Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про повернення позовної заяви
05 вересня 2022 р. Справа № 240/10869/22
Cуддя Харківського окружного адміністративного суду - Полях Н.А., розглянувши матеріали позовної заяви Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, -
До Новгород-Волинського міськрайонного суду Житомирської області звернувся позивач з позовом, в якому просить суд:
- зобов'язати та стягнути з ОСОБА_1 на користь Військової частини НОМЕР_1 69 592,84 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, завданої державі в особі Військової частини НОМЕР_1 .
Ухвалою Новгород-Волинського міськрайонного суду Житомирської області справу №240/10869/22 передано до Житомирського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 05.06.2022 року адміністративну справу №240/10869/22 передано на розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Харківського окружного адміністративного суду, справу розподілено судді Полях Н.А.
Ухвалою суду від 16.08.2022 року позовну заяву по адміністративній справ №240/10869/22 - залишено без руху.
Надано позивачу термін - п'ять календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- надання до суду оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 2481,00 грн.;
- надання до суду належним чином завірених доказів, які б підтверджували наявність непереборних та об'єктивних перешкод, труднощів, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позову.
Позивач був належним чином повідомлений про те, що судом постановлено ухвалу від 16.08.2022 року про залишення позовної заяви без руху.
Через канцелярію суду 31.08.2022 року від представника позивача надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Розглянувши зазначене клопотання суд наголошує на тому, що позивачем вже подавалося до суду тотожне клопотання і було розглянуто Харківським окружним адміністративним судом, про що зазначено в ухвалі суду від 16.08.2022 року.
Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати регулюються частиною першою статті 133 КАС України, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Отже, частина перша статті 133 КАС України визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України "Про судовий збір" конкретизує порядок, умови такого відстрочення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати або мають право на відстрочення судового збору.
За змістом приписів зазначеної вище статті положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Водночас, у приписах частини другої статті 132 КАС України відсилання до приписів Закону України "Про судовий збір" передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору. Це означає, що юридична особа, зокрема суб'єкт владних повноважень, не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.
Зазначена правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18.
Отже, питання відстрочення чи розстрочення сплати судового збору судом вирішується на власний розсуд з огляду на доводи заявника.
Останні ж, на переконання суду, не дають підстав для відстрочення сплати судового збору, оскільки держава має дотримуватися принципу "належного урядування" і не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею же, зокрема стосовно дотримання процедури виділення і погодження коштів на сплату судового збору та відсутності таких коштів.
У зв'язку з викладеним у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору суд відмовляє.
Суд наголошує, що позовна заява містить в собі позовні вимоги майнового характеру, як було зазначено в ухвалі Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2022 року.
Згідно із пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, судовий збір складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 2481,00 грн.
Таким чином, позивач мав сплатити суму судового розміру - 2481,00 грн, як було зазначено в ухвалі Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2022 року.
Однак, судом встановлено, що позивачем до адміністративного позову не надано доказів на підтвердження сплати ним судового збору у встановленому законом розмірі, або доказів на підтвердження підстав для звільнення його від сплати судового збору.
Отже, недолік щодо відсутності сплати судового збору, зазначений в ухвалі Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2022 року, - усунуто не було.
Окрім того, судом в ухвалі Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2022 року було наголошено на тому, що відповідно до приписів ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Судом встановлено та не заперечується позивачем, що за результатами службового розслідування 17.04.2020 року позивач дізнався про втрату майна ввіреного ОСОБА_1 . Однак до суду позивач звернувся лише 20.05.2022 року, тобто майже через 2 роки після обставин, які стали підставою для звернення до суду.
Відповідно до приписів ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно з ч.1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Законодавче обмеження строку оскарження рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позову.
Таким чином, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження дій, рішень, бездіяльності суб'єкта владних повноважень в порядку та у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення з поважних причин.
Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у своїй постанові від 13.11.2018 року по справі № 804/958/17. Водночас, позивачем не наведено жодної об'єктивної непереборної причини, труднощів, які не залежали від волі позивача, що унеможливили своєчасне звернення до суду та не надано жодного доказу на підтвердження зазначеного.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2022 року було запропоновано позивачу надати до суду належним чином завірені докази, які б підтверджували наявність непереборних та об'єктивних перешкод, труднощів, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позову.
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що таких доказів до суду позивачем подано не було, також позивачем не було подано навіть клопотання про поновлення строку звернення до суду. Зазначене свідчить про невиконання вимог ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2022 року.
Отже, станом на 05.09.2022 р. (з урахуванням терміну більшого, ніж необхідно на поштовий перебіг) недоліки позовної заяви не усунуті.
Відповідно п. 1 ч. 4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України: позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Крім того суд зазначає, що позивач ухвалою суду про залишення позовної заяви без руху від 16.08.2022 р. був попереджений про те, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута позивачеві.
На підставі викладеного та керуючись ст. 169, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди - повернути позивачу.
Копію ухвали надіслати особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Суддя Н.А. Полях