ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
16 серпня 2022 року м. Київ № 640/14169/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Гарника К.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадженні адміністративну справу за позовом
Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві
до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Вольво Україна»
про застосування заходів реагування
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі по тексту - позивач), адреса: 01601, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 13 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вольво Україна» (далі по тексту - відповідач), адреса: 03134, місто Київ, вулиця Кільцева дорога, будинок 20/1-а, в якій позивач просить
- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи офісних приміщень та станції технічного обслуговування шляхом зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Вольво Україна», код ЄДРПОУ 30176505, відключити джерела електроживлення електроживлення та накласти печатки на двері електрощитової за адресою: вулиця Кільцева дорога, 20/1-а у Святошинському районі м. Києва - до повного усунення порушень, зазначених в акті.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що в ході проведення планової перевірки щодо додержання та виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки відповідача за адресою: 03134, місто Київ, вулиця Кільцева дорога, будинок 20/1-а встановлено ряд порушень, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей та дітей, що, в свою чергу, є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді повного зупинення роботи філії до повного усунення порушень.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача у відзиві на позовну заяву послався на те, що деякі порушення відповідачем були усунуті, але, більшість порушень не відповідають пунктам законодавства, на які здійснено посилання позивачем, не мають ніяких підтверджень та, на переконання представника відповідача, не можуть створювати загрозу життю та здоров'ю людей.
У додаткових письмових поясненнях до відзиву на позовну заяву від 17 серпня 2021 року представник відповідача послався на те, що порушення, зазначені в пунктах 6 ,7, 8, 9, 15, 16, 17, 18, 25, 30, 36, 37 акта перевірки усунуті відповідачем, а порушення, зазначені у пунктах 1, 2, 3, 4, 5, 13, 19, 22, 23, 24, 32, 33 та 38 акта перевірки, зазначені не вірно та не відповідають нормам, на які здійснено посилання у приписі.
При цьому, представник відповідача наголосив на тому, що такі його твердження грунтуються на висновку експертного дослідження від 03 серпня 2021 року №ЕД-19/111-21/29087/ПТ.
У додаткових письмових поясненнях до відзиву на позовну заяву від 29 грудня 2021 року представник відповідача послався на те, що порушення, зазначені в пунктах 10, 11, 12, 14, 21, 29, 31, 35 акта перевірки усунуті відповідачем, а порушення, зазначене у пункті 20 акта перевірки, зазначено не вірно та не відповідає нормам, на які здійснено посилання у приписі.
При цьому, представник відповідача наголосив на тому, що такі його твердження грунтуються на висновку експертного дослідження від 24 грудня 2021 року №ЕД-19/111-21/61779-ПТ.
Не погоджуючись з доводами, викладеними у відзиві на позовну заяву та додаткових пояснень до нього, представником позивача подано до суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якій останній зазначив, що встановлені у цій справі порушення, за об'єктивним критерієм є такими, що створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, оскільки стосуються.
Більш того, представник позивача послався й на те, що за результатами здійсненої перевірки відповідача посадовими особами позивача було видано припис про усунення порушень, в якому встановлено строк для їх усунення до 11 травня 2021 року.
Також, представник позивача зазначив, що надані відповідачем фотознімки не дають змоги встановити місце їх створення, ідентифікувати зображені на них об'єкти по відношенню до спірного об'єкта, виконані поза межами перевірки, а тому, за твердженнями представника позивача, є такими, що подані зацікавленою особою.
Представник відповідача наголосив на тому, що відповідач за проведенням позапланової перевірки не звертався, а згідно з документами, які надані відповідачем, порушення в повному обсязі не усунуті.
На підставі викладеного, представник позивача просив задовольнити заявлені позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2021 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 липня 2021 року заяву представника відповідача про розгляд за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Наказом Головного управління ДСНС України у м. Києві від 11 березня 2021 року №226 «Про проведення планових перевірок» доручено провести планову перевірку стану додержання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки Філії за переліком, у тому числі, Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Вольво Україна», розташованого за адресою: місто Київ, Святошинський район, Кільцева дорога, будинок 20/1-а, дата початку перевірки: 01 квітня 2021 року тривалістю 10 робочих днів.
На підставі наказу від 11 березня 2021 року № 226, повідомлення про проведення планового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) від 17 березня 2021 року №452 та посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 30 березня 2021 року №2288 посадовими особами позивача у присутності представника за довіреністю Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Вольво Україна» Кисловського О.О. у період з 01 квітня 2021 року по 14 квітня 2021 року проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Вольво Україна» за адресою: місто Київ, Святошинський район, Кільцева дорога, 20/1-а, за результатами якого складено Акт від 14 квітня 2021 року №239 (далі по тексту - Акт №239), в якому зафіксовано 38 порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а саме:
1. розділу ІІІ пункту 2.17, пункту 2.28 Правил пожежної безпеки в Україні (далі по тексту - ППБУ) - для покриття підлоги на шляхах евакуації в офісних приміщеннях використовуються матеріали (лінолеум, ковролін) з невизначеними показниками пожежної безпеки щодо горючості, займитості, токсичності продуктів горіння та димоутворювальної здатності;
2. розділу V пункту 1.2. ППБУ - приміщення комутаційної (серверної) не обладнане системою пожежогасіння відповідно ДБН В.2.5.-56;
3. розділу ІІІ пункту 2.3. ППБУ - елемент заповнення прорізу в перегородці, яка відокремлює приміщення комутаційної (серверної) не відповідає вимогам (не встановлені протипожежні двері);
4. розділу ІІ пункту 22, розділу І 7, розділу ІІІ пункту 2.3 - приміщення комутаційної (серверної) не відокремлено від інших приміщень протипожежними перегородками;
5. пункту 7 розділу І, розділу ІІ пункту 22, пункту 2.3., розділу ІІІ, розділу V пункту 1.2 ППБУ - комутаційне обладнання біля кабінету директора розміщено не в окремому приміщенні, яке призначене для технічного обладнання з влаштованими відповідними системами протипожежного захисту, відповідно до ДБН 2.5-56:2014 та відокремленого від інших приміщень відповідно до ДБН В.1.1-7;
6. пункту 22 розділу І, розділу ІІІ пункту 2.23 ППБУ - не надано підтверджуючі документи стосовно підвищення ступеню вогнестійкості металевих несучих конструкцій в порушенні пункту 5.3., таб. 1 ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпеки об'єктів будівництва»;
7. пункту 22, розділу ІІ, пункту 2.23 розділу ІІІ ППБУ - не надано підтверджуючі документи щодо оброблення вогнезахисною речовиною металевих косоурів сходових клітин на шляхах евакуації в порушенні пункт 5.3., таб 1. ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпеки об'єктів будівництва»;
8. розділу ІІІ пункту 2.7. ППБУ - наказом керівника господарчого органу підприємства, що експлуатує об'єкт, не призначена посадова особа, відповідальна за утримання вогнезахисного покриву;
9. розділу ІІІ пункту 2.8. ППБУ - не здійснюється комісією господарчого органу перевірка стану вогнезахисного покриву, за результатами якої складається акт перевірки технічного стану вогнезахисного покриву;
10. пункту 2.3. глави 2 розділу ІІІ ППБУ - не надано підтверджуючих документи щодо встановлення в протипожежних дверей (не всі наявні двері мають маркування згідно ДСТУ Б В.2.6.-77);
11. статті 20, частини 1, пункту 8 Кодексу цивільного захисту України - не проведено навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки;
12. розділу V пункту 1.2 ППБУ - не всі приміщення обладнані автоматичною пожежною сигналізацією відповідно до ДБН В.2.5-56;
13. пункту 22 розділу ІІ, пункту 2.23 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - ширина сходових маршів в офісному приміщенні менше 1.2 м;
14. розділу V пункту 1.4 ППБУ - не проведено вимірювання значення електричного опору ізоляції між гальванічно незв'язаними колами ППКП та оповіщувачів (наприклад, колами живлення, контролю, управління, сигналізації тощо), між кожним з зазначених кіл та доступними для доторкання металевими неструмопровідними частини (корпусом тощо) на відповідність вимогам нормативних документів та/або технічної документації виробника в порушенні п. 5.9.1.7 ДСТУ 9047:2020 системи протипожежного захисту. Настанова з підтримання експлуатаційної придатності;
15. розділу V пункту 3.11 ППБУ - пожежні щити на території об'єкта не в повному обсязі забезпечені комплектом протипожежного інвентарю згідно норм;
16. розділу V глави 3 пункту 3.12 ППБУ - на пожежних щитах (стендах) відсутні їх порядкові номери та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів. Порядковий номер пожежного щита вказують після літерного індексу «ПЩ»;
17. статті 20 Кодексу цивільного захисту України - наказом не призначена відповідальна особа за організацію заходів цивільного захисту;
18. статті 69 Кодексу цивільного захисту України - не проведено ідентифікацію щодо визначення потенційної небезпеки об'єкту і не погоджено з відповідним дозвільним відділом;
19. розділу V пунктів 1.1.,1.4 ППБУ - в приміщеннях СТО не забезпечено нормовану відстань від спринклерів зрошувачів системи пожежогасіння до інженерних систем;
20. розділу V пункту 1.4, розділу IV, глави 2, пункту 2.22 ППБУ - частково відсутні пристрої проти поширення вогню (вогнезатримуючі клапани) в місцях перетину повітроводами вентиляційної системи протипожежних перешкод;
21. пункту 2.4 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - не надано документи (акт відповідності тощо) щодо класу вогнестійкості проходок електричних кабелів та інженерного обладнання через огороджувальні конструкції з нормованими межами вогнестійкості або через протипожежні перешкоди;
22. розділу ІІ пункту 22, пункту 2.3, 2.23 розділу ІІ ППБУ - вікна, що розташовані біля сходів С3 (зовнішні відкриті) не виконані таким, що не відчиняється та мають клас вогнестійкості не менше Е 30 в порушення пункту 7.3.20 ДБН В.1.1.-7 «Пожежна безпека об'єктів будівництва»;
23. розділу ІІ, пункту 22, пункту 2.23 розділу ІІІ ППБУ - огорожу сходів С3 з офісної частини будівлі влаштовано висотою менше 1.2 м в порушення пункту 7.3.20 ДБН В.1.1.-7;
24. пункту 2.3 розділу ІІІ ППБУ - не надано підтверджуючі документи на тип заповнення прорізів у протипожежних перешкодах, що відокремлюють СТО від інших приміщень;
25. розділу V пункту 2.2., п.п.8 ППБУ - на дверцятах деяких пожежних шафок із зовнішнього боку відсутні вказані після літерного індексу «ПК» порядковий номер крана;
26. пунктів 21, 22 розділу ІІ ППБУ - не надано проектну документацію на влаштування антресольного поверху в складському приміщенні;
27. пункту 9.1. глави 9 розділу VI ППБУ - у складських приміщеннях (приміщення для прийому, зберігання та підготовки товару) не забезпечено проходи між стелажами і стінами завширки не менше 1 м;
28. розділу VI пункту 9.1. підпункту 9 ППБУ - в складських приміщеннях розміщені робочі місця комірників (товарознавців) без обгородження їх заскленими перегородками з негорючих матеріалів заввишки не менше 1,8 м, які не повинні перешкоджати евакуації людей та матеріальних цінностей;
29. підпункту 1 пункту 9.1 розділу VI ППБУ - в складі допускається зберігання різних за фізико-хімічними властивостями речовин та матеріалів;
30. розділу ІІ, пункту 1.15 ППБУ - на території, не на усіх в'їздах (виїздах) встановлено схему території, в якій вказано розміщення будівель, водойм, гідрантів, під'їздів пожежних автомобілів до них;
31. розділу ІІІ пункту 1.16 ППБУ - допускається стоянка автомобілів на території об'єкту на відстані менше ніж 5 м до пожежних гідрантів;
32. розділу V пункту 1.2 ППБУ - не всі приміщення обладнані системою АСПГ в порушенні пункту 12.8 таб. 1 ДБН В.2.5-56 «Системи протипожежного захисту»;
33. пункту 22 розділу ІІ, пункту 2.23 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - вікна сходової клітини типу СК 1 не забезпечені пристроями для відкривання із сходової площадки;
34. пункту 2.23 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - ширина евакуаційних дверей з приміщень сто менше 0.8 м, у просвіті;
35. пункту 2.23, 2.27 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - в приміщеннях переговорної, де можливе перебування більше ніж 15 людей, двері відкриваються не походу евакуації;
36. пункту 2.37 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - допускається встановлення в тамбурі 1 поверху, банкомату;
37. пункту 2.9 розділу ІІІ ППБУ - для приміщень складського призначення не визначені категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2-16 «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», а також клас зони згідно з «Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок»;
38. пункту 2.33 розділу ІІІ ППБУ - не надано розрахунковий час евакуації людей у разі пожежі відповідно до ГОСТ 12.1.004-91 «Пожарная безопасность. Общие требования».
Не погоджуючись з порушеннями, зазначеними в Акті 239, уповноваженою особою відповідача було подано заперечення на акт.
Водночас, з матеріалів справи вбачається, що 20 квітня 2021 року посадовими особами позивача на адресу відповідача надано припис про усунення, зазначених у Акті №239 порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки №88, відповідно до якого відповідачу встановлено строк для усунення недоліків до 11 травня 2021 року.
Наявність встановлених в Акті №239 стали підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 4 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі по тексту - Закон) виключно законами встановлюються вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності.
Згідно частини 7 статті 7 Закону на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Судом враховується, що аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що за рішенням адміністративного суду, ухваленим за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування, допускається виключно повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.
Як встановлено судом, позивач просить суд застосувати заходи реагування, які пов'язані з повним або частковим зупиненням експлуатації приміщення.
Відповідно до частин 1, 2 статті 64 Кодексу цивільного захисту України (тут і надалі в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
Приписи частини 1 статті 65 Кодексу цивільного захисту України визначають, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) з питань, які визначені частиною першою статті 64 цього Кодексу щодо: центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, інших державних органів та органів місцевого самоврядування; суб'єктів господарювання; аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (стаття 66 Кодексу цивільного захисту України).
Згідно частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Положеннями частин 1, 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України закріплено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Таким чином, наведені норми закону давали право позивачу звертатися до суду з позовом про повне або часткове зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відповідно до частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання.
При цьому, частиною 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України закріплено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Наведеними вище нормами статей 68, 70 Кодексу цивільного захисту України прямо передбачено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Надаючи оцінку наявності підстав для застосування вказаних позивачем заходів реагування суд звертає увагу на те, що відповідач у своєму відзиві на позовну заяву не спростував тверджень позивача щодо наявності вказаних в Акті №239 певних порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, навпаки, зазначив про їх часткове усунення.
Так, на підтвердження часткового усунення порушень, зазначених в Акті №239, відповідачем надано суду копію висновку експертного дослідження від 03 серпня 2021 року №ЕД-19/111-21/29087/ПТ та копію висновку експертного дослідження від 24 грудня 2021 року №ЕД-19/111-21/61779-ПТ, відповідно до якого експертами Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру дослідження об'єкта, а саме, території, будівель та приміщень Товариства з обмеженою відповідальністю «Вольво Україна» за адресою: місто Київ, Кільцева дорога, 20/1-а проводились на основі наданих копій документів та огляді з використанням діючих нормативно - правових актів.
Так, здійснюючи аналіз виявлених позивачем порушень, суд виходить з такого.
Пункт 1 акта №239 - порушення розділу ІІІ пункту 2.17, пункту 2.28 «Правила пожежної безпеки в Україні» (далі - ППБУ) - для покриття підлоги на шляхах евакуації в офісних приміщеннях використовуються матеріали (лінолеум, ковролін) з невизначеними показниками пожежної безпеки щодо горючості, займитості, токсичності продуктів горіння та димоутворювальної здатності;
Відповідно пункту 2.17 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року №1417 ((ладі по тексту - ППБУ)) в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) у приміщеннях громадського призначення (крім приміщень, розташованих у будинках V ступеня вогнестійкості), в яких можливе перебування 50 та більше осіб, опорядження (облицювання) стін та стель забороняється з матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж: Г2, В2, Д2, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування до 1500 осіб; Г1, В1, Д1, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування 1500 та більше осіб.
Суд зазначає, що вказаний пункт ППБУ не стосується покриття підлоги.
Згідно пункту 2.28 розділу III ППБУ килими, килимові доріжки й інше покриття підлоги у приміщеннях з одночасним перебуванням 50 та більше осіб, коридорах, на сходових клітках повинні кріпитися до підлоги і бути помірно небезпечними щодо токсичності продуктів горіння, мати помірну димоутворювальну здатність та відповідати групам поширення полум'я РП1, РП2.
У відповідності до пункту 2.3. «Державних санітарних правил і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин ДСанПІН 3.3.2.007-98. Гігієнічні вимоги до організації роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин» «площа на одне робоче місце має становити не менше ніж 6,0 м2, а об'єм не менше ніж 20,0 м3».
Відповідно до пункту 5.1.1 .1 ДБН В.2.2-28:2010 «Будинки адміністративного та побутового призначення» «площу приміщень слід приймати з розрахунку не менше 6 м2 на робоче місце працівника управління, а на одного працівника конструкторського бюро і для працюючих інвалідів, що користуються кріслами- колясками, - не менше 7,65 м2».
Суд зазначає, що позивачем не доведено, а судом не встановлено, що на момент проведення планової перевірки на території відповідача було в наявності офісне приміщення, в яких одночасно перебуває 50 та більше осіб.
Таким чином, відсутні з боку відповідача порушення вимог пункту 2.17, пункту 2.28 ППБУ.
Пункт 2 Акта №239 порушення розділу V пункту 1.2. ППБУ - приміщення комутаційної (серверної) не обладнане системою пожежогасіння відповідно ДБН В.2.5.-56.
Згідно пункту 1.2 розділу V ППБУ будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5- 56:2014 «Системи протипожежного захисту»».
Згідно з пункту 13.1 таблиці А.2 ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» приміщення для електронно-обчислювальних машин обробки даних, у тому числі і серверні, для централізованого контролю у управління технологічним процесом підлягають обладнанню автоматичною системою пожежогасіння (зображення 20 висновку).
Вказаний пункт стосується серверної для централізованого контролю у управління технологічним процесом.
«Технологічний процес - частина виробничого процесу, сукупність технологічних операцій, які виконуються планомірно й послідовно в часі й просторі над однорідними або аналогічними предметами, у результаті яких змінюється агрегатний стан, місце розташування чи властивості предмета праці (напр., гірської породи), що має закінчений за виробничим призначенням характер». «Виробничий процес (англ. manufa.cturing_process) - систематичне та цілеспрямоване змінювання в часі та просторі кількісних та якісних характеристик засобів виробництва і робочої сили, для отримання готової продукції, з вихідної сировини, згідно із заданою програмою».
Позивачем не доведено, а судом не встановлено, що відповідачем в будівлях та в приміщеннях здійснювався виробничий процес.
Тому, з огляду на те, що пункт 13.1 таблиці А.2 ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» стосується приміщень в будинках виробничого призначення, а не громадського, у відповідача відсутні порушення вимог пункту 1.2 розділу V ППБУ.
Пункт 3 Акта №239 порушення розділу ІІІ пункту 2.3. ППБУ - елемент заповнення прорізу в перегородці, яка відокремлює приміщення комутаційної (серверної) не відповідає вимогам (не встановлені протипожежні двері.
