25 серпня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/718/22
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Сич С.С.,
за участю:
секретаря судового засідання - Садошенко А.П.,
представника позивача - Скабука Ю.М.,
представника відповідача - Масюк П.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Надежда Ритейл 2017" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині, -
13 січня 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Надежда Ритейл 2017" (надалі позивач; ТОВ "Надежда Ритейл 2017") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області (надалі також відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення прийняте Головним управління ДПС у Полтавській області форми «С» від 01.07.2021 № 00043070705 в частині нарахування штрафної санкції (штрафу) в розмірі 1073138,42 грн .
Позовна заява зареєстрована канцелярією суду 14 січня 2022 року за вх. №3038/22.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що висновки контролюючого органу про не облік пального є помилковими та необґрунтованими, оскільки ці висновки зроблено без фактичного вимірювання залишків пального в резервуарах. Вказує, що позивачем не здійснювалася реалізація товарів не облікованих у встановленому порядку та було здійснено належний облік пального, а тому спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18 січня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/718/22, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання, витребувано докази від відповідача та встановлено строк для їх надання до суду.
07 лютого 2022 року до суду надійшов відзив Головного управління ДПС у Полтавській області на позовну заяву /том 1 а.с. 146-147/, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що у ході проведення фактичної перевірки, оформленої актом від 10.06.2021 №2960/18/22/РРО/41022256, встановлено порушення пункту 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" в частині реалізації пального, що не обліковане у встановленому порядку, у зв'язку з чим до позивача застосовано фінансові санкції оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.
Ухвалами суду від 16 лютого 2022 року витребувано докази від відповідача та встановлено строк для їх надання до суду, оголошено перерву у підготовчому засіданні на підставі пункту 4 частини 6 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України до 12:30 01 березня 2022 року, яке не відбулося /том 1 а.с. 157/, та було перенесено на 10:00 15 червня 2022 року.
15 червня 2022 року до суду надійшла відповідь позивача на відзив /том 1 а.с. 187-194/, у якій представником позивача зазначено, що у контролюючого органу є зауваження до обліку товарів, які на час проведення фактичної перевірки взагалі не знаходилися в місці продажу, а питання реалізації перевіркою не досліджувалося. Пояснює, що позивач здійснює облік пального у встановленому Законом порядку, тому висновки фактичної перевірки про не облік пального є помилковими та безпідставними.
Ухвалами суду від 15 червня 2022 року витребувано докази від сторін, продовжено строк підготовчого провадження на тридцять календарних днів для належної підготовки справи до судового розгляду по суті, оголошено перерву у підготовчому засіданні на підставі пункту 4 частини 6 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України до 09:30 01 липня 2022 року.
27 червня 2022 року надійшли заперечення відповідача на відповідь на відзив /том 1 а.с. 209-211/, у яких представник відповідача пояснює, що фактична перевірка була призначена та проведена у відповідності до норм Податкового кодексу України. Вказує, що ТОВ "Надежда Ритейл 2017" не здійснено необхідних записів в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою №13-НП, чим порушено вимоги Інструкції №281/171/578/155.
Ухвалами суду від 01 липня 2022 року витребувано докази від відповідача та на підставі пункту 4 частини 6 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено перерву у підготовчому засіданні до 09:00 20 липня 2022 року.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20 липня 2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 12:00 11 серпня 2022 року.
Ухвалами суду від 11 серпня 2022 року витребувано додаткові докази та на підставі частини 2 статті 223 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено перерву у судовому засіданні до 09:00 25 серпня 2022 року.
Представник позивача у судових засіданнях позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судових засіданнях проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, заслухавши вступне слово представників сторін, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та спірні правовідносини.
ТОВ "Надежда Ритейл 2017" зареєстроване як юридична особа 03.11.2021, основним видом економічної діяльності позивача є 47.30 Роздрібна торгівля пальним, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /том 1 а.с. 11-12/.
01.06.2021 начальником Головного управління ДПС у Сумській області Н.Кіяшко на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.3.п. 75.1 ст. 75, п.п. 80.2.2. та 80.2.5 п. 80.2 ст. 80, п. 82.3 ст. 82 Податкового кодексу України, з посиланням на наявну інформацію, що міститься в інформаційних базах ДПС стосовно розбіжностей між системою зберігання і збору даних реєстраторів розрахункових операцій та даними системи електронного адміністрування реалізації пального щодо обсягів обліку пального, яка свідчить про можливі порушення законодавства, контроль за якими покладено на контролюючі органи, та здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального прийнято наказ №905-кп "Про проведення фактичної перевірки", яким наказано провести фактичну перевірку за місцем фактичного провадження (здійснення) діяльності, розташування господарських об'єктів (зокрема АЗС №83 з магазином за адресою: Сумська обл., м. Шостка, вул. Шевченка, буд. 57Б), через які здійснює (проводить) діяльність товариство з обмеженою відповідальністю "Надежда Ритейл 2017" (код згідно ЄДРПОУ 41022256), юридична (податкова) адреса: Полтавська обл., м. Полтава, вул. Зіньківська, буд. 19-Б. Термін проведення фактичної перевірки визначено строком не більше 10 діб у період з 01.06.2020 /том 1 а.с. 127/.
