Справа № 161/12166/22
Провадження № 1-кс/161/5033/22
м. Луцьк 05 вересня 2022 року
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , представника володільця майна - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 про арешт майна, в рамках кримінального провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022030580001575 від 01.09.2022 за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,
02.09.2022 старший слідчий СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 за погодженням із прокурором Луцької окружної прокуратури ОСОБА_6 звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області з клопотанням про арешт майна, яке було вилучене 01.09.2022, в ході проведення огляду місця події.
У поданому клопотанні слідчий вважає, що вилучене майно зберегло на собі сліди та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, з метою збереження речових доказів, тому необхідно вжити заходів до його збереження шляхом накладення на нього арешту.
В судовому засіданні прокурор та слідчий подане клопотання підтримали та просили його задовольнити.
Представник володільця майна - адвокат ОСОБА_5 частково заперечив щодо задоволення клопотання.
Заслухавши думки учасників судового розгляду, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши додані докази, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Згідно з ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України заходами забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Згідно з ч.1 ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Частиною 1 ст.170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
В судовому засіданні встановлено, що СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022030580001575 від 01.09.2022 за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
01.09.2022 проведено огляд місця події на нерегульованому пішохідному переході, розташованому поблизу будинку №48 вул.Рівненська в м.Луцьк, в ході якого вилучено автомобіль марки «Lexus NX 200T», р.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який постановою старшого слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 від 01.09.2022 визнаний речовим доказом.
Разом з тим, слідчий суддя встановив, що наданими до клопотання доказами підтверджується наявність підстав для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, передбачених ст.131 КПК України.
Відсутні підстави вважати, що майно вилучено з порушенням процесуальних норм.
Таким чином, слідчим доведено наявність достатніх підстав для накладення арешту на майно, яке було вилучене в ході проведення огляду місця події, з метою забезпечення збереження речових доказів.
Слідчим у клопотанні доведено, що існують достатні підстави вважати, що майно дійсно відповідає критеріям, зазначеним у ст.ст. 98, 167 КПК України, обмеження права власності на це майно є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження.
Відповідно до ч.5 ст.100 КПК України, речові докази та документи, надані суду, зберігаються в суді, за винятком випадків, передбачених частиною шостою цієї статті, а також речових доказів у вигляді громіздких або інших предметів, що вимагають спеціальних умов зберігання, які можуть знаходитися в іншому місці зберігання.
Слідчий суддя вважає, що передача речових доказів, а саме: транспортного засобу на відповідальне зберігання власнику не суперечить приписам ч.5 ст.100 КПК України, оскільки утримання вказаного речового доказу не є співмірним з завданнями кримінального провадження та призводить до порушення розумного балансу між приватно-правовим та публічно-правовим інтересом, а тому приходить до висновку, що клопотання слідчого про арешт майна необхідно задовольнити, однак частково, заборонивши розпоряджатися майном, на яке накладено арешт.
Відповідно до ст.175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором, на яких і покладено обов'язок визначення місця зберігання тимчасово вилученого майна.
Крім того, слідчий суддя роз'яснює, що відповідно до ст.174 КПК України за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника чи володільця майна, якщо вони доведуть, що потреба у застосуванні такого заходу відпала, арешт майна може бути скасовано повністю або частково.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 130, 132, 167, 170, 174, 175, 372 КПК України,
Клопотання старшого слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, яке було вилучено в ході проведення огляду місця події від 01.09.2022, а саме на: автомобіль марки «Lexus NX 200T», р.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 .
Заборонити відчуження майном, на яке накладено арешт.
Передати автомобіль марки «Lexus NX 200T», р.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , на відповідальне зберігання власнику (законному володільцю).
Попередити власника (законного володільця) про кримінальну відповідальність, передбачену ст.388 КК України.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя