Справа № 761/16168/22
Провадження № 1-кс/761/8973/2022
16 серпня 2022 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні № 120 221 001 000 022 27 від 14.08.2022, у якому
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Києва, громадянка України, українка, з середньою освітою, офіційно не працевлаштована, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , не судима;
підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 клопотання слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
На обґрунтування клопотання зазначено, що 15.08.2022 ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 307 КК України, відповідно до якої підозрювана не пізніше 14.08.2022 незаконно придбала наркотичний засіб - метадон, розфасований до 46 пакетиків, після чого почала незаконно зберігати їх з метою збуту.
У подальшому - 14.08.2022, перебуваючи поблизу будинку №16 по вул. Орловській у м. Києві, працівниками поліції у ході особистого обшуку ОСОБА_4 , у останньої виявлені та вилучені 46 згортків з кристалічною речовиною білого кольору, яка згідно з висновком експерта, є наркотичним засобом, обіг якого заборонено - метадоном, масою 0, 160 г.
Слідчий вважав, що підозрювана ОСОБА_4 може переховуватись від органу досудового слідства та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
У судовому засіданні прокурор підтримала клопотання, просила його задовольнити з підстав, які у ньому зазначені.
Підозрювана та її захисник не заперечували проти задоволення клопотання, однак просили застосувати домашній арешт з 22.00 год. по 06.00. год. наступного дня.
Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, вивчивши надані суду матеріали, дійшов висновку про таке.
У силу ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Частиною 1 статті 194 КПК на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов'язок встановити, чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри; чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, на які вказує слідчий; чи не є достатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тлумачення наведених процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Також, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» ЄСПЛ зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що необхідні для обґрунтування обвинувального вироку.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях підозрюваної ОСОБА_4 ознак інкримінованого злочину.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваної, слідчий суддя відмічає, що ризиком, у даному випадку, є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Надаючи оцінку можливості підозрюваної переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя бере до уваги, що існує ймовірність того, що ОСОБА_4 з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого їй злочину, вчинить дії щодо ухилення від органу досудового розслідування та суду.
Крім того, Європейський Суд з прав людини у рішенні «Бекчієв проти Молдови» зазначив, що ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
Слідчий суддя вважає, що на користь існування наведеного ризику свідчить те, що ОСОБА_4 не має міцних соціальних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців, тобто вагомих стримуючих факторів, які б могли зупинити підозрювану від вчинення дій з метою переховування.
Крім того, з урахуванням викладеного, беручи до увагу, що підозрювана офіційно не працевлаштована, офіційного джерела доходів не має, не виключено, що здійснення злочинної діяльності є основним способом заробітку підозрюваної, тому ризик вчинення ОСОБА_4 іншого кримінального правопорушення є достатньо високим.
Також, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення підтверджений ризик вчинення підозрюваною дій, спрямованих на здійснення протиправного впливу на свідків з метою зміни ними показань, а також на інших, причетних до вчинення вказаного злочину осіб, з метою перешкоджання встановленню їх місцезнаходження.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК.
Відповідно до ч.2 ст.181 КПК запобіжний захід у вигляді домашнього арешту може бути застосований лише у разі, якщо особа підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Інкримінований підозрюваній злочин передбачає застосування такого покарання, оскільки за вчинення кримінального правопорушення встановлене покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років.
Отже, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою, існуючі ризики, пов'язані з перешкоджанням кримінальному провадженню, приводять слідчого судді до переконання, що застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки ОСОБА_4 .
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що встановлені вище обставини є достатніми для застосування відносно підозрюваної запобіжного заходу у виді домашнього арешту у певний час доби.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 181, 193, 194, 196, 197, 199 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши їй залишати приміщення квартири АДРЕСА_2 з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. наступного дня.
Покласти на підозрювану ОСОБА_4 обов'язки:
- прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду (залежно від стадії кримінального провадження);
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи (залежно від стадії кримінального провадження);
- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватись від спілкування із свідками ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ;
- здати слідчому на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Контроль за виконанням ухвали покласти на орган Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_4 .
Строк дії цієї ухвали встановити по 14 жовтня 2022 року включно.
На ухвалу прокурором, підозрюваним, його захисником упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду м. Києва.
Слідчий суддя ОСОБА_1