Справа № 159/2623/22
Провадження № 3/159/1628/22
02 вересня 2022 року м. Ковель
Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області Денисюк Т.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Ковельського РУП ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт НОМЕР_1 виданий 23.06.2016 Богородчанським РС УДМС в Івано-Франківській області), який проживає в АДРЕСА_1 , не працевлаштованого,
за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №735535 від 05.06.2022 ОСОБА_1 ставиться у провину те, що він 05.06.2022 приблизно о 00.20 годині, в м.Ковелі по вул.Театральна порушив вимоги Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», постанови КМУ №573 від 08.07.2020 та наказу Волинської обласної військової адміністрації від 24.02.2022, на вимогу припинити правопорушення не реагував, вів себе зухвало, своїми діями вчинив злісну непокору законній вимозі (розпорядженню) поліцейського.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст.185 КУпАП.
ОСОБА_1 на виклик до суду не з'явився.
Як вбачається з матеріалів справи протокол про адміністративне правопорушення від 05.06.2022 складено у присутності ОСОБА_1 , а відтак останньому відомо про наявність в провадженні суду справи про адміністративне правопорушення відносно нього.
Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 03 квітня 2008 року у справі "Пономарьова проти України" констатував, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Аналізуючи викладе суд вважає можливим розглянути справу у відсутності особи.
Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ст.185 КУпАП передбачає відповідальність за дії, які полягають у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків або відмова виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок ( рішення Конституційного Суду України від 11.10.2011 в справі 1-28/2011, п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 26 червня 1992 року «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів»).
Безпосереднім об'єктом даного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки.
Таким чином, особливість застосування ст.185 КУпАП полягає в тому, що вимога поліцейського, яку злісно не виконує правопорушник, спрямована на забезпечення громадського порядку і суспільної безпеки.
На таку особливість застосування ст.185 КУпАП вказав Верховний Суд України в узагальненні «Практика розгляду судами справ про адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління (статті 185-185-2 КпАП)» де зазначив, що вимоги працівника поліції та його розпорядження - це акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі, що має бути законодавчо обґрунтованим та спрямованим на охорону громадського порядку та суспільної безпеки.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП та не може бути перекладено на суд.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 185 КУпАП, органом, який склав протокол про адміністративне правопорушення надано лише рапорти працівників поліції Ковельського РУП та протокол про адміністративне затримання.
Однак, жоден із вищевказаних доказів не підтверджує наявність у діях ОСОБА_1 складу інкримінованого адміністративного правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не є достатнім доказом вчинення ОСОБА_1 вказаного правопорушення.
Інші належні, допустимі та достовірні докази в матеріалах справи відсутні.
Відеофіксацію вказаних подій поліцейським до матеріалів справи також не долучено.
Згідно роз'яснень, які містяться в ч.2 п.19 постанови Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 року №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини.
За відсутності належних та допустимих доказів провини особи, суд доходить висновку про відсутність складу правопорушення.
Провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись статтями 247, 256, 283, 284 КУпАП, суддя
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ст. 185 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
СуддяТ. В. Денисюк