02 вересня 2022 року
м. Хмельницький
Справа № 686/9645/22
Провадження № 33/4820/449/22
Суддя Хмельницького апеляційного суду Кулеша Л.М., з участю секретаря судового засідання Цугель А.О., захисника Мілашевського М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м.Хмельницькому, апеляційну скаргу ОСОБА_1 з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 травня 2022 року, -
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , працюючого у ПП ОСОБА_2 ,
визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 496 грн. 20 коп.
За постановою місцевого суду, 13 травня 2022 року, о 07 год. 30 хв., ОСОБА_1 , в м. Хмельницький, по вул. Подільська, 71, керуючи транспортним засобом Skoda Octavia д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпечності руху та скоїв наїзд на припаркований транспортний засіб Skoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , чим порушив п. п. 10.9 Правил дорожнього руху України.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Окрім того, 13 травня 2022 року, о 07 год. 30 хв., ОСОБА_1 , в м. Хмельницький, по вул. Подільська, 71, керуючи транспортним засобом Skoda Octavia д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпечності руху та скоїв наїзд на припаркований транспортний засіб Skoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 та з місця пригоди з'їхав, чим порушив п. 2.10а Правил дорожнього руху України.
Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.
Будучи незгідним із цією постановою ОСОБА_1 подав на неї апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому просить поновити строк на апеляційне оскарження, а оскаржувану постанову суду скасувати, провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4КУпАП.
Стверджує, що строк на апеляційне оскарження пропустив з поважних причин, оскільки копію постанови отримав лише 28 червня 2022 року, тому не зміг вчасно подати апеляційну скаргу.
Вважає, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою в частині притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП.
Стверджує, що про факт ним наїзду транспортним засобом на інший, йому не було відомо, так як він не відчув зіткнення, і про цей факт дізнався від поліцейських, які йому зателефонували, тому і був змушений повернутися на місце ДТП. Якби йому було відомо про факт наїзду (зіткнення), він би ні в якому разі не покинув місця події.
В судове засідання першої інстанції він не з'явився, оскільки надані копії протоколів про адміністративні правопорушення поганої якості, тому не міг розібратися з датою розгляду справи у суді і очікував на повідомлення, яке не надійшло.
На думку апелянта, зазначені обставини дають підстави вважати, що в нього не було умислу на залишення місця ДТП.
Вважає, що призначене стягнення є занадто суворим, оскільки судом не взято до уваги, що правопорушення є необережним, завдана шкода невелика, обтяжуючі обставини відсутні.
Суд прийняв рішення позбавити його права керування, чим фактично позбавив його роботи, тому просить пом'якшити призначене стягнення за ст.124 КУпАП.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення захисника Мілашевського М.Г. на підтримку доводів клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи, наведені в апеляційній скарзі, вважаю, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційна скарга підлягають до задоволення з наступних підстав.
Оскільки ОСОБА_1 на проголошенні повного тесту рішення суду не був присутнім, копія постанови суду йому на поштову адресу не надсилалась, тому уважаю, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин, який слід поновити.
Відповідно до частини сьомої статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Згідно із ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об'єктивне встановлення обставин справи, вирішення її у точній відповідності до закону.
Згідно з статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Стаття 280 КУпАП визначає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, у тому числі, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР №316831 від 13.05.2022 року вбачається, що водій ОСОБА_1 13 травня 2022 року о 07 год.30 хв. в м.Хмельницькому, по вул.Подільська,171, в дворі будинку, керуючи транспортним засобом Skoda Octavia д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпечності руху та скоїв наїзд на припаркований автомобіль Skoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 . При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушено п.10.9ПДР, за що відповідальність передбачена ст.124 КУпАП.
З даних схеми місця ДТП від 13 травня 2022 року вбачається розташування транспортним засобів після ДТП, стан покриття проїзної частини, освітлення місця ДТП, тощо.
З даних письмових пояснень ОСОБА_1 слідує, що він керуючи вказаним автомобілем, виконував розворот. Оглянув автомобіль постраждалий і не побачив ніяких ушкоджень (а.с.4).
З даних письмових пояснень ОСОБА_3 вбачається, що ОСОБА_3 припаркував свій транспортний засіб у себе в дворі, за вказаною адресою. Зранку, близько о 07 год. 40 хв., помітив пошкодження задньої лівої дверки.
Даними рапорту поліцейського взводу №1 роти 4 БУПП в Хмельницькій області Департаменту ПП ОСОБА_4 підтверджується, що під час несення нею служби в складі екіпажу Сапфір 101, на службовий планшет надійшло повідомлення про ДТП, без потерпілих, за вказаною адресою. Прибувши на місце ДТП, було виявлено заявника ОСОБА_3 , який повідомив, що припаркувавши свій транспортний засіб в дворовій території. Згодом, повернувшись до автомобіля, помітив пошкодження задньої лівої дверки, а саме вм'ятину. Пізніше було виявлено камеру спостереження і з переглянутого відео зйомки було з'ясовано, що ймовірно винуватцем ДТП є водій транспортного засобу Шкода Октавіа, д.н.з. НОМЕР_1 , який з'їхав з місця події. Було складено схему ДТП, відібрано пояснення.
З даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №316832 від 13 травня 2022 року убачається, що 13 травня 2022 року о 07 год. 30 хв. в м.Хмельницькому, по вул.Подільська,171, водій ОСОБА_1 , будучи причетним до ДТП, керуючи транспортним засобом Шкода Октавіа, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив зіткнення з припаркованим транспортним засобом Skoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , не залишився на місці, не увімкнув аварійну сигналізацію та поїхав у невідомому напрямку, чим порушив вимоги п.2.10 «а» ПДР, за що відповідальність передбачена ст.122-4 КУпАП.
В судовому засіданні апеляційної інстанції захисник Мілашевський М.Г. пояснив, що ОСОБА_1 у встановлений день, час, місці, дійсно вчинив ДТП, тому свою вину визнає. При цьому зауважив, що ОСОБА_1 не мав умислу на скоєння ДТП та залишення місця пригоди, оскільки не відчув зіткнення та не бачив самого факту пошкодження автомобілів, у зв'язку з чим провадження за ст.122-4 КУпАП має бути закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Вимоги п.2.10 «а» ПДР України зобов'язують водія у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Положеннями ст.122-4 КУпАП передбачена відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил, місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Дослідивши зібрані докази у справі, вважаю, що матеріали справи не містять жодних доказів того, що ОСОБА_1 мав умисел на залишення місця ДТП, до якої він причетний.
Так, об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП виражається у залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди особами, до якої вони причетні, а суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини.
Таким чином, після дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль, водій ОСОБА_1 поїхав з місця зіткнення, не розуміючи того, що він став учасником ДТП, про що дізнався лише через деякий час.
Відповідно до ч.2 ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а згідно з ч.3 цієї статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що у ОСОБА_1 був відсутній умисел на залишення місця дорожньо-транспортної пригоди і в його діях відсутня суб'єктивна сторона правопорушення, яка має утворювати його склад у сукупності з іншими обставинами, у зв'язку із чим суд приходить до висновку, що в діях водія ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП і провадження по справі підлягає закриттю, у зв'язку із відсутністю у діях водія складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП.
Щодо адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП то винуватість ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення підтверджується вищезазначеними доказами, які були дослідженні та перевірені судом першої інстанції та не оскаржуються в апеляційній скарзі.
Відповідно до ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Водночас, при накладенні адміністративного стягнення, суд першої інстанції не повною мірою врахував особу правопорушника та обставини вчиненого правопорушення.
Апеляційний суд, окрім іншого, враховує позицію захисника Мілашевського М.Г. в судовому засіданні та ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, які просили застосувати більш м'яке стягнення, ніж позбавлення права керування транспортними засобами, та те, що ОСОБА_1 щиро кається у вчиненому правопорушенні, передбаченому ст.124 КУпАП, відшкодував шкоду потерпілому, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався.
Обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, відсутні.
Згідно приписів ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
З огляду на викладене та з врахуванням вимог ст.33КУпАП, апеляційний суд приходить до висновку, що накладене на ОСОБА_1 слід пом'якшити і визначити його у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян що становить 850 грн., в межах санкції ст.124 КУпАП, що буде в даному випадку необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст.23 КУпАП мети та запобігання вчинення нових правопорушень.
Відтак, наявні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.294 КУпАП,
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 травня 2022 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 травня 2022 року щодо ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП скасувати, провадження у справі закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Цю ж постанову, в частині накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ст. 124 КУпАП, змінити.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
В решті постанову суду залишити без зміни.
Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду