ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
17 серпня 2022 року м. Київ № 640/29305/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Голови Державної прикордонної служби України
Окремої комендатури охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України
про визнання дій протиправним, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Голови Державної прикордонної служби України (далі - відповідач 1), ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач 2), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Голови Державної прикордонної служби України Дейнеко С.В. щодо не організації перерахунку та виплати належної ОСОБА_1 , грошової компенсації за нестримане протягом всього періоду проходження військової , служби речове майно у розмірі, що передбачений законом, та не надання відповіді на звернення позивача у формі рапорту;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частіша НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати при звільненні мені компенсації за неотримане речове майно пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби, а також - не за цінами встановленими Адміністрацією Держприкордонслужби України станом на 1 січня 2021 року, та не за весь період проходження військової служби з травня 1995 по вересень 2021 включно;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), з урахуванням раніше проведених виплат, грошову компенсацію за все належне, але не отримане протягом проходження військової служби за період з 18 травня 1995 по 16 вересня 2021 року включно речове майно відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2016 №178 - без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби, та за цінами предметів обмундирування що встановлені Адміністрацією Держприкордонслужби станом на 01.01.2021 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що позивача було звільнено в запас Збройних Сил України та виключено зі списків особового складу Державної прикордонної служби України, при цьому, під час ознайомлення з Довідкою про вартість речового майна, що належить до видачі, позивач побачив, що відповідачем в ній проставляється вартість речового майна, яка не відповідає вартості, що визначена вимогами законодавства. Так, позивач наголошує, що Порядком №178 визначено, що грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі звільнення з військової служби на підставі наказу командира (начальника) військової частини у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації, однак, у довідці №81/21 про вартість речового майна, що належить до видачі полковнику ОСОБА_1 право на яке він набув при проходженні військової служби, здійснено нарахування вартості речового майна пропорційно термінів його носіння, тим самим зменшивши розмір грошової компенсації за неотримане під час служби речове майно, а також - у вказаному документі, всупереч Порядку №178 застосовано при розрахунку компенсації ціни на речове майно станом не на 01.01.2021, у той час як пункт 5 Порядку №178 визначено, що довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Адміністрацією Держприкордонслужби станом на 1 січня поточного року що знову таки призвело до порушення права позивача на отримання компенсації у розмірі визначеному законодавством.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.10.2021 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та запропоновано відповідачу в п'ятнадцятиденний строк з дня одержання цієї ухвали надати суду відзив на позовну заяву.
Окремою комендатурою охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України подано відзив на позовну заяву, заперечувавши проти задоволення позовних вимог, відповідач 2 вказав про те, що в частині позову щодо питання нарахування та виплаті компенсації вартості неотриманого речового майна, вирішеного судом у справі №640/9806/20, слід відмовити, у зв'язку з тим, що позивач фактично, зловживаючи своїми процесуальними правами вдруге звертається до суду з тих же підстав, що прямо суперечить вимогам Кодексу адміністративного судочинства України. Вказано, що ОСОБА_1 грошова компенсація вартості за неотримане речове майно була виплачена відповідно до його рапорту 30 жовтня 2019 року на підставі наказу Коменданта Окремої комендатури охорони і забезпечення №698-АГ «Про виплату грошової компенсації за неотримане речове майно» у повному обсязі.
Відповідачем 2 зазначено, що відповідно до рапорту від 19.08.2021 за №2402 від 19.08.2021 на день виключення ОСОБА_1 на підставі наказу Коменданта Окремої комендатури охорони і забезпечення №601-АГ від 15.09.2021 «Про виплату грошової компенсації за нестримане речове майно» ОСОБА_1 виплачено грошову компенсацію вартості за нестримане речове майно у повному обсязі за період з дня з дня виникнення права на отримання цього майна (тобто поновлення позивача) до дати підписання наказу про виключення зі списків. Згідно абзацу другого пункту 10 цього наказу МВС №1132 нарахування грошової компенсації військовослужбовцям під час їхнього звільнення з військової служби в запас, відставку або загибелі (смерті), за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно здійснюється пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби.
На думку відповідача 2, наведене беззаперечно свідчить про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) діяла лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії є необгрунтованими.
Адміністрацією Державної прикордонної служби України подано відзив на позовну заяву, в якому заперечено проти задоволення позовних вимог та зазначено, що предметом позову позивача є перерахунок грошової компенсації за неотримане протягом всього часу проходження військової служби речове майно. В той же час, з наведеного вище слідує, що, спір щодо грошової компенсації за період проходження позивачем військової служби, а саме: з травня 1995 по жовтень 2019 року судом було вирішено. Позивач, достеменно знаючи про те, що судом вже було вирішено спір про перерахунок грошової компенсації за неотримане речове майно, не оскаржуючи постанову Шостого апеляційного адміністративного суду в касаційному порядку, звернувся повторно до Окружного адміністративного суду міста Києва доповнивши позовну заяву незначними доповненнями які не впливають на суть спору.
