Справа № 420/12207/22
05 вересня 2022 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Білостоцький О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову КП «Білгород-Дністровська ПСГРБД» до Державної служби України з безпеки на транспорті Управління Укртрасбезбеки у Одеській області про визнання протиправними та скасування постанов, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов КП «Білгород-Дністровська ПСГРБД» до Державної служби України з безпеки на транспорті Управління Укртрасбезбеки у Одеській області про визнання протиправними та скасування постанов.
Відповідно до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи:
1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною другою статті 171 КАС України визначено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Згідно частини 1 статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Водночас самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення» від 18.12.2019 року №390-IX розширено випадки самопредставництва юридичної особи, суб'єкта владних повноважень і визначено, що «юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені» та визначено перелік документів, що можуть підтвердити відповідні повноваження: закон, статут, положення, трудовий договір (контракт).
Отже для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
Таким чином представництво юридичної особи може здійснюватися виключно або через особу, яка діє в порядку самопредставництва, або через адвоката.
Верховний Суд у постанові від 26.04.2019 року у справі №1740/2069/18 зазначив, що самопредставництво юридичної особи здійснюється виключно її керівником або уповноваженим законом, статутом чи положенням членом виконавчого органу. Повинні бути надані докази наявності у особи, яка підписала апеляційну скаргу, відповідних повноважень.
Суд зауважує, що позов від імені КП «Білгород-Дністровська ПСГРБД» подано до суду та підписано Кащі В.Г. Водночас жодних доказів того, що Кащі В.Г. є керівником зазначеного підприємства або особою, уповноваженою законом, статутом чи положенням, матеріали справи не містять.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним судом в ухвалі від 22.08.2022 року по справі №440/13358/21. Так, Верховним Судом було зазначено, що касаційну скаргу підписано генеральним директором приватного підприємства "Агроекологія" - Г. Лук'яненко. При цьому документів, з урахуванням вимог статті 55 КАС України до касаційної скарги не долучено. Водночас у зв'язку із введенням на території України воєнного стану, Суд не має доступу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що унеможливлює отримання підтвердження повноважень Г. Лук'яненко підписати та подати цю касаційну скаргу, як керівника вказаної юридичної особи.
Пунктом 3 частини 4 статті 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
На підставі вищезазначеного, враховуючи що позовна заява подана до суду та підписана особою (Кащі В.Г.), право якої на вчинення таких процесуальних дій не підтверджено у встановленому законом порядку, а у суду відсутня можливість перевірити такі повноваження у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд доходить висновку що така позовна заява підлягає поверненню.
На підставі викладеного, керуючись приписами ст.ст. 5-11, 42, 43, 55-59, 169, 171, 241, 243, 248, 256, 293-295 КАС України, суд -
Адміністративний позов КП «Білгород-Дністровська ПСГРБД» до Державної служби України з безпеки на транспорті Управління Укртрасбезбеки у Одеській області про визнання протиправними та скасування постанов - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Головуючий суддя Білостоцький О.В.