ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
17 серпня 2022 року м. Київ № 640/18591/21
Окружний адміністративний суд м. Києва, у складі судді Вєкуа Н.Г, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) з позовом до Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації (02068, м. Київ, вул. Кошиця, 11, код ЄДРПОУ 37388222), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування особи Дарницької районної державної адміністрації міста Києва від 13 травня 2021 року про відмову у задоволенні заяви про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 ;
- зобов'язати Дарницьку районну державну адміністрацію міста Києва повторно розглянути заяву від 12.05.2021 ОСОБА_1 про реєстрацію місця проживання та здійснити реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 на підставі поданих документів;
- визнати протиправним та скасувати рішення Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування особи Дарницької районної державної адміністрації міста Києва від 13 травня 2021 року про відмову у задоволенні заяви про зняття з . реєстрації місця проживання ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Дарницьку районну державну адміністрацію міста Києва повторно розглянути заяву від 12.05.2021 ОСОБА_1 про зняття з місця реєстрації на підставі поданих документів.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що відповідачем протиправно відмовлено у реєстрації місця проживання, в зв'язку із ненаданням необхідних документів та відсутність згоди наймачів житлового приміщення, оскільки позивачем був наданий ордер на квартиру, який посвідчує право власності на неї, відтак право зареєструвати місце проживання в неї.
Ухвалою суду від 26 липня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач, не погоджуючись із доводами позивача, надав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що для реєстрації місця проживання позивачем не було надано повного комплекту необхідних документів, а також згоди особи, яка зареєстрована у квартирі АДРЕСА_3 , відтак позивачу було відмовлено у реєстрації місця проживання на законних підставах.
Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач звернулась до Центру надання адміністративних послуг Дарницької районної державної адміністрації міста Києва з питання реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішенням адміністратора ЦНАП Колесник Н.І. Дарницької РДА в місті Києві 13 травня 2021 року позивачу було відмовлено у реєстрації місця проживання. Підставою відмови стало не надання необхідних документів чи інформації та відсутність згоди наймачів житлового приміщення.
Одночасно з даною заявою, позивачем було подано заяву про зняття з місця реєстрації, та відповідно до рішенням адміністратора ЦНАП Колесник Н.І. Дарницької РДА в місті Києві 13 травня 2021 року позивачу також було відмовлено у знятті з реєстрації місця проживання.
Незгода позивача із прийнятими рішеннями зумовила її звернення до Окружного адміністративного суду м. Києва із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією України, законами чи міжнародними договорами, або підставою для їх обмеження.
Згідно зі статтею 7 вказаного Закону зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі:
- заяви особи або її представника, що подається до органу реєстрації;
- судового рішення, яке набрало законної сили про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою;
- свідоцтва про смерть;
- паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку;
- інших документів, які свідчать про припинення підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства; підстав для проживання або перебування особи у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту; підстав на право користування житловим приміщенням.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", правила здійснення реєстрації місця проживання, форми необхідних для цього документів, порядок передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 207 (далі - Правила № 207), встановлено, що ці Правила визначають механізм здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні, а також встановлюють форми необхідних для цього документів.
Відповідно до пункту 26 Правил № 207, зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі:
заяви особи або її представника за формою згідно з додатком 11;
рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про зняття з реєстрації місця проживання особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою;
свідоцтва про смерть;
повідомлення територіального органу або підрозділу ДМС із зазначенням відповідних реквізитів паспорта померлої особи або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку;
інших документів, які свідчать про припинення:
- підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства (інформація територіального органу ДМС або територіального підрозділу ДМС, на території обслуговування якого зареєстровано місце проживання особи, про закінчення строку дії посвідки на тимчасове проживання або копія рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання чи скасування дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання в Україні);
- підстав для проживання бездомної особи у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту (письмове повідомлення соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту);
- підстав на право користування житловим приміщенням (закінчення строку дії договору оренди, найму, піднайму житлового приміщення, строку навчання в навчальному закладі (у разі реєстрації місця проживання в гуртожитку навчального закладу на час навчання), відчуження житла та інших визначених законодавством документів).
Зняття з реєстрації місця проживання на підставах, визначених в абзацах восьмому та дев'ятому цього пункту, здійснюється за клопотанням уповноваженої особи спеціалізованої соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту або за заявою власника/наймача житла або їх представників.
Зняття з реєстрації місця проживання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб, стосовно яких встановлено опіку та піклування, здійснюється за погодженням з органами опіки та піклування.
Разом із заявою особа подає:
документ, до якого вносяться відомості про зняття з реєстрації місця проживання. Якщо дитина не досягла 16 років, подається свідоцтво про народження;
квитанцію про сплату адміністративного збору;
військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).
У разі подання заяви представником особи, крім зазначених документів, додатково подаються:
документ, що посвідчує особу представника;
документ, що підтверджує повноваження особи як представника, крім випадків, коли заява подається законними представниками малолітньої дитини - батьками (усиновлювачами). Зняття з реєстрації місця проживання особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників.
У разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами зняття з реєстрації місця проживання дитини, яка не досягла 14 років, разом з одним із батьків здійснюється за письмовою згодою другого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).
Відповідно до пункту 11 Правил № 207 орган реєстрації відмовляє в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання, якщо:
особа не подала необхідних документів або інформації;
у поданих документах містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними;
звернулася особа, яка не досягла 14 років.
Рішення про відмову в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання приймається в день звернення особи або її представника шляхом зазначення у заяві про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання підстав відмови. Зазначена заява повертається особі або її представнику.
Згідно з пунктом 27 Правил № 207 працівник органу реєстрації або центру надання адміністративних послуг перевіряє належність документа, до якого вносяться відомості про місце проживання, особі, що його подала, його дійсність, правильність заповнення заяви про зняття з реєстрації місця проживання та наявність документів, необхідних для зняття з реєстрації місця проживання, про що зазначений працівник робить відповідний запис у цій заяві.
Працівник органу реєстрації у день звернення особи (її представника) або в день отримання документів від центру надання адміністративних послуг, представника спеціалізованої соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту, посадової особи виконавців послуг з управління (утримання) багатоквартирного будинку (гуртожитку), об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельного кооперативу, управителя багатоквартирного будинку:
приймає рішення про зняття з реєстрації або про відмову у знятті з реєстрації місця проживання особи;
вносить відомості про зняття з реєстрації місця проживання у документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Датою зняття з реєстрації місця проживання осіб, які подавали документи через центр надання адміністративних послуг, представника спеціалізованої соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту, посадову особу виконавців послуг з управління (утримання) багатоквартирного будинку (гуртожитку), об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельного кооперативу, управителя багатоквартирного будинку, є дата отримання органом реєстрації відповідних документів;
формує і вносить дані про зняття з реєстрації місця проживання особи до реєстру територіальної громади;
формує інформацію про зняття з реєстрації місця проживання особи для її передачі до Реєстру відповідно до Порядку;
оформляє і видає довідку про зняття з реєстрації місця проживання, форма якої наведена в додатку 16, дітям, які не досягай 16 років, та громадянам, які мають паспорт громадянина України у формі картки, а також вилучає раніше видану довідку про реєстрацію місця проживання для подальшого знищення;
повертає особі або її представнику, адміністратору центру надання адміністративних послуг, представнику спеціалізованої соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту або посадовій особі виконавців послуг з управління (утримання) багатоквартирного будинку (гуртожитку), об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельного кооперативу, управителю багатоквартирного будинку документ, до якого внесені відомості про зняття з реєстрації місця проживання, довідку про зняття з реєстрації місця проживання, а також документи, які подавалися.
Отже, законодавством визначений чіткий перелік документів для вчинення реєстрації місця проживання.
Судом встановлено, що підставою для відмови позивачу у реєстрації місця проживання стала відсутність згоди наймачів, а саме особи, 1977 року народження, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, не погоджується із такими висновками відповідача з огляду на наступне.
Відповідно до підпункту 4 п. 18 Правил реєстрації місця проживання, для реєстрації місця проживання заявник подає заяву та відповідний документ:
- право на проживання в житлі, - ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди), рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання або інші документи.
Суд звертає увагу, що лише у разі відсутності зазначених документів, реєстрація місця проживання особи здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім'ї (зазначені документи або згода не вимагаються при реєстрації місця проживання неповнолітніх дітей за адресою реєстрації місця проживання батьків/одного з батьків або законного представника/представників).
Тобто надання для реєстрації місця проживання ордеру на житлове приміщення виключає необхідність отримання згоди інших наймачів.
Як свідчать матеріали справи, позивач є власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 , про що свідчить долучений до матеріалів справи ордер на вказану квартиру від 18.07.1968 року, договір найму жилого приміщення в домах організації від 20.08.1968 року, акт сдачі-приймання жилої прощі від 20.08.1968 року, технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_3 .
Посилання відповідача на те, що ордер, наданий позивачем для реєстрації місця проживання дійсний протягом 30 днів, суд не приймає до уваги з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 58 ЖК України на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.
Ордер видається відповідно до Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених Постановою Ради Міністрів УРСР № 470 від 11.12.1984 року. Відповідно до п. 69 Правил на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення. Ордер дійсний протягом 30 днів.
Пунктом 70 передбачено, що ордер вручається громадянинові, на ім'я якого він виданий, або за його дорученням іншій особі. При одержанні ордера пред'являються паспорти (або документи, що їх замінюють) членів сім'ї, включених до ордера.
Суд звертає увагу, що даний строк дійсності ордеру встановлено лише для реалізації права на вселення у вказане в ордері жиле приміщення і в разі пропущення даного строку, особам, що зазначені в ордері, може бути відмовлено у вселенні в таке жиле приміщення.
Підтвердженням цього є також передбачена ст.59 Житлового кодексу Української РСР, можливість визнання ордеру на житлове приміщення недійсним протягом трьох років з дня його видачі за наявності підстав визначених вказаною статтею.
Таким чином, сплив строку дійсності ордеру у 30 днів, не може бути підставою для відмови позивачу у реєстрації місця проживання.
Свобода пересування та вибір місця проживання на території будь-якої держави, в якій людина перебуває на законних підставах, є одним з суттєвих особистих прав, яке прямо або побічно гарантується в ряді документів Ради Європи і підтверджується рішеннями Європейського Суду з прав людини.
Право на свободу пересування встановлене пунктами 1 і 2 статті 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Воно націлене на забезпечення будь-якій особі права на свободу пересування в межах території та право залишати цю територію, яка передбачає право поїхати в будь-яку країну на вибір цієї особи. Право людини на свободу пересування та вільний вибір місця проживання закріплене у Загальній декларації прав людини, Міжнародному пакті про громадянські і політичні права, Конституції України.
Так, стаття 13 Загальної декларації прав людини проголошує, що кожна людина має право вільно пересуватися й обирати собі місце проживання у межах кожної держави. Відповідно до частини першої статті 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, має право вільно пересуватися і вільно обирати місце проживання в межах цієї території. Частина перша статті 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права гарантує кожному, хто законно перебуває на території будь-якої держави, у межах цієї території право на вільне пересування і свободу вибору місця проживання.
Враховуючи встановлені обставини, суд вважає, що відповідачем було протиправно відмовлено у реєстрації місця проживання позивача та витребування додаткових документів, які не передбачені чинним законодавством для такої реєстрації.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність своїх дій з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов підлягає задоволенню.
Згідно частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) задовольнити повністю;
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування особи Дарницької районної державної адміністрації міста Києва від 13 травня 2021 року про відмову у задоволенні заяви про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 ;
3. Зобов'язати Дарницьку районну державну адміністрацію міста Києва повторно розглянути заяву від 12.05.2021 ОСОБА_1 про реєстрацію місця проживання та здійснити реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 на підставі поданих документів;
4. Визнати протиправним та скасувати рішення Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування особи Дарницької районної державної адміністрації міста Києва від 13 травня 2021 року про відмову у задоволенні заяви про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 ;
5. Зобов'язати Дарницьку районну державну адміністрацію міста Києва повторно розглянути заяву від 12.05.2021 ОСОБА_1 про зняття з місця реєстрації на підставі поданих документів.
6. Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1816,00 (одна тисяча вісімсот шістнадцять грн 00 коп) за рахунок бюджетних асигнувань Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації (02068, м. Київ, вул. Кошиця, 11, код ЄДРПОУ 37388222).
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя Н.Г. Вєкуа