Позивачем подано відповідь на відзив, в якій додатково наголошено на обгрунтованості позовних вимог, та зазначено, що провадження у справі №640/9806/20 не було закрито, а його позов судом апеляційної інстанції було залишено без розгляду. Водночас, у відповідності до частини четвертої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку. Вказано, що визнання судом незаконним звільнення в 2019 році обумовило поновлення позивача в попередньому становищі, та де-юре факт безперервного проходження мною військової служби з 1995.
Відповідно, приймаючи рішення про звільнення мене в серпні-вересні 2021 року, Відповідач 1 мав врахувати висновки судів у справі №640/9806/20 та організувати (дати вказівку відповідним підрозділам, у тому числі й Відповідачу 2) перерахунок та виплату грошової компенсації за неотримане мною речове майно у належних розмірах, в порядку та за вартістю, що визначені законодавством України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва
Як вбачається із матеріалів даної справи, ОСОБА_1 проходив військову службу в Державній прикордонній службі України та Наказом Голови Державної прикордонної служби України від 23.10.2019 №1072-ос контракт з ОСОБА_1 було припинено (розірвано), а позивача звільнено в запас Збройних Сил України за підпунктом "г" (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі) підпункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до рапорту ОСОБА_1 від 30.10.2019 грошова компенсація вартості за неотримане речове майно була виплачена відповідно на підставі наказу Коменданта Окремої комендатури охорони і забезпечення №698-АГ «Про виплату грошової компенсації за неотримане речове майно» за період з травня 1995 по жовтень 2019 року.
Не погоджуючись з розміром зазначеної компенсації позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою Окремої комендатури охорони і забезпечення Державної прикордонноїслужби України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
За результатом розгляду справи №640/9806/20 Шостим апеляційним адміністративним судом прийнято постанову від 05.08.2021, якою рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.06.2021 скасовано, а адміністративний позов ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без розгляду.
Також, не погодившись зі звільненням, позивач оскаржив його до суду. Окружним адміністративним судом міста Києва 29.06.2021 рішенням у справі №640/23142/19 - звільнення позивача з військової служби в 2019 році визнано незаконним, та поновлено останнього на військовій службі з 01.11.2019 - з дня, наступного за днем незаконного звільнення та виключення зі списків частини.
Наказом Голови Державної прикордонної служби України від 21.07.2021 №704- ОС «Про особовий склад» позивача поновлено на військовій службі з 01.11.2019.
Також, наказом Голови Державної прикордонної служби України від 10.08.2021 №792-ОС «Про особовий склад» позивачу продовжено військову службу за новим контактом на 1 рік.
Наказом Голови Державної прикордонної служби України від 16.08.2021 №827-ОС «Про особовий склад» позивача звільнено з військової служби в запас за підпунктом "г" (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі) пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Наказом Голови Державної прикордонної служби України від 16.09.2021 №939-ОС, ОСОБА_1 було виключено зі списків особового складу Державної прикордонної служби України.
Під час проходження військової служби, на момент звільнення в запас позивач перебував на речовому забезпеченні в Окремій комендатурі охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ).
Відповідно до витягу з наказу Окремої комендатури охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України «Про виплату грошової компенсації за речове майно» від 15.09.2021 №601-АГ наказано виплатити грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно військовослужбовцю запасу: полковнику ОСОБА_1 відповідно до рапорту та довідки про вартість речового майна, що належить до видачі №81 в сумі 16 606,71 грн.
Позивач, не погоджуючись із діями відповідачів щодо нарахування та виплати при звільненні компенсації за неотримане речове майно пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби, а також не за цінами встановленими розпорядженням Адміністрації Державної прикордонної служби України від 29.01.2021 №13 «Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації» звернувся із даним позовом до суду.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною першою статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» №2232-XII від 25.03.1992 (далі - Закон України №2232-ХІІ (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин)) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
У відповідності до статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Статтею 9-1 вказаного Закону передбачено, що речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються зокрема, Міністерством оборони України, а порядок грошової компенсації вартості за недоотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008, особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
Постановою Кабінету Міністрів України №178 від 16 березня 2016 року затверджений Порядок виплати військовослужбовцям Збройних сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі Порядок № 178).
У відповідності до пункту 3 Порядку № 178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна згідно норм забезпечення в разі: звільнення з військової служби, загибелі (смерті) військовослужбовця.
Згідно з пунктом 4 Порядку №178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) за наказом командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації, а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), в якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.
У відповідності до пункту 5 Порядку №178 довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв'язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.
Системний аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна у разі звільнення з військової служби. Така компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації та виплачується на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі.
Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
Аналізуючи вищенаведене, слід дійти висновку про наявність права звільненої з військової служби особи на грошову компенсацію за невикористане речове майно, незалежно від обставин звільнення, що відповідає обов'язку військової частини провести повний розрахунок зі звільненим військовослужбовцем до виключення зі списків особового складу.
Згідно з довідкою від 15.09.2021 №81 про вартість речового майна, що належить до видачі полковнику ОСОБА_1 , вартість речового майна становить 16 606,71 грн.
Проте, розрахунок суми, яка підлягає позивачу до виплати не проведений виходячи із закупівельної вартості такого майна станом на 1 січня поточного року, а також ціни зазначені у довідці від 15.09.2021 №81 не відповідають цінам визначеним у розпорядженням Адміністрації Державної прикордонної служби України від 29.01.2021 №Р-13/0/10-21 "Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації".
Крім того, в зазначеній довідці відсутня інформація щодо належних до видачі предметів речового майна за весь період служби до листопада 2019, їх вартості та перерахунку грошової компенсації, оскільки Наказом Голови Державної прикордонної служби України від 21.07.2021 №704- ОС «Про особовий склад» позивача поновлено на військовій службі з 01.11.2019.
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що згідно з Інструкцією про порядок речового забезпечення військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України в мирний час та особливий період затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31.10.2016 №1132 визначено, що нарахування грошової компенсації військовослужбовцям під час їхнього звільнення з військової служби в запас, відставку або загибелі (смерті), за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно здійснюється пропорційно часу, що минув з дня виникнення права па отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби.
Інструкція про порядок речового забезпечення військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України в мирний час та особливий період, що затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31.10.2016 №1132 визначає, що речове майно особистого користування військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, видається в їхню власність. За неотримане згідно із встановленими нормами речового забезпечення речове майно їм виплачується грошова компенсація у порядку, визначеному чинним законодавством України.
Нарахування грошової компенсації військовослужбовцям під час їхнього звільнення з військової служби в запас, відставку або загибелі (смерті), за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно здійснюється пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби.
Проте, суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 9-1 Закону №2011-ХІІ порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.
Оскільки саме Порядком виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 178, встановлено, що довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв'язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони саме станом на 1 січня поточного року, відтак дії відповідача щодо нарахування та виплату при звільненні полковника ОСОБА_1 компенсації за неотримане речове майно пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби, а також не за цінами встановленими розпорядженням Адміністрації Державної прикордонної служби України від 29.01.2021 №Р-13/0/10-21 "Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації" є протиправними.
Відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2016 N178 без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби за цінами предметів речового майна визначеними станом на 01.01.2021 розпорядженням Адміністрації Державної прикордонної служби України від 29.01.2021 №р-13/0/10-21 "Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації".
Належним способом захисту порушеного права позивача в даному випадку є зобов'язання провести відповідний перерахунок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2016 №178 без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби за цінами предметів речового майна визначеними станом на 01.01.2021 розпорядженням Адміністрації Державної прикордонної служби України від 29.01.2021 №р-13/0/10-21 "Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації".
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дії Голови Державної прикордонної служби України Дейнеко С.В. щодо не організації перерахунку та виплати належної ОСОБА_1 , грошової компенсації за нестримане протягом всього періоду проходження військової, служби речове майно у розмірі, що передбачений законом, та не надання відповіді на його звернення у формі рапорту, суд зазначає, що Адміністрацією Державної прикордонної служби України розглянуто рапорт позивача за вх. від 16.08.2021 №25387/0/3-21 та надано лист відповідь від 16.09.2021 №703/25387/0/3-21-Вх-6215.
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що при звільненні позивача з військової служби відповідачами здійснено нарахування та виплати позивачу грошової компенсації за неотримане речове майно у неналежному розмірі, а тому підстави для задоволення позовної вимоги про визнання протиправними дій Голови Державної прикордонної служби України Дейнеко С.В. щодо не організації перерахунку та виплати належної ОСОБА_1 , грошової компенсації відсутні.
Частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, питання розподілу судових витрат не вирішується.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати при звільненні ОСОБА_1 компенсації за неотримане речове майно пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби, а також - не за цінами встановленими Розпорядженням Адміністрації Держприкордонслужби України від 29.01.2021 №р-13/0/10-21 "Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації" та не за весь період проходження військової служби.
Зобов'язати Окрему комендатуру охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з урахуванням раніше проведених виплат, грошову компенсацію за все належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2016 № 178 - без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна, а саме з 18 травня 1995 року до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби, та за цінами предметів обмундирування визначеними станом на 01.01.2021 Адміністрації Державної прикордонної служби України від 29.01.2021 №р-13/0/10-21 "Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації".
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Літвінова А.В.