ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
18 серпня 2022 року м. Київ № 640/28209/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт: НОМЕР_1 (замість і.п.н); адреса для листування: АДРЕСА_2 ; номер облікової картки НОМЕР_2 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління ПФУ в м, Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДР: 42098368), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:
1) визнати протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в перерахунку пенсії на пільгових умовах по Списку №1 ОСОБА_1 ;
2) зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати ОСОБА_1 періоди стажу з 01.09.1985 по 10.06.1989, 27.06.1989 по 29.06.1989, з 29.06.1989 по 01.06.1991, з 07.08.1991 по 31.12.1998, з 06.05.2000 по 30.01.2001 в пільговому обчисленні та здійснити перерахунок пенсії з урахуванням положень статті 8 Закону України «Про престижність шахтарської праці» на підставі довідки про заробітну плату № 06/2-1149 від 06.11.2019 за період з 01.08.1991 по 31.12.1996, починаючи з 19.11.2020.
Наведене зарахування стажу позивач просить здійснити на підставі довідок, виданих так званим «архивом» у вертикалі структури окупаційної влади так званої «днр».
Позиція позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначає, що з 19.11.2020 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві (Голосіївський район) та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Додає, що враховуючи положення Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» 19.11.2020 звернувся до ГУ ПФУ з заявою про призначення пільгової пенсії по Списку№1 та надав всі необхідні документи. При зверненні для первинного призначення пенсії відповідачем не були прийняті пільгові довідки для призначення пенсії. Позивач зазначає, що трудова книжка відсутня, але містяться всі пільгові довідки. Довідки були зібрані, оскільки відсутня трудова книжка.
У позові зазначається, що 24.11.2020 позивач звернувся з заявою до відповідача про долучення до матеріалів пенсійної справи оригіналів довідок про підтвердження пільгового стажу за періоди з 07.07.1987 по 26.08.2003.
Надалі, як зазначає позивач, 03.02.2021 він звернувся до відповідача з заявою щодо надання інформації стосовно призначення пенсії та надання розрахунку стажу та розрахунку своєї пенсії.
15.02.2021 позивач отримав від відповідача розпорядження про призначення пенсії та розрахунок стажу.
Позивач також зазначає, що відповідачем враховано стаж роботи позивача на підземних роботах за списком №1 за періоди роботи з 01.01.1999 по 05.05.2000, 01.02.2001 по 21.02.2001, 01.04.2003 по 31.07.2003, з 24.05.2004 по 31.12.2004, з 01.01.2005 по 30.09.2007, з 01.01.2008 по 05.12.2009, з 01.01.2010 по 31.12.2013, з 01.01.2014 по 31.07.2014.
Відповідач, як зазначає позивач, зараховує Позивачу лише 11 років пільгового стажу роботи за Списком №1.
У позові зазначається, що позивач 25.02.2021 звернувся до відповідача з заявою про врахування періодів з 01.04.2003 по 26.08.2003, з 24.05.2004 по 14.11.2014, з 17.11.2014 по 30.06.2016, з 01.12.2016 по 20.08.2019, з 07.07.1987 по 31.08.1987, з 24.05.1988 по 06.07.1988, з 19.12.1988 по 31.12.1988, з 01.01.1989 по 31.01.1989, з 01.02.1989 по 10.04.1989, з 27.06.1989 по 29.06.1989, з 07.08.1991 по 31.08.1991, з 01.09.1991 по 26.12.1991, з 27.12.1991 по 31.03.1992, з 01.04.1992 по 15.04.1998, з 16.04.1998 16.05.1998, з 17.05.1998 по 21.05.2000, з 22.05.2000 по 31.07.2000, 01.08.2000 по 27.02.2001 в пільговому обчисленні та здійснити перерахунок пенсії з урахуванням положень статті 8 Закону України «Про престижність шахтарської праці» з належними доплатами, надбавками та допомогами відповідно до чинного законодавства.