Відповідачем не надано до суду інформацію, що міститься в інформаційних базах ДПС стосовно розбіжностей між системою зберігання і збору даних реєстраторів розрахункових операцій та даними системи електронного адміністрування реалізації пального щодо обсягів обліку пального, яка свідчить про можливі порушення законодавства, контроль за якими покладено на контролюючі органи, що покладена в основу наказу від 01.06.2021 №905-кп "Про проведення фактичної перевірки", хоча ці документи витребовувалися протокольною ухвалою суду.
01.06.2021 перед початком проведення фактичної перевірки касиру торгівельного залу АЗС №83 вручено копію наказу Головного управління ДПС у Сумській області №905-кп від 01.06.2021, пред'явлено службові посвідчення та направлення на перевірку від 01.06.2021, що підтверджується відповідними відмітками про вручення та підписом уповноваженої особи у направленнях на перевірку, копії яких містяться у матеріалах справи /том 1 а.с. 128, 129/.
01.06.2021 позивач допустив податковий орган до проведення фактичної перевірки, хоча наказом №905-кп "Про проведення фактичної перевірки" від 01.06.2021 встановлено дату початку перевірки 01.06.2020 строком не більше діб, тобто до 10.06.2020, які на час допуску до фактичної перевірки минули.
У термін з 01.06.2021 по 10.06.2021 посадовими особами ГУ ДПС у Сумській області проведено фактичну перевірку за місцем фактичного провадження (здійснення) діяльності, розташування господарських об'єктів (зокрема АЗС №83 з магазином за адресою: Сумська обл., м. Шостка, вул. Шевченка, буд. 57Б), через які здійснює (проводить) діяльність товариство з обмеженою відповідальністю "Надежда Ритейл 2017" (код згідно ЄДРПОУ 41022256), юридична (податкова) адреса: Полтавська обл., м. Полтава, вул. Зіньківська, буд. 19-Б, за результатами якої складено акт про результати фактичної перевірки, що зареєстрований 10.06.2021 за №2960/18/22/РРО/41022256 /том 1 зворот а.с. 129, а.с 130-133/.
У акті перевірки від 10.06.2021 №2960/18/22/РРО/41022256, зокрема, зазначено, що відповідно до наданих до перевірки документів встановлено надходження на АЗС №83 з магазином за адресою: Сумська обл., м. Шостка, вул. Шевченка, 57Б - уніфікований номер акцизного складу в СЕРП та СЕ 1015626, пального (палива дизельного, бензину автомобільного) у загальній кількості 10316 літрів, що не обліковане у встановленому порядку. Таким чином, ТОВ "Надежда Ритейл 2017" порушено вимоги пункту 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (зі змінами та доповненнями) в частині реалізації пального, що не обліковане у встановленому порядку /том 2 зворот а.с. 132/.
У акті перевірки від 10.06.2021 №2960/18/22/РРО/41022256 також зазначено, що відповідно до наданих до перевірки документів встановлено надходження на АЗС №83 з магазином за адресою: Сумська обл., м. Шостка, вул. Шевченка, 57Б - уніфікований номер акцизного складу в СЕРП та СЕ 1015626, пального (газу скрапленого) у загальній кількості 22903 літрів, що не обліковане у встановленому порядку. Таким чином, ТОВ "Надежда Ритейл 2017" порушено вимоги пункту 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (зі змінами та доповненнями) в частині реалізації пального, що не обліковане у встановленому порядку /том 2 а.с. 133/.
За висновками акту перевірки від 10.06.2021 №2960/18/22/РРО/41022256 під час перевірки встановлено порушення пунктів 11 та 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" /том 1 зворот а.с. 133/.
Висновок про порушення позивачем вимог пункту 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" зроблено контролюючим органом на підставі того, що в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою №13-НП на час проведення перевірки не було проведено відповідних записів.
01.07.2021 на підставі акту фактичної перевірки від 10.06.2021 №2960/18/22/РРО/41022256 ГУ ДПС у Полтавській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми "С" №00043070705, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю "Надежда Ритейл 2017" застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в сумі 1078238,42 грн. /том 1 а.с. 13/.
Згідно додатку до податкового повідомлення-рішення форми "С" №00043070705 від 01.07.2021 сума штрафної (фінансової) санкції 536569,21 * 2=1073138,42 грн. застосована до позивача за реалізацію пального, що не обліковане у встановленому порядку у відповідних журналах обліку надходжень пального на АЗС за порушення пункту 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" на підставі статті 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" /том 1 а.с. 15/.
Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням ГУ ДПС у Полтавській області форми "С" від 01 липня 2021 року №00043070705 в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Надежда Ритейл 2017" штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 1073138 грн. 42 коп. позивач оскаржив його в адміністративному порядку до ДПС України /том 1 а.с. 26-32/.
Рішенням ДПС України від 25.11.2021 про результати розгляду скарги податкове повідомлення-рішення від від 01 липня 2021 року №00043070705 залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення /том 1 а.с. 34-37/.
Позивач не погодився з податковим повідомленням-рішенням ГУ ДПС у Полтавській області форми "С" від 01 липня 2021 року №00043070705 в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Надежда Ритейл 2017" штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 1073138 грн. 42 коп. та звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню ГУ ДПС у Полтавській області форми "С" від 01 липня 2021 року №00043070705 в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Надежда Ритейл 2017" штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 1073138 грн. 42 коп., суд дійшов таких висновків.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (надалі - ПК України).
За визначенням п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПК України реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Реалізація пального або спирту етилового для цілей розділу VI цього Кодексу - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного: до акцизного складу; до акцизного складу пересувного; для власного споживання чи промислової переробки; будь-яким іншим особам.
Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (у редакції, чинній на час проведення фактичної перевірки) суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.
При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);
До суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) (стаття 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг").
Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 №281/171/578/155, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 за №805/15496, затверджено Інструкцію про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, яка встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів.
Вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України (далі - підприємства).
Згідно з підпунктом 10.2.1 пункту 10.2 розділу 10 Інструкції № 281/171/578/155 приймання нафтопродуктів, що надійшли автомобільним транспортом від постачальників, здійснюється працівниками автозаправної станції за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки) за даними товарно-транспортних накладних у разі наявності паспорта якості та копії сертифіката відповідності. Приймання нафтопродуктів здійснюється відповідно до вимог робочої інструкції оператора АЗС та інструкції з охорони праці, які повинні бути затверджені керівником підприємства, якому належить АЗС.
Відповідно до підпункту 10.2.10 пункту 10.2 розділу 10 Інструкції № 281/171/578/155 на підставі ТТН та акта приймання (у разі його наявності) оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки), тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою N 13-НП. Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою N 17-НП (додаток 14).
Виходячи з положень підпунктів 10.3.1-10.3.4 пункту 10.3 Інструкції №281/171/578/155, облік реалізації нафтопродуктів ведеться через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій кожною АЗС, яка здійснює розрахунки із споживачами готівкою.
Відпуск нафтопродуктів за готівку, талони, платіжними картками відображається у змінному, звіті АЗС за формою №17-НП, а відпуск нафтопродуктів за відомостями здійснюється АЗС на підставі договорів, укладених між підприємством та споживачем, та відображається у відомості на відпуск нафтопродуктів за формою №16-НП.
Відповідно до підпункту 10.4.1 пункту 10.4 розділу 10 Інструкції № 281/171/578/155 на АЗС здійснюється оперативне кількісне контролювання, результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманих і відпущених нафтопродуктів. Кількісний облік нафтопродуктів на АЗС здійснюється за формою змінного звіту АЗС № 17- НП.
Після завершення зміни оператором АЗС складається змінний звіт АЗС за формою N 17-НП у двох примірниках, з яких один з доданими ТТН здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається на АЗС (підпункт 10.4.3).
Облік нафтопродуктів на АЗС регламентовано положеннями пункту 16 Інструкції № 281/171/578/155. Матеріально відповідальні особи АЗС ведуть облік руху нафтопродуктів за марками і видами (для дизельного палива в залежності від масової частки сірки) нафтопродуктів у змінному звіті за формою N 17-НП. який складається у двох примірниках. Перший примірник разом з первинними документами здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається у матеріально відповідальної особи (підпункт 16.1). Бухгалтерські служби підприємств перевіряють та приймають змінні звіти з доданими до них первинними документами (ТТН, талони, відомості встановленої форми, супровідні відомості за інкасацією готівки та інші), перевіряють правильність перенесення показників лічильників ГІРК, ОРК з попередньої зміни, звіт и про обсяг реалізації і форми оплати за РРО, визначення фактичних залишків нафтопродуктів у резервуарах АЗС за результатами вимірювання, відображених у формі N 17-НП, та надходження готівки. Зроблені під час перевірки змінних звітів виправлення засвідчуються підписами операторів АЗС, керівника АЗС та головного бухгалтера або за його дорученням іншим працівником бухгалтерської служби підприємства (підпункт 16.2).
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.
Частинами першою та другою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Як встановлено судом, висновок про не облікування товару (пального) в установленому порядку зроблено контролюючим органом на підставі того, що в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою N13-НП на час проведення перевірки не було проведено відповідні записи.
За змістом норми пункту 12 частини першої статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації в порядку, встановленому законодавством, відповідає бухгалтерському обліку. Відтак, для встановлення факту не облікування товарів в установленому порядку слід перевірити відповідні бухгалтерські регістри та первинні документи, на підставі яких вони ведуться.
Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені Верховним Судом у постанові від 14.07.2022 у справі №520/18801/2020, які підлягають обов'язковому врахуванню судом першої інстанції в силу частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховним Судом у постанові від 25.05.2022 у справі №1.380.2019.004011 (номер в ЄДРСР 104467030) викладено висновок про те, що сама по собі відсутність на момент перевірки контролюючим органом первинних документів за місцем реалізації чи зберігання товарів, за умови, що ці товари належним чином обліковані відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", не є підставою для застосування до юридичної особи фінансової санкції, передбаченої статтею 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 30.04.2020 між позивачем (комісіонер) та ТОВ "Нафтобізнес Контракт" (комітент) укладено договір комісії №1 /том 2 а.с. 28-33/, за умовами якого комісіонер зобов'язується за дорученням комітента укладати в інтересах останнього від свого імені угоди з продажу нафтопродуктів, скрапленого газу (названого в подальшому - товар) та здійснювати його роздрібну реалізацію третім особам. Комісіонер самостійно реалізує товар від свого імені через мережу АГЗП/АЗС, які ним експлуатуються за адресами, що вказані в додатку до даного договору, що є його невід'ємною частиною.
У додатку №1 від 30.04.2020 до договору комісії №1 від 30.04.2020 сторони погодили, серед іншого, перелік АГЗП/АЗС згідно п. 1.1 основного договору, зокрема, за №67 вказано АЗС №83 Сумська область, м. Шостка, вул. Шевченка, 57Б /том 2 а.с. 32-33/.
На виконання умов цього договору ТОВ "Нафтобізнес Контракт" передало на реалізацію бензин автомобільний А-92 Євро 5-Е5 кількістю 5120 л та паливо дизельне ДП-3-Євро 5-ВО кількістю 5196 л накладною №4426 від 24.12.2020 та товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів №П4426 від 24.12.2020 /том 1 а.с. 40/.
Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена Наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 р. за № 893/4186 (надалі - Інструкція № 291), встановлює призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов'язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій та інших юридичних осіб (крім бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності) незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності, а також виділених на окремий баланс філій, відділень та інших відособлених підрозділів юридичних осіб (далі - підприємства).
За приписами Інструкції №291 рахунок 02 "Активи на відповідальному зберіганні" призначено для обліку цінностей, які тимчасово знаходяться на підприємстві та не є його власністю, прийняті на комісію, у переробку, до монтажу, в довірче управління. Облік цих цінностей ведеться за цінами, що передбачені в договорах, приймально-передавальних актах тощо. Усі товарно-матеріальні цінності, що обліковуються на цьому рахунку, інвентаризуються в порядку і строки, передбачені для власних цінностей.
Позабалансовий рахунок 02 "Активи на відповідальному зберіганні" має такі субрахунки, зокрема, 024 "Товари, прийняті на комісію".
На позабалансовому субрахунку 024 "Товари, прийняті на комісію" обліковуються одержані товари у межах договорів комісії (консигнації), поруки та інших цивільно-правових договорів, що уповноважують підприємство здійснювати продаж товарів від імені та за дорученням іншої особи без передачі права власності на такі товари. Аналітичний облік товарів, прийнятих на комісію (консигнацію), ведеться за видами товарів та комітентами.
Позивачем обліковано одержані від ТОВ "Нафтобізнес Контракт" за накладною №4426 від 24.12.2020 та товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів №П4426 від 24.12.2020 товари у межах договору комісії на позабалансовому субрахунку 024 "Товари, прийняті на комісію", що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 0241 за 24.12.2020-31.08.2021 /том 1 а.с. 38-39/.
Належний обсяг бензину автомобільний А-92 Євро 5-Е5 кількістю 5120 л та паливо дизельне ДП-3-Євро 5-ВО кількістю 5196 л, що отримані позивачем на реалізацію від ТОВ "Нафтобізнес Контракт" за накладною №4426 від 24.12.2020 та товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів №П4426 від 24.12.2020 /том 1 а.с. 40/, відображені позивачем у звітному документі касового апарата (Х- звіт №0033 за 24.12.2020) /том 1 а.с. 41/ та у змінному звіті форми №17-НП АЗС №83 м. Шостка вул. Шевченка, 57Б за 24.12.2020 /том 1 а.с. 42/.
01.01.2020 між позивачем (комісіонер) та ТОВ "Полтава Газтрейд" (комітент) укладено договір комісії №2 /том 2 а.с. 34-37/, за умовами якого комісіонер зобов'язується за дорученням комітента укладати в інтересах останнього від свого імені угоди з продажу скрапленого газу (названого в подальшому - товар) та здійснювати його роздрібну реалізацію третім особам. Комісіонер самостійно реалізує товар від свого імені через мережу АГЗП/АЗС, які ним експлуатуються на праві приватної власності за адресами, що вказані в додатку до даного договору, що є його невід'ємною частиною.
У додатку №1 від 01.01.2020 до договору комісії №2 від 01.01.2020 сторони погодили, серед іншого, перелік АГЗП/АЗС згідно п. 1.1 основного договору, у тому числі, вказано АЗС №83 Сумська область, м. Шостка, вул. Шевченка, 57Б /том 2 а.с. 38-39/.
На виконання умов цього договору ТОВ "Полтава Газтрейд" 19.12.2020 передало на реалізацію газ скраплений в кількості 8000 л товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів №П49698 від 19.12.2020 /том 1 а.с. 56/ та актом приймання-передачі №74835 від 19.12.2020 /том 1 а.с. 57/.
Позивачем обліковано одержаний від ТОВ "Полтава Газтрейд" скраплений газ за наведеними вище первинними документами бухгалтерського обліку у межах договору комісії на позабалансовому субрахунку 024 "Товари, прийняті на комісію", що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 0241 за 19.12.2020-31.08.2021 /том 1 а.с. 35/.
Належний обсяг скрапленого газу кількістю 8000 л, що отриманий позивачем на реалізацію від ТОВ "Полтава Газтрейд" відображений позивачем у звітному документі касового апарата (Х- звіт №0028 за 19.12.2020) /том 1 а.с. 58/ та у змінному звіті форми №17-НП АЗС №83 м. Шостка вул. Шевченка, 57Б за 19.12.2020 /том 1 а.с. 59/.
На виконання умов цього договору ТОВ "Полтава Газтрейд" 14.03.2021 передало на реалізацію газ скраплений в кількості 5901 л товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів №П8096 від 14.03.2021 /том 1 а.с. 70/ та актом приймання-передачі №3092 від 14.03.2021 /том 1 а.с. 71/.
Позивачем обліковано одержаний від ТОВ "Полтава Газтрейд" скраплений газ за наведеними вище первинними документами бухгалтерського обліку у межах договору комісії на позабалансовому субрахунку 024 "Товари, прийняті на комісію", що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 0241 за 14.03.2021-31.08.2021 /том 1 а.с. 69/.
Належний обсяг скрапленого газу кількістю 5901 л, що отриманий позивачем на реалізацію від ТОВ "Полтава Газтрейд" відображений позивачем у звітному документі касового апарата (Х- звіт №0115 за 14.03.2021) /том 1 а.с. 72/ та у змінному звіті форми №17-НП АЗС №83 м. Шостка вул. Шевченка, 57Б за 14.03.2021 /том 1 а.с. 73-74/.
На виконання умов цього договору ТОВ "Полтава Газтрейд" 20.03.2021 передало на реалізацію газ скраплений в кількості 7000 л товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів №П8803 від 20.03.2021 /том 1 а.с.85/ та актом приймання-передачі №4956 від 20.03.2021 /том 1 а.с. 86/.
Позивачем обліковано одержаний від ТОВ "Полтава Газтрейд" скраплений газ за наведеними вище первинними документами бухгалтерського обліку у межах договору комісії на позабалансовому субрахунку 024 "Товари, прийняті на комісію", що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 0241 за 20.03.2021 -31.08.2021 /том 1 а.с. 84/.
Належний обсяг скрапленого газу кількістю 7000 л, що отриманий позивачем на реалізацію від ТОВ "Полтава Газтрейд" відображений позивачем у звітному документі касового апарата (Х- звіт №0121 за 20.03.2021) /том 1 а.с. 87/ та у змінному звіті форми №17-НП АЗС №83 м. Шостка вул. Шевченка, 57Б за 20.03.2021 /том 1 а.с.88-89/.
На виконання умов цього договору ТОВ "Полтава Газтрейд" 15.05.2021 передало на реалізацію газ скраплений в кількості 2002 л товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів №П15925 від 15.05.2021 /том 1 а.с.100/ та актом приймання-передачі №9185 від 15.05.2021 /том 1 а.с. 101/.
Позивачем обліковано одержаний від ТОВ "Полтава Газтрейд" скраплений газ за наведеними вище первинними документами бухгалтерського обліку у межах договору комісії на позабалансовому субрахунку 024 "Товари, прийняті на комісію", що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 0241 за 15.05.2021-3108.2021 /том 1 а.с. 99/.
Належний обсяг скрапленого газу кількістю 2002 л, що отриманий позивачем на реалізацію від ТОВ "Полтава Газтрейд" відображений позивачем у звітному документі касового апарата (Х- звіт №0180 за 15.05.2021) /том 1 а.с. 102/ та у змінному звіті форми №17-НП АЗС №83 м. Шостка вул. Шевченка, 57Б за 15.05.2021 /том 1 а.с. 103-104/.
Отже, у позивача наявні первинні документи, що є підставою для їх оприбуткування та внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів, та документи, що підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей до об'єктів торгівлі, облік товарних запасів ведеться відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Відповідно до пункту 1 Формату даних та структури Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 27 листопада 2018 року № 944, Єдиний державний реєстр витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі (далі - Реєстр) - електронна база даних, яка містить податкову інформацію про наявність у розпорядників акцизних складів витратомірів та рівнемірів, їх серійні (ідентифікаційні) номери, відомості щодо резервуарів та акцизних складів, на яких встановлені витратоміри і рівнеміри, а також облікові дані щодо обсягів обігу та залишку пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД у розрізі резервуарів та акцизних складів.
Згідно пункту 3 цього Формату довідки подаються окремо щодо кожного акцизного складу пального.
Позивачем подавалися контролюючому органу довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального (уніфікований номер складу 1015626) від 24.12.2020, від 19.12.2020, від 14.03.2021, від 20.03.2021, від 15.05.2021, у яких була відображена інформація щодо добового обсягу отриманого пального за кодами товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД за звітну добу на акцизному складі, зокрема, у яких було відображено пальне, отримане позивачем за наведеними вище первинними документами бухгалтерського обліку /том 1 а.с. 50-53, 64-67, 79-82, 94-97, 109-112/.
Щодо застосування до спірних правовідносин положень Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, затвердженої наказом Держнафтогазпрому, Мінекономіки, Мінтрансу, Держстандарту, Держкомстату України від 02 квітня 1998 року N 81/38/101/235/122 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 1999 року за N 685/3978 суд зазначає наступне.
Згідно п. 3.1. статтею 3 Податкового кодексу України Податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.
Накази Міністерства палива та енергетики України не належать до жодної із передбаченої статтею 3 Податкового кодексу України категорій нормативних актів, що є складовими податкового законодавства. Сама Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України не була прийнята на підставі та на виконання Податкового кодексу України, як це передбаченого його статтею 3.
Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України облік нафти і нафтопродуктів - операція, яка проводиться на підприємстві під час технологічного процесу і яка полягає у визначенні об'єму і маси нафти або нафтопродуктів для подальших облікових операцій.
Отже, поняття «облік» нафтопродуктів, в розумінні вказаної Інструкції є відмінним від поняття «обліку» товарів у розумінні Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій», оскільки Інструкція №281/171/578/155, порушення вимог якої, на думку контролюючого органу встановлено в ході перевірки, не розроблена на виконання Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладено Верховним Судом у постанові від 25.05.2022 у справі № 1.380.2019.004011 (адміністративне провадження № К/9901/24414/20).
Суд зазначає, що підпунктами 4.2.5.4-4.2.5.6 пункту 4.2 Інструкції №281/171/578/155 передбачено, що для дистанційного керування паливно-роздавальними колонками мають використовуватись технічні засоби, що належать до складу спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів, унесених до Державного реєстру електронних контрольно-касових апаратів і комп'ютерних систем України для сфери застосування на АЗС. Зазначені засоби мають відповідати технічним вимогам до спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів для сфери застосування на АЗС та забезпечувати реєстрацію грошових коштів і надання розрахункових документів у єдиному технологічному циклі з відпусканням нафтопродуктів.
Місцеве керування паливно-роздавальними колонками має передбачати можливість функціонування з РРО.
Обсяг реалізації нафтопродукту, що фіксується лічильником сумарного обліку паливно-роздавальних колонок за певний проміжок часу, має збігатися з обсягом реалізації, відображеним у звітних документах касового апарата за всіма формами оплати за цей самий проміжок часу. При цьому розбіжність за добу між показами лічильника сумарного обліку і даними звітних документів касового апарата не повинна перевищувати 0,1 % від об'єму відпущених пального або олив.
Наведені законодавчі норми свідчать про те, що після оприбуткування нафтопродуктів, дані лічильника сумарного обліку паливно-роздавальних колонок, система керування паливно-роздавальними колонками та реєстратори розрахункових операцій діють як одне ціле та не повинні мати розбіжностей даних більш ніж на 0,1%. Як наслідок, дані про оприбутковане за даними бухгалтерського обліку пальне повинні відповідати даним реєстратора розрахункових операцій, який є носієм доказової інформації про обіг пального на АЗС.
Cпособом перевірки наявності неоприбуткованих нафтопродуктів є співставлення даних обліку звітів АЗС за формою № 16-НП, № 17-НП наданих РРО з фактичними вимірюваннями залишків пального в резервуарах, тобто визначення різниці між кількістю нафтопродуктів, які надійшли на АЗС та кількістю реалізованих нафтопродуктів.
Розділ 13 Інструкції №281/171/578/155 регулює порядок проведення інвентаризації нафти та нафтопродуктів на підприємствах.
Відповідно до пункту 13.5 Інструкції №281/171/578/155 для здійснення інвентаризації розпорядчим документом керівника підприємства створюються робочі і постійно діючі інвентаризаційні комісії, до складу яких залучаються особи, що мають досвід здійснення інвентаризації. Забороняється вводити до складу робочої інвентаризаційної комісії головного бухгалтера підприємства та матеріально відповідальних осіб. Забороняється призначати головою робочої інвентаризаційної комісії у тих самих матеріально відповідальних осіб одного й того самого працівника два рази підряд. Розпорядчим документом керівника підприємства установлюються терміни початку та завершення робіт з інвентаризації.
Пунктом 13.13 Інструкції №281/171/578/155 передбачено, що результати вимірювань у резервуарах і технологічних трубопроводах інвентаризаційною комісією заносяться до журналу реєстрації проведення вимірювань нафтопродуктів (нафти) у резервуарах за формою №7-НП, а також до акта вимірювання нафтопродуктів (нафти) у резервуарах за формою №3-НП (додаток 26). Розрахунки наявності нафти та/або нафтопродуктів у технологічних нафтопродуктопроводах підприємств заносяться до відомості наявності нафтопродуктів (нафти) у технологічних нафтопродуктопроводах за формою №23-НП (додаток 27) та на АЗС до відомості нафтопродуктів у технологічних трубопроводах АЗС за формою №35-НП (додаток 28).
Співставлення даних обліку звітів АЗС за формою N 16-НП та N 17-НП, даних РРО з фактичними вимірюваннями залишків пального в резервуарах, тобто визначення різниці між кількістю нафтопродуктів, які надійшли на АЗС та кількістю реалізованих нафтопродуктів є належним та правомірним способом перевірки наявності неоприбуткованих нафтопродуктів (якщо різниця показників є меншою ніж кількість фактично наявного в резервуарах пального, то має місце реалізація товарів, які не обліковані у встановленому порядку).
Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені Верховним Судом у постанові від 08.09.2020 у справі №823/990/16.
Верховним Судом у постанові від 25.05.2022 у справі №1.380.2019.004011 (номер в ЄДРСР 104467030) викладено висновок про те, що при проведенні обрахунку штрафної санкції слід відштовхуватися від фактичного обсягу необлікованого товару.
Разом з тим єдиним можливим способом перевірки наявності необлікованих нафтопродуктів є співставлений даних обліку звітів АЗС за формою №16-НП та №17-НП та даних РРО із фактичними вимірюваннями залишків пального в резервуарах, тобто визначення різниці між кількістю нафтопродуктів, які надійшли на АЗС та кількістю реалізованих нафтопродуктів.
Однак, під час проведення фактичної перевірки контролюючим органом не здійснено фактичного вимірюваннями залишків пального в резервуарах, перевіряючими взагалі не встановлено кількість залишків пального в резервуарах.
Суд зауважує, що в акті фактичної перевірки зазначено про порушення позивачем п. 12 статті 3 Закону Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" в частині реалізації пального, що не обліковане у встановленому порядку.
Однак, зазначаючи у акті перевірки про реалізацію позивачем пального, що не обліковане у встановленому порядку, контролюючим органом не досліджено та не встановлено жодного факту реалізації пального, щодо якого у акті наведено реквізити товарно - транспортних накладних, якими це пальне було доставлене до позивача.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Разом з тим, відповідачем не доведено факту порушення позивачем пункту 12 стаття 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", за яке до позивача застосовано фінансову санкцію на підставі статті 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Крім того, контролюючим органом не було встановлено ціни реалізації пального, натомість, при розрахунку фінансової санкції враховано вартість палива на дату надходження, а не вартість ціни реалізації пального, про що зазначено у акті /том 1 а.с. 15, зворот а.с. 132, а.с. 133/.
Зважаючи на встановлені обставини справи та наведені вище норми законодавства, якими врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області форми "С" від 01 липня 2021 року №00043070705 в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Надежда Ритейл 2017" штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 1073138 грн. 42 коп., прийняте Головним управлінням ДПС у Полтавській області не на підставі, що визначені Конституцією та законами України, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
При прийнятті рішення у даній справі суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах “Салов проти України” (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), “Проніна проти України” (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та “Серявін та інші проти України” (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Таким чином, адміністративний позов ТОВ "Надежда Ритейл 2017" обґрунтований та підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При зверненні до суду з позовом у цій справі позивачем сплачено судовий збір у сумі 16097,08 грн., що підтверджується платіжним дорученням №54623 від 29.12.2021 /том 1 а.с. 10/ та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України /том 1 а.с. 115/.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, при задоволенні позову ТОВ "Надежда Ритейл 2017" суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Надежда Ритейл 2017" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 16097 грн. 08 коп.
11 серпня 2022 року позивачем подано до суду заяву про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Надежда Ритейл 2017" судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн. /том 2 а.с. 7-8/.
11 серпня 2022 року до суду надійшли заперечення відповідача на заяву про стягнення судових витрат /том 2 а.с. 22-23/.
Частиною 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Частинами 1, 2, 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частинами 4, 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Частиною 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Згідно з частиною 3 статті 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).
Відповідно до п.п. 1, 2, 6 частини 1 та частини 2 статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 р. № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 02.09.2020 у справі №826/4959/16, вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони.
У справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).
Представництво інтересів позивача у даній справі здійснювалося адвокатом Скабуком Юрієм Миколайовичем на підставі ордеру на надання правової допомоги серії ВІ №1092925 /том 1 а.с. 200/.
ОСОБА_1 включений до Єдиного реєстру адвокатів України (https://erau.unba.org.ua/profile/55158).
На підтвердження складу та розміру понесених витрат на правничу допомогу позивачем подано до суду: договір про надання професійної правничої допомоги від 05.01.2022 з додатком "Перелік послуг, що зобов'язується надати адвокат" від 05.01.2022 /том 2 а.с. 9-11/, ордер на надання правової допомоги серії ВІ №1092925 /том 1 а.с. 200/, акт виконаних робіт (наданих послуг) від 10.08.2022 /том 2 а.с. 12/.
Відповідно до п.п. 2.1.1, 2.1.2 п. 2.1 договору про надання професійної правничої допомоги від 05.01.2022 адвокат (Скабук Ю.М.) зобов'язується надати правову допомогу, в тому числі, за окремими дорученнями клієнта (позивача).
Адвокат зобов'язується представляти права і законні інтереси клієнта в органах державної влади, місцевого самоврядування, перед третіми особами, в адміністративних судах всіх інстанцій, а також у судах України загальної та спеціальної юрисдикції та здійснювати професійну діяльність адвоката за умовами цього договору з усіма правами представника та захисника, які передбачені Цивільним процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Кримінальним процесуальним кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України.
За умовами п.п. 2.3.1 п. 2.3 договору гонорар адвоката визначається окремо в додатках до даного договору та актах виконаних робіт (наданих послуг), які є невід'ємними частинами договору і має бути сплачений клієнтом не пізніше 31.12.2022 року.
Відповідно до п. 3.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2022 року.
Детальний опис робіт (наданих послуг), які зобов'язується надати адвокат, вказаний у додатку до цього договору "Перелік послуг, що зобов'язується надати адвокат" від 05.01.2022 /том 2 а.с. 11/. Пунктом 2 цього додатку сторонами договору узгоджено, що за надання послуг клієнт зобов'язується сплатити адвокату фіксованих гонорар в розмірі 10000 грн. в строк не пізніше 31.12.2022 року.
10.08.2022 між сторонами договору про надання професійної правничої допомоги від 05.01.2022 складено акт виконаних робіт (наданих послуг) про те, що адвокатом Скабуком Ю.М. були виконані такі роботи надані такі послуги), відповідно до договору про надання правової допомоги від 05.01.2022 року, укладеного з ТОВ «Надежда Ритейл 2017» у справі № 440/718/22 з оскарження ППР від 01.07.2021 № 00043070705 в Полтавському окружному адміністративному суді:
Опрацювання законодавчої бази, що регулює порядок обліку товарно-матеріальних цінностей та пального, законодавства з питань застосування реєстраторів розрахункових операцій, іншого податкового законодавства, підзаконних нормативних актів та відомчих інструкцій і роз'яснень.
Опрацювання та підготовка матеріалів що стосуються судової практики, зокрема позитивних правових позицій Верховного Суду України з питань, які відносяться до предмету доказування.
Опрацювання матеріалів фактичної перевірки, первинних документів, аналіз доказової бази, перевірка доказів на їх допустимість та належність, виявлення та збирання додаткових доказів, співставлення доказової бази та аналіз їх переконливості, виявлення сильних та слабких місць предмета доказування.
Підготовка, написання та формування адміністративного позову (включаючи необхідні додатки та кількість примірників) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, прийнятого Головним управління ДПС у Полтавській області форми «С» від 01.07.2021 року № 00043070705. Подання позову до Полтавського окружного адміністративного суду.
Вивчення та аналіз відзиву відповідача, складання та направлення як до суду, так і до відповідача з наведенням відповідних контраргументів відповіді на відзив ГУ ДПС у Полтавській області.
Супроводження справи в Полтавському окружному адміністративному суді. Участь в судових засіданнях. Надання усних пояснень по суті справи, висловлення заперечень щодо позицій та аргументів відповідача.
Всього роботи виконано (послуги надано) на загальну суму 10000,00 гри. (десять тисяч гривень 00 коп.).
Обставини участі представника позивача - адвоката Скабука Юрія Миколайовича у судових засіданнях в Полтавському окружному адміністративному суді у справі №440/718/22 підтверджені наявними у матеріалах справи протоколами судових засідань.
Підготовка та подання заяв по суті, інших заяв, клопотань та документів у цій справі підтверджується матеріалами справи, яка налічує 2 томи.
Ціна позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Надежда Ритейл 2017" у цій справі складає 1073138,42 грн.
Частиною 2 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи, а частиною 3 статті 12 цього Кодексу - загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Ця справа не відноситься до справ незначної складності, призначена до розгляду та розглянута за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до приписів пункту 1 частини 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Отже, відсутність документа про сплату коштів позивачем адвокату не є перешкодою для визначення та розподілу витрат на професійну правничу допомогу, оскільки розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді, що, зокрема, підлягає сплаті відповідною стороною, визначено згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі наданих до суду доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.
Таким чином, дослідивши на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послу і виконаниъ робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченому адвокатами часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та значенню справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію позивача, враховуючи задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Надежда Ритейл 2017" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн. (десять тисяч гривень).
На підставі викладеного, керуючись статтями 2-9, 134, 139, 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Надежда Ритейл 2017" (ідентифікаційний код 41022256, вул. Зіньківська, 19-Б, м. Полтава, 36009) до Головного управління ДПС у Полтавській області (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44057192, вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області форми "С" від 01 липня 2021 року №00043070705 в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Надежда Ритейл 2017" штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 1073138 грн. 42 коп. (один мільйон сімдесят три тисячі сто тридцять вісім гривень сорок дві копійки).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Надежда Ритейл 2017" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 16097 грн. 08 коп. (шістнадцять тисяч дев'яносто сім гривень вісім копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн. (десять тисяч гривень).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 05 вересня 2022 року.
Суддя С.С. Сич