Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
05 вересня 2022 р. № 520/2220/22
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Харківського міського голови Терехова Ігоря Олександровича (майдан Конституції, буд. 7, м. Харків, 61003), Харківської міської ради (майдан Конституції, буд. 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243), Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради (майдан Конституції, буд. 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 4151454) про визнання незаконним та скасування розпорядження, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати незаконним та скасувати розпорядження Харківського міського голови Терехова І.О. від 31.12.2021 № 2073/2к "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності";
- поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді заступника директора Департаменту - начальника Управління правового забезпечення Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради з 04.01.2022;
- стягнути з Харківської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 04.01.2022 по дату рішення суду про поновлення позивача на посаді;
- стягнути з Харківської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати на відшкодування моральної шкоди у сумі 10 000,00 грн (десять тисяч грн. 00 коп).
В обґрунтування позову зазначив, що в день звільнення 31.12.2021 трудова книжка ОСОБА_1 надана не була, розрахунок з виплатою всіх сум, що належать позивачу - не проведений. Під час процедури звільнення відповідачами були порушені приписи чинного законодавства. На підставі викладеного просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
Сторони були належним чином повідомлені про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного провадження у справі.
У відзиві на позовну заяву представник Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради наголосив на тому, що згідно доповідної записки ОСОБА_2 разом із заступником голови з припинення діяльності Департаменту ОСОБА_3 та працівниками Департаменту ОСОБА_4 , ОСОБА_5 було виявлено факти порушення трудової дисципліни зокрема ОСОБА_1 , а саме відсутність його на робочому місці, а також в інших приміщеннях Департаменту 29.12.2021 з 09.00 год по 12.00 год та о 15.05 год., а також 30.12.2021 з 09.00 год по 12.00 год., та о 14.10 год., о 15.20 год. про що складено відповідні комісійні акти (копія доповідної записки та копії актів долучено до відзиву). В доповідній записці зазначено, що інформації щодо причин неприбуття на роботу від ОСОБА_1 не надходило. Вжиті заходи щодо з'ясування причин відсутності позивача на роботі не дали результату, про що складено комісійні акти. Особисто пояснень ОСОБА_1 кадровій службі та комісії з припинення діяльності Департаменту не надавав, жодної інформації працівникам Департаменту та/або суб'єкту призначення не надав, на телефонні дзвінки позивач не відповідав. Протягом 29.12.2021 та 30.12.2021 (середа та четвер) позивач взагалі на роботі не з'являвся. Оскаржуваним розпорядженням вирішено ОСОБА_1 - заступника директора Департаменту начальника Управління правового забезпечення Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради звільнити із займаної посади 31.12.2021 за прогул (відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин згідно з п. 4 статті 40 Кодексу законів про працю України. Відповідач діяв відповідно до приписів законодавства та у спосіб, передбачений чинним законодавством України. На підставі викладеного просив відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
У відзиві на позовну заяву представник Харківської міської ради наголосив на тому, що зміст вказаного розпорядження від 31.12.2021, відповідно до п. 4.1. цього ж розпорядження, ОСОБА_2 доведено до відома позивача, шляхом пропонування отримати копії розпорядження позивачем під підпис, особистого ознайомлення позивачем з текстом розпорядження та зачитування в голос тексту розпорядження ОСОБА_2 , що підтверджується наданим позивачем відеозаписом за 31.12.2021. Крім того, в цей же день позивачу було запропоновано отримати трудову книжку, від чого останній також відмовився. Про відмову від ознайомлення/отримання копії розпорядження та отримання трудової книжки складено відповідний акт від 31.12.2021 за підписами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . У зв'язку з такою відмовою позивача, того ж дня 31.12.2021 на його адресу: АДРЕСА_2 , було направлено повідомленням про необхідність отримати трудову книжку та копію розпорядження. На підставі викладеного просив відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
У поясненнях Департамент територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради наголосив на тому, що згідно витягу з табелю робочого часу позивача за грудень 2021 року, табель обліку заповнено 16.12.2021, прогул позивач здійснив 29.12.2021 та 30.12.2021, тобто вже після складання табелю обліку робочого часу за грудень 2021 року, що зумовило необхідність внесення змін до табелю обліку, а саме складання коригуючого табелю щодо позивача. Згідно п. 2.24 посадової інструкції Начальника відділу по роботі з персоналом Департаменту, затвердженої Директором Департаменту 25.02.2021, начальник відділу забезпечує своєчасне складання табелів обліку використання робочого часу працівників Департаменту відповідальними особами та подання їх до відділу бухгалтерського обліку та звітності Департаменту. Таким чином, табель обліку робочого часу позивача за грудень 2021 року складений у передбаченій положенням про облікову політику Департаменту формі, підписаний відповідальною особою, а саме начальником відділу по роботі з персоналом, як це передбачено Правилами внутрішнього трудового розпорядку. Разом з цим, у зв'язку з встановленням факту прогулу позивача 29 та 30 грудня 2021 року, що підтверджується актами від 29.12.2021 та від 30.12.2021 про відсутність позивача на робочому місці виникла необхідність у складенні коригуючого табелю, як це передбачено п. 5.3 Положення про облікову політику Департаменту. На підставі викладеного просив відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
Керуючись приписами ст. 171, 257, 258 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст.258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Судом встановлено, що рішенням Харківської міської ради від 09.12.2020 № 6/20 "Про затвердження структури виконавчих органів Харківської міської ради 8 скликання" затверджено структуру виконавчих органів Харківської міської ради 8 скликання та схему їхнього підпорядкування.
Рішенням Харківської міської ради від 12.10.2021 № 199/21 "Про внесення змін до структури виконавчих органів Харківської міської ради 8 скликання" внесені зміни до рішення Харківської міської ради 8 скликання від 09.12.2020 № 6/20 "Про затвердження структури виконавчих органів Харківської міської ради 8 скликання" (зі змінами).
Підпунктом 1.3.2. п. 1.3. п. 1. вказаного рішення припинено діяльність Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради у зв'язку з реорганізацією шляхом приєднання до Департаменту земельних відносин Харківської міської ради.
Підпунктами 1.2.1.-1.2.4. п. 1.2. п. 1. рішення утворено Департамент земельних відносин Харківської міської ради, Департамент з інспекційної роботи Харківської міської ради; Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради та Інспекцію з благоустрою Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради.
Пунктом 1.4 рішення доручено секретарю Харківської міської ради, який тимчасово здійснював повноваження Харківського міського голови, та виконавчим органам Харківської міської ради вжити відповідних заходів, пов'язаних із реорганізацією.
Відповідно до пункту 2 рішення зміни до структури виконавчих органів Харківської міської ради вводяться в дію з 01.01.2022.
Харківським міським головою ОСОБА_6 видано розпорядження від 10.11.2021 №215 "Про затвердження складів комісій та плану заходів з припинення діяльності Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради та Управління земельних відносин Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради".
Вказаним розпорядженням затверджено склади комісій з припинення діяльності Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради згідно з додатком 1 (п. 1).
Управління земельних відносин Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради згідно з додатком 2 (п. 2).
Затверджено план заходів з припинення діяльності Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради та Управління земельних відносин Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради згідно з додатком 3 (п. 3).
Комісіям доручено забезпечити проведення заходів, передбачених чинним законодавством України, спрямованих на припинення діяльності Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради та Управління земельних відносин Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради (п. 5).
Контроль за виконанням цього розпорядження покладено на заступника міського голови з питань цифрової трансформації ОСОБА_2 (п. 7).
Згідно з додатком 1 до Розпорядження № 215 головою комісії з припинення діяльності Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради визначено ОСОБА_2 - заступника міського голови з питань цифрової трансформації.
Крім того, Харківським міським головою ОСОБА_6 , видано розпорядження від 12.11.2021 № 219 "Про відсторонення від здійснення повноважень на посаді", згідно якого відсторонено на час проведення службового розслідування з 16.11.2021 по 24.12.2021 включно від здійснення повноважень на посаді посадових осіб Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради згідно з додатком, в тому числі ОСОБА_1 (п. 3).
На час відсторонення від здійснення повноважень на посаді директора Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради ОСОБА_7 покладено виконання обов'язків директора Департаменту на заступника міського голови з питань цифрової трансформації ОСОБА_2 (п. 2).
Строк проведення службового розслідування продовжувався по 30.12.2021 включно та по 31.12.2021 включно. Поряд з цим розпорядженнями Харківського міського голови ОСОБА_6 покладалося виконання обов'язків директора Департаменту на заступника міського голови з питань цифрової трансформації ОСОБА_2 по 31.12.2021 включно (розпорядження № 241 від 16.12.2021 та № 252 від 28.12.2021).
В межах виконання функцій голови комісії з припинення діяльності Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради, а також в рамках виконання обов'язків директора Департаменту ОСОБА_2 було виявлено порушення трудової дисципліни працівниками Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради, зокрема ОСОБА_1 , про що складено доповідну записку на ім'я Харківського міського голови ОСОБА_6 , як на суб'єкта призначення в розумінні ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 87 Закону України "Про державну службу".
Згідно доповідної записки ОСОБА_2 разом із заступником голови з припинення діяльності Департаменту ОСОБА_3 та працівниками Департаменту ОСОБА_4 , ОСОБА_5 було виявлено факти порушення трудової дисципліни зокрема позивачем, а саме відсутність його на робочому місці, а також в інших приміщеннях Департаменту 29.12.2021 з 09.00 год по 12.00 год та о 15.05 год., а також 30.12.2021 з 09.00 год по 12.00 год., та о 14.10 год., о 15.20 год. про що складено відповідні комісійні акти.
Розпорядженням Харківського міського голови від 31.12.2021 № 2073/2к "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 - заступника директора Департаменту - начальника Управління правового забезпечення Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради" - звільнено з займаної посади 31.12.2021 за прогул (відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин згідно з п. 4 статті 40 Кодексу законів про працю України.
Позивач вважає, що відповідачами було порушено приписи чинного законодавства України, а саме: в день звільнення ОСОБА_1 31.12.2021 трудова книжка позивачу надана не була, розрахунок з виплатою всіх сум, що належать ОСОБА_1 від Харківської міської ради, проведено не було.
Окрім того, доповідна записка заступника міського голови з питань цифрової трансформації Кузьміна С.С. від 30.12.2021 № 24746/0/226-21 щодо порушення трудової дисципліни директором Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради ОСОБА_7 та заступником директора Департаменту - начальником Управління правового забезпечення Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради ОСОБА_1 на адвокатський запит ОСОБА_8 від 05.01.2022 б/н, надана не була.
Листом Департаменту земельних відносин Харківської міської ради від 12.01.2022 № 230/0/225-22 адвоката ОСОБА_8 повідомлено, що запитувана інформація потребує пошуку відомостей серед значної кількості даних та для підготовки відповіді залучено інші виконавчі органи Харківської міської ради.
Позивач, не погоджуючись із рішенням суб'єкта владних повноважень та вважаючи свої права порушеними, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду за захистом своїх прав.
По суті спірних відносин, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою, отже, трудовий договір є основною, базовою формою виникнення трудових правовідносин.
За змістом пункту 3 статті 29 Кодексу законів про працю України (далі за текстом - КЗпП України) до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов'язаний визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами.
Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Згідно з ч. 1 ст. 140 КЗпП України трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохоченням за сумлінну працю.
Відповідно до п. 10 ч. 4 ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільський, селищний, міський голова: призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім випадків, передбачених частиною другою статті 21 Закону України "Про культуру".
Згідно ч. 3 ст. 54 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" керівники відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради призначаються на посаду і звільняються з посади сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради одноособово, а у випадках, передбачених законом, - за погодженням з відповідними органами виконавчої влади.
Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції" та законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
Частиною 1 статті 20 "Підстави припинення служби в органах місцевого самоврядування" Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" передбачено, що крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", цим та іншими законами України.
