Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
05 вересня 2022 року № 520/4197/22
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаєва А.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в м.Харкові справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту патрульної поліції, в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Відповідача - Департаменту патрульної поліції щодо не нарахування та невиплати ним Позивачеві доплати за несення ним служби у нічний час за період з 07.11.2015 р. по 28.02.2018 р. та сум індексації його грошового забезпечення за період з 07.11.2015 р. по 31.10.2017 р.;
- зобов'язати відповідача - Департамент патрульної поліції здійснити відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 р. № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» нарахування та виплату позивачеві доплату за несення ним службу у нічний час за період з 07.11.2015 р. по 28.02.2018 р. відповідно до відпрацьованого ним нічного часу в об'ємі 1264 годин, а саме за листопад 2015 року - 48 годин, грудень 2015 року - 64 годин; січень 2016 року - 48 години, лютий 2016 року - 64 годин, березень 2016 року - 24 годин, квітень 2016 року - 48 години, травень 2016 року - 48 години, червень 2016 року - 56 години, липень 2016 року - 64 годин, серпень 2016 року - 32 години, вересень 2016 року - 32 годин, жовтень 2016 року - 48 години, листопад 2016 року - 16 годин, грудень 2016 року - 56 годин; січень 2017 року - 64 годин, лютий 2017 року - 0 годин, березень 2017 року - 24 годин, квітень 2017 року - 56 години, травень 2017 року - 64 годин, червень 2017 року - 48 годин, липень 2017 року - 24 годин, серпень 2017 року - 56 години, вересень 2017 року - 56 години, жовтень 2017 року - 48 годин, листопад 2017 року - 56 годин, грудень 2017 року - 40 годин; січень 2018 року - 48 годин, лютий 2018 року - 32 годин;
- зобов'язати відповідача - Департамент патрульної поліції здійснити відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» нарахування та виплату Позивачу індексації його грошового забезпечення за період з 07.11.2015 р. по 31.10.2017р. з компенсацією втрати частини його доходу у вигляді доплати за несення ним служби у нічний час з 07.11.2015 р. по 28.02.2018 р. за період його невиплати відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянами втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати»;
- стягнути з відповідача - Департаменту патрульної поліції на користь позивача судові витрати на оплату правової допомоги адвоката за складання процесуальних документів в сумі 4000,00 (чотири тисячі грн. 00 коп.).
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем, на думку позивача, допущено протиправну бездіяльність не нарахування та невиплати ним позивачеві доплати за несення ним служби у нічний час за період з 07.11.2015 р. по 28.02.2018 р. та сум індексації його грошового забезпечення за період з 07.11.2015 р. по 31.10.2017 р.
Відзив на позовну заяву від Департаменту Патрульної поліції Національної поліції України до суду не надійшов.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, приходить до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач з 07.11.2015 проходить службу в Департаменті патрульної поліції.
Департамент Патрульної поліції Національної поліції України на звернення представника позивача відповів листом №1295аз/41/14/01-2021 від 24.12.2021 року, в якому зазначив, що відповідно до п. 11 Розділу II Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого наказом МВС України від 06.04.2016 № 260, підставами для виконання службових обов'язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції. Вказано, що облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до цих Порядку та умов. Також, зазначено, що поліцейським, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць. Повідомлено, що підстави для нарахування доплати за службу в нічний час ОСОБА_1 за період з 07.11.2015 по 28.02.2018 відсутні. Крім того, зазначено, що грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 № 782, якою внесені зміни до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, доповнивши абзац п'ятий після слова «військовослужбовців» словом «поліцейських». Повідомлено, що оскільки зазначена постанова набрала чинності з 24.10.2017, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється з листопада 2017 року, у зв'язку з чим підстави для виплати індексації з 07.11.2015 по 31.10.2017 відсутні.
Відповідно до інформації щодо несення служби у нічний час співробітником УПП в Харківській області ДПП ОСОБА_1 , згідно якої позивач ніс служби у нічний час за листопад 2015 року - 48 годин, грудень 2015 року - 64 годин; січень 2016 року - 48 години, лютий 2016 року - 64 годин, березень 2016 року - 24 годин, квітень 2016 року - 48 години, травень 2016 року - 48 години, червень 2016 року - 56 години, липень 2016 року - 64 годин, серпень 2016 року - 32 години, вересень 2016 року - 32 годин, жовтень 2016 року - 48 години, листопад 2016 року - 16 годин, грудень 2016 року - 56 годин; січень 2017 року - 64 годин, лютий 2017 року - 0 годин, березень 2017 року - 24 годин, квітень 2017 року - 56 години, травень 2017 року - 64 годин, червень 2017 року - 48 годин, липень 2017 року - 24 годин, серпень 2017 року - 56 години, вересень 2017 року - 56 години, жовтень 2017 року - 48 годин, листопад 2017 року - 56 годин, грудень 2017 року - 40 годин; січень 2018 року - 48 годин, лютий 2018 року - 32 годин.
Вважаючи протиправною невиплату грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час та індексації грошового забезпечення за оскаржуваний період, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо не нарахування та невиплати ним позивачеві доплати за несення ним служби у нічний час за період з 07.11.2015 р. по 28.02.2018 р. та зобов'язання Департаменту патрульної поліції здійснити відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 р. № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» нарахування та виплату позивачеві доплату за несення ним службу у нічний час за період з 07.11.2015 р. по 28.02.2018 р. відповідно до відпрацьованого ним нічного часу в об'ємі 1264 годин, а саме за листопад 2015 року - 48 годин, грудень 2015 року - 64 годин; січень 2016 року - 48 години, лютий 2016 року - 64 годин, березень 2016 року - 24 годин, квітень 2016 року - 48 години, травень 2016 року - 48 години, червень 2016 року - 56 години, липень 2016 року - 64 годин, серпень 2016 року - 32 години, вересень 2016 року - 32 годин, жовтень 2016 року - 48 години, листопад 2016 року - 16 годин, грудень 2016 року - 56 годин; січень 2017 року - 64 годин, лютий 2017 року - 0 годин, березень 2017 року - 24 годин, квітень 2017 року - 56 години, травень 2017 року - 64 годин, червень 2017 року - 48 годин, липень 2017 року - 24 годин, серпень 2017 року - 56 години, вересень 2017 року - 56 години, жовтень 2017 року - 48 годин, листопад 2017 року - 56 годин, грудень 2017 року - 40 годин; січень 2018 року - 48 годин, лютий 2018 року - 32 годин, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 2 статті 94 Закону України “Про Національну поліцію” №580-VIII, порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Пунктом 1 постанови КМУ від 11.11.2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" встановлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Приписами підпункту 3 пункту 5 постанови КМУ № 988 передбачено обов'язок виплачувати поліцейським доплату за службу в нічний час - у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.
За пунктом 8 постанова КМУ № 988 набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з дня набрання чинності Законом України “Про Національну поліцію”.
Закон України “Про Національну поліцію” прийнятий 02 липня 2015 року та набрав чинності 07 листопада 2015 року.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 260 від 06 квітня 2016 року затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 року за № 669/28799.
Так, пунктом 3 розділу 1 вказаного Порядку № 260 передбачено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.
До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 11 Порядку №260, поліцейським, які виконують службові обов'язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час. Службою в нічний час вважається виконання поліцейськими службових обов'язків у період з 22.00 до 06.00.
Підставами для виконання службових обов'язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції.
Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до цих Порядку та умов. Поліцейським, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.
Відповідно до інформації щодо несення служби у нічний час співробітником УПП в Харківській області ДПП ОСОБА_1 , позивач ніс служби у нічний час за листопад 2015 року - 48 годин, грудень 2015 року - 64 годин; січень 2016 року - 48 години, лютий 2016 року - 64 годин, березень 2016 року - 24 годин, квітень 2016 року - 48 години, травень 2016 року - 48 години, червень 2016 року - 56 години, липень 2016 року - 64 годин, серпень 2016 року - 32 години, вересень 2016 року - 32 годин, жовтень 2016 року - 48 години, листопад 2016 року - 16 годин, грудень 2016 року - 56 годин; січень 2017 року - 64 годин, лютий 2017 року - 0 годин, березень 2017 року - 24 годин, квітень 2017 року - 56 години, травень 2017 року - 64 годин, червень 2017 року - 48 годин, липень 2017 року - 24 годин, серпень 2017 року - 56 години, вересень 2017 року - 56 години, жовтень 2017 року - 48 годин, листопад 2017 року - 56 годин, грудень 2017 року - 40 годин; січень 2018 року - 48 годин, лютий 2018 року - 32 годин.
Отже, матеріалами справи підтверджено, що позивач у період з 07.11.2015 р. по 31.01.2017 року та у період з 01.03.2017 р. по 28.02.2018 р. ніс службу у нічний час.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано суду доказів нарахування та виплати позивачу доплати за службу у нічний час відповідно до відпрацьованого часу у встановленому законодавством розмірі за вказаний період.
Як зазначено, відповідачем у листі №1295аз/41/14/01-2021 від 24.12.2021 року зазначено, що облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до цих Порядку та умов. Повідомлено, що підстави для нарахування доплати за службу в нічний час ОСОБА_1 за період з 07.11.2015 по 28.02.2018 відсутні.
З пункту 11 Порядку № 260 вбачається, що відповідний орган зобов'язаний був сформувати довідку обліку несення позивачем служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку № 260.
Разом з цим, складання довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час не залежить від волі позивача. Відсутність такої довідки не може впливати на нарахування та виплату доплати за службу в нічний час в порядку та розмірі, визначених постановою КМУ №988 та Порядком № 260.
При цьому, відповідно до інформації щодо несення служби у нічний час співробітником УПП в Харківській області ДПП ОСОБА_1 , позивач ніс служби у нічний час за лютий 2017 року - 0 годин.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у даній частині шляхом визнання протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 доплати за несення служби у нічний час за період з 07.11.2015 р. по 31.01.2017 року та за період з 01.03.2017 р. по 28.02.2018 р. та зобов'язання Департаменту патрульної поліції здійснити відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 р. № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» нарахування та виплату ОСОБА_1 доплату за несення службу у нічний час за період з 07.11.2015 р. по 31.01.2017 року та за період з 01.03.2017 р. по 28.02.2018 р. відповідно до відпрацьованого ним нічного часу в об'ємі 1264 годин, а саме за листопад 2015 року - 48 годин, грудень 2015 року - 64 годин; січень 2016 року - 48 години, лютий 2016 року - 64 годин, березень 2016 року - 24 годин, квітень 2016 року - 48 години, травень 2016 року - 48 години, червень 2016 року - 56 години, липень 2016 року - 64 годин, серпень 2016 року - 32 години, вересень 2016 року - 32 годин, жовтень 2016 року - 48 години, листопад 2016 року - 16 годин, грудень 2016 року - 56 годин; січень 2017 року - 64 годин, березень 2017 року - 24 годин, квітень 2017 року - 56 години, травень 2017 року - 64 годин, червень 2017 року - 48 годин, липень 2017 року - 24 годин, серпень 2017 року - 56 години, вересень 2017 року - 56 години, жовтень 2017 року - 48 годин, листопад 2017 року - 56 годин, грудень 2017 року - 40 годин; січень 2018 року - 48 годин, лютий 2018 року - 32 годин.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо не нарахування та невиплати ним позивачеві сум індексації його грошового забезпечення за період з 07.11.2015 р. по 31.10.2017 р. та зобов'язання Департаменту патрульної поліції здійснити відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» нарахування та виплату позивачу індексації його грошового забезпечення за період з 07.11.2015 р. по 31.10.2017 р., суд зазначає наступне.
Згідно з ч.ч. 1, 5 ст. 94 Закон України "Про Національну поліцію" поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.
Відповідно до ч. 6 ст. 95 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП України), заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.
Згідно зі ст.1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" № 1282-XII від 03.07.1991 року (далі - Закон № 1282-ХІІ) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
За змістом ст. 2 Закону України № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до ст. 4 Закону України № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (з 01.01.2016 - 103 відсотка).
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Таким чином, законом визначено, що грошове забезпечення, як грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, підлягають індексації в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (з 01.01.2016 - 103 відсотка).
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 року, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок № 1078).
Відповідно до п. 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
До вказаної постанови внесено зміни постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 року № 782 та включено поліцейських до переліку категорій осіб, яким здійснюється індексація грошового забезпечення.
Відповідачем в листі №1295аз/41/14/01-2021 від 24.12.2021 року зазначено, що грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 № 782, якою внесені зміни до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, доповнивши абзац п'ятий після слова «військовослужбовців» словом «поліцейських». Повідомлено, що оскільки зазначена постанова набрала чинності з 24.10.2017, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється з листопада 2017 року, у зв'язку з чим підстави для виплати індексації з 07.11.2015 по 31.10.2017 відсутні.
Статтею 94 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону. Змін до вказаного пункту ст. 94 Закону України "Про Національну поліцію" у спірному періоді не вносилося, ця норма закону була діючою.
В силу положень ч. 2 ст. 8 Закону України № 1282-ХІІ за наявності підстав, визначених цим Законом, право населення на реалізацію зазначених гарантій не залежить від прийняття рішень відповідними органами.
Конституційне поняття "Закон України", на відміну від поняття "законодавство України", не підлягає розширеному тлумаченню, це - нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України в межах повноважень. Зміни до закону вносяться за відповідно встановленою процедурою Верховною Радою України шляхом прийняття закону про внесення змін. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України є підзаконними, а тому не можуть обмежувати права громадян, які встановлено законами.
Суд вважає, що вказані відповідачем обставини (не включення поліцейських до переліку осіб, грошове забезпечення яких підлягає індексації) не позбавляють його обов'язку провести індексацію грошового забезпечення, оскільки право позивача на індексацію його грошового забезпечення передбачено статтею 94 Закону України "Про Національну поліцію", тобто нормативно-правовим актом, що має вищу юридичну силу, що спростовує доводи відповідача.
При цьому, індексація має проводитися за наявності на це відповідних підстав, що визначені чинним законодавством.
Згідно зі ст. 2, ст. 4 Закону № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (з 01.01.2016 - 103 відсотка). Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів (ст. 9 Закону).
Статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" №2017-III від 05.10.2000 року визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі ст.19 цього Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Отже, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці і у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) покладається на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності та виду юридичної особи.
Частиною 2 ст. 5 Закону №1282-ХІІ передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Згідно пункту 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (з 01.01.2016 - 103 відсотка). Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2013 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 року № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищував поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Відповідно до п. 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Таким чином, місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації, індексація грошових доходів громадян проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін, обчисленого наростаючим підсумком, перевищить поріг індексації, який становить 101 % (з 01.01.2016 - 103 %) (п. 1-1 Порядку № 1078). Для проведення подальшої індексації обчислення індексу споживчих цін здійснюється за місяцем, у якому відбувається перевищення порога індексації. Підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією проводиться з місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін і на підставі якого відбувається перевищення порога індексації.
Отже, можливість проведення індексації грошових доходів залежить від порогу індексації - величини індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення. В свою чергу, якщо величина індексу споживчих цін не перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (з 01.01.2016 - 103 відсотка), індексація грошових доходів в такому місяці не проводиться.
Проте, відповідач мотивуючи свою бездіяльність жодним чином не врахував та не перевірив наявність вищевказаних підстав визначених Законом №1282-ХІІ та Порядком № 1078.
Таким чином, Департаментом патрульної поліції допущено протиправну бездіяльність щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 сум індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 р. по 31.10.2017 р.
З огляду на те, що відповідач не врахував та не перевірив наявність підстав визначених Законом №1282-ХІІ та Порядком № 1078 для виплати позивачу індексації, належним способом захисту прав позивача є зобов'язання Департаменту патрульної поліції розглянути питання нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 р. по 31.10.2017 р., із врахуванням висновків суду.
Враховуючи вищевикладене та те що відповідач не врахував наявність підстав для виплати індексації визначених Законом №1282-ХІІ та Порядком № 1078, позовні вимоги в частині зобов'язання Департаменту патрульної поліції здійснити відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» нарахування та виплату позивачу індексації його грошового забезпечення за період з 07.11.2015 р. по 31.10.2017 р. звернені на майбутнє та задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Департаменту патрульної поліції здійснити нарахування та виплату позивачу індексації його грошового забезпечення з компенсацією втрати частини його доходу у вигляді доплати за несення ним служби у нічний час з 07.11.2015 р. по 28.02.2018 р. за період його невиплати відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянами втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати», суд зазначає наступне.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ (далі по тексту - Закон України № 2050-III) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно з положеннями статті 2 Закону України №2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі необхідно розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру (частина друга статті 2 Закону України №2050-III).
Статтею 3 Закону України №2050-III передбачено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно з положеннями статті 4 Закону України №2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
З системного аналізу правових норм вбачається, що основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів та 2) виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.
Таким чином, нарахування та виплата суми доходу ставить первинною подією щодо компенсації втрати частини доходу, який нараховується та виплачується, відповідно, після та за результатом нарахування та виплати основної суми доходу.
Суд зауважує, що наразі відсутні підстави вважати, що після та за результатом нарахування та виплати доплати за несення ним служби у нічний час та індексації грошового забезпечення, відповідачем не буде нараховано та виплачено компенсацію за несвоєчасну виплату доходу.
Так, позовні вимоги у вказаній частині звернені на майбутнє, в даній частині позовних вимог права позивача не є порушеними.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в даній частині.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Позивач просив суд стягнути з відповідача - Департаменту патрульної поліції на користь позивача судові витрати на оплату правової допомоги адвоката за складання процесуальних документів в сумі 4000,00 грн.
Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно зі ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1 ст.134 КАС України).
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст.134 КАС України).
Відповідно до ч. 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат у справі до суду надано договір від 29.07.2021 року про надання правової допомоги укладений між ОСОБА_1 (Клієнт) та адвокатським об'єднанням “Коссе, Гончар та партнери” (Адвокатське обєднання).
Також, надано до суду копію акта надання послуг професійної правничої допомоги від 14.01.2022 року, згідно якого вартість послуг складає 4000,00 грн.
Положеннями ч.5 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Так, при застосуванні приписів ч.5 ст.134 КАС України, суд відповідно до ч.4 ст.242 КАС України враховує правову позицію Верховного Суду в постанові від 22.11.2019 року по справі №820/5989/15, в якій зазначено про необхідність оцінки співмірності розміру судових витрат обставинам, викладеним у частині 5 статті 134 КАС України, а не лише встановлення факту відсутності заяви відповідача про їх зменшення, що не може вважатись правильним застосуванням норм частини 5 статті 134 КАС України.
Суд зазначає, що дана справа розглядалась судом в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін до судового засідання. При цьому, дана справа в розумінні ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України віднесена до справ незначної складності.
Враховуючи часткове задоволення позовної заяви, співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), суд дійшов висновку, що на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000,00 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ вул. Федора Ернста, 3) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 доплати за несення служби у нічний час за період з 07.11.2015 р. по 31.01.2017 року та за період з 01.03.2017 р. по 28.02.2018 р. і сум індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 р. по 31.10.2017 р.
Зобов'язати Департамент патрульної поліції здійснити відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 р. № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» нарахування та виплату ОСОБА_1 доплату за несення службу у нічний час за період з 07.11.2015 р. по 31.01.2017 року та за період з 01.03.2017 р. по 28.02.2018 р. відповідно до відпрацьованого ним нічного часу в об'ємі 1264 годин, а саме за листопад 2015 року - 48 годин, грудень 2015 року - 64 годин; січень 2016 року - 48 години, лютий 2016 року - 64 годин, березень 2016 року - 24 годин, квітень 2016 року - 48 години, травень 2016 року - 48 години, червень 2016 року - 56 години, липень 2016 року - 64 годин, серпень 2016 року - 32 години, вересень 2016 року - 32 годин, жовтень 2016 року - 48 години, листопад 2016 року - 16 годин, грудень 2016 року - 56 годин; січень 2017 року - 64 годин, березень 2017 року - 24 годин, квітень 2017 року - 56 години, травень 2017 року - 64 годин, червень 2017 року - 48 годин, липень 2017 року - 24 годин, серпень 2017 року - 56 години, вересень 2017 року - 56 години, жовтень 2017 року - 48 годин, листопад 2017 року - 56 годин, грудень 2017 року - 40 годин; січень 2018 року - 48 годин, лютий 2018 року - 32 годин.
Зобов'язати Департамент патрульної поліції розглянути питання нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 р. по 31.10.2017 р., із врахуванням висновків суду.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Бабаєв А.І.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан на території України, у зв'язку з бойовими діями на території Харківської області повний текст рішення складено 05.09.2022 року.