ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
17 серпня 2022 року м. Київ № 640/6369/22
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Каракашьян С.К., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
за позовомГоловного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС
доПостійного представництва "Скан Констракшн Груп АпС"
простягнення податкового боргу,
Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС, звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про стягнення податкового боргу з Постійного представництва "Скан Констракшн Груп АпС" в розмірі 413400,00 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.04.2022 позовну заяву Головного управління ДПС у м. Києві залишено без руху, установлено позивачу строк для усунення недоліків.
Від представника Головного управління ДПС у м. Києві надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліків, в якому заявник просить суд: продовжити строк для усунення недоліків до закінчення військового стану або відстрочити сплату судового збору та дозволити здійснити сплату судового збору після закінчення воєнного стану на території України.
Щодо клопотання в частині відстрочення сплати судового збору, суд вказує наступне.
Відповідно до підпункту 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно з частиною 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
У відповідності до частини 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно зі статтею 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
З вказаного вище вбачається, що Головне управління ДПС у місті Києві не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 11 січня 2018 року у справі № 809/1045/16, від 10 січня 2018 року у справі № 242/3169/17, від 03 серпня 2018 року у справі № 804/6222/17 та від 16 серпня 2018 року у справі № 813/1524/18.
Відповідно до приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом встановлено, що Указом Президента від 24 лютого 2022 року № 64/2022, який затверджено Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 2102-IX від 24 лютого 2022 року, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, строком на 30 діб.
В подальшому, строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
Однак, суд зауважує, що представник позивача до поданого суду клопотання не надає належних та допустимих доказів неможливості вчинення відповідної дії.
Неможливість сплати судового збору не є наслідком введення воєнного стану в Україні та призупинення Державною податковою службою України документальних, камеральних та фактичних перевірок, а обставини пов'язані з тривалою внутрішньою процедурою виділення та погодження коштів на сплату судового збору, а також обставини щодо фінансування суб'єкта владних повноважень з Державного бюджету України, відсутність коштів, які призначені для цієї мети, блокування рахунків та здійснення безспірного стягнення коштів з рахунків боржника не можуть вважатися достатніми для відстрочення сплати судового збору, оскільки це є лише недоліками в організації внутрішньої діяльності та представництва інтересів суб'єкта владних повноважень, в судах.
Аналогічний висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 20 травня 2022 у справі № 160/10376/21.
Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у місті Києві про відстрочення сплату судового збору до закінчення воєнного стану на території України.
Щодо клопотання представника ГУ ДПС у м. Києві в частині продовження строку на усунення недоліків, суд вказує наступне.
Відповідно до частини першої статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року «Надточій проти України» принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Сплата судового збору з є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою. Обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов'язків, передбачених законами України.
Верховний Суд в ухвалі від 05 липня 2021 року у справі № 320/10912/20 підкреслив, що продовження процесуального строку є правом, а не обов'язком, суду і повинно здійснюватися за наявності для цього обґрунтованих підстав.
У поданому заявником клопотанні заявник посилається на воєнний стан, введений на всій території України.
Суд відхиляє вказані посилання, водночас, вбачає за можливе продовжити строк для виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.04.2020 до десяти днів з дня отримання даної ухвали.
Керуючись ст.ст. 121, 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва
1. Відмовити Головному управлінню ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС, в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
2. Відмовити Головному управлінню ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС, в задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків до закінчення військового стану.
3. Продовжити строк Головному управлінню ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС, для усунення недоліків, викладених в ухвалі Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.04.2022 №640/6369/22, до десяти днів з дня отримання даної ухвали.
4. Попередити позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С.К. Каракашьян