ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
18 серпня 2022 року № 640/5912/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів,
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача в частині невиплати відшкодування у розмірі 199105,28 гривень за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб позивачу,
- стягнути з відповідача на користь позивача шкоду, яка дорівнює гарантованій сумі відшкодування коштів в розмірі 199105,28 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно не виплачено гарантовану суму відшкодування за вкладом позивача, право на отримання якого визначено рішенням суду, яке набрало законної сили. При цьому, наразі у зв'язку з ліквідацією банківської установи виплату гарантованого відшкодування припинено, а тому позивач вважає, що з відповідача необхідно стягнуту шкоду, яка завдана внаслідок несвоєчасної виплати гарантованого відшкодування, в розмірі суми вкладу.
Відповідач у встановлений судом строк не подав до суду відзиву на позовну заяву. Про відкриття провадження у справі повідомлений належним чином, у зв'язку з чим суд здійснює розгляд справи за наявними у матеріалах справи доказами.
Під час судового розгляду справи судом встановлено наступне.
27.06.2014 між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Український фінансовий світ» укладено договір банківського вкладу (депозиту)«Планер» № 42266.
Відповідно до пункту 1.1 Договору депозиту Банк приймає від Вкладника на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти в сумі 15 000,00 доларів США у тимчасове строкове користування на строк до 28 липня 2014 року та зобов'язується сплачувати проценти за його користування.
У подальшому, 14.08.2014 на підставі постанови Правління Національного банку України від 14.08.2014 № 491 "Про віднесення ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" до категорії неплатоспроможних" Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 69 "Про запровадження тимчасової адміністрації".
Постановою Правління Національного банку України від 10.11.2014 № 717 відкликано банківську ліцензію та ліквідовано ПАТ "КБ Український фінансовий світ".
На підставі рішення Виконавчої дирекції Фонду від 13.11.2014 № 119 розпочато процедуру ліквідації ПАТ "КБ Український фінансовий світ" з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб відповідно до плану врегулювання з 13.11.2014.
Наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової ліквідації ПАТ "КБ Український фінансовий світ" Гончарова С.І. № 6 від 18.11.2014 визнано нікчемними транзакції та договір банківського вкладу (депозиту), що укладений між банком та позивачем, та застосовано наслідки нікчемності договору банківського вкладу (депозиту), з підстав, викладених у пункті 7 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2017 у справі № 826/10825/15 визнано протиправними дії та рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Гончарова Сергія Івановича щодо визнання нікчемними договору банківського вкладу (депозиту) «ПЛАНЕР» № 42266 від 27.06.2014, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ", та операцій з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору.
Зобов'язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Оберемка Романа Анатолійовича надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо виплати відшкодування у розмірі 199 105 грн 28 коп. за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_1 за договором банківського вкладу (депозиту) «ПЛАНЕР» № 42266 від 27.06.2014, укладеним з ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ".
05.08.2017 позивач звернулась до уповноваженої особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" із заявою про виконання рішення суду, а також до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з заявою від 01.09.2017 про виплату гарантованої суми відшкодування.
Листом від 27.11.2017 № 34-036-23841/Р Фонд гарантування вкладів фізичних осіб запропонував надати відомості щодо заміни паспорта.
Позивач звернулась до уповноваженої особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" із заявою від 03.03.2018 про надання даних нового паспорта.
Листом від 16.03.2018 № 254 уповноважена особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Оберемко Р.А. повідомив, що листом від 12.03.2018 № 224 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб передано виправлення стосовно паспортних даних.
Позивач звернулась до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з заявою від 18.03.2018 з заявою про виплату гарантованого відшкодування.
Листом від 18.04.2018 № 34-036-8048/18 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повідомив позивача, що кошти за вкладом визнані речовим доказом у кримінальному провадженні № 42018101060000066, а тому виплата коштів можлива виключно після прийняття відповідних процесуальних рішень у кримінальних провадженнях.
03.09.2019 відповідач листом № 30-036-15276/19 повідомив позивача, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03.05.2019 накладено арешт на гарантовану суму відшкодування за вкладом позивача, у зв'язку з чим заборонено відчужувати, розпоряджатись та використовувати зазначені кошти. Крім того повідомлено про те, що 05.06.2019 подано документи державному реєстратору юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань для державної реєстрації припинення банку як юридичної особи, з огляду на що завершено 05.06.2019 виплати гарантованих сум відшкодування коштів вкладникам ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ".
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність позивача, звернувся з цим позовом до суду.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про те, що права та інтереси, за захистом яких позивач звернувся до суду, були порушені з огляду на наступне.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків, визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року №4452-VI.
Статтею 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. У своїй діяльності Фонд керується Конституцією України та законодавством України.
Відповідно до частини першої та другої статті 4 Закону № 4452-VI основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює такі функції: веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.
Відповідно до частини першої статті 1 та частини третьої статті 12 Закону № 4452-VI, виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду; виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами:
1) визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду;
2) визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону;
3) визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних;
4) приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку;
5) затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів;
6) приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду;
7) встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.
У відповідності до положень статті 20 Закону № 4452-VI Фонд є єдиним розпорядником коштів, акумульованих у процесі його діяльності.
Кошти Фонду не включаються до Державного бюджету України, не підлягають вилученню і можуть використовуватися Фондом виключно для:
1) виплати гарантованої суми відшкодування вкладникам коштів за вкладами відповідно до цього Закону;
2) покриття витрат, пов'язаних з виконанням покладених на Фонд функцій та повноважень, зокрема, пов'язаних з процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду, у тому числі витрат Фонду, передбачених частиною восьмою статті 39 цього Закону;
2-1) погашення облігацій і виплата доходів за ними (сплата векселів), враховуючи витрати, пов'язані з їх розміщенням (видачею);
2-2) покриття витрат, пов'язаних із залученими Фондом кредитами;
3) забезпечення поточної діяльності Фонду, утримання його апарату, розвитку його матеріально-технічної бази в межах кошторису витрат, затвердженого адміністративною радою Фонду;
4) надання фінансової підтримки приймаючому або перехідному банку;
7) надання цільової позики банку для оплати витрат, пов'язаних із здійсненням діяльності банку, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 36, пунктами 7 і 8 частини другої статті 37 та частиною четвертою статті 47 цього Закону;
8) формування статутного капіталу перехідного банку, спеціалізованої установи;
10) повернення гарантійних внесків, перерахованих учасниками відкритого конкурсу у випадках, передбачених цим Законом.
Частинами першою та другою статті 26 Закону № 4452-VI, визначено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.
Під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до статті 28 Закону № 4452-VI, Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України в порядку та у черговості, встановлених Фондом, не пізніше 20 робочих днів (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500000 рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку. Фонд здійснює виплату гарантованих сум відшкодування через банки-агенти, що здійснюють такі виплати в готівковій або безготівковій формі (за вибором вкладника). Фонд не пізніше наступного дня після закінчення визначеного цим Законом строку ліквідації банку розміщує на офіційному веб-сайті Фонду оголошення про завершення Фондом виплат гарантованої суми відшкодування.
При цьому, гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.
Так, частиною четвертою статті26 Закону № 4452-VI, Фонд не відшкодовує кошти:
1) передані банку в довірче управління;
2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень;
3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника;
4) розміщені на вклад у банку особою, яка є пов'язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом року до дня прийняття такого рішення);
5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, оцінювач, у разі якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - один рік до дня прийняття такого рішення);
6) розміщені на вклад власником істотної участі банку;
7) за вкладами у банку, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку проценти за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку;
8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань;
9) за вкладами у філіях іноземних банків;
10) за вкладами у банківських металах;
11) розміщені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду.
Як вбачається з матеріалів справи, Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного банку «Комерційний банк «Українській фінансовий світ» подано до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві «Комерційний акціонерний банк» Український фінансовий світ» та включено позивача до Загального реєстру вкладників.
Тобто, виходячи з аналізу вищевикладеного вбачається, що позивача було включено до Загального Реєстру вкладників, у зв'язку з чим він мав отримати суму гарантованого відшкодування коштів за вкладами у розмірі 199 105 грн 28 коп.
Зазначені обставини додатково підтверджуються постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2017 у справі № 826/10825/15, а тому в силу положень частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України доказуванню не підлягають.
Проте, відповідачем станом на момент розгляду цієї справи кошти у сумі 199105,28 грн позивачу не виплачено.
Спершу відповідач посилався на те, що кошти за вкладом позивача визнані речовим доказом у кримінальному провадженні № 42018101060000066, а тому їх виплата можлива виключно після прийняття відповідних процесуальних рішень.
Однак, посилання відповідача на наявність постанови слідчого про визнання об'єктів речовими доказами в якості підстави для відмови позивачу у виплаті гарантованої суми є протиправною з огляду те, що нормами чинного законодавства відповідна підстава для відмови у виплаті гарантованої вкладнику суми не передбачена.
Положеннями статті 26 Закону № 4452-VI передбачено обмеження у виплаті відшкодування виключно у разі накладення арешту на рахунок. Проте, доказів накладення арешту на кошти, розміщені на рахунках позивачів у ПАТ «КБ «УФС» матеріали справи не містять.
З огляду на те, що позивача було включено до Загального реєстру, однак, сума гарантованого відшкодування не виплачена, а підстави, що вказані відповідачем для невиплати відповідної суми є протиправними.
У подальшому, відповідач посилався на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03.05.2019 у справі № 757/21167/19-к, якою накладено арешт на гарантовану суму відшкодування за вкладом позивача, у зв'язку з чим заборонено відчужувати, розпоряджатись та використовувати зазначені кошти.