У відповідності до пункту 2.3 розділу ІІІ ППБУ під час експлуатації об'єкта не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах. Протипожежні двері, ворота, вікна, люки, клапани, завіси (екрани) у протипожежних перешкодах повинні утримуватися у справному стані. Не допускається встановлювати будь-які пристрої, предмети тощо, що перешкоджають їх зачиненню.
Відповідно до пункту 6.2 ДБН В. 1.1-7:2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва. Загальні вимоги» до протипожежних перешкод відносять протипожежні стіни, перегородки, перекриття. Для заповнення прорізів у протипожежних перешкодах застосовують протипожежні: двері, ворота, вікна, люки, клапани, завіси (екрани). Для захисту прорізів також використовують протипожежні тамбур-шлюзи.
На переконання суду, позивачем не доведено, а судом не встановлено, що перегородки, яка відокремлює приміщення серверної, в якій є проріз є протипожежною і виконана з листів гіпсокартону. При цьому, суд зауважує, що у пункті 4 Акта №239 зазначено про необхідність відокремлення приміщення серверної від інших приміщень протипожежними перегородками.
Таким чином, відсутні вказані порушення у відповідача, зазначені у Акті №239.
Порушення, зазначені у пункті №4 Акта №239 розділу ІІ пункту 22, розділу І 7, розділу ІІІ пункту 2.3 - приміщення комутаційної (серверної) не відокремлено від інших приміщень протипожежними перегородками;
Згідно пункту 22 розділу II ППБУ під час експлуатації об'єктів забороняється знижувати рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об'єкта.
Як вбачається з наданої суду копії декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 02 липня 2014 року у II кварталі 2014 року об'єкт введено в експлуатацію. В зазначений період діяв ДБН В. 1.1-7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва. Захист від пожежі».
Відповідно до пункту 4.30 ДБН В. 1.1-7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва. Захист від пожежі» «у будинках І-ІІІ ступенів вогнестійкості огороджувальні конструкції ліфтових шахт (крім наведених в пунктах 5.43, 6.12) і приміщень машинних відділень ліфтів, вентиляційних камер, електрощитових, а також каналів, шахт, ніш для прокладання комунікацій повинні відповідати вимогам, встановленим до протипожежних перегородок 1-го типу та перекриттів 3-го типу».
Згідно з пункту 2.2.7 «Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок» «електрощитове приміщення (надалі - ЕП) - приміщення або його відгороджена частина, доступна тільки для кваліфікованого обслуговуючого персоналу, де встановлюються головний розподільний щит, ввідно-розподільний пристрій, ввідний пристрій та інші розподільні пристрої». «Серверна кімната (серверне приміщення або просто серверна) - виділене технологічне приміщення зі спеціально створеними й підтримуваними умовами для розміщення і функціонування серверного та телекомунікаційного обладнання».
Таким чином, у відповідача відсутні порушення вимог пункту 22 розділу IIПБУ,
Більш того, слід зауважити, що пункт 7 розділу І ППБУ станом на період з 01 по 14 квітня 2021 року було виключено на підставі Наказу Міністерства внутрішніх справ № 830 від 25 листопада 2020 року, що, відповідно, свідчить про неможливість його порушення відповідачем.
Згідно пункту 2.3 розділу ІІІ ППБУ під час експлуатації об'єкта не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах. Протипожежні двері, ворота, вікна, люки, клапани, завіси (екрани) у протипожежних перешкодах повинні утримуватися у справному стані. Не допускається встановлювати будь- які пристрої, предмети тощо, що перешкоджають їх зачиненню.
Відповідно до пункту 6.2 ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва. Загальні вимоги» «до протипожежних перешкод відносять протипожежні стіни, перегородки, перекриття. Для заповнення прорізів у протипожежних перешкодах застосовують протипожежні: двері, ворота, вікна, токи, клапани, завіси (екрани). Для захисту прорізів також використовують протипожежні тамбур-шлюзи».
Позивач не доведено, а судом не встановлено, що перегородка, яка відокремлює приміщення серверної, в якій є проріз є протипожежною та виконана з листів гіпсокартону.
Таким чином, з боку відповідача відсутні порушення вимог пункту 2.3 розділу ІІІ ППБУ.
Пункт 5 Акта №239 - порушення пункту 7 розділу І, розділу ІІ пункту 22, пункту 2.3., розділу ІІІ, розділу V пункту 1.2 ППБУ - комутаційне обладнання біля кабінету директора розміщено не в окремому приміщенні, яке призначене для технічного обладнання з влаштованими відповідними системами протипожежного захисту, відповідно до ДБН 2.5-56:2014 та відокремленого від інших приміщень відповідно до ДБН В.1.1-7;
Як вже було зазначено судом, пункт 7 розділу І ППБУ станом на період з 01 по 14 квітня 2021 року було виключено на підставі Наказу Міністерства внутрішніх справ № 830 від 25 листопада 2020 року, що, відповідно, свідчить про неможливість його порушення відповідачем.
Згідно пункту 22 розділу II ППБУ під час експлуатації об'єктів забороняється знижувати рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об'єкта.
Так, у відповідності до копії декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 02 липня 2014 року у II кварталі 2014 року об'єкт введено в експлуатацію. В зазначений період діяв ДБН В.1.1-7-2002«Пожежна безпека об'єктів будівництва. Захист від пожежі».
Відповідно до пункту 4.30 ДБН В .1.1-7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва. Захист від пожежі» «у будинках І-ІІІ ступенів вогнестійкості огороджувальні конструкції ліфтових шахт (крім наведених в пунктах 5.43, 6.12) і приміщень машинних відділень ліфтів, вентиляційних камер, електрощитових, а також каналів, шахт, ніш для прокладання комунікацій повинні відповідати вимогам, встановленим до протипожежних перегородок 1-го типу та перекриттів 3- го типу».
Згідно з пункту 2.2.7 «Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установою» «електрощитове приміщення (надалі- ЕП) - приміщення або його відгороджена частина, доступна тільки для кваліфікованого обслуговуючого персоналу, де встановлюються головний розподільний щит, ввідно-розподільний пристрій, ввідний пристрій та інші розподільні пристрої». «Серверна кімната (серверне приміщення або просто серверна) - виділене технологічне приміщення зі спеціально створеними й підтримуваними умовами для розміщення і функціонування серверного та телекомунікаційного обладнання».
Враховуючи вище викладене вимог у ДБН В. 1.1-7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва. Захист від пожежі» щодо розміщення серверного обладнання в окремому приміщенні не має.
Таким чином, з боку відповідача відсутні порушення вимог пункту 22 розділу І ППБУ.
Згідно пункту 2.3 розділу III ППБУ під час експлуатації об'єкта не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах. Протипожежні двері, ворота, вікна, люки, клапани, завіси (екрани) у протипожежних перешкодах повинні утримуватися у справному стані. Не допускається встановлювати будь- які пристрої, предмети тощо, що перешкоджають їх зачиненню.
Відповідно до пункту 6.2 ДБН В. 1.1-7:2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва. Загальні вимоги» «до протипожежних перешкод відносять протипожежні стіни, перегородки, перекриття. Для заповнення прорізів у протипожежних перешкодах застосовують протипожежні: двері, ворота, вікна, люки, клапани, завіси (екрани). Для захисту прорізів також використовують протипожежні тамбур-шлюзи.
Так, матеріалами справи не підтверджено, а судом не встановлено, що місце, де встановлено серверне обладнання огороджене, що свідчить про не зниження класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах.
Відповідно, з боку відповідача відсутні порушення вимог пункту 2.3 розділу III ППБУ.
Згідно пункту 1.2 розділу V ППБУ будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5- 56:2014 «Системи протипожежного захисту».
Згідно з пунктом 13.1 таблиці А.2 ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» приміщення для електронно-обчислювальних машин обробки даних, у тому числі і серверні, для централізованого контролю у управління технологічним процесом підлягають обладнанню автоматичною системою пожежогасіння.
Вказаний пункт стосується серверної для централізованого контролю у управління технологічним процесом. При цьому, технологічний процес це частина виробничого процесу, сукупність технологічних операцій, які виконуються планомірно й послідовно в часі й просторі над однорідними або аналогічними предметами, у результаті яких змінюється агрегатний стан, місце розташування чи властивості предмета праці (напр., гірської породи), що має закінчений за виробничим призначенням характер, а виробничий процес (англ. uianufacturing_process)- систематичне та цілеспрямоване змінювання в часі та просторі кількісних та якісних характеристик засобів виробництва і робочої сили, для отримання готової продукції, з вихідної сировини, згідно із заданою програмою.
Так, позивачем не доведено, а судом не встановлено, що на території, в будівлях та в приміщеннях відповідача за адресою: м. Київ, Кільцева Дорога, 20/1-А відбувається виробничий процес.
За таких підстав, пункт 13.1 таблиці А.2 ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» стосується приміщень в будинках виробничого призначення, а не громадського.
У зв'язку з чим, відповідачем не порушено вимоги пункту 1.2 розділу V ППБУ.
Пункт 6 Акта №239 порушення пункту 22 розділу ІІ, розділу ІІІ пункту 2.23 ППБУ - не надано підтверджуючі документи стосовно підвищення ступеню вогнестійкості металевих несучих конструкцій в порушенні пункту 5.3., таб. 1 ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпеки об'єктів будівництва».
Так, згідно пункту 22 розділу II ППБУ під час експлуатації об'єктів забороняється знижувати рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об'єкта.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 02 липня 2014 року у II кварталі 2014 року об'єкт введено в експлуатацію. В зазначений період діяв ДБН В. 1.1-7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва. Захист від пожежі».
За таких підстав, на переконання суду, вимоги ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва. Загальні вимоги» в даному випадку не застосовуються.
Таким чином, з боку відповідача відсутні порушення вимог пункту 22 розділу II ППБУ.
Згідно пункту 2.23 розділу III ППБУ забороняється зменшувати кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, класи вогнестійкості несучих та огороджу вальних конструкцій, застосовувати будівельні матеріали з вищими показниками пожежної небезпеки, змінювати інженерні та планувальні рішення й умови освітлення згідно з нормованою вимогою.
Відповідно до таб. 4 ДБН В.1.1-7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва. Захист від пожежі» мінімальні межі вогнестійкості будівельних конструкцій (у хвилинах) і максимальні межі поширення вогню по них (см) для елементів суміщених покриттів (балки, ферми, арки, рами) становить RE30 М0.
У матеріалах справи наявна копія проекту на вогнезахист несучих металевих конструкцій на об'єкті «Реконструкція «Центр Вольво-Україна ЛЛС» на розі вулиць Трублаїні та Великої Кільцевої дороги у місті Києві. Також, наявна копія акта перевірки відповідності вогнезахисту від 24 травня 2021 року №АФ-15/04/21, що свідчить про усунення відповідачем порушення вимог пункту 2.23 розділу ІІ ППБУ.
Пункт 7 Акта №239 порушення пункту 22, розділу ІІ, пункту 2.23 розділу ІІІ ППБУ - не надано підтверджуючі документи щодо оброблення вогнезахисною речовиною металевих косоурів сходових клітин на шляхах евакуації в порушенні пункт 5.3., таб 1. ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпеки об'єктів будівництва»;
Так, згідно пункту 22 розділу II ППБУ під час експлуатації об'єктів забороняється знижувати рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об'єкта.
Як вже було зазначено судом та вбачається з наданої суду копії декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 02 липня 2014 року у II кварталі 2014 року об'єкт введено в експлуатацію. В зазначений період діяв ДБН В.1.1-7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва. Захист від пожежі».
Тому, вимоги ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва. Загальні вимоги» в даному випадку не можуть поширюватись на відповідача, відповідно, з боку відповідача відсутні такі порушення.
Також, згідно пункту 2.23 розділу III ППБУ забороняється зменшувати кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, класи вогнестійкості несучих та огороджувальних конструкцій, застосовувати будівельні матеріали з вищими показниками пожежної небезпеки, змінювати інженерні та планувальні рішення й умови освітлення згідно з нормованою вимогою.
Відповідно до таб. 4 ДБН В. 1.1-7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва. Захист від пожежі» мінімальні межі вогнестійкості будівельних конструкцій (у хвилинах) і максимальні межі поширення вогню по них (см) для елементів суміщених покриттів (балки, ферми, арки, рами) становить RE30 МО.
З матеріалів справи вбачається, що у відповідача наявний проект на вогнезахист несучих металевих конструкцій на об'єкті «Реконструкція «Центр Вольво-Україна ЛЛС» на розі вулиць Трублаїні та Великої Кільцевої дороги у місті Києві та проект проведення робіт з вогнезахисту металевих конструкцій засобом вогнезахисним «Ammokote MS-90» №АФ- 15/04/21 на об'єкті: «Реконструкція з розширенням комплексу будівель «Центр Вольво» по вулиці Кільцева дорога, 20/1А в Святошинському районі міста Києва. Вогнезахист несучих металевих конструкцій», що також підтверджується актом перевірки відповідності вогнезахисту від 24 травня 2021 року №АФ-15/04/21.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем усунуті вказані порушення.
Пункт 8 Акта №239 порушення розділу ІІІ пункту 2.7. ППБУ - наказом керівника господарчого органу підприємства, що експлуатує об'єкт, не призначена посадова особа, відповідальна за утримання вогнезахисного покриву.
Згідно пункту 2.7 розділу III ППБУ упродовж строку експлуатації вогнезахисного покриву (просочення) повинні здійснюватись заходи щодо підтримання його у відповідному технічному стані. Для цього наказом керівника господарчого органу підприємства, що експлуатує об'єкт, на якому виконано вогнезахисне обробляння, призначається посадова особа, відповідальна за утримання вогнезахисного покриву. Ця особа здійснює нагляд за технічним станом вогнезахисного покриву (просочення) у порядку, визначеному регламентом робіт з вогнезахисту.
З матеріалів справи вбачається, що директором Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Вольво Україна» видано наказ від 17 травня 2021 №3- ПБ, відповідно до якого створено комісію зі здійснення нагляду за технічним станом вогнезахисного покриву (просочення) та на генерального директора Саніна О.П. покладено відповідальність за здійснення заходів щодо підтримання вогнезахисного покриву (просочення) у відповідному технічному стані, що, відповідно, свідчить про усунення відповідачем вказаного порушення.
Пункт 9 Акта №239 порушення розділу ІІІ пункту 2.8. ППБУ - не здійснюється комісією господарчого органу перевірка стану вогнезахисного покриву, за результатами якої складається акт перевірки технічного стану вогнезахисного покриву.
Згідно пункту 2.8 розділу ІІІ ППБУ не менше одного разу на рік комісією господарчого органу здійснюється перевірка стану вогнезахисного покриву (просочення), за результатами якої складається акт перевірки технічного стану вогнезахисного покриву (просочення). У разі виявлення пошкоджень вогнезахисного покриву (просочення) господарчий орган повинен ужити заходів щодо його відновлення (ремонту або заміни). Ремонт вогнезахисного покриву (просочення) здійснюється в порядку, визначеному Регламентом та проектом проведення робіт.
Якщо пошкоджений вогнезахисний покрив (просочення) не підлягає ремонту або закінчився строк його експлуатації, господарчий орган повинен забезпечити заміну вогнезахисного засобу або проведення повторного вогнезахисного обробляння. Заміна та повторне вогнезахисне обробляння здійснюються в порядку, визначеному для виконання робіт з вогнезахисного обробляння».
В матеріалах справи наявна копія акта перевірки відповідності вогнезахисту від 24 травня 2021 року №АФ- 15/04/21, складеного комісією зі здійснення нагляду за технічним станом вогнезахисного покриву (просочення) Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Вольво Україна», що свідчить про усунення відповідачем вказаного порушення.
Пункт 10 Акта №239 порушення пункту 2.3. глави 2 розділу ІІІ ППБУ - не надано підтверджуючих документи щодо встановлення в протипожежних дверей (не всі наявні двері мають маркування згідно ДСТУ Б В.2.6.-77).
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем усунуто вказане порушення, зокрема,
в частині забезпечення протипожежних дверей відповідним маркуванням на момент проведення досліджень усунуто.
Пункт 11 Акта №239 порушення статті 20, частини 1, пункту 8 Кодексу цивільного захисту України - не проведено навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки.
Так, відповідно до пункту 8 частини 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов'язків суб'єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки.
Матеріалами справи підтверджено здійснення навчання працівників товариства з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки, що дозволяє дійти висновку про усунення цього порушення відповідачем.
Пункт 12 Акта №239 порушення розділу V пункту 1.2 ППБУ - не всі приміщення обладнані автоматичною пожежною сигналізацією відповідно до ДБН В.2.5-56.
Відповідно до пункту 1.2 розділу V ППБУ будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем вказане порушення усунуто, відповідно, відсутні підстави стверджувати про його наявність на теперішній час.
Пункт 13 Акта №239 порушення пункту 22 розділу ІІ, пункту 2.23 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - ширина сходових маршів в офісному приміщенні менше 1.2 м;
Згідно з пунктом 22 розділу II ППБУ під час експлуатації об'єктів забороняється знижувати рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об'єкта.
У відповідності до вимог пункту 2.23 розділу III ППБУ забороняється зменшувати кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, класи вогнестійкості несучих та огороджувальних конструкцій, застосовувати будівельні матеріали з вищими показниками пожежної небезпеки, змінювати інженерні та планувальні рішення й умови освітлення згідно з нормованою вимогою.
Так, згідно копії декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 02 липня 2014 року у II кварталі 2014 року об'єкт введено в експлуатацію. В зазначений період діяв ДБН В.1.1-7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва. Захист від пожежі».
Відповідно до пункту 5.33 ДБН В. 1.1-7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва. Захист від пожежі» «ширина у просвіті сходового маршу повинна бути не меншою за розрахункову та не меншою за ширину евакуаційного виходу (дверей) на сходову клітину з поверху, на якому перебуває найбільша кількість людей. При цьому ширина сходового маршу не повинна бути меншою за 1,0 м (крім спеціально обумовлених у НД випадків)».
Відповідно до матеріалів справи, (фотофіксація частини сходового маршу) - ширина сходового маршу згідно вказаного фотозображення становить 113см, тобто 1,13 м.
З матеріалів справи вбачається, що експертами Київського науково-дослідний експертно-криміналістичний центр Міністерства внутрішніх справ України було проведено виміри ширини сходового маршу та ширину евакуаційного виходу (дверей) на сходову клітину з єдиного поверху. Ширина сходового маршу становить 1,14м, а ширина дверей - 0,98.
Тобто, в даному випадку ширина сходового маршу має бути не меншою 1,0м., а фактично - 1,14 м, що, в свою чергу, спростовує твердження позивача щодо наявності з боку відповідача вказаного порушення.
Пункт 14 Акта №239 порушення розділу V пункту 1.4 ППБУ - не проведено вимірювання значення електричного опору ізоляції між гальванічно незв'язаними колами ППКП та оповіщувачів (наприклад, колами живлення, контролю, управління, сигналізації тощо), між кожним з зазначених кіл та доступними для доторкання металевими неструмопровідними частини (корпусом тощо) на відповідність вимогам нормативних документів та/або технічної документації виробника в порушенні п. 5.9.1.7 ДСТУ 9047:2020 системи протипожежного захисту. Настанова з підтримання експлуатаційної придатності.
Відповідно до пункту 1.4. розділу V ППБУ підтримання експлуатаційної придатності (технічне обслуговування) СПЗ здійснюється відповідно до вимог технічної документації підприємств-виготовлювачів та затверджених регламентів робіт з технічного обслуговування.
Матеріалами справи підтверджено та не спростовано позивачем, що відповідачем усунуто вказані порушення.
Пункт 15 Акта №239 порушення розділу V пункту 3.11 ППБУ - пожежні щити на території об'єкта не в повному обсязі забезпечені комплектом протипожежного інвентарю згідно норм.
Згідно пункту 3.11 розділу V ППБУ для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих, складських, допоміжних приміщеннях, будинках, спорудах, а також на території підприємств повинні встановлюватися спеціальні пожежні щити (стенди). Пожежні щити (стенди) повинні встановлюватись на території об'єкта площею більше 200 м-2 з розрахунку один щит (стенд) на 5000 м-2 захищуваної площі. До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, входять: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт. На пожежних щитах (стендах) повинні розміщуватися ті первинні засоби гасіння пожеж, які можуть застосовуватися в даному приміщенні, споруді, установці. Пожежні щити (стенди) та засоби пожежогасіння повинні бути пофарбовані у відповідні кольори згідно з ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности». Склади пиломатеріалів, тари та волокнистих матеріалів потрібно забезпечувати необхідною (понаднормовою) кількістю пожежних щитів з набором первинних засобів пожежогасіння згідно з місцевими умовами».
З наявних в матеріалах справи фотозображень пожежного щита вбачається, що він укомплектований лопатою, відром, кошмою та ломом. Також, позивачем не спростовано, у суду не виникає сумнівів щодо того, що на момент проведення огляду спеціалістами інституту всі пожежі щити на території підприємства укомплектовані: вогнегасниками - 3 шт., ящиком з піском - 1 шт., протипожежним покривалом -1 шт., ломами - 2 шт., баграми - 2 шт., лопатами - 2 шт., сокирами - 2 шт., відрами - 2 шт.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено усунення відповідачем вказаних порушень.
Пункт 16 Акта №239 порушення розділу V глави 3 пункту 3.12 ППБУ - на пожежних щитах (стендах) відсутні їх порядкові номери та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів. Порядковий номер пожежного щита вказують після літерного індексу «ПЩ».
Згідно пункту 3.12 розділу V ППБУ на пожежних щитах (стендах) необхідно вказувати їх порядкові номери та номер телефону для виклику пожежно- рятувальних підрозділів.
Порядковий номер пожежного щита вказують після літерного індексу «ПЩ».
Так, згідно експертного дослідження від 03 серпня 2021 року №ЕД-19/111-21/29087/ПТ , на момент проведення огляду на пожежних щитах вказані номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів (« 101») та їх порядкові номери (зображення 27, 29 висновку).
Зважаючи, що позивачем вказані обставини не спростовані, у суду не виникає сумнівів щодо усунення цих порушень відповідачем.
Пункт 17 Акта №239 порушення статті 20 Кодексу цивільного захисту України - наказом не призначена відповідальна особа за організацію заходів цивільного захисту;
Згідно статті 20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов'язків суб'єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: 1) забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об'єктах суб'єкта господарювання; 2) забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту; 3) розміщення інформації про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії; 4) організація та здійснення під час виникнення надзвичайних ситуацій евакуаційних заходів щодо працівників та майна суб'єкта господарювання; 5) створення об'єктових формувань цивільного захисту відповідно до цього Кодексу та інших законодавчих актів, необхідної для їх функціонування матеріально- технічної бази і забезпечення готовності таких формувань до дій за призначенням; 6) створення диспетчерських служб відповідно до цього Кодексу та інших законів, необхідних для забезпечення безпеки об'єктів підвищеної небезпеки; 7) проведення оцінки ризиків виникнення надзвичайних ситуацій на об'єктах суб'єкта господарювання, здійснення заходів щодо неперевищення прийнятних рівнів таких ризиків; 8) здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки; 9) декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки; 10) розроблення планів локалізації та ліквідації наслідків аварій на об'єктах підвищеної небезпеки; 11) проведення об'єктових тренувань і навчань з питань цивільного захисту; 12) забезпечення аварійно-рятувального обслуговування суб'єктів господарювання відповідно до вимог статті 133 цього Кодексу; 13) здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій; 14) забезпечення безперешкодного доступу посадових осіб органів державного нагляду, працівників аварійно-рятувальних служб, з якими укладені угоди про аварійно-рятувальне обслуговування суб'єктів господарювання, для проведення обстежень на відповідність протиаварійних заходів планам локалізації і ліквідації наслідків аварій на об'єктах підвищеної небезпеки та потенційно небезпечних об'єктах, сил цивільного захисту - для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт у разі виникнення надзвичайних ситуацій; 15) забезпечення дотримання вимог законодавства щодо створення, зберігання, утримання, використання та реконструкції захисних споруд цивільного захисту; 16) здійснення обліку захисних споруд цивільного захисту, які перебувають на балансі (утриманні); 17) дотримання протиепідемічного, протиепізоотичного та протиепіфітотичного режиму; 18) створення і використання матеріальних резервів для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій; 19) розроблення заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання; 20) розроблення і затвердження інструкцій та видання наказів з питань пожежної безпеки, здійснення постійного контролю за їх виконанням; 21) забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки; 22) утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням; 23) здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики; 24) своєчасне інформування відповідних органів та підрозділів цивільного захисту про несправність протипожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а також про закриття доріг і проїздів на відповідній території; 25) виконання інших завдань і заходів у сфері цивільного захисту, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами (частина 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України).
Частиною 2 статті 20 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що організація заходів цивільного захисту суб'єкта господарювання здійснюється підрозділами (посадовими особами) з питань цивільного захисту, які створюються (призначаються) керівниками зазначених суб'єктів господарювання з урахуванням таких вимог: 1) у суб'єктах господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту, з чисельністю працюючих понад 3 тисячі осіб створюються підрозділи з питань цивільного захисту; 2) у суб'єктах господарювання, а також закладах охорони здоров'я із загальною чисельністю працюючих та осіб, які перебувають на лікуванні, від 200 до 3 тисяч осіб та у суб'єктах господарювання, віднесених до другої категорії цивільного захисту, призначаються посадові особи з питань цивільного захисту; 3) у навчальних закладах з денною формою навчання з чисельністю 500 і більше осіб, які навчаються, призначаються посадові особи з питань цивільного захисту; 4) у суб'єктах господарювання з чисельністю працюючих до 200 осіб призначаються особи з питань цивільного захисту за рахунок штатної чисельності суб'єкта господарювання.
Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до Закону як підприємці, виконують заходи цивільного захисту особисто (частина 3 статті 20 Кодексу цивільного захисту України).
Відповідно до частини 4 цієї ж статті порядок діяльності підрозділів з питань цивільного захисту або призначених осіб визначається відповідними положеннями про них або посадовими інструкціями. Положення про підрозділ (посадова інструкція працівника) з питань цивільного захисту затверджується керівником, що його створив (призначив), на підставі типового положення про такий підрозділ, що затверджується центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Так, наказом директора Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Вольво Україна» від 17 травня 2021 року №1-ПБ призначено відповідальну особу за організацію заходів цивільного захисту, тобто, усунуто порушення, зазначене у пункті 17 Акта №239.
Пункт 18 Акта №239 порушення статті 69 Кодексу цивільного захисту України - не проведено ідентифікацію щодо визначення потенційної небезпеки об'єкту і не погоджено з відповідним дозвільним відділом;
Відповідно до частини 1 статті 69 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови: 1) з питань пожежної безпеки у разі: а) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, нормами і правилами; б) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; в) випуску і реалізації вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням вимог, визначених нормативно-правовими актами або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 2) з питань техногенної безпеки у разі: а) невиконання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів з питань техногенної безпеки; б) відсутності організаційно-розпорядчих документів щодо здійснення заходів з питань техногенної безпеки, які передбачені для суб'єкта господарювання; в) непроведения в установленому порядку навчання персоналу суб'єкта господарювання діям у разі виникнення аварійних ситуацій та аварій; г) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу надзвичайних ситуацій; ґ) непроведения ідентифікації та паспортизації потенційно небезпечного об'єкта;
д) відсутності декларації безпеки об'єкта підвищеної небезпеки; е) відсутності на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; є) невідповідності кількості промислових засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатності або відсутності, а також у разі порушення порядку зберігання таких засобів; ж) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; з) відсутності плану локалізації і ліквідації наслідків аварій на об'єкті підвищеної небезпеки, а також відсутності розроблених відповідно до цього плану спеціальних заходів протиаварійного захисту; и) відсутності об'єктових наслідків матеріальних резервів для запобігання та ліквідації ситуацій або невідповідності їх затвердженим надзвичайних номенклатурам та обсягам; і) відсутності або непридатності до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; ї) відсутності або несправності на об'єкті підвищеної небезпеки автоматизованої системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення; й) відсутності на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовності до виконання покладених на неї завдань через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; к) неготовності до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; л) неготовності осіб, які обслуговують потенційно, небезпечні об'єкти та об'єкти підвищеної небезпеки, а також осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації та ліквідації наслідків аварій до дій із запобігання та ліквідації наслідків надзвичайної ситуації; м) відсутності на об'єкті підвищеної небезпеки угоди про страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно третім особам та їхньому майну, іншим юридичним особам унаслідок надзвичайної ситуації, що спричинена пожежею, аварією, катастрофою або небезпечною подією; н) порушення правил транспортування небезпечних речовин трубопровідним транспортом та порядку їх перевезення транспортними засобами; о) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечніших об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
В матеріалах справи наявна копія листа Головного управління Держпраці у Київській області, відповідно до якого проведеною ідентифікацією газового господарства Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Вольво Україна» за адресою: Кільцева дорога, 20/1-А в м. Києві не належить до об'єктів підвищеної небезпеки, що свідчить про усунення відповідачем вказаного порушення.
