Справа №463/6127/22
Провадження №1-кс/463/4661/22
31 серпня 2022 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши матеріали клопотання слідчого Першого слідчого відділу (із дислокацією у місті Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_3 , що погоджене прокурором Львівської обласної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №62022140110000136 від 19 серпня 2022 року про арешт майна, -
слідчий звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова з клопотанням про накладення арешту на майно, що вилучене в ході обшуку.
Клопотання мотивує тим, що у провадженні Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові перебуває кримінальне провадження за №62022140110000136 від 03 травня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України щодо можливого неналежного виконання своїх службових обов'язків посадовими особами відділу митного оформлення «Сокаль» митного поста «Львів-північний» Львівської митниці. Оглядом вилученого майна, встановлено, що воно може бути використано як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час розслідування цього кримінального провадження.
З метою забезпечення збереження речового доказу, виникла необхідність на час досудового розслідування накласти арешт на вказані речі, а тому просить накласти арешт на такі.
Слідчий в засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі, а тому вважаю за можливе здійснити розгляд клопотання без участі слідчого на підставі наявних доказів.
Володілець майна в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином, подав заперечення. Вважає, що майно вилучене безпідставно, оскільки його причетність до кримінального провавдження не доведена, в період інкримінованих дій посадові обов'язки він здійснював в м. Києві. Разом з тим просить розглядати клопотання без його участі. А тому, вважаю за можливе здійснити розгляд клопотання без його участі.
У відповідності до вимог ч.4 ст.107 КПК України, у зв'язку із неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів в суді не здійснюється.
Оглянувши представлені матеріали клопотання, приходжу до наступного.
Як вбачається із матеріалів клопотання, в провадженні Державного бюро розслідувань перебуває кримінальне провадження №62022140110000136 від 03 травня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України щодо можливого неналежного виконання своїх службових обов'язків посадовими особами відділу митного оформлення «Сокаль» митного поста «Львів-північний» Львівської митниці.
Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 23 серпня 2022 року надано дозвіл на проведення обшуку в службовому кабінеті першого заступника начальника ОСОБА_5 , що за адресою: м. Львів, вул. Костюшка, буд.1, з метою відшукання та вилучення документів, які стосуються проведення митних формальностей протягом 2021 року, щодо оформлення 218 митних декларацій (далі - МД) типу ЕК10АА, згідно з якими задекларовано товар: «Плоди рослини виду Vaccinium Myrtillus: - ягоди чорниці заморожені...», код товару згідно УКТ ЗЕД 0811905000, копії митних декларацій, товаро-супровідних документів, витяги з електронних баз даних митниці, можливі чорнові записи, предмети неправомірної вигоди, записники, зошити, журнали, нотатки, листи з вільними зразками почерку, а також інші предмети та документи, які мають значення для встановлення істини у кримінальному провадженні.
З протоколу обшуку вбачається, що 25.08.2022 в службовому кабінеті першого заступника начальника Львівської митниці ОСОБА_6 , що за адресою: м. Львів, вул. Костюшка, буд.1, на підставі ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова проведено обшук, під час проведення якого виявлено та вилучено мобільний телефон останнього - iPhone білого кольору, який був поміщений та опечатаний у сейф-пакет ДБР № S1001646.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до положень ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення).
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п. 3, 4 ч.2 ст.170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст. 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Таким чином, слідчий суддя приходить до переконання, що оскільки дійсно існує сукупність підстав вважати, що вилучене майно є доказом кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України, оскільки органом досудового розслідування перевіряється обставини щодо можливого неналежного виконання своїх службових обов'язків посадовими особами відділу митного оформлення «Сокаль» митного поста «Львів-північний» Львівської митниці, з метою збереження майна, яке може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому клопотання слід задовольнити та накласти арешт на вказане майно.
Керуючись вимогами ст. ст. 117, 170-173, 309, 395 КПК України, -
клопотання задоволити.
Накласти у кримінальному провадженні, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62022140110000136 від 19 серпня 2022 року арешт на мобільний телефон iPhone білого кольору, який вилучений 25.08.2022 під час проведення обшуку в першого заступника начальника Львівської митниці ОСОБА_6 .
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Згідно положень ч.2 ст.2 Закону України «Про доступ до судових рішень» ухвала про арешт майна у кримінальному провадженні підлягає оприлюдненню не раніше дня її звернення до виконання.
Повний текст ухвали складено 05 вересня 2022 року.
Cлідчий суддя ОСОБА_1