ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
17 серпня 2022 року м. Київ № 640/18707/21
Окружний адміністративний суд м. Києва, у складі судді Вєкуа Н.Г, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до ФОП « ОСОБА_1 » про застосування заходів реагування,-
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (04071, м. Київ, вул. Межигірська, 8, код ЄДРПОУ 38537963) з позовом до ФОП « ОСОБА_1 » ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), в якому просить суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та приміщень ФОП « ОСОБА_1 » (РНОКПП НОМЕР_1 ) за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом зобов'язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 02.04.2021 №91.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що за результатами перевірки щодо додержання ФОП « ОСОБА_1 » вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту було виявлено порушення, які створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей. Відтак, слід застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю).
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.07.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі, без повідомлення учасників справи, встановлено відповідачу строк для надання відзиву.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що позивачем не доведено наявність у відповідача порушень, що становлять загрозу здоров'ю та життю людей. Крім того, позивачем вже усунуто частину порушень, а інша частина взагалі не відповідає чинному законодавству. Відтак, у задоволенні позову просить відмовити.
Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Відповідно до положень статей 47, 64, 65, 66, 67 Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної служби України з надзвичайних ситуацій на 2021 рік, затвердженого наказом ДСНС України від 26.11.2020 № 633 «Про затвердження плану перевірок» (зі змінами від 30.11.2020 № 639) та наказу ГУ ДСНС України у Київській області від 18.02.2021 № 183 «Про проведення планових перевірки» було здійснено планову перевірку щодо додержання (виконання) вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки ФОП « ОСОБА_1 » за адресою: АДРЕСА_2 .
08 лютого 2021 року було видано повідомлення № 5603-1294/1 про проведення планового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) щодо додержання та виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки ФОП « ОСОБА_1 » та надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення від 23.02.2021.
18 лютого 2021 року було видане посвідчення № 1136 на проведення заходу державного нагляду (контролю).
02.04.2021 року за результатами планової перевірки був складений акт № 91 щодо додержання позивачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, відповідно до якого було виявлено 28 порушень, а саме:
- відстань від пожежних резервуарів до стін будівлі Ш-а ступеню вогнестійкості менше 30 м;
- один з двох пожежних гідрантів встановлено на відстані менше 5 м. від стін складської будівлі;
- не проведено випробування пожежних гідрантів зовнішнього протипожежного водопроводу на тиск та витрату води;
- дерев'яні елементи горищних покриттів будівлі охорони (крокви, лати) не оброблені
засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;
- не всі приміщення та споруди обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;
- будівлі та споруди не захищено від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, з їх перевіркою щодо виконання, відповідно до вимог пункт 1.21 глави 1 розділу IV ППБУ;
- прилади опалення в об'ємі сходової клітки розміщено на висоті менше 2,2 м від рівня підлоги маршів та площадок, або нішах;
- у сходовій клітці адміністративної частини на кожному поверсі не влаштовано відкривні фрамуги площею не менше 1,2 м2 кожна з можливістю відкривання з рівня підлоги;
- вестибюль сполучений з сходовою кліткою не відокремлено від суміжних приміщень протипожежними перегородками 1-го типу з заповненням прорізів протипожежними дверима 2-го типу;
- адміністративно-побутову вбудову в виробничій будівлі не відокремлено від виробничих приміщень протипожежними перегородками з класом вогнестійкості ЕІ 90 та протипожежними перекриттями 3-го типу з заповненням прорізів протипожежними дверима;
- несучі конструкції адміністративних вбудов складу не влаштовано з класом вогнестійкості не менше ніж REI 45;
- кімнату комірника, чергових майстрів не відокремлено від виробничих приміщень протипожежними перегородками з класом вогнестійкості ЕІ 90 та протипожежними перекриттями 3-го типу з заповненням прорізів протипожежними дверима та вікнами 2-го типу;
- двері евакуаційних виходів не обладнані пристроями для їх відчинення зсередини без ключа;
- з другого поверху будівлі охорони відсутній другий евакуаційний вихід;
- ширина евакуаційного виходу з другого поверху будівлі охорони менше 1 м;
- допущено експлуатацію тимчасових ліній електромережі;
- на наявних пожежних щитах по всій території підприємства не вказано їх порядковий номер та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів;
- допущено встановлення предметів, які перешкоджають вільному зачиненню протипожежних дверей;
- не надано акти виконання з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;
- не всі електрощитки оснащено схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту;
- біля входу в насосну станцію не розміщено напис (табло) «Пожежна насосна станція» з освітлення у ночі;
- не проводиться перевірка надійності переведення пожежних насосів з основного на резервне електропостачання (у тому числі від дизельних генераторів) та перевірку пожежних насосів один раз на місяць з реєстрацією у відповідному журналі;
- у приміщенні насосної станції не вивішено загальну схему протипожежного водопостачання та схему обв'язки насосів;
- допускається зберігання сторонніх предметів у приміщенні вентиляційної;
- не здійснено ідентифікацію об'єкта підвищеної небезпеки;
- не здійснено навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки;
- працюючий персонал не забезпечено індивідуального захисту забезпечено;
- не проведено об'єктові тренування і навчання з питань цивільного захисту.
Вважаючи виявлені правопорушення такими, що загрожують життю та здоров'ю людей та свідчать про відсутність у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року №877-V (далі - Закон №877-V).
Статтею 1 вказаного Закону визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища, а заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Разом з цим, відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулює Кодекс цивільного захисту України.
Положеннями статті 64 Кодексу цивільного захисту України визначено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять:
1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду;
2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки;
3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, в контексті положень частини 1 статті 65 Кодексу цивільного захисту України, здійснює державний нагляд (контроль) з питань, які визначені частиною першою статті 64 цього Кодексу щодо:
1) центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, інших державних органів та органів місцевого самоврядування;
2) суб'єктів господарювання;3) аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ч. 1 ст. 66 Кодексу цивільного захисту України).
Згідно пункту 11 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень.
Згідно з Положенням про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Указом Президента України від 16.01.2013 № 20/2013 «Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій», Державна служба України з надзвичайних ситуацій є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України, одним з основних завдань якого є здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, що забезпечується безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).
Частиною 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
Згідно з ч. 1 ст.67 Кодексу цивільного захисту України передбачає, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що вказаний плановий захід було проведено позивачем із грубим порушенням діючого законодавства, зокрема, позивач, в порушення вимог ч.ч. 6,7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, не виніс припис відносно відповідача, а відразу звернувся із позовною заявою до суду.
Суд не погоджується із такими висновками відповідача і зазначає, що чинне законодавство не обумовлює імперативну необхідність винесення припису, розпорядження чи постанови з питань пожежної безпеки як передумови звернення до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді зупинення діяльності об'єкту. Більше того, за змістом частини сьомої статті 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Крім того, відповідач вказує на безпідставність позовних вимог, зазначаючи, що значна кількість порушень, наведених у акті перевірки, не перебуває у причинно-наслідковому зв'язку з потенційною можливістю виникнення пожежі, розповсюдженням вогню, що, в свою чергу, виключає можливість зупинення експлуатації об'єкту перевірки як спосіб реагування за позовними вимогами позивача.
Однак вказані твердження не беруться судом до уваги, оскільки саме контролюючий орган наділений дискреційними повноваженнями щодо встановлення наявності або відсутності порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки, та лише цей орган здійснює прогнозування імовірності виникнення надзвичайних ситуацій і визначає показники ризику.
Відповідачем було долучено до матеріалів справи докази виправлення частини встановлених під час проведення перевірки порушень, а саме пунктів 2,3,4,5,6,8,13,16,17,18,20,21,22,23,24, зокрема фотографії усунення порушень.
Суд зауважує, що він не наділений повноваженнями органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, які в свою чергу є дискреційними, а тому не може надавати оцінку якості виконаних та усунутих порушень відповідачем.
Головне управління Державної служби України у Київській області є спеціальним органом, який здійснює контроль за додержанням суб'єктами господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а тому належним доказом усунення зафіксованих в акті перевірки порушень є результати повторної перевірки.
Доказів проведення повторної перевірки на об'єкті відповідача сторонами до суду не надано.
Відносно пунктів 1,7,9,10,11,12,14,15,19 Акту від 02.04.2021 року, то відповідач не вважає їх порушеннями, а відтак на його думку, виправленню вони не підлягають.
Суд наголошує, що забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров'я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.
Відповідно до статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов'язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією.
Це зобов'язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.
Недодержання суб'єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
Суд зазначає, що вказаний захід реагування не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
Відповідач у разі усунення недоліків в повному обсязі, виявлених позивачем, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, не позбавлений можливості звернутися до органу державного нагляду (контролю) із повідомленням про відновлення господарської діяльності.
Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог відповідного органу ДСНС України про застосування заходів реагування, суд має перевірити: 1) відповідність виявлених порушень з вимогами законодавства, що регулюють дані правовідносини; 2) встановити обсяг та "вагу" зазначених в акті перевірки порушень на предмет існування реальної загрози життю та здоров'ю людей (працівників, відвідувачів); 3) оцінити зібрані під час розгляду спору по суті докази від усіх сторін на предмет здійснення суб'єктом господарювання заходів по усуненню порушень, виявлених під час перевірочного заходу (вжиття заходів по ініціюванню проведення позапланової перевірки, часткове/повне усунення виявлених порушень, пріоритет усунення реальних загроз над "паперовими порушеннями" тощо); 4) надати оцінку спірним правовідносинам щодо наявності/відсутності підстав для застосування заходів реагування.
Суд наголошує на тому, що застосування заходів реагування спрямовано не як санкція для відповідача, а виключно для забезпечення безпеки життя та здоров'я людей, які працюють на підприємстві, від будь-якого ризику настання небезпечних чинників, а захід реагування має тимчасовий та спонукаючий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення виявлених порушень.
Проте, слід врахувати, що при вирішенні питання про наявність підстав для застосування заходів реагування, слід виходити з того, чи можуть порушення, що так і не було усунуто призвести до реальної загрози життю та здоров'ю людей, адже важливим та необхідним є дотримання балансу наявності можливого ризику з негативними наслідками для суб'єкта господарювання, пов'язаними з блокуванням роботи, що безперечно тягне за собою певні негативні наслідки.
Слід зазначити, що виявленні порушення не є формальними та можуть створювати реальну загрозу для життя та здоров'я людей, а тому, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог про необхідність застосування заходів реагування, адже, станом на дату розгляду позовної заяви, відповідачем не подано до суду доказів усунення усіх виявлених порушень.
Згідно з висновком Шостого апеляційного адміністративного суду, що міститься в постанові від 16.01.2019 у справі №826/5884/18, існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров'ю людей, вже є самостійною достатньою підставою для застосування до нього заходів реагування.
Аналогічні висновки містяться і в постанові Верховного Суду від 05.12.2018 у справі №823/589/16.
За таких обставин, на підставі вищенаведеного та враховуючи, що відповідач не усунув всі порушення, які були виявлені в ході проведення перевірки та створюють загрозу життю та здоров'ю людей, суд дійшов до висновку про необхідність застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та приміщень ФОП « ОСОБА_1 » (РНОКПП НОМЕР_1 ) за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом зобов'язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 02.04.2021 №91.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами усунення всіх виявлених порушень.
Частиною першою статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Отже, враховуючи відсутність витрат суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для відшкодування судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 8, 9, 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (04071, м. Київ, вул. Межигірська, 8, код ЄДРПОУ 38537963) задовольнити повністю.
Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та приміщень ФОП « ОСОБА_1 » (РНОКПП НОМЕР_1 ) за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом зобов'язання ФОП « ОСОБА_1 » повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 02.04.2021 №91.
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя Н.Г. Вєкуа