Суд звертає увагу, що ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 24.01.2020 по справі N 759/19765/19 кримінальне провадження від 12.06.2017 № 42017101060000117 закрито. Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03.05.2019 по справі № 757/21167/19-к на грошові кошти на рахунку позивача як вкладника ПАТ "КБ "УФС", скасовано.
Разом з тим, відповідачем не наведено належних обґрунтувань стосовно зволікань із проведенням виплат позивачу гарантованої суми відшкодування коштів за її вкладом у ПАТ "КБ "УФС".
Суд зазначає, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014100040017478 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частини четвертої статті 190 Кримінального кодексу України, не є підставою не виконувати відповідачем управлінські функції щодо виплати гарантованої державою суми відшкодування за банківським вкладом у межах граничного розміру за рахунок коштів Фонду.
Вказана правова позиція узгоджується з позицією Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладеною, зокрема, у постановах від 29.07.2019 у справі № 826/19565/15, від 10.09.2020 у справі № 815/2015/16 та від 18.10.2020 у справі № 808/1041/17.
Таким чином, відповідач не обґрунтував підстав невиплати коштів позивачу ані у період з 13.11.2014 (початок процедури ліквідації ПАТ "КБ "УФС") по 14.08.2019 (внесення до ЄДРПОУ запису про припинення банку як юридичної особи), ані в період з 13.06.2017 (дата набрання законної сили судовим рішенням у справі № 826/10825/15) по 14.08.2019.
Суд зауважує, що до припинення банку відповідач мав близько п'яти років для виконання зобов'язань перед позивачем щодо виплати йому відшкодування коштів за вкладом, в тому числі більше трьох років після винесення судового рішення, яким було визначено статус позивача як вкладника. Однак зобов'язання не виконав. Зважаючи на вищенаведене, припинення банку як юридичної особи не може бути підставою для невиплати позивачу відшкодування, передбаченого законодавством та судовим рішенням.
Вищезазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 29.04.2021 у справі № 200/14379/19-а та від 26.05.2021 у справі № 200/2345/20-а.
Одночасно суд наголошує, що право громадянина на власність як важливий атрибут правової держави і демократичного суспільства закріплено в Конституції України, у якій установлено основні положення щодо власності (статті 13, 41, 142 та 143 Конституції України), закріплено рівність усіх суб'єктів права власності (статті 1 та 13 Конституції України), гарантії права власності та обов'язки власників (статті 13 і 41 Конституції України). Крім того, стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися, розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.
Поширення на грошові кошти, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника), режиму права власності підтверджується положеннями статей 1058, 1066 Цивільного кодексу України та статей 8, 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні», відповідно до яких, зокрема, власник рахунку має право у будь-який час розпоряджатися коштами, які перебувають на такому рахунку на умовах та у порядку, встановленому Законом та договором.
Дотримання прав вкладників банків передусім проявляється в законодавчих гарантіях повернення всієї суми вкладу та процентів на неї або доходів у іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором банківського вкладу (частина перша статті 1058 Цивільного кодексу України). У разі визнання банку неплатоспроможним гарантією забезпечення прав вкладників є поетапне відшкодування, в порядку передбаченому законом, суми за вкладом: Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку; у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом, в порядку загальних правил відшкодування за процедурами ліквідації.
Відповідно до позиції Конституційного Суду України, сформованої у рішенні від 22.09.2005 року № 5-рп/2005, до обмеження прав належить звуження їх змісту й обсягу, проте сутність змісту основного права не може бути порушена. Крім того, у рішенні від 22.05.2018 № 5-р/2018 Конституційний Суд України зазначив, що обмеження стосовно реалізації конституційних прав не можуть бути свавільними та несправедливими, мають установлюватися виключно Конституцією й законами, переслідувати легітимну мету, бути зумовленими суспільною необхідністю її досягнення, пропорційними й обґрунтованими.
Враховуючи вищенаведене, зміст статті 41 Конституції України поширюється на право вкладника - фізичної особи вимагати отримання відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду.
З огляду на внесення 14.08.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису № 12661110046007762 про припинення державної реєстрації ПАТ "КБ "УФС" як юридичної особи, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача, крім визнання протиправною бездіяльності відповідача, є стягнення з відповідача на користь позивача гарантованої суми відшкодування коштів в розмірі, який визначений у постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2017 у справі № 826/10825/15, а саме - 199105,28 гривень.
Коректність застосування саме такого способу захисту прав та інтересів позивача підтверджується висновком Верховного Суду у постанові від 19.08.2021 по справі № 200/3636/20-а.
Керуючись статтями 241, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016) про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо невиплати ОСОБА_1 відшкодування у розмірі 199105,28 гривень за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
3. Стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 кошти у розмірі 199105 (сто дев'яносто дев'ять тисяч сто п'ять) гривень 28 копійок за вкладом, розміщеним згідно з договором банківського вкладу від 27.06.2014 № 42266, укладеним між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "Комерційний Банк "Український фінансовий світ".
4. Стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 2831 (дві тисячі вісімсот тридцять одна) гривня 85 копійок.
Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.П. Огурцов