Отже приписи п. 4 ст. 40 та ст. 147-150 КЗпП України поширюються на правовідносини щодо звільнення посадових осіб місцевого самоврядування.
Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 "Про практику розгляду судами трудових спорів" при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за п. 4 ст.40 КЗпП, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв'язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов'язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).
З комісійних актів вбачається, що ОСОБА_1 був відсутній більше трьох годин протягом робочого дня 29.12.2021 та 30.12.2021 - тобто допустив грубе порушення трудової дисципліни, за яке передбачене звільнення.
Вказані обставини встановлено комісією, а саме за участі: голови комісії з припинення діяльності Департаменту і водночас в.о. повноважень директора Департаменту Кузьміна С.С., заступника голови комісії з припинення діяльності Департаменту Шевченком Є.І. та працівниками Департаменту Носик О.А., Посметуховою К.П.
Виявлення та фіксація факту прогулу були здійснені уповноваженими особами, зокрема Кузьміним С.С., який в силу попередніх розпоряджень Харківського міського голови, діяв і як в.о. керівника Департаменту і як голова комісії з припинення діяльності Департаменту.
Відповідно до ч. 4 ст. 105 Цивільного кодексу України, до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.
Щодо твердження позивача про те, що він 29.12.2021 року та 30.12.2021 року був відсторонений від здійснення повноважень заступника директора Департаменту - начальника Управління правового забезпечення суд, дослідивши матеріали справи, зазначає наступне.
КЗпП України не містить визначення поняття "відсторонення від виконання повноважень за посадою" та не наводить його відмінностей від поняття "відсторонення від роботи", про яке зазначається у статті 46 цього Кодексу.
Закон України "Про службу в органах місцевого самоврядування" також не містить спеціальних норм щодо порядку відсторонення від здійснення повноважень за посадою посадовою особою місцевого самоврядування та наслідків такого відсторонення.
Відповідно до п. 2 Розділу VII Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" дія Закону України "Про державну службу" поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону, цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування.
Згідно з частиною п'ятою статті 72 Закону України "Про державну службу" під час відсторонення від виконання посадових обов'язків державний службовець зобов'язаний перебувати на робочому місці відповідно до правил внутрішнього службового розпорядку та сприяти здійсненню дисциплінарного провадження.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач після прийняття розпорядження про його відсторонення не був звільнений від обов'язку дотримуватися правил трудового розпорядку та бути присутнім на роботі протягом робочого дня.
Наведена правова позиція підтверджується практикою застосування відповідних норм законодавства Верховним Судом, зокрема постановою від 06.11.2018 р. у справі № 760/15066/16-ц (провадження № 61-31530св18).
Як зазначалося вище наказом директора Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради №22к/дт від 01.03.2021 затверджено Правила внутрішнього трудового розпорядку Департаменту.
Пунктом 6.3. Правила внутрішнього трудового розпорядку передбачено, що облік робочого часу працівників Департаменту здійснюється централізовано відділом роботи з персоналом Департаменту за табелем встановленої форми, який підписується особою, відповідальною за облік робочого часу.
Згідно вимог глав IV - VII КЗпП України роботодавець зобов'язаний вести облік використаного робочого часу.
Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України "Про оплату праці" роботодавець зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
Типова форма "Табелю обліку використання робочого часу" затверджена наказом Державного комітету статистики України від 05.12.2008 № 489 "Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці" (типова форма № П-5).
Необхідно зазначити, що вказана типова форма має рекомендаційний характер і складається з мінімальної кількості показників, необхідних для заповнення форм державних статистичних спостережень.
Табель - це поіменний список працівників відділу, служби чи іншого структурного підрозділу підприємства, установи, організації з відмітками про використання робочого часу протягом облікового періоду.
Згідно листа Міністерства праці та соціальної політики України від 01.06.2005 №36-211 "щодо застосування табеля використання робочого часу" складати табель роботодавцю необхідно для обліку кількості відпрацьованого робочого часу всіх категорій працюючих, у тому числі для розрахунку зарплати працівникам, оплата праці яких залежить від відпрацьованого часу; контролю за дотриманням працюючими встановленого режиму робочого часу; для отримання даних про відпрацьований час, необхідний для розрахунку виплат працівникам (наприклад, для розрахунку оплати днів хвороби, відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, відпусток, днів відряджень); для складання статистичної звітності з праці.
Відповідно до листа Міністерства праці та соціальної політики України від 13.05.2010 № 140/13/116-10 у табелі обліку використання робочого часу (типова форма № П-5) робляться відмітки про фактично відпрацьований час, відпрацьовані за місяць години, в т.ч. надурочні, вечірні, нічні години роботи та ін., а також інші відхилення від нормальних умов роботи. Враховуючи вищезазначене, ведення табеля обліку використання робочого часу для підприємств з невеликою чисельністю також є обов'язковим.
Також необхідно зазначити, що оскільки порядок або інструкція затвердження, заповнення та ведення табелю обліку використання робочого часу на законодавчому рівні не визначено, то порядок його складання та ведення установа, організація, підприємство визначає самостійно відповідно до своїх локальних нормативних документів.
Наказом директора Департаменту № 22к/дт від 01.03.2021 затверджено Правила внутрішнього трудового розпорядку Департаменту. Пунктом 6.3. Правил передбачено, що облік робочого часу працівників Департаменту здійснюється централізовано відділом роботи з персоналом Департаменту за табелем встановленої форми, який підписується особою, відповідальною за облік робочого часу.
Наказом заступника директора Департаменту № 40 від 22.04.2021 затверджено Положення про облікову політику Департаменту.
Відповідно до п. 5.3 Положення про облікову політику Департаменту для обліку робочого часу використовується табель обліку використання робочого часу, який подається структурними підрозділами Департаменту до відділу бухгалтерського обліку та звітності Департаменту до 12 і 25 числа кожного місяця для нарахування заробітної плати, попередньо погоджуючи його у відділі роботи з персоналом.
Неточності в табелі обліку робочого часу, пов'язані із завчасною подачею табелів (не в останній робочий день місяця), виправляється через оформлення додаткових (уточнюючих) табелів за минулий місяць.
Виправлення в табелі обліку робочого часу не допускаються. Але на практиці бувають випадки, коли необхідно відкоригувати дані, внесені до табеля. Це може бути ситуація, яка нерідко виникає у бюджетних установах, де табель для нарахування заробітної плати за місяць закривають за декілька днів до його закінчення. І трапляється так, що працівнику проставили робочі дні за повний місяць, а наприкінці місяця з'ясовується, що він захворів або взяв відпустку без збереження заробітної плати. Також будь-який працівник може захворіти під час відпустки і не попередити про це табельника. Саме у таких випадках виникає потреба внесення виправлень до раніше поданого табеля. За таких умов на підставі підтвердних документів доцільно зробити уточнюючий/коригуючий табель лише на того працівника, у якого відбулися зміни у використанні робочого часу. На підставі даних такого табеля бухгалтерія здійснить перерахунок заробітної плати.
Аналогічна ситуація відбулась зі складанням табелю обліку робочого часу позивача.
Так, згідно витягу з табелю робочого часу позивача за грудень 2021 року, табель обліку заповнено 16.12.2021. Прогул позивач здійснив 29.12.2021 та 30.12.2021, тобто вже після складання табелю обліку робочого часу за грудень 2021 року, що зумовило необхідність внесення змін до табелю обліку, а саме складання коригуючого табелю щодо позивача.
Згідно п. 2.24 посадової інструкції Начальника відділу по роботі з персоналом Департаменту, затвердженої Директором Департаменту 25.02.2021, начальник відділу забезпечує своєчасне складання табелів обліку використання робочого часу працівників Департаменту відповідальними особами та подання їх до відділу бухгалтерського обліку та звітності Департаменту.
Таким чином, табель обліку робочого часу позивача за грудень 2021 року складений у передбаченій Положенням про облікову політику Департаменту формі, підписаний відповідальною особою, а саме начальником відділу по роботі з персоналом, як не передбачено Правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Разом з цим, у зв'язку з встановленням факту прогулу позивача 29 та 30 грудня 2021 року, що підтверджується актами від 29.12.2021 та від 30.12.2021 про відсутність позивача на робочому місці виникла необхідність у складенні коригуючого табелю, як це передбачено п. 5.3 Положення про облікову політику Департаменту.
В постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 493/2031/17 суд дійшов висновку: "...належним підтвердженням кількості фактично відпрацьованих годин, зокрема у надурочний час, вихідні та святкові дні (які підлягають оплаті), є табель обліку використання робочого часу".
Згідно табелю обліку використання робочого часу ОСОБА_1 29 та 30 грудня 2021 року міститься відмітка про прогул. Вказаний табель обліку підписаний начальником відділу по роботі з персоналом, як це передбачено Правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Суд наголошує, що згідно доповідної записки ОСОБА_2 разом із заступником голови з припинення діяльності Департаменту ОСОБА_3 та працівниками Департаменту ОСОБА_4 , ОСОБА_5 було виявлено факти порушення трудової дисципліни зокрема позивачем, а саме відсутність ОСОБА_1 на робочому місці, а також в інших приміщеннях Департаменту 29.12.2021 з 09.00 год по 12.00 год та о 15.05 год., а також 30.12.2021 з 09.00 год по 12.00 год., та о 14.10 год., о 15.20 год. про що складено відповідні комісійні акти.
В доповідній записці зазначено, що інформації щодо причин неприбуття на роботу від ОСОБА_1 не надходило.
Вжиті заходи щодо з'ясування причин відсутності позивача на роботі не дали результату, про що складено комісійні акти. Особисто пояснень Позивач кадровій службі та комісії з припинення діяльності Департаменту не надавав, жодної інформації працівникам Департаменту та/або суб'єкту призначення не надав, на телефонні дзвінки позивач не відповідав. Протягом 29.12.2021 року та 30.12.2021 року (середа та четвер) позивач взагалі на роботі не з'являвся.
Судом встановлено, що наказом директора Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради №22к/дт від 01.03.2021 затверджено Правила внутрішнього трудового розпорядку Департаменту.
Пунктом 6.2. Правила внутрішнього трудового розпорядку передбачено, що для працівників Департаменту встановлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями: початок роботи о 09.00; перерва для відпочинку і харчування з 13.00 до 13.45; закінчення роботи о 18.00 (у п'ятницю о 16.45), вихідні дні субота та неділя.
Відповідно до п. 4 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Згідно ч. 1 ст. 147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:
1) догана;
2) звільнення.
Враховуючи викладене, Харківським міським головою ОСОБА_6 , видано оскаржуване розпорядження від 31.12.2021 №2073/2к "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності".
Оскаржуваним розпорядженням вирішено ОСОБА_1 - заступника директора Департаменту начальника Управління правового забезпечення Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради звільнити із займаної посади 31.12.2021 за прогул (відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин згідно з п. 4 статті 40 Кодексу законів про працю України.
Зміст вказаного розпорядження від 31.12.2021, відповідно до п. 4.1. цього ж розпорядження, ОСОБА_2 доведено до відома позивача, шляхом пропонування отримати копії розпорядження позивачем під підпис, особистого ознайомлення позивачем з текстом розпорядження та зачитування в голос тексту розпорядження ОСОБА_2 , що підтверджується наданим позивачем відеозаписом за 31.12.2021.
Крім того, в цей же день позивачу було запропоновано отримати трудову книжку, від чого останній також відмовився.
Про відмову від ознайомлення/отримання копії розпорядження та отримання трудової книжки складено відповідний акт від 31.12.2021 за підписами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
У зв'язку з такою відмовою позивача, того ж дня 31.12.2021 на його адресу: АДРЕСА_2 , було направлено повідомлення про необхідність отримати трудову книжку та копію розпорядження.
Суд акцентує увагу на тому, що, як зазначалося вище і підтверджується письмовими доказами, членами комісії вживалися заходи щодо з'ясування причин відсутності на роботі позивача 29.12.2021 року та 30.12.2021 року, зокрема за допомогою телефонних дзвінків, опитування працівників Департаменту.
Пунктами 7.1. Правил внутрішнього трудового розпорядку передбачено, що працівник Департаменту повідомляє свого безпосереднього керівника про свою відсутність на роботі у письмовій формі, засобами електронного чи телефонного зв'язку або іншим доступним способом.
Згідно п. 7.2. Правил у разі недотримання працівником вимог пункту 7.1. цього розділу складається акт про його відсутність на роботі.
Відповідно до п. 7.3. Правил у разі ненадання працівником доказів поважності причин своєї відсутності на роботі він повинен подати письмові пояснення до керівника Департаменту щодо причин своєї відсутності.
Отже, обов'язок надати письмові пояснення належить в першу чергу працівнику, який був відсутній на роботі. Враховуючи що функції керівника Департаменту виконував ОСОБА_2 , то саме йому мались надати відповідні пояснення позивача. Однак, такі пояснення не надавались.
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що відповідачі діяли у межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством України, а отже розпорядження Харківського міського голови Терехова І.О. від 31.12.2021 № 2073/2к "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" є законним та не підлягає скасуванню.
Приписами пункту 23 частини 1 статті 4 КАС України встановлено, що похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Позовні вимоги поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді заступника директора Департаменту - начальника Управління правового забезпечення Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради з 04.01.2022 та стягнути з Харківської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 04.01.2022 по дату рішення суду про поновлення позивача на посаді є похідними, а отже також не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Щодо вимоги позивача про стягнення з Харківської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати на відшкодування моральної шкоди у сумі 10 000,00 грн, суд зазначає наступне.
Стаття 56 Конституції України передбачає, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також, ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також, з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Статтею 1167 Цивільного кодексу України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995 № 4 (далі - Постанова) встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Пунктами 4, 5 Постанови визначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, яким неправомірними діями чи бездіяльністю заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами підтверджується. Обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суди, зокрема, повинні з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Згідно з пунктом 9 Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Виходячи з вищезазначеного, суд вважає, що позивачем не обґрунтовано наявності страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин, причинного зв'язку між шкодою та протиправними діями відповідача, відповідно до яких заподіяно шкоду, яку саме заподіяно шкоду та в чому вона полягає. Тобто, позивач повинен довести факт завдання йому моральної шкоди, надати належні докази того, що саме дії та бездіяльність відповідача призвела до матеріальних втрат і душевних страждань, що вимагає від позивача додаткових зусиль для організації його життя.
В обґрунтування наявності підстав для стягнення моральної шкоди позивач зазначає лише, що його моральні страждання безпосередньо пов'язані з протиправною поведінкою відповідача і знаходяться з нею в причинному зв'язку.
Разом з тим, суд зазначає, що позивачем не надано жодних доказів заподіяння йому моральних страждань протиправною поведінкою відповідача по справі, зокрема, доказів погіршення здоров'я або настання інших втрат немайнового характеру внаслідок моральних страждань, або інших негативних явищ, що настали внаслідок незаконних дій або бездіяльності відповідача.
Крім того, позивач жодним чином не обґрунтовує розмір моральної шкоди в сумі 10000,00 грн.
Водночас суд зазначає, що позивачем має бути доведено, а судом оцінено наявність та розмір такої шкоди в кожному окремому випадку.
Зазначене узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 17.02.2020 у справі №807/596/17.
Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовна вимога щодо стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 10 000,00 гривень є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Також суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
За приписами ч.1 та ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У ході розгляду справи суд надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору та здатні вплинути на результат вирішення спору. Інші доводи сторін висновки суду не спростовують.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 258, 262, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Харківського міського голови Терехова Ігоря Олександровича (майдан Конституції, буд. 7, м. Харків, 61003), Харківської міської ради (майдан Конституції, буд. 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243), Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради (майдан Конституції, буд. 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 4151454) про визнання незаконним та скасування розпорядження, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - відмовити в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 05 вересня 2022 року.
Суддя Н.А. Полях