Одна, як зазначає позивач, 02.04.2021 відповідач надіслав відповідь в якій зазначив, що стаж позивача за Списком №1 пільговий становить 11 років. 24.05.2021 Відповідач надав відповідь в якій зазначив, що стаж роботи позивач на пільгових умовах за Списком №1 зарахований за даними з 01.01.1999 наявними в реєстрі застрахованих осіб, а до 01.01.1999 врахувати по довідкам неможливо, оскільки підприємства знаходяться на непідконтрольній території.
Позивач вважає таку відмову протиправною.
В обґрунтування позову, слід повторитися, позивач посилається на довідки, видані так званим «архівом» під егідою так званого «министерства угля и энергетики» так званої терористичної організації «днр» в рамках так званого «государственного предприятия» «Торезантрацит», які, при цьому, засвідчені адвокатом України Бутом В.А.
Відтак, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, звертаючи увагу суду на «намібійські винятки».
Позиція відповідача.
Відповідач просив відмовити у задоволенні позову.
Звернув увагу, що документи про підтвердження стажу подаються в оригіналах.
Підтверджує, що позивач звернувся до ГУ ПФУ із зверненням, яке зареєстровано 05.03.2021, на яке позивачу було надано роз'яснення в аспекті питання зарахування пільгового стажу.
Щодо власне призначення пенсії, ГУ ПФУ зазначає, що згідно заяви від 19.11.2020 та наданих документів, позивачеві було призначено пенсів за віком на пільгових умовах з урахуванням роботи за списком № 1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 25.09.2020.
Пенсію обчислено з урахуванням страхового стажу 31 рік 8 місяців 26 днів обчисленого по 31.12.2018, в тому числі стажі роботи за списком № 1 - 11 років та заробітної плати, визначеної за періоди роботи з 01.08.2000 по 30.09.2000, з 01.02.2001 по 28.02.2001, з 01.04.1003 по 31.07.2003, з 01.05.2004 по 31.07.2014, з 01.09.2018 по 31.12.2018.
Крім того, ГУ ПФУ зазначає, що управління звертався адвокат з адвокатським запитом, на який надані відповідь щодо наведених обставин.
Відповідач звертає увагу суду на те, що довідки видані архівною установою, яка знаходиться на непідконтрольній території України, і органи Пенсійного фонду не мають можливості здійснити перевірку відображених в них відомостей з первинними документами страхувальника, такі довідки не можуть братися до уваги при розрахунку пенсії.
Між тим, зазначає, що стаж роботи за списком № 1 з 01.01.1999 зарахований за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Процесуальні дії, вчинені у справі.
Ухвалою від 19.10.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін на підставі п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України.
Встановлені судом обставини.
Так, на час звернення до суду позивач є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 09.11.2020 № 3001-50003222893.
У даному випадку сторонами не спростовуються та не заперечуються обставини звернення представника позивача до ГУ ПФУ в м. Києві із заявою від 19.11.2020 про призначення пенсії «за віком Список № 1 ст. 114» (із визначенням «працюю»), призначення позивачу пенсії - як зазначено вище, врахування пільгового стажу - як зазначено вище, та надання «довідок», виданих окупаційною владою, про стаж та заробітну плату та відмову пенсійного органу у врахуванні цих довідок.
У той же час, матеріалами справи підтверджується врахування стажу роботи за списком № 1 з 01.01.1999 за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами по справі врегульовано Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV); Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 № 345-VI (далі - Закон № 345-VI).
Положенням ч. 1 ст. 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до п/п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» («Пенсії за віком на пільгових умовах») на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до п. 1. ч. 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків і не менше 18 років у жінок.
Відповідно до статті 1 Закону № 345-VI, який набрав чинність 16.09.2008, дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
Частинами 1 та 2 статті 10 Закону 345-VI встановлено, цей Закон набирає чинності з дня його опублікування. Дія частини першої статті 7 і статті 8 цього Закону поширюється також на пенсіонерів, пенсія яким була призначена до набрання чинності цим Законом.
У свою чергу відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» (із змінами, внесеними згідно із Законом № 2148-VIII від 03.10.2017) мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Разом з тим, подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регулюється Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).
У свою чергу, щодо підтвердження стажу, слід зазначити, що у даному випадку у позивача відсутня трудова книжка.