Пункт 19 Акта №239 порушення розділу V пунктів 1.1.,1.4 ППБУ - в приміщеннях СТО не забезпечено нормовану відстань від спринклерів зрошувачів системи пожежгасіння до інженерних систем;
Згідно пункту 1.1 розділу V ППБУ усі системи протипожежного захисту (далі - СПЗ) мають бути справними і утримуватися в постійній готовності до виконання роботи. Несправності, які впливають на їх працездатність, повинні усуватися негайно, інші несправності усуваються в передбачені регламентом терміни, при цьому необхідно робити записи у відповідних журналах».
В свою чергу, відстань від спринклерів зрошувачів системи пожежогасіння до інженерних систем не є ознакою того, що система пожежогасіння несправна та не утримується в постійній готовності.
Таким чином, з боку відповідача відсутні порушення вимог п. 1.1 розділу V ППБУ.
Згідно пункту 1.4 розділу V ППБУ підтримання експлуатаційної придатності (технічне обслуговування) СПЗ здійснюється відповідно до вимог технічної документації підприємств-виготовлювачів та затверджених регламентів робіт з технічного обслуговування.
Згідно наявних в матеріалах справи фотозображень, зрошувач системи пожежогасіння розміщений між трубопроводами.
Відповідно до вимог підпунктів Ж.8.1.1.4, Ж.8.1.1.6 додатку Ж ДБН В .2.5 -56:2014 «Системи протипожежного захисту», який регламентує вимоги до підтримання експлуатаційної придатності систем протипожежного захисту (технічне обслуговування), відстань від зрошувачів нормується лише до матеріалів, що складуються.
Таким чином, з боку відповідача відсутні порушення вимог пункту 1.4 розділу V ППБУ.
Пункт 20 Акта №239 порушення розділу V пункту 1.4, розділу IV, глави 2, пункту 2.22 ППБУ - частково відсутні пристрої проти поширення вогню (вогнезатримуючі клапани) в місцях перетину повітроводами вентиляційної системи протипожежних перешкод.
Пунктом 1.4 розділу V ППБУ підтримання експлуатаційної придатності (технічне обслуговування) СПЗ здійснюється відповідно до вимог технічної документації підприємств-виготовлювачів та затверджених регламентів робіт з технічного обслуговування.
Пунктом 2.22 розділу IV ППБУ передбачено, що під час експлуатації вентиляційних систем забороняється: відключати або знімати вогнезатримувальні пристрої; випалювати накопичені в повітроводах, зонтах жирові відкладення та інші горючі речовини; закривати витяжні канали, отвори й решітки; залишати двері вентиляційних камер відчиненими, зберігати в камерах різні матеріали та устаткування; використовувати припливно-витяжні повітроводи й канали для відведення газів від приладів опалення, газових колонок, кип'ятильників та інших нагрівальних приладів; складувати впритул (на відстані менше 0,5 м) до повітроводів і устаткування горючі матеріали або негорючі матеріали в горючій упаковці; видаляти за допомогою однієї системи відсосів різні гази, пар, пил та інші речовини, котрі при змішуванні можуть викликати спалахи, горіння або вибух; експлуатувати переповнені циклони.
На переконання суду, позивачем не доведено, а судом не встановлено порушення з боку відповідача розділу V пункту 1.4, розділу IV, глави 2, пункту 2.22 ППБУ.
Пункт 21 Акта №239 порушення пункту 2.4 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - не надано документи (акт відповідності тощо) щодо класу вогнестійкості проходок електричних кабелів та інженерного обладнання через огороджувальні конструкції з нормованими межами вогнестійкості або через протипожежні перешкоди.
Відповідно до пункту 2.4. розділу III ППБУ клас вогнестійкості проходок електричних кабелів та інженерного обладнання будинків через огороджувальні конструкції з нормованою межею вогнестійкості або через протипожежні перешкоди має бути не меншим, ніж нормована межа вогнестійкості цієї огороджувальної конструкції або протипожежної перешкоди за ознаками Е (показник втрати цілісності) та І (показник втрати теплоізолювальної спроможності).
У місцях проходок трубопроводів через протипожежні перешкоди трубопроводи та їхню ізоляцію слід виконувати з негорючих матеріалів.
Матеріалами справи підтверджено та не спростовано позивачем, що відповідачем усунуто вказані порушення.
Пункт 22 Акт №239 порушення розділу ІІ пункту 22, пункту 2.3, 2.23 розділу ІІ ППБУ - вікна, що розташовані біля сходів С3 (зовнішні відкриті) не виконані таким, що не відчиняється та мають клас вогнестійкості не менше Е 30 в порушення пункту 7.3.20 ДБН В.1.1.-7 «Пожежна безпека об'єктів будівництва».
Згідно пункту 22 розділу II ППБУ під час експлуатації об'єктів забороняється знижувати рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об'єкта.
Згідно пункту 2.3 розділу III ППБУ під час експлуатації об'єкта не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах.
Протипожежні двері, ворота, вікна, люки, клапани, завіси (екрани) у протипожежних перешкодах повинні утримуватися у справному стані. Не допускається встановлювати будь-які пристрої, предмети тощо, що перешкоджають їх зачиненню.
Згідно пункту 2.23 розділу ІІІ ППБУ забороняється зменшувати кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, класи вогнестійкості несучих та огороджувальних конструкцій, застосовувати будівельні матеріали з вищими показниками пожежної небезпеки, змінювати інженерні та планувальні рішення й умови освітлення згідно з нормованою вимогою.
Згідно копії декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 02 липня 2014 року у II кварталі 2014 року об'єкт введено в експлуатацію. В зазначений період діяв ДБН В.1.1-7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва. Захист від пожежі». У ДБН В. 1.1-7-2002 пункт за №7.3.20 відсутній.
Таким чином, порушення вимог пункту 22 розділу II, пунктів 2.3, 2.23 розділу III ППБУ з боку відповідача відсутні.
Пункт 23 Акта №239 порушення розділу ІІ, пункту 22, пункту 2.23 розділу ІІІ ППБУ - огорожу сходів С3 з офісної частини будівлі влаштовано висотою менше 1.2 м в порушення пункту 7.3.20 ДБН В.1.1.-7.
Згідно пункту 22 розділу II ППБУ під час експлуатації об'єктів забороняється знижувати рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об'єкта.
Згідно пункту 2.23 розділу III ППБУ забороняється зменшувати кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, класи вогнестійкості несучих та огороджувальних конструкцій, застосовувати будівельні матеріали з вищими показниками пожежної небезпеки, змінювати інженерні та планувальні рішення й умови освітлення згідно з нормованою вимогою».
Згідно копії декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 02.07.2014 у II кварталі 2014 об'єкт введено в експлуатацію. В зазначений період діяв ДБН В. 1.1-7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва. Захист від пожежі». У ДБН В. 1.1-7-2002 пункт за №7.3.20 відсутній.
Тобто, порушення вимог пункту 22 розділу II, пункту 2.23 розділу III ППБУ з боку відповідача відсутні.
Пункт 24 Акта №239 порушення пункту 2.3 розділу ІІІ ППБУ - не надано підтверджуючі документи на тип заповнення прорізів у протипожежних перешкодах, що відокремлюють СТО від інших приміщень.
Згідно пункту 2.3 розділу III ППБУ під час експлуатації об'єкта не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах.
Протипожежні двері, ворота, вікна, люки, клапани, завіси (екрани) у протипожежних перешкодах повинні утримуватися у справному стані. Не допускається встановлювати будь- які пристрої, предмети тощо, що перешкоджають їх зачиненню.
Згідно з пункту 4.3 ДСТУ Б В.2.6-77:2009 «Двері протипожежні. Загальні технічні умови» умовне позначення протипожежних дверей слід приймати відповідно до схеми.
Згідно з пункту 5.5.1 ДСТУ Б В.2.6-77:2009 «Двері протипожежні. Загальні технічні умови» «кожні двері, які поставляються заводом-виробником, повинні мати маркування згідно з ДСТУ 3058. Маркування наносять безпосередньо на двері ударним способом - клеймуванням (ручним чи машинним) на верхній торець дверної стулки і на ярлик або етикетку, прикріплену до дверей» Згідно з 5.5.5 ДСТУ Б В.2.6-77:2009 «Двері протипожежні. Загальні технічні умови» «маркування повинно бути виконано українською мовою при поставці в Україні або мовою, вказаною у договорі на поставку за межі України».
Водночас, надання підтверджуючих документів на протипожежні двері вимогами «Правил пожежної безпеки в Україні» та ДСТУ Б В.2.6-77:2009 «Двері протипожежні. Загальні технічні умови» не передбачено.
Наведене дозволяє дійти висновку, що з боку відповідача відсутні порушення вимог пункту 2.3 розділу III ППБУ.
Пункт 25 Акта №239 порушення розділу V пункту 2.2., п.п.8 ППБУ - на дверцятах деяких пожежних шафок із зовнішнього боку відсутні вказані після літерного індексу «ПК» порядковий номер крана.
