Справа № 560/7962/22
іменем України
05 вересня 2022 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Драновського Я.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області , Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області , Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернулась в суд з позовом до відповідачів, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 10.02.2022 №056650007109 та рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 31.03.2022 №222030015321 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії по інвалідності;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 20.07.1988 по 10.08.1990 та період навчання з 11.02.2002 по 18.03.2002 та призначити пенсію по інвалідності з 07.02.2022.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначила, у зв'язку із встановленням їй ІІІ групи інвалідності, вона двічі зверталась до пенсійного органу з заявами про призначення пенсії по інвалідності. Однак відповідачі відмовляли їй у призначенні такої пенсії, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
Позивач вважає, що відповідачі протиправно не зарахували їй спірні періоди з 20.07.1988 по 10.08.1990 та з 11.02.2002 по 18.03.2002 до страхового стажу, оскільки остання надала всі підтверджуючі документи.
У відзиві на позов Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зазначило, що позивач не надала документів підтверджуючих її страховий стаж у період роботи з 20.07.1988 по 10.08.1990 та у період навчання з 11.02.2002 по 18.03.2002, відтак станом на дату прийняття оскаржуваних рішень необхідний страховий стаж для призначення пенсії по інвалідності у останньої відсутній. У задоволенні позову просить відмовити.
Також відповідачем заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін. Враховуючи те, що дана справа є незначної складності, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання, в задоволенні клопотання суд відмовляє.
Головне управління Пенсійного фонду України у в Херсонській області та Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області правом на подання відзиву на позовну заяву у встановлений строк не скористались.
Ухвалою від 04.08.2022 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив таке.
07.02.2022 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії по інвалідності.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 10.02.2022 № 056650007109 позивачу відмовлено в призначенні пенсії.
Відмовляючи в призначенні пенсії по інвалідності Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області вказує, що ОСОБА_1 не має достатнього страхового стажу, а саме 13 років. Також, повідомлено про те, що страховий стаж останньої становить - 10 років 11 місяців 18 днів.
21.03.2022 позивач повторно звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії по інвалідності.
Однак, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 31.03.2022 року №222030015321 позивачу відмовлено в призначенні пенсії.
Відмовляючи в призначенні пенсії по інвалідності Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області вказує, що ОСОБА_1 не має достатнього страхового стажу, а саме 13 років. Також, повідомлено про те, що страховий стаж останньої становить - 10 років 11 місяців 18 днів.
Позивач вважає, що дії відповідачів щодо відмови у призначенні пенсії по інвалідності є протиправними, зважаючи на що звернулась до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі по тексту - Закон №1058-IV) пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.
Статтею 32 Закону №1058-IV передбачено, що особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією: для осіб з інвалідністю II та III груп - від 52 років до досягнення особою 55 років включно - 13 років.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина 1 статті 24 Закону №1058-IV).
Згідно з частиною 4 статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно з статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та частиною 1 статті 48 Кодексу законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Отже, законодавством встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями про період роботи, що можуть міститися в інших документах.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Пунктом 1 Порядку №637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Як встановив суд, позивачу відмовлено у призначенні пенсії по інвалідності згідно з заявою від 07.02.2022 (дата первинного звернення до пенсійного органу) у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу роботи 13 років.
До страхового стажу ОСОБА_1 не враховано: період роботи з 20.07.1988 по 10.08.1990 в торгово-побутовому підприємстві №299, оскільки в наданій позивачем трудовій книжці НОМЕР_1 від 16.07.1986 за записом №3-5, запис про звільнення з роботи засвідчений печаткою, відтиск якої не придатний для сприйняття змісту, що не відповідає вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР №162 від 20.06.1974 (заявниці необхідно підтвердити трудовий стаж у відповідності з пунктом 3 Порядку №637) та період навчання з 11.02.2002 по 18.03.2002 згідно диплому серії НОМЕР_2 , оскільки в наданому позивачем дипломі відсутній її рік народження та підпис секретаря (необхідно долучити уточнюючу довідку).
21.03.2022 позивач повторно звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії по інвалідності та надала копії трудової книжки, диплому серії НОМЕР_1 , диплому серії НОМЕР_2 , паспорту серії НОМЕР_3 та картки фізичної особи - платника податків.
За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 21.03.2022 Головним управлінням Пенсійного фонду у Вінницькій області прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії від 31.03.2022 №222030015321 через відсутність необхідного страхового стажу (13 років). Страховий стаж особи становить 10 років 11 місяців 18 днів (що недостатньо для призначення пенсії по інвалідності).
Водночас, суд встановив, що трудова книжка позивача містить запис про роботу позивача у період з 20.07.1988 по 10.08.1990 в торгово-побутовому підприємстві №299, а тому, є достатнім підтвердженням права на пенсійне забезпечення.
Крім того, суд також зазначає, що неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питання про призначення пенсії.
Також варто зазначити, що трудовим законодавством України не передбачено обов'язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому, працівник не може нести негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.
Суд звертає увагу на те, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
З огляду на наведене, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу позивача період роботи з 20.07.1988 по 10.08.1990 в торгово-побутовому підприємстві №299.
Що стосується зарахування до страхового стажу позивача періоду з 11.02.2002 по 18.03.2002 (проходження позивачем курсів з навчального плану - оператор персонального комп'ютера у Хмельницькій філії "Інтерлінгва"), то суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту "д" частини 3 статті 56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Пунктом 8 Порядку №637 встановлено, що час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.
Копією диплома серії НОМЕР_2 підтверджено, що позивач у 2002 році (з 11.02.2002 по 18.03.2002) закінчила повний курс навчання у Хмельницькій філії "Інтерлінгва" з присвоєнням кваліфікації "оператор персонального комп'ютер". Тобто вказаний диплом містить всі необхідні відомості про період навчання позивача.
У розумінні п.8 Порядку № 637 такий диплом є належним доказом періоду навчання ОСОБА_2 у Хмельницькій філії "Інтерлінгва", для зарахування його до страхового стажу.
Враховуючи зазначене та те, що законодавством передбачена можливість зарахування часу проходження курсів, до трудового стажу особи, зважаючи на що вказаний період також підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача.
Таким чином, право на зарахування до стажу вказаних періодів позивач мала станом на час звернення із заявою від 07.02.2022, відтак в неї був визначений статтею 32 Закону №1058 страховий стаж 13 років. Як наслідок, оскаржувані рішення відповідачів є протиправним, а тому їх слід скасувати.
Відносно покликання відповідач у відзиві на позовну заяву, що вимога про призначення пенсії по інвалідності є формою втручання суду у дискреційні повноваження пенсійного органу, то суд вважає такі необґрунтованими, з огляду на наступне.
Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Тобто, дискреційним є право суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».
За приписами пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до частини 4 статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку коли поданих доказів достатньо для того, щоб зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти те чи інше рішення чи зробити ту чи іншу дію, суд вправі обрати такий спосіб захисту порушеного права.
Обрана судом форма захисту порушених прав у даному випадку не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.
При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, аналізуючи вищенаведені правові норми та фактичні обставини справи, суд констатує про наявність правових підстав для повного задоволення позовних вимог.
У зв'язку з задоволенням позовних вимог сплачений позивачем судовий збір відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України слід стягнути на його користь пропорційно за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області та Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 10.02.2022 №056650007109 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії по інвалідності.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 31.03.2022 №222030015321 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії по інвалідності.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 20.07.1988 по 10.08.1990 та період навчання з 11.02.2002 по 18.03.2002.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності з 07.02.2022.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 496,20 (чотириста дев'яносто шість гривень двадцять копійок) грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 496,20 (чотириста дев'яносто шість гривень двадцять копійок) грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29013 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул. 28 Армії, 6, м. Херсон, 73036 , код ЄДРПОУ - 21295057) Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028 , код ЄДРПОУ - 13322403)
Головуючий суддя Я.В. Драновський