У зв'язку з цим, слід зазначити, що відповідно до Порядку, затвердженого постановою КМ України від 12 серпня 1993 р. N 637 за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (п. 20 Порядку).
Досліджуючи наявні матеріали справи судом встановлено, що в матеріалах справи містяться, зокрема, «довідки» від 06.11.2019, видані так званим «архивом», який створений та функціонує у вертикалі так званого «министерства» терористичної організації - так званої «днр», тобто під контролем окупаційної влади.
При цьому, копії цих «довідок», як вже зазначалося, посвідчені адвокатом України.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» діяльність збройних формувань Російської Федерації та окупаційної адміністрації Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що суперечить нормам міжнародного права, є незаконною, а будь-який виданий у зв'язку з такою діяльністю акт є недійсним і не створює жодних правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження або смерті особи на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, які додаються відповідно до заяви про державну реєстрацію народження особи та заяви про державну реєстрацію смерті особи.
Відповідно до частин 2 та 3 статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»:
будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом;
будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Таким чином, Україною визнаються лише документи, які підтверджують факт народження або смерті (на даний час також щодо реєстрації (розірвання) шлюбу особи), що у повній мірі відповідає і «намібійським виняткам» Міжнародного суду ООН, відповідно до яких держави, які є членами ООН, зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південно-Африканської Республіки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом ПАР від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів», що у даному випадку не охоплюється обставинами даної справи, у т.ч. в частині надання суду України «довідок» установ, створених терористичною організацією.
Суд вважає неприйнятним розгляд документів, виданих окупаційною владою, тим більше, які видані за межами «намібійських принципів».
В іншому б випадку це свідчило про відмову України від частини своїх суверенних прав, про визнання та підтримку терористичної організації владою України та легалізацію її діяльності.
Таким чином, надані суду так звані «довідки» підконтрольних окупаційній владі так званих «організацій» є недійсними та не можуть бути прийняті та враховані ГУ ПФУ для цілей розгляду заяви позивача (призначення пенсії, встановлення стажу).
При цьому, судом враховується, що існуючі до цього організації України не були позбавлені можливості перереєструватися на підконтрольній Україні території та забезпечувати права своїх працівників, у т.ч. у питанні підтвердження стажу.
Під час розгляду справи не надано відомостей щодо місцезнаходження первинних документів, доступних для контролю владі України.
Матеріали справи не містять легальних первинних документів в контексті спірних відносин та спірного періоду.
Таким чином, проаналізувавши вказані обставини, в контексті викладених норм права, а також беручи до уваги те, що трудова книжка відсутня, а матеріали справи не містять первинних документів, які підтверджують обставин, наведені у позові, суд приходить до висновку про відсутність підстав для висновку про вчинення ГУ ПФУ в м. Києві протиправних дій відносно позивача чи допущення відносно нього протиправної бездіяльності та, як наслідок, - відсутні підставі для задоволення позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, а також виходячи із заявлених вимог та підстав позову, суд приходить до висновку, що в порядку виконання обов'язку, визначеного ч. 1 ст. 77 КАС України, позивачем не доведено обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги та, враховуючи положення ч. 2 ст. 77 КАС України, судом не встановлено порушень прав чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин з боку відповідача.
Доводи позивача, що викладені у позовній заяві, як підстава для задоволення позовних вимог, спростовуються висновками суду, викладеними у даному рішенні.
У взаємозв'язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог та їх обґрунтування, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки досліджених доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на з'ясуванні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
На підставі вищевикладеного та керуючись положеннями ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 241 - 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт: НОМЕР_1 ) відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 КАС України.
Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.
Відповідно до приписів статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Днем вручення процесуальних документів в електронній формі є день отримання судом повідомлення про доставлення документів на офіційну електронну адресу особи (п. 2 ч. 6 ст. 251 КАСУ), якою є (п. 5.8. Положення про ЄСІТС від 17 серпня 2021 року N 1845/0/15-21): сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів або адреса електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом (п. 59 «Перехідні положення»).
Суддя О.А. Кармазін