ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
19 серпня 2022 року м. Київ № 640/34873/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до про Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд:
- визнати протиправними дії та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789-ХІІ, ч. 20 ст. 86 та ст. 81 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII, рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019, рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 №6-р/2020, на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 01.10.2020 №21-1691зп про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, з розрахунку 90% від місячної заробітної плати в розмірі 83208,01 грн, без будь-якого обмеження максимального розміру, починаючи з 13.12.2019, та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, викладені у листах від 30.06.2021 №2600-0305-8/105549, від 20.08.2021 №22165-21705/Ж-02/8-2600/21;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок належної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно із довідкою Офісу Генерального прокурора від 01.10.2020 № 21-1691зп про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789-ХІІ, ч. 20 ст. 86 та ст. 81 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII, рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019, рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 №6-р/2020, з розрахунку 90% від місячної заробітної плати в розмірі 83208,01 грн, без будь-яких обмежень, у тому числі без застосування обмеження максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування, визначеної відповідно до закону; без обмеження граничного розміру заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії; без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 13.12.2019, та виплатити разово і однією сумою різницю (між сумою перерахованої пенсії та фактично отриманою пенсією) за минулий час без будь-яких обмежень.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що вважає дії та рішення пенсійного органу щодо здійснення перерахунку пенсії згідно довідки Офісу Генерального прокурора від 01.10.2020 № 21-1691зп про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, виходячи з розрахунку 60% від суми місячної заробітної плати та з обмеження її максимальним розміром протиправними та такими, що грубо порушують його конституційні права на соціальний захист і пенсійне забезпечення. Позивач наполягає на тому, що його набуте право на отримання пенсії у розмірі 90% від суми місячної заробітної плати згідно зі ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ не може бути звужене, а обмеження пенсії максимальним розміром на нього не розповсюджуються з огляду на принцип дії закону в часі.
Ухвалою суду від 06.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 640/34873/21 та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.
20.01.2022 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначаючи, що відповідач на час виникнення спірних правовідносин діяв з дотриманням вимог чинного законодавства.
Розглянувши подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Починаючи з 07.10.2002 ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років, призначену на підставі ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ, в розмірі 90 відсотків середнього заробітку без обмеження її максимального розміру, відповідно стажу роботи в органах прокуратури понад 20 років.
Зважаючи на ухвалення Конституційним Судом України рішень від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019 та від 26.03.2020 №6-р/2020, Офісом Генерального прокурора видано позивачу довідку від 01.10.2020 №21-1691зп про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій у розмірі 83208,01 грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.01.2021 у справі № 640/29438/20, яке набрало законної сили 31.05.2021, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, викладене у листі №2600-0305-8/158740 від 08.11.2020 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за вислугу років у зв'язку зі змінами розміру заробітної плати зазначеної у довідці Офісу Генерального прокурора № 21-1691зп від 01.10.2020; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 13.12.2019 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 на підставі довідки Офісу Генерального прокурора №21-1691зп від 01.10.2020 без обмеження максимального розміру, з урахуванням раніше проведених виплат; в решті позову відмовлено.
На виконання зазначеного рішення суду Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом від 30.06.2021 №2600-0305-8/105549 повідомило позивача, що станом на 13.12.2019 розмір пенсії позивача за вислугу років відповідно Закону України "Про прокуратуру" згідно рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 21.04.2016 № 752/5697/16-а становить 38829,02 грн (90% від 43143,36 грн (заробітна плата станом на 01.12.2015). Водночас, після попереднього розрахунку розмір пенсії за вислугу років з 13.12.2019 згідно рішення суду від 29.01.2021 буде становити 37557,00 грн (62595 х 60%) відповідно до Закону України "Про прокуратуру". На підставі викладеного для вирішення питання виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва по справі №640/29438/20 від 29.01.2021 запропоновано позивачу звернутись особисто до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
19.07.2021 позивач звернувся до відповідача з заявою про проведення перерахунку та виплату його пенсії з 13.12.2019 на підставі довідки Офісу Генерального прокурора №21-1691зп від 01.10.2020 з урахуванням раніше проведених виплат на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.01.2021 у справі № 640/29438/20.
Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом від 20.08.2021 №22165-21705/Ж-02/8-2600/21 повідомило позивача, що рішення суду виконано в межах резолютивної частини. Пенсію позивача перераховано відповідно до ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" у розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати та після проведеного перерахунку розмір пенсії до виплати не змінився і складає 38829,02 грн.
Також, на інформаційний запит позивача відповідач у листі від 17.09.2021 №2600-0202-8/148896 зазначив, що оскільки рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.01.2021 по справі №640/29438/20 не зобов'язано Головне управління виконувати перерахунок пенсії за вислугу років без обмеження заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, тому після перерахунку розмір пенсії за вислугу років з 13.12.2019 згідно вказаного рішення суду, зменшується, про що було повідомлено листом від 30.06.2021 № 2600-0305-8/105549.
Позивач, вважаючи своє право порушеним діями відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії з 90 відсотків до 60 відсотків грошового забезпечення та обмеження виплати максимальним розміром, врахованого для обчислення пенсії, звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є пенсіонером та з 07.10.2002 отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991, у розмірі 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Згідно з частинами 1, 2 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789-ХІІ (далі - Закон № 1789-ХІІ, в редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією, або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією, незалежно від наявності перерв протягом всього періоду на даній роботі.
Згідно з частинами 13 та 18 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ (в редакції Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VІ) обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсій. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий період може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
В подальшому, Законом України "Про внесення змін та визначення такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VІІІ (далі - Закон № 76-VІІІ) внесено зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, зокрема, частину 18 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ викладено у наступній редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".
14 жовтня 2014 року прийнято новий Закон України "Про прокуратуру" № 1697-VІІ (далі - Закон № 1697-VІІ), який набрав чинності з 15.07.2015.
Відповідно до частини 20 статті 86 Закону № 1697-VІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.
Таким чином, первісна редакція частини 20 статті 86 Закону №1697-VІІ та частина 17 (з 01.10.2011 - 18) статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури.
01.01.2015 набрав чинності Закон України від 28.12.2014 № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 76-VIII), яким, з-поміж іншого, внесено наступні зміни:
частину 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ (діяла до 15.07.2015) викладено в такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України";
частину 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VІІ (набрала чинності 15.07.2015) викладено у такій редакції: "20. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".
Отже, починаючи з 01.01.2015 в Україні жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України "Про прокуратуру" законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України.
Водночас, судом встановлено, що Кабінетом Міністрів України відповідного нормативно-правового акту, який визначав би умови та порядок перерахунку пенсій працівникам прокуратури впродовж 2015-2019 років прийнято не було.
Відсутність затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури зумовило неможливість проведення органами Пенсійного фонду України перерахунку зазначених пенсій, у тому числі, пенсії позивача.
Реалізація його права була забезпечена Рішенням Конституційного Суду України № 7-р(ІІ)/2019 від 13 грудня 2019 року у справі № 3-209/2018(2413/18, 2807/19), яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до цього рішення положення частини 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення та установлено такий порядок виконання цього Рішення:
- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:
"20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
Зазначене рішення Конституційного Суду України стало підставою для звернення пенсіонерів, які отримують пенсію відповідно до Закону України "Про прокуратуру", за отриманням актуальних довідок про заробітну плату та до органів Пенсійного фонду України із заявами про перерахунок пенсії.
Вказана правова позиція викладена у рішенні Верховного Суду від 14 вересня 2020 року у зразковій справі № 560/2120/20, залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 січня 2021 року.
Крім того, Рішенням Конституційного Суду України від 26.03.2020 № 6-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення п. 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону №1697 зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Враховуючи рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019 і від 26.03.2020 № 6-р/2020, у позивача виникло право на перерахунок його пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам органів прокуратури.
При цьому, з урахуванням викладеного, суд звертає увагу, що з 13.12.2019 при перерахунку пенсії підлягає застосуванню частина 20 статті 86 Закон України "Про прокуратуру" № 1697 у первинній редакції, як було визначено рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019.
Таке право позивача відповідачем не заперечується.
Вказані обставини підтверджені рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.01.2021 у справі № 640/29438/20, в якому суд дійшов висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до частини 20 статті 86 Закону № 1697-VII в попередній редакції на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 01.10.2020 №21-1691зп без обмеження максимального розміру.
У відповідності до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вказані обставини в межах цієї справи доказуванню не підлягають.
На виконання рішення суду відповідач провів такий перерахунок, проте зі зміною відсоткового розміру заробітної плати, з якого обчислюється пенсія.
Як вбачається з матеріалів справи та відзиву відповідача на позовну заяву, відмова у здійсненні перерахунку пенсії позивачу на виконання рішення суду від 29.01.2021 по справі № 640/29438/20 обґрунтована недоцільністю такого перерахунку з огляду на зменшення розміру пенсії з 38829,02 грн (90% від 43143,36 грн (заробітна плата станом на 01.12.2015) до 37557,00 грн (60% х 62595 грн).
Здійснюючи перерахунок пенсії, відповідач застосував чинні положення частини 2 статті 86 Закону № 1697, відповідно до якої пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Суд вважає, що під час здійснення перерахунку пенсії позивача пенсійним органом безпідставно застосовано положення частини 2 статті 86 Закону №1697-VІІ, оскільки аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що розмір пенсії у відсотках стосується порядку призначення пенсії, а не перерахунку вже призначеної пенсії.
Суд звертає увагу, що процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.
Крім того, суд враховує, що рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 21.04.2016 у справі №752/569/16-а, яке набрало законної сили з 21.09.2016, зобов'язано Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити перерахунок пенсії, призначеної позивачу у 2002 році на підставі статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" у редакції від 05.11.1991 №1789-ХІІ, яка діяла на момент призначення пенсії, виходячи з розміру 90 відсотків від суми заробітної плати без обмеження її максимального розміру.
Згідно частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, при перерахунку пенсії позивача відповідно до частини 20 статті 86 Закону № 1697-VII відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини 2 статті 86 Закону № 1697-VII, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Крім того, суд звертає увагу на те, що Верховний Суд України в постанові від 06.10.2015 у справі № 127/11720/14-а та неодноразово зазначав Верховний Суд у своїх постановах, зокрема від 29 квітня 2020 року в справі № 490/5366/16-а, від 08.06.2021 у справі № 263/15245/16-а, висловили позицію щодо зміни розміру відсотків пенсії колишнім працівникам прокуратури при її перерахунку. Вказана позиція зводиться до того, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а внесені зміни до статті 50-1 Закону України № 1789-ХІІ на момент звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.
У свою чергу, звуження та обмеження змісту й обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до статті 22 Конституції України не допускається.
У рішенні Конституційного Суду України від 22.05.2018 № 5-р/2018 зазначено, що положення частини першої статті 22 Конституції України необхідно розуміти так, що при ухваленні нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини, якщо таке звуження призводить до порушення їх сутності. Зміст права громадян на соціальний захист, гарантований статтею 46 Конституції України, узгоджується із її приписами, за якими, зокрема, людина її життя і здоров'я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (частина перша статті 3); кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло (стаття 48).
На думку Конституційного Суду України, держава виходячи з існуючих фінансово-економічних можливостей має право вирішувати соціальні питання на власний розсуд. У разі значного погіршення фінансово-економічної ситуації, виникнення умов воєнного або надзвичайного стану, необхідності забезпечення національної безпеки України, модернізації системи соціального захисту тощо держава може здійснити відповідний перерозподіл своїх видатків з метою збереження справедливого балансу між інтересами особи та суспільства. Держава не може вдаватися до обмежень, що порушують сутність конституційних соціальних прав осіб.
Пенсія, як гарантована щомісячна грошова виплата та вид соціального забезпечення є джерелом існування, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Стаття 1 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, у редакції протоколів №11 та №14 (04 листопада 1950 року), визначає, що Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції.
Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 26 червня 2014 року у справі "Суханов та Ільченко проти України" (заяви № 68385/10 та № 71378/10) зазначено, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (п. 52).
Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (заява №25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції, сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі "Стреч проти Сполучного Королівства" (Stretch v. The United Kingdom № 44277/98).
Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також в тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано. Тобто, набуте право не може бути скасоване чи звужене (правові позиції Конституційного Суду України в рішеннях від 22.09.2005 № 5-рп/2005, від 29.06.2010 № 17-рп/2010, від 22.12.2010 № 23-рп/2010, від 11.10.2011 № 10-рп/2011).
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язання відповідача здійснити з 13.12.2019 ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до частини 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII в попередній редакції виходячи із розрахунку 90 відсотків від місячної заробітної плати згідно з довідкою Офісу Генерального прокурора від 01.10.2020 № 21-1691зп.
Щодо обмеження розміру пенсії позивача максимальним розміром, суд зазначає, що вказані обставини досліджувались судом під час розгляду адміністративної справи № 640/29438/20, де судом встановлено, що оскільки на час призначення пенсії позивачу законодавчо не було встановлено обмежень щодо граничного розміру пенсії, останній має право на справедливі очікування щодо виплати пенсії без обмеження максимальним розміром, з урахування принципу незворотності дії закону в часі.
Отже, обставини щодо перерахунку та виплати пенсії позивачу без обмеження її максимальним розміром у відповідності до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України доказуванню у даній справі не підлягають.
З огляду на вищевикладене, позивач зберігає право на виплату йому перерахованої пенсії без обмеження максимальним розміром.
Водночас, безпідставними є вимоги позивача про перерахунок розміру пенсії на підставі статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789-ХІІ, оскільки зазначена норма ще з 01.01.2015 є нечинною.
Позовна вимога щодо виплатити разово і однією сумою різницю (між сумою перерахованої пенсії та фактично отриманою пенсією) є похідною від вимоги про зобов'язання провести перерахунок пенсії.
Здійснення перерахунку матиме наслідком виплату відповідної суми різниці.
Окрім того, виплата позивачу сум перерахунку є обов'язком відповідача, який він має виконувати в силу закону.
Слід також зазначити, що право позивача на отримання сум недоплаченого розміру пенсії, яка має бути нарахована відповідачем у результаті здійснення перерахунку на виконання рішення суду, відповідачем ще не порушено. Відтак, вимога позивача щодо зобов'язання відповідача сплати разово і однією сумою різницю є передчасною.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії позивача при здійсненні її перерахунку на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.01.2021 у справі № 640/29438/20 на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 01.10.2020 № 21-1691зп про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, з розрахунку 90% від місячної заробітної плати в розмірі 83208,01 грн., без будь-якого обмеження максимального розміру, починаючи з 13.12.2019, а тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, викладені у листах від 30.06.2021 №2600-0305-8/105549, від 20.08.2021 №22165-21705/Ж-02/8-2600/21, не відповідають критеріям правомірності, наведеним у частині другій статті 2 КАС України, зокрема, винесені необґрунтовано, недобросовісно, нерозсудливо, непропорційно, тобто без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване ці рішення.
Внаслідок чого, належним та ефективним захистом порушених прав позивача, слід визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, викладені у листах від 30.06.2021 №2600-0305-8/105549, від 20.08.2021 №22165-21705/Ж-02/8-2600/21, щодо перерахунку пенсії позивача із застосуванням розміру пенсії 60 відсотків, а не 90 відсотків від суми заробітної плати та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату належної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно з довідкою Офісу Генерального прокурора від 01.10.2020 № 21-1691зп відповідно до частини 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII в попередній редакції, з розрахунку 90% від місячної заробітної плати в розмірі 83208,01 грн, без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 13.12.2019.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 9, 14, 72-74, 77, 90, 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ід. номер НОМЕР_1 ) задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368), викладені у листах від 30.06.2021 №2600-0305-8/105549, від 20.08.2021 №22165-21705/Ж-02/8-2600/21, щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ід. номер НОМЕР_1 ) із застосуванням розміру пенсії 60 відсотків, а не 90 відсотків від суми заробітної плати.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) здійснити з 13.12.2019 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ід. номер НОМЕР_1 ) згідно з довідкою Офісу Генерального прокурора від 01.10.2020 № 21-1691зп відповідно до частини 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII в попередній редакції, рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019), рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 № 6-р/2020, з розрахунку 90 відсотків від місячної заробітної плати в розмірі 83208,01 грн, без обмеження максимального розміру.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.П. Катющенко