020260000000027 від 18.03.2020 року рішення про застосування фінансових санкцій від 09.07.2021 року №00000/3676/0901, яким застосовано штраф у сумі 318298,80 грн. за порушення п. 20 ч. 5 Постанови КМУ 31251 від 27.11.2010 р. «Про затвердження положення про встановлення, збереження, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів», п.226.9 ст.226 Податкового кодексу України, ст. 11 Закону України №481/95-ВР від 19.12.1995 року «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» в частині зберігання, транспортування тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразки.
3.15. Враховуючи зазначене постає питання правомірності формування у ОСОБА_1 податкового боргу. Однак, на цій стадії судового процесу суд не може оцінювати рішення про застосування фінансових санкцій від 09.07.2021 року №00000/3676/0901, яким до нього застосовано штраф у сумі 318298,80 грн., оскільки в іншому випадку втрачається сенс розгляду самої справи по суті.
3.16. Однак, в даному разі суд стверджує, що без вжиття заходів забезпечення позову з ОСОБА_1 буде стягнуто податковий борг у зазначеній вище сумі.
3.17. За таких обставин, проаналізувавши викладене вище, суд вважає, що реалізація постанови начальника Путильського відділу державної виконавчої служби у Вижницькому районі Чернівецької області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Лікаря І.В. про відкриття виконавчого провадження №69620067 11.08.2022 року щодо примусового виконання виконавчого листа, виданого Чернівецьким окружним адміністративним судом 28.07.2022 року у справі №600/7007/21-а можлива виключно після розгляду судом заяви про перегляд за нововиявленими обставинами, поданій у цій справі.
3.18. При прийнятті цього рішення суд виходь із балансу інтересів сторін у справі та критерію “необхідності в демократичному суспільстві”.
3.19. Представник ОСОБА_1 просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого листа від 28.07.2022 р. виданого по справі № 600/7007/21-а.
3.20. Обрання такого способу забезпечення позову є логічним, а не вжиття таких заходів призведе до істотного ускладнення в поновленні порушених прав та інтересів заявника, у разі задоволення заяви про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами.
3.21. Також, суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову у запропонований заявником спосіб, не суперечить меті застосування правового інституту забезпечення позову та забезпечить ефективність судового захисту, у разі задоволення цього позову. Водночас такий захід забезпечення позову відповідає положенням КАС України та не відноситься до переліку заборон щодо забезпечення позову, передбачених цим Кодексом.
3.22. Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням співмірності таких заходів, а також виходячи із принципів справедливості та гуманізму, суд приходить до висновку, що подана заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.
З огляду на викладене, керуючись статтями 150,151,154,243,248,256 КАС України, суд -
1. Заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову, яка подана до відкриття провадження за нововиявленими обставинами за заявою представника ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення по справі №600/7007/21-а - задовольнити.
2. Зупинити стягнення з ОСОБА_1 коштів у сумі 318298,80 грн. за виконавчим листом від 28.07.2022 року, виданого Чернівецьким окружним адміністративним судом по справі № 600/7007/21-а, на підставі якого постановою начальника Путильського відділу державної виконавчої служби у Вижницькому районі Чернівецької області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Лікарем І.В. відкрито виконавче провадження №69620067 11.08.2022 року - до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.
Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення (складання).
Суддя О.В. Анісімов