Справа № 761/8788/20
Провадження № 1-кп/761/1134/2022
29 серпня 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження №12020100100000826 по обвинуваченню
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Калинівка Васильківського району Київської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на даний час утримується під вартою в ДУ «Київський СІЗО»,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Тернопіль, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на даний час утримується під вартою в ДУ «Київський СІЗО»,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України,
Шевченківським районним судом м. Києва здійснюється судовий розгляд кримінального провадження №120120100100000826 по обвинуваченню ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України.
Головуючим в судовому засіданні поставлено на обговорення питання щодо доцільності тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , оскільки судовий розгляд неможливо завершити з об'єктивних причин, а строк дії запобіжного заходу, застосованого у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених, спливає 05.09.2022 р.
Прокурор ОСОБА_3 просилапродовжити дію запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики, передбачені ст.177 КПК України продовжують діяти.
Захисник ОСОБА_5 заперечував щодо продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки прокурор у судовому засіданні не довів продовження існування ризиків, на які він посилається. Враховуючи викладене, та те, що ОСОБА_7 раніше не судимий, має міцні соціальні зв'язки, просив обрати запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою, а саме у вигляді особистого зобов'язання.
Захисник ОСОБА_4 заперечувала щодо продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просила змінити запобіжний захід на більш м'який, не пов'язаний із триманням під вартою.
Обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_7 підтримали позицію своїх захисників.
Заслухавши думки учасників судового провадження, вивчивши наявні в розпорядженні матеріали кримінального провадження, судом встановлене наступне.
Вирішуючи питання щодо доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою, суд приймає до уваги, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , відповідно до ухвали слідчого судді застосовано запобіжний захід - тримання під вартою, який в ході судового розгляду продовжено відповідно до ухвали суду до 05.09.2022 року.
Виходячи з принципу судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, враховуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_6 , який раніше судимий, тяжкість покарання в разі визнання останнього винуватим, відсутність належних гарантій та підтверджених соціальних зв'язків, які б переважали наявні ризики його ухилення від суду, відсутність будь-яких відомостей щодо незадовільного стану здоров'я та неможливості подальшого перебування обвинуваченого під вартою, а також те, що судовий розгляд даного кримінального провадження не завершений з об'єктивних причин, суд вважає за необхідне продовжити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою.
Також, враховуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_7 , тяжкість покарання в разі визнання останнього винуватим, відсутність належних гарантій та підтверджених соціальних зв'язків, які б переважали наявні ризики його ухилення від суду, відсутність будь-яких відомостей щодо незадовільного стану здоров'я та неможливості подальшого перебування обвинуваченого під вартою, а також те, що судовий розгляд даного кримінального провадження не завершений з об'єктивних причин, суд вважає за необхідне на даний час запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою продовжити.
Крім того, Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції», «Москаленко проти України» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Зазначені ризики є суттєвими, і як засвідчили обставини, їм неможливо запобігти в умовах застосування до обвинувачених будь-якого іншого запобіжного заходу, окрім тримання під вартою, оскільки інші запобіжні заходи, не пов'язані з виключними запобіжниками у комунікації та переміщеннях обвинувачених, не можуть їм запобігти.
Так, враховуючи встановлені в судовому засіданні ризики переховуватися від суду, суд дійшов висновку про необхідність продовження відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки на даний час жоден інший запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, на даній стадії судового розгляду не зможе запобігти вказаним ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України, і не забезпечить належної поведінки і виконання обвинуваченими своїх процесуальних обов'язків.
Наявність у обвинувачених місця проживання, з урахуванням наведених вище факторів не зменшують існування зазначених ризиків.
З огляду на викладене, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинувачених, але й високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, з метою запобігти ризикам, суд вважає необхідним продовжити застосування до обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обраного раніше запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 27 жовтня 2022 року включно.
Крім того, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення із застосуванням насильства, а тому такі обставини з урахуванням положень ч.4 ст.183 КПК України, дають суду підстави не визначати розмір застави.
При цьому, у відповідності до вимог ч.3 ст.183 КПК України, суд вважає за необхідне визначити розмір застави, у співставленні з існуючими ризиками та даними про особу обвинуваченого ОСОБА_7 , з урахуванням обставин кримінальних правопорушень, майнового стану обвинуваченого, який на думку суду, буде гарантією виконання обвинуваченим ОСОБА_7 покладених на нього обов'язків.
Доводи сторони захисту та обвинувачених щодо зміни запобіжного заходу, на не пов'язаний з триманням під вартою, суд вважає не спроможними.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 331, 372 КПК України, суд
Відмовити в задоволенні клопотання сторони захисту щодо зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 .
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , без визначення розміру застави.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 .
Строк дії ухвали про продовження обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 27 жовтня 2022 року включно.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_7 заставу в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 74430 гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м.Київ р/р UA128201720355259002001012089. (Призначення платежу: застава за обвинуваченого ОСОБА_7 згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 29.08.2022 року, кримінальне провадження №12020100100000826) внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу), згідно квитанції від …(дата та № квитанції).
Обвинувачений або заставодавець має право в будь-який момент внести заставу в розмірі, зазначеному в ухвалі про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.
Документ, що підтверджує внесення застави, надається суду, а також адміністрації СІЗО.
У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до обвинуваченого обрано запобіжний захід у виді застави.
На підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 , у разі внесення застави, такі обов'язки: не відлучатися із населеного пункту, де він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; прибувати до суду за першою вимогою.
Визначити 2-х місячний термін дії обов'язків, покладених судом у разі внесення застави, з дня внесення застави.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого ОСОБА_7 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснити обвинуваченому, що з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави, суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого іншого запобіжного заходу.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя