Справа № 761/7162/21
Провадження № 1-кс/761/4972/2021
09 вересня 2021 року м.Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м.Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника заявника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження,
До Шевченківського районного суду м.Києва надійшла скарга ОСОБА_3 на постанову слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 від 07.03.2020 про закриття кримінального провадження № 120 171 001 000 072 14 від 16.06.2017 за ч. 1 ст. 382 КК України.
На думку заявника, досудове розслідування належним чином не проводилося, не вчинено необхідної сукупності слідчих дій з метою зібрання доказів. Крім того, рішення про закриття кримінального провадження є необґрунтованим, оскільки не наведені переконливі дані, на підставі яких слідчий дійшов висновку про відсутність у діянні складу кримінального правопорушення.
З огляду на зазначене, ініціатор скарги просив суд скасувати оскаржувану постанову.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 , діючи в інтересах ОСОБА_3 , скаргу підтримала у повному обсязі, просила її задовольнити з наведених у скарзі підстав.
Слідчий Шевченківського УП ГУНП у м. Києві, будучи належним чином повідомленим про розгляд скарги, до суду не прибув, що відповідно до положень ст.306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги.
Слідчий суддя, заслухавши представника заявника, дослідивши матеріали кримінального провадження № 120 171 001 000 072 14 від 16.06.2017, дійшов висновку про таке.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК на досудовому провадженні заявником може бути оскаржено рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
Відповідно до ст. 2, ст.284 КПК закриття кримінального провадження є одним із засобів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Статтею 7 КПК України передбачені загальні засади кримінального провадження, однією з яких є законність, сутність якої розкрита у ст. 9 КПК.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Таким чином, законним процесуальне рішення може визнаватись лише у разі його відповідності вищевказаним вимогам.
У той же час, рішення слідчого від 07.03.2020 про закриття кримінального провадження 120 171 001 000 072 14 від 16.06.2017зазначеним вимогам не відповідає.
Слідчий дійшов висновку про відсутність у діянні складу кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 382 КК України на підставі неповно досліджених обставин, оскільки слідчі дії, спрямовані на всебічну перевірку доводів заяви та встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, виявлення іншим шляхом ознак кримінального правопорушення слідчим не проведено.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, обставини, які є підставою закриття кримінального провадження.
Положенням ч. 1 ст. 92 КПК встановлено, що обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК збирання доказів стороною обвинувачення здійснюється шляхом проведення сукупності дій, якими є слідчі та негласні слідчі дії, отримання висновків експертів, витребування документів, проведення інших процесуальних дій.
Водночас, слідчим у кримінальному провадженні не приймались заходи для з'ясування та закріплення у передбаченому кримінальним процесуальним законодавством порядку доказами обставин, які підлягають доведенню.
Зокрема, не допитано посадових осіб Київської міської ради щодо обставин ознайомлення з рішенням Київського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2014 (справа № 826/8725/14) та заходів, вжитих такими особами щодо виконання покладеного на них вказаних рішенням суду від 28.10.2014 обов'язку щодо організації процесу зі зібрання, вивезення та утилізації небезпечних відходів у складі побутових відходів, не допитано заявника ОСОБА_3 та державного виконавця ОСОБА_6 щодо здійснення виконавчого провадження за рішенням Київського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2014.
Крім того, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що слідчим не здійснено жодної процесуальної дії, спрямованої на встановлення осіб, які відповідальні за організацію виконання та контроль за виконанням зазначеного вище рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2014.
Таким чином, постанова про закриття кримінального провадження підлягає скасуванню з підстав її необґрунтованості.
Відповідно до ч. 5 ст. 110 КПК постанова слідчого має містити відомості про мотиви прийняття рішення, їх обґрунтування.
У той же час, слідчим ця вимога не виконана, постанова не містить обґрунтування рішення про закриття провадження.
Враховуючи, що відповідно до ст.11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене Кримінальним кодексом України суспільно небезпечне винне діяння, вчинене суб'єктом кримінального правопорушення, складом кримінального правопорушення є сукупність встановлених у кримінальному законі об'єктивних і суб'єктивних ознак, що характеризують конкретне суспільно небезпечне діяння.
З огляду на зазначене, постанова про закриття кримінального провадження є незаконною, що має наслідком її скасування.
Приймаючи до уваги наведене, керуючись ст. 9, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя
Скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Постанову слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві Києві ОСОБА_5 від 07.03.2020 про закриття кримінального провадження № 120 171 001 000 072 14 від 16.06.2017 за ч. 1 ст. 382 КК Українискасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1