Згідно пункту 2.2 розділу V ППБУ система внутрішнього протипожежного водопроводу повинна відповідати таким вимогам: 1) внутрішні пожежні кран-комплекти слід установлювати в доступних місцях. При цьому їх розміщення не повинно заважати евакуації людей; 2) кожен пожежний кран-комплект має бути укомплектований пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів (за наявності таких насосів), а також важелем для полегшення відкривання вентиля. Елементи з'єднання пожежного крана, рукавів та ручного пожежного ствола мають бути однотипними; 3) пожежний плоскоскладальний рукав необхідно утримувати сухим, складеним в «гармошку» або подвійну скатку, приєднаним до крана та ствола і не рідше одного разу на шість місяців розгортати та згортати наново; 4) використання пожежних рукавів для господарських та інших потреб, не пов'язаних з пожежогасінням, не допускається; 5) у вибухопожежонебезпечних приміщеннях за наявності пилу пожежні крани повинні бути укомплектовані пожежними стволами, що подають воду як сушильним струменем, так і розпиленим; 6) пожежні кран-комплекти повинні розміщуватись у вбудованих або навісних шафках, які мають отвори для провітрювання і пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання. При виготовленні шаф рекомендується передбачати в них місце для зберігання двох вогнегасників. На дверцята шаф, в яких знаходяться вогнегасники, мають бути нанесені відповідні покажчики за ДСТУ 180 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности»; 7) спосіб установлення пожежного кран-комплекту повинен забезпечувати зручність повертання вентиля та приєднання рукава. Напрямок осі вихідного отвору патрубка пожежного крана повинен виключати різкий залом пожежного рукава у місці його приєднання; 8) на дверцятах пожежних шафок із зовнішнього боку повинні бути вказані після літерного індексу «ПК» порядковий номер крана та номер телефону для виклику пожежно -рятувальних підрозділів; 9) пожежні кран-комплекти не рідше одного разу на рік підлягають технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування. Пожежні кран-комплекти повинні постійно бути справними і доступними для використання; 10) зовнішні патрубки з приєднуваними головками, засувки, зворотні клапани для приєднання рукавів пожежних машин повинні утримуватись у справному стані; 11) у неопалюваних приміщеннях узимку вода з внутрішнього протипожежного водопроводу повинна зливатись. При цьому біля пожежних кранів-комплектів повинні бути написи (таблички) про місце розташування і порядок відкривання відповідної засувки або пуску насоса. З порядком відкривання засувки або пуску насоса необхідно ознайомити всіх працівників цього об'єкта; 12) за наявності в неопалюваному приміщенні (будинку) трьох і більше пожежних кранів-комплектів на сухотрубній мереж внутрішнього протипожежного водопроводу в утепленому місці на вводі необхідно встановлювати засувку з електроприводом. Її відкриття та пуск насоса слід здійснювати дистанційно від пускових кнопок, установлених всередині шафок пожежних кран-комплексів».
Так, позивачем не доведено, а судом не встановлено порушення вказаних вимог законодавства, оскільки з матеріалів справи (фотозображень) вбачається, що на дверцятах пожежних шафок із зовнішнього боку вказані після літерного індексу «ПК» порядковий номер крана.
Пункт 26 Акта №239 порушення пунктів 21, 22 розділу ІІ ППБУ - не надано проектну документацію на влаштування антресольного поверху в складському приміщенні;
Так, відповідно до пунктів 21, 22 розділу ІІ ППБУ нове будівництво, реконструкція, реставрація, технічне переоснащення та капітальний ремонт приміщень, будинків і споруд здійснюються на підставі проектної документації, яка затверджена у встановленому порядку. Під час експлуатації об'єктів забороняється знижувати рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об'єкта.
Між тим, вказані норми ППБУ не містять в собі обов'язку щодо розроблення проектної документації на влаштування антресольного поверху в складському приміщенні.
Крім того, суд зауважує, та погоджується з позицією відповідача, що комплекс будівель Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Вольво Україна» за адресою: місто Київ, вулиця Кільцева дорога, 20/1-а прийнятий в експлуатацію (декларація про готовність об'єкта до експлуатації від 02 липня 2014 року, зареєстрована в Державній архітектурно-будівельній інспекції України 02 липня 2014 року за № 143141830288) Відповідно до пункту 15 Декларації: «На об 'єкті виконано всі передбачені проектною документацією згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами роботи. Заходи з охорони праці, забезпечення вибухобезпеки, пожежної безпеки, охорони навколишнього природного середовища і антисейсмічні заходи, передбачені проектом, проведені у повному обсязі. Вважати закінчений будівництвом об'єкт готовим до експлуатації».
Таким чином, судом не встановлено з боку відповідача порушення вимог пунктів 21, 22 розділу ІІ ППБУ.
Пункт 27 Акта №239 порушення пункту 9.1. глави 9 розділу VI ППБУ - у складських приміщеннях (приміщення для прийому, зберігання та підготовки товару) не забезпечено проходи між стелажами і стінами завширки не менше 1 м.
Матеріалами справи не підтверджено усунення вказаного порушення відповідачем, тому, суд погоджується з позицією позивача щодо наявності такого порушення з боку відповідача.
Пункт 28 Акта №239 порушення розділу VI пункту 9.1. підпункту 9 ППБУ - в складських приміщеннях розміщені робочі місця комірників (товарознавців) без обгородження їх заскленими перегородками з негорючих матеріалів заввишки не менше 1,8 м, які не повинні перешкоджати евакуації людей та матеріальних цінностей.
Відповідно до пункту 1.3 Інструкції з охорони праці, затвердженої наказом директора Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Вольво Україна» робоче місце комірника знаходиться поза межами складу, а тому, на переконання суду, відповідач не міг порушити вимоги розділу VI пункту 9.1. підпункту 9 ППБУ.
Пункт 29 Акта №239 порушення підпункту 1 пункту 9.1 розділу VI ППБУ - в складі допускається зберігання різних за фізико-хімічними властивостями речовин та матеріалів;
Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем усунуто вимоги підпункту 1 пункту 9.1 розділу VI ППБУ.
Пункт 30 Акта №239 порушення розділу ІІ, пункту 1.15 ППБУ - на території, не на усіх в'їздах (виїздах) встановлено схему території, в якій вказано розміщення будівель, водойм, гідрантів, під'їздів пожежних автомобілів до них.
Згідно пункту 1.15 розділу III ППБУ на території об'єкта площею понад 3 га на в'їздах (виїздах) повинні бути встановлені схеми території, в яких слід вказувати розміщення будівель, водойм, гідрантів, пірсів та градирень, під'їздів пожежних автомобілів до них.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що на в'їзді на територію підприємства встановлена схема території, в якій вказувано розміщення будівель гідрантів, під'їздів пожежних автомобілів до них (зображення 46, 47 висновку від 03 серпня 2021 року №ЕД-19/111-21/29087/ПТ).
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем усунуті вказані порушення.
Пункт 31 акта №239 порушення розділу ІІІ пункту 1.16 ППБУ - допускається стоянка автомобілів на території об'єкту на відстані менше ніж 5 м до пожежних гідрантів
Так, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідачем були усунуті порушення, зазначені у пункті 31 Акта №239.
Пункт 32 Акта №239 порушення розділу V пункту 1.2 ППБУ - не всі приміщення обладнані системою АСПГ в порушенні пункту 12.8 таб. 1 ДБН В.2.5-56 «Системи протипожежного захисту».
Згідно пункту 1.2 розділу III ППБУ будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В .2.5- 56:2014 «Системи протипожежного захисту».
Відповідно до пункту 1.28, таб. 1 ДБН В.2.5-56 «Системи протипожежного захисту» усі приміщення станції технічного обслуговування автомобілів при загальній площі більше 500м2 повинні бути обладнані автоматичною системою пожежогасіння.
Як вбачається з матеріалів експертного дослідження на момент проведення огляду всі приміщення СТО обладнані системою автоматичного пожежогасіння.
Позивачем вказані твердження не були спростовані в ході розгляду справи, а тому у суду не виникає сумнівів в їх достовірності.
За таких підстав, з боку відповідача відсутні порушення вимог пункту 1.2 розділу V ППБУ.
Пункт 33 Акта №239 порушення пункту 22 розділу ІІ, пункту 2.23 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - вікна сходової клітини типу СК 1 не забезпечені пристроями для відкривання із сходової площадки.
Згідно пункту 22 розділу II ППБУ під час експлуатації об'єктів забороняється знижувати рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об'єкта.
Згідно пункту 2.23 розділу III ППБУ забороняється зменшувати кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, класи вогнестійкості несучих та огороджувальних конструкцій, застосовувати будівельні матеріали з вищими показниками пожежної небезпеки, змінювати інженерні та планувальні рішення й умови освітлення згідно з нормованою вимогою».
Як вже неодноразово зазначалось судом, відповідно копії декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 02 липня 2014 року у II кварталі 2014 року об'єкт введено в експлуатацію. В зазначений період діяв ДБН В. 1.1-7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва. Захист від пожежі».
Пунктом 5.46 ДБН В. 1.1-7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва. Захист від пожежі» передбачено, що «площа світлових прорізів, що відчиняються, у зовнішніх стінах сходових кліток типу СК1 має бути не менш як 1,2м 2, в свою чергу, пунктом 7.3.26 ДБН В .1.1-7-2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва. Загальні вимоги» передбачено, що «площа вікон у зовнішніх стінах сходових кліток типу СК1 має бути не менше ніж 1,2 м2, сходових кліток типів Hl, Н2, НЗ- як правило, не менше 1,2м2. Такі вікна слід передбачати на кожному поверсі будинку. Вікна сходових кліток типів СК1, НІ, НЗ слід обладнувати пристроями для їх відчинення з рівня сходових площадок, маршів».
На переконання суду, в даному випадку у Акті №239 зазначена норма ДБН В. 1.1 -7-2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва. Загальні вимоги», який на момент введення в експлуатацію будівлі не діяв, а у ДБН В. 1.1-7-2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва. Загальні вимоги» обладнання вікон сходової клітки типу СК1 пристроями для їх відчинення з рівня сходових площадок, маршів не передбачено.
Таким чином, твердження про наявність з боку відповідача порушення вимог пункту 22 розділу II та пункту 2.23 розділу ІІІ ППБУ є безпідставними.
Пункт 34 Акта №239 порушення пункту 2.23 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - ширина евакуаційних дверей з приміщень сто менше 0.8 м, у просвіті.
Як вбачається з фотозображення, наданого відповідачем, ширина евакуаційного виходу (воріт) з приміщення СТО у просвіті складає 4,3 метри. Позивачем вказані твердження не спростовані.
Крім цього, як зазначалось вище комплекс будівель Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Вольво Україна» за адресою: місто Київ, вулиця Кільцева дорога, 20/1-а прийнятий в експлуатацію, що підтверджується декларацією про готовність об'єкта до експлуатації від 02 липня 2014 року, зареєстрованою в Державній архітектурно-будівельній інспекції України 02 липня 2014 року за № 143141830288.
Відповідно до пункту 15 зазначеної Декларації: «На об'єкті виконано всі передбачені проектною документацією згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами роботи. Заходи з охорони праці, забезпечення вибухобезпеки, пожежної безпеки, охорони навколишнього природного середовища і антисейсмічні заходи, передбачені проектом, проведені у повному обсязі».
Таким чином, суд не вбачає з боку відповідача порушень, зазначених у пункті 34 Акта №329.
Пункт 35 Акта №239 порушення пункту 2.23, 2.27 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - в приміщеннях переговорної, де можливе перебування більше ніж 15 людей, двері відкриваються не походу евакуації.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем вказані порушення були усунуті, що було також підтверджено висновками експертного дослідження.
Пункт 36 Акта №239 порушення пункту 2.37 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - допускається встановлення в тамбурі 1 поверху, банкомату.
Згідно пункту 2.37 розділу III ППБУ не допускається: - улаштовувати на шляхах евакуації пороги, виступи, турнікети, двері розсувні, підйомні, такі, що обертаються, та інші пристрої, які перешкоджають вільній евакуації людей; - захаращувати шляхи евакуації меблями, обладнанням, різними матеріалами; - забивати, заварювати, замикати на замки, болтові з'єднання та інші запори, що важко відчиняються зсередини, двері на шляхах евакуації та евакуаційних виходах; - розташовувати у тамбурах виходів, за винятком квартир та індивідуальних житлових будинків, гардероби, вішалки для одягу, сушарні, пристосовувати їх для торгівлі, а також зберігання, у тому числі тимчасового, будь-якого інвентарю та матеріалу; - захаращувати меблями, устаткуванням та іншими предметами двері, люки на балконах і лоджіях, переходи в суміжні секції та виходи на зовнішні евакуаційні драбини, евакуаційні площадки квартир житлових будинків; - знімати встановлені на балконах (лоджіях) драбини; - улаштовувати у сходових клітках приміщення будь-якого призначення (кіоски), обладнання; - улаштовувати у загальних коридорах комори і вбудовані шафи, за винятком шаф для інженер них комунікацій; зберігати в шафах (нішах) для інженерних комунікацій горючі матеріали; - розташовувати в ліфтових холах приміщення різного призначення; - робити засклення або закладання жалюзі і отворів повітряних зон у незадимлюваних сходових клітках; - знімати двері вестибюлів, холів, тамбурів і сходових кліток; - заміняти скло, що не дає скалок при руйнуванні, на звичайне у дверях; - знімати пристрої для самозачинення дверей сходових кліток, коридорів, холів, тамбурів, а також фіксувати самозакривні двері у відчиненому положенні; - зменшувати нормативну площу фрамуг у зовнішніх стінах сходових кліток або закладати їх; розвішувати у сходових клітках на стінах дзеркала, стенди, панно, інші горючі матеріали».
З матеріалів справи вбачається, що на момент проведення огляду експертами, залученими відповідачем, в тамбурі 1 поверху відсутній банкомат. «Банкомат (скорочення від «банківський автомат», іноді ATM, від англ, automated teller machine - «автоматичний касовий апарат») - електронний програмно-технічний комплекс з вмонтованим спеціалізованим комп'ютером, призначений для здійснення автоматизованих операцій видачі наявних грошових коштів, зокрема з використанням платіжних карток, передачі розпоряджень банку про перерахування грошових коштів з банківського рахунку клієнта та виконання інших операцій: оплати товарів, послуг; для автоматизованого складання документів, що підтверджують відповідні операції (видача паперових касових чеків). Інколи банкомата можуть також мати функцію прийому грошових коштів, в такому випадку вони називаються депозитними банкоматами».
Тобто, відповідачем усунуто вказані порушення.
Пункт 37 Акта №239 порушення пункту 2.9 розділу ІІІ ППБУ - для приміщень складського призначення не визначені категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2-16 «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», а також клас зони згідно з «Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок».
Відповідно до пункту 2.9 розділу III ППБУ для всіх будівель і приміщень виробничого, складського призначення повинні бути визначені категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В. 1.1-36:2016 «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», а також клас зони згідно з «Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установою», у тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні.
Категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою визначаються керівниками (технологами) об'єктів, або проектувальними організаціями, або спеціалізованими науково- дослідними закладами.
Матеріалами справи підтверджено та не спростовано позивачем, що на теперішній час лише для складу запчастин та для складів автомобільних мастил визначено вище вказані категорія та клас зони.
Наведене свідчить про усунення відповідачем порушень, зазначених у пункті 37 Акта №37.
Пункт 38 Акта №239 порушення пункту 2.33 розділу ІІІ ППБУ - не надано розрахунковий час евакуації людей у разі пожежі відповідно до ГОСТ 12.1.004-91 «Пожарная безопасность. Общие требования».
Згідно пункту 2.33 розділу III ППБУ для об'єктів IV та V категорій складності згідно з ДСТУ-Н Б В. 1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва» слід визначати розрахунковий час евакуації людей у разі пожежі відповідно до ГОСТ 12.1.004-91 «Пожарная безопасность. Общие требования»».
Відповідно до копії декларації про початок виконання будівельних робіт 05 грудня 2012 року розпочато реконструкцію з розширенням комплексу будівель центру Вольво Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Вольво- Україна» за адресою: місто Київ, вулиця Кільцева Дорога, 20/1 а, згідно якої об'єкт відноситься до III категорії складності.
Згідно копії декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 02 липня 2014 року у II кварталі 2014 року об'єкт введено в експлуатацію. В зазначеній декларації наведено основні показники об'єкта, в тому числі і те, що об'єкт відноситься до III категорії складності.
Таким чином, з боку відповідача відсутні порушення вимог пункту 2.33 розділу ПІ ППБУ.
З урахуванням вищевикладених обставин та правового врегулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що одне порушення (пункт 27 Акта №239) не є підставою для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи об'єкту перевірки, оскільки законодавець пов'язує настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню, а порушення, зазначені в цьому пункті такої загрози не становлять.
Судом також враховується, що згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 2240/2768/18, поняття "загроза життю та здоров'ю людини" є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, території, майна функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на посадових осіб центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, які мають право звертатися до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування з підстав, передбачених статтею 70 Кодексу цивільного захисту України.
Також, суд вважає за необхідне звернути увагу, що захід реагування, який просить застосувати позивач, має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень. Такий захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Слід відмітити, що такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
Наведений правовий висновок відображено у постанові Верховного Суду від 28 лютого 2019 року у справі № 810/2400/18.
В той же час, суд вважає за необхідне наголосити на тому, що, як же зазначалось судом, посадовими особами позивача за результатами проведеної планової перевірки відповідача, окрім акта, було видано й припис про усунення порушень від 20 квітня 2021 року, в якому зазначені порушення, що вказані у самому Акті №239 та наданий строк для їх усунення до 11 травня 2021 року.
Водночас, матеріали справи не містять жодних доказів того, що посадові особи позивача, після спливу наданого для усунення порушень строку, проводили позапланову перевірку з метою встановлення виконання вимог припису відповідачем.
Тобто, позивачем після проведення планової перевірки, як вбачається з матеріалів, не вживалось жодних заходів щодо проведення позапланової перевірки, на виконання вимог чинного законодавства, хоча, як стверджує позивач, виявлені порушення з боку відповідача створювали загрозу як для життя, так і для здоров'я людей.
Наведене вказує про невідповідальне ставлення посадових осіб позивача щодо виконання своїх обов'язків, яке в даному випадку полягає у не проведенні перевірки відповідача після спливу терміну, встановленого приписом, щодо виконання вимог припису.
В свою чергу, суд вважає також за необхідне наголосити, що сам по собі факт звернення до суду з вказаною позовною заявою не може свідчити про належне виконання посадовими особами позивача своїх обов'язків в частині перевірки виконання вимог припису та усунення відповідачем порушень у строки встановлені цими ж посадовими особами.
Щодо посилання представника позивача, що саме відповідач мав звернутись до позивача з заявою про проведення позапланового захисту для підтвердження усунення порушень, зазначених в Акті №239, суд зазначає, що саме на позивача, а не на суб'єкта господарювання, покладено обов'язок перевірки виконання вимог припису про усунення порушень, відповідно, саме посадові особи позивача після 11 травня 2021 року мали здійснити вихід за адресою та перевірити виконання відповідачем вимог припису, проте, станом на момент вирішення справи, навіть після отримання представником позивача відзиву на позовну заяву, додаткових пояснень з додатками до них відповідача, позивач не вчинив жодних дій для перевірки факту усунення відповідачем порушень, зазначених як у акті №239, так і у приписі від 20 квітня 2021 року.
Водночас, суд звертає увагу, що відповідачем вчинено усі необхідні дії з метою, як усунення виявлених порушень вимог законодавства, так і доведення відсутності з його боку реальних порушень, які могли призвести до загроза життю та здоров'ю людини.
З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині застосування заходів реагування.
Згідно з частиною 1 статті 9, статтею 72, частинами 1, 2, 5 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають частковому задоволенню .
В частині покладення обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення на позивача, суд приходить до висновку про відсутність таких правових підстав, оскільки процедура примусового виконання судового рішення передбачена Законом України «Про виконавче провадження», згідно з положеннями якого примусове виконання рішення суду покладається на органи державної виконавчої служби, а не на сторін у справі.
Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 257, 262, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві - відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.
Суддя К.Ю. Гарник