Справа № 161/7868/22 Провадження №33/802/436/22 Головуючий у 1 інстанції:Пахалюк А.М.
Категорія:ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач: Подолюк В. А.
05 вересня 2022 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Подолюк В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 липня 2022 року,
Вказаною постановою судді ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Також з ОСОБА_1 в дохід держави стягнуто 496 грн. 20 коп. судового збору.
Так, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 12 червня 2022 року об 21 год. 20 хв. На автодорозі Н-17 «Луцьк-Радехів-Львів» керував автомобілем марки «БМВ-318», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги, передбачені п.2.9 (а) ПДР України, та відповідно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись із такою постановою судді, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій порушує питання про її скасування та закриття провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП, - у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки вважає її необґрунтованою та незаконною. Зазначає про те, що працівниками поліції при його зупинці були порушені його права, оскільки він просив залучити захисника, а також надати документи про сертифікацію приладу «Драгер», який на його думку показував неправильні показники. Зазначає, що він має ряд хронічних захворювань у зв'язку з чим не може вживали алкогольні напої, про що повідомляв працівників поліції. Однак, суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув, належним чином не дослідив наявні у матеріалах справи докази і не надав їм належну правову оцінку та не перевірив їх на відповідність один одному.
Крім того, вважає, що складений щодо нього протокол про адміністративне правопорушення, не може бути належним та допустимим доказом у справі, оскільки був складений із порушенням відповідної процедури.
Також вважає недопустимим доказом і відеозапис, який міститься в матеріалах справи, оскільки фіксації на боді-камеру проводилась не безперервно, як того вимагає чинне законодавство.
На його переконання оскаржувана постанова не може вважатись обґрунтованою та законною.
ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився (рекомендоване повідомлення - 4302525358276). Будь-яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подавав.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, доходжу наступного висновку.
За положеннями статтей 245, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, Пленум Верховного Суду України в абз.3, 5 п.24 своєї постанови №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснив, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КпАП України, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Судом вжито всіх заходів, передбачених КУпАП для з'ясування питання, зокрема про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому вищевказаний висновок суду є правильним і повністю відповідає вимогам ст.280 КУпАП.
Так, ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, об'єктивна сторона якого, відповідно до диспозиції цієї норми закону, серед іншого, полягає у керуванні особою (водієм) транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, за положеннями ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Факт вчинення ОСОБА_1 згаданого адміністративного правопорушення, за обставин зазначених оскаржуваній постанові судді, підтверджуються зібраними у справі і належним чином дослідженими місцевим судом доказами. Так, його вина у вчиненні цього адміністративного проступку повністю доводиться:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №527114 від 12.06.22, за змістом якого ОСОБА_1 12.06.2022 року об 21 год. 20 хв. керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. У протоколі він в графі пояснення зазначив, що треба було їхати до ветеринара. Протокол підписаний ОСОБА_1 ;
- роздруківкою із спеціального технічного приладу "Драгер" від 12.06.22 (тест №5700), та актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з яких вбачається, що ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння (1,59 % алкоголю), які підписані ОСОБА_1 ;
- рапортом працівника поліції від 12.06.22 в якому викладені обставини, про які йде мова у протоколі складеному щодо ОСОБА_1 .
Крім того, вина ОСОБА_1 доводиться і відеозаписом з боді-камери працівника поліції, з якого окрім іншого вбачається, що працівниками поліції у нього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння у зв'язку з чим він проходить огляд на стан сп'яніння в присутності за допомогою спеціального технічного засобу, і його результат був позитивний - 1,59 проміле алкоголю. Вбачається і те, що ОСОБА_1 був згідний з результатом тесту пройденого огляду, про що підписав чек газоаналізатора та акт огляду. При цьому, як вбачається з відеозапису ОСОБА_1 жодних зауважень з приводу незгоди з результатом огляду не висловлював та не наполягав на його проходженні в медичному закладі. Відеозапис фактично підтверджує обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності апеляційний суд вважає, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи.
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції обґрунтовано визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме - у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, оскаржувана постанова судді є законною та мотивованою, а накладене на нього безальтернативне стягнення відповідає повністю вимогам ст.ст.23, 33 КУпАП.
Доводи апелянта як на підставу для скасування судового рішення про те, що працівниками було порушено порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння на увагу суду не заслуговують, оскільки повністю спростовуються матеріалами справи. Так, як вбачається з відеозапису, ОСОБА_1 добровільно та без будь-якого примусу погодився пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу, пройшов його та був згідний з результатом огляду, про що підписав чек газоаналізатора, акт огляду та протокол про адміністративне правопорушення.
Жодних прохань ОСОБА_1 з приводу надання йому працівниками поліції документів щодо сертифікації спеціального приладу, а також з приводу надання йому юридичної допомоги, на відеозаписі не зафіксовано, а тому його твердження про порушення його прав, до уваги судом не беруться.
Не є таким, що заслуговує на увагу суду і твердження апелянта про те, що відеозапис не може бути належним доказом у справі через його не безперервність, оскільки на ньому фактично зафіксовані ті обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення. Такий відеозапис апеляційний суд вважає цілком належним та допустимим доказом у даній справі в розумінні ст.251 КУпАП.
Твердження апелянта про неправильність показів спеціального технічного приладу, за допомогою якого він проходив огляд, будь-якими доказами свого підтвердження не знайшло.
Таким чином, вищенаведені та усі інші доводи апелянта, які викладені в апеляційній скарзі щодо незаконності судового рішення жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції, а на думку апеляційного суду фактично спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП шляхом закриття провадження у справі.
Законних підстав для скасування оскаржуваного судового рішення та закриття провадження у справі з мотивів яких просить апелянт, апеляційний суд не вбачає.
А тому, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова судді щодо ОСОБА_1 , - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 липня 2022 року щодо нього, - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського
апеляційного суду В.А